Кожен раз, коли ви завантажуєте JPEG зображення в бібліотеку WordPress, система автоматично стискає їх до 90% якості. Що, до слова, не є погано: тут і економія місця на сервері і сам сайт швидше відображає ваші веб-сторінки.

Але, якщо ви дизайнер чи фотограф, і вам важливо мати максимально-високу якість зображення на вашому сайті, то легко можна змінити це налаштування з 90% на 100%.

Для цього потрібно додати наступний рядок коду в файл functions.php (цей файл знаходиться в папці з поточною WordPress темою; якщо його там нема, то створіть такий):

add_filter('jpeg_quality', function($arg){return 100;});

Справедлива і зворотня дія. Ви можете зменшити вагу зображень, які будуть завантажуватись на ваш сайт, вказавши, скажімо, 75%:

add_filter('jpeg_quality', function($arg){return 75;});

По мотивам статті «Stop WordPress Compressing JPEG Images».

Роботи Яндекса самостійно індексують сайт. Однак, крім основного індексу, під час пошуку на сайті використовується додатковий індекс, спеціально побудований для вашого сайту.

На сьогоднішній день доступні доповнення для наступних систем управління контентом: WordPress, Joomla!, Drupal, ModX. До кожного плагіна є докладна документація російською мовою з його встановлення і налаштування в конкретній СMS.

• зберігати файли,
• ділитися ними з іншими користувачами,
• синхронізувати файли з різних пристроїв.

На разі користувачам безкоштовно доступні до 5 Гб (це в два з половиною рази більше, ніж у Dropbox, але вдвічі менше, ніж у Яндекс.Диска). Хоча слід також додати, що оновитись до 25 Гб можна буде за суму, меншу ніж 2,5 долара США на місяць.

Документи Google інтегровані з Google Drive. Новий сервіс підтримує близько 30 форматів файлів і документів для синхронізації і зберігання. Тобто ви можете відкривати файли цих типів безпосередньо в браузері — зокрема відео з високою роздільною здатністю, файли Adobe Illustrator і Photoshop, навіть якщо відповідні програми не встановлено на вашому комп’ютері.

Диск Google доступний для:

• ПК та Mac
• Пристроїв Android
• iPhone та iPad (очікуються найближчим часом)

Яндекс.Диск — це безкоштовний сервіс для зберігання файлів і роботи з ними на будь-якому пристрої, підключеному до інтернету. Примітно також те, що в даного сервісу нема ніяких обмежень ні по типу файлу, ні по його розміру. Тому за його допомогою ви зможете легко і просто обмінюватись зі сім’єю, друзями або колегами великими файлами.

Сервіс поки перебуває в статусі бета і доступний за запрошеннями. Щоб отримати запрошення, необхідно зайти на сторінку http://disk.yandex.ru/ і залишити там свою адресу електронної пошти.

Яндекс.Диск вже встигли охрестити російським аналогом Dropbox (реферальне посилання) — популярний західний сервіс зберігання та синхронізації даних між декількома пристроями.

Активувавши Яндекс.Диск, ви отримаєте 3 Гб вільного дискового простору, який легко в 3 кроки можна збільшити до 10 Гб:

1. Спочатку потрібно завантажити програму «Яндекс.Диск» на комп’ютер,
2. Тоді відправити з нього на сервер декілька файлів,
3. А згодом відправити посилання друзям поштою або в соціальні мережі.

Папка «Яндекс.Диск» на комп’ютері

Програма сервісу створює на жорсткому диску окрему папку, в яку можна копіювати або перетягувати потрібні файли.

Папка «Яндекс.Диск» на комп’ютері така ж, як і всі інші папки, тільки вона підключена до сервісу. Все, що ви перенесете в цю папку, автоматично збережеться на «Диску» і буде доступно з інших комп’ютерів і телефонів, на які встановлено Яндекс.Диск, а також на сайті Яндекс.Пошти у вкладці «Файли».

Програми для роботи з «Диском» доступні для Windows, Mac OS, Android та iOS.

Як обмінюватися файлами з друзями?

Щоб поділитися файлом, клікніть по ньому правою кнопкою миші і виберіть пункт «Яндекс.Диск: Скопировать публичную ссылку».

Отримати посилання на файл ви можете також, натиснувши на значок Яндекс.Диска в треї і вибравши пункт «Общий доступ».

Яндекс.Диск — частина «Яндекс.Пошта»

Компанія-розробник вирішила зробити «Диск» частиною своєї пошти, що певне має сприяти залученню користувачів в лави «Яндекс.Пошти». Тому, як і у випадку з веб-інтерфейсом, з телефона сервісом можна скористатися, встановивши програму «Яндекс.Пошта».

P.S. Ходять чутки, що зовсім скоро буде запущений аналогічний сервіс від Google — Google Drive. Цікаво, що запропонує нам західний пошуковий гігант

А бесіду я вестиму з Олександром Бордуном (aka Borales), який є автором цієї спільноти і її рушійною силою.

До Yii я придивляюсь вже давно. Подобаються можливості, купа розширень, активна спільнота, зокрема російська. І, ось, на днях Олександр запустив українську спільноту і я загорівся бажанням розпитати в нього про спільноту і фреймворк Yii. Наша розмова наведена нижче. Читайте, коментуйте, долучайтесь до спільноти.

(Примітка: жирним шрифтом відмічено абзаци з моїми словами, звичайним — мого співрозмовника)

— Для початку розкажи пару слів про себе. Як тебе «занесло» у веб-розробку? Як давно цим займаєшся?

— У 2009 році я закінчив Полтавський Національний Технічний Університет ім. Ю. Кондратюка за спеціальністю «економічна кібернетика». До веб-розробки приходив поступово. PHP почав вивчати на останньому семестрі навчання для подальшого використання при написанні диплому.

В університеті вивчав кілька мов програмування, які надали подальший поштовх, але веб-орієнтовані мови програмування вивчав самостійно.

Після закінчення університету у 2009 році почав працювати у буровій компанії як помічник системного адміністратора, написав для них веб-додаток для обліку робочого часу персоналу (вперше писав на PHP-фреймворку, точніше на CodeIgniter). Пропрацював там півроку, потім, за порадою товариша, вирішив випробувати себе саме у напрямку веб-розробки. Влаштувався до веб-студії. За рік із невеликим мене багато чому навчили там, набрався досвіду. Але використання лише їхньої власної закритої CMS у роботі дуже обмежувало розвиток у напрямку веб-технологій, тому прийняв рішення звільнитися. У даний час працюю на себе.

— Я також самотужки вивчав мови програмування для веб’у. Щодо закритої комерційної системи, погоджуюсь, це трохи тупиковий шлях для розвитку програміста.

— Так, до того ж відсутність будь-якої підтримки від користувачів та від інших розробників дуже ускладнює внутрішній розвиток системи.

— Звісно, те, що зробить велика спільнота людей, об’єктивно не під силу 5—10 розробникам.

Ну, програмуєш ти собі, використовуєш Yii і горя не знаєш. Навіщо витрачати свій час на побудову спільноти? Яка ціль?

— Це, свого роду, спроба внести свій вклад у розвиток та популяризацію фреймворка. Є дуже корисний форум російськомовної спільноти, який багато в чому допомагає, але однією із основних цілей української спільноти є створення місця для публікації статей на тематику Yii (хоча публікація може бути не тільки на українській мові, на сайті присутні три мови). Таким чином, учасники спільноти завжди будуть знати де знайти корисний матеріал та не шукати статті з Yii по персональним або ІТ-шним блогам. Це одна з основних цілей.

— Так, російська спільнота — дуже потужна. У них є Олександр Макаров (aka Sam Dark), який пише ядро Yii Тому там, як правило, завжди можна отримати відповіді на свої питання.

Сайт твоєї спільноти самописний, написаний на Yii? Які можливості закладені в нього і що ще плануєш реалізувати в найближчий час?

— Так, звісно, сайт написаний на Yii. Хіба могло бути інакше? На даний момент, на сайті розташована документація (останні версії на трьох мовах), розділи новин та статей. Готується до публікації функціонал для користувачів для додання своїх статей. Форми публікації статей розділені за мовами (на кожній мовній версії відображається лише своя версія). Користувач має змогу оформлювати публікацію по бажанню, заповнюючи лише бажані мови. Інший користувач матиме змогу «запропонувати» переклад цієї статті на мову, якої не вистачає.

Після цього введення, планується розробка своєрідного «довідника» проектів, які зроблені за допомогою Yii. Разом із цим, планується створення довідника компаній та команд, які працюють з допомогою цього фреймворка. Цей довідник робиться також із метою надання інформації замовникам, які шукають розробників на Yii (для цього і була створена англійська версія — залучати іноземних користувачів та замовників).

Ідею із «довідником» компаній та команд запропонував Сергій Мішин (з Харкова), який також зацікавився ідеєю створення спільноти Yii.

— Плани амбітні. Вірю, що все реалізуєш… Я, коли реєструвався на сайті української спільноти, зауважив таку цікаву річ, як вхід за допомогою соціальний мереж і прикріплення їх до свого профілю. Ти взяв готову реалізацію чи сам писав даний функціонал?

— Я використав готове розширення. Автор поки що не має змоги викласти його в офіційному каталозі розширень, але це лише питання часу. Розширення дуже сподобалося насамперед тим, що не використовує сторонні сервіси (типу Loginza), і є можливість створити «іменні» сторінки авторизації на соціальних мережах.

— Зрозуміло. І скільки в загальному часу пішло на написання «двіжка» для сайту спільноти?

— Про це важко сказати. Писав з нуля, вирішив не використовувати CMS на Yii. Почав писати ще в кінці 2011 року, але через нестачу часу це все затягнулося до квітня.

— Мені це знайомо. Ніби є ідеї і розуміння, як зробити, а реалізація відтягується і відтягується

— Так, та часто не знаєш «з якого боку почати»

— Початок — половина роботи Як плануєш популяризувати спільноту?

— Зараз Yii дуже активно розвивається, йде жваве обговорення різних виправлень, пропозицій та нововведень.

Я вважаю, що Yii сам себе досить непогано популяризує (навіть продивляючись різні новини з PHP тематики на Хабр’і — досить часто помічаю коментарі, типу «а в Yii це реалізовано набагато простіше та зручніше» і тому подібні)

— Ти вже сказав, що систему писав з нуля. А дизайн і решту речей хтось допомагав робити?

— Дизайн допомагав робити знайомий дизайнер. Все інше — самотужки (деякі ідеї підкидали співрозмовники через Twitter).

— Про спільноту поговорили. Давай тепер трохи про сам фреймворк побалакаємо. Ти використовуєш Yii в роботі?

— Так, Yii намагаюсь використовувати там, де це можливо. Зараз є кілька проектів, які пишуться саме на Yii.

— Ти згадав, що працював з фреймворком CodeIgniter. Є також CakePHP, Zend, Symfony тощо. Чому ти зупинився саме на Yii?

— Як я вже казав, під час роботи у веб-студії, я використовував лише закритий комерційний CMS фреймворк. Але паралельно із цим слідкував за розвитком різних фреймворків. Нажаль, CodeIgniter якось взагалі притих. Тоді звернув увагу на 2 фреймворки, які «були на слуху» — Symfony та Yii. Але чомусь вибір впав саме на Yii. В той час ще займався Adobe Flex, сподобалася робота із веб-сервісами в Yii за допомогою спеціальних коментарів та reflection.

— Я після «затишшя» в розвитку CodeIgniter, перейшов на Kohana. На той час вже була доступна стабільна 3-тя версія. До речі, останній фреймворк імпонує мені і досі. Хоча на теперішній роботі я і команда використовуємо виключно Zend.

— Нажаль, із Kohana не доводилося працювати, а Zend, мабуть, як і багато хто — використовую лише окремі класи

— Так, Zend тим і славиться, що реалізований по принципу «слабкого зв’язування». Коли можна взяти з нього будь-який клас і використовувати в сторонньому проекті.

Як вважаєш, Yii Framework зараз популярний серед розробників, чи він тільки на початку до визнання?

— Як я вже зазначав, Yii зараз дуже активно розвивається, готується реліз 2.0 із максимальним використанням можливостей PHP 5.3.

19 травня відбудеться перша конференція YiiConf в Києві. Організатори повідомляли в Twitter’і, що за перші 4—5 днів після відкриття сайту конференції зареєструвалося близько 300 учасників.

Я вважаю, така цифра вже говорить про популярність даного фреймворка.

— Дуже суб’єктивна річ, але все ж, як ти оцінюєш «поріг входження», тобто чи легко вчити Yii? Моє враження — він складніший у вивченні за той же фреймворк Kohana / CodeIgniter, але десь приблизно на рівні з Zend Framework.

— Про це складно судити. У кожного розробника свій рівень знань, з яким він починає вчити той чи інший фреймворк. Про себе можу сказати, що мені не довелось докладати великих зусиль при вивченні Yii. Диплом я писав на чистому PHP (зараз вже розумію, що то був жах, а не код), потім веб-додаток на CodeIgniter — значно полегшило роботу при розробці (він тоді якось легко дався під час вивчення), і після року з невеликим — почав писати на Yii. Можливо такий поступовий перехід і дав змогу без надмірних зусиль зрозуміти його.

— Порадь якісь корисні веб-ресурси для PHP-розробників, які добре освоїли ООП і хочуть використовувати такий сучасний інструмент, як Yii, в розробці.

— Насамперед, варто почитати одного із основних розробників ядра Yii — Олександра Макарова. Також сподобався блог Володимира Стаценко, який час від часу пише цікаві статті про Yii — досить докладно пояснює різні аспекти при роботі із Yii.

— Так, хороші ресурси. Маю обидва в своєму Google Reader’і… Очевидно, що наявність хорошої документації — це великий плюс для програмного продукту. Чи дійсно в Yii такі чудові док’и, як про них пишуть? Чому питаю. Наприклад, в бік фреймворку Kohana 3.* я часто чую нарікання стосовно «куцої» документації. І це звісно ускладнює роботу: доводиться «занурюватись» в код і витрачати час там, де цього можна було уникнути.

— Дійсно, документація — чудова. Зараз є переклад приблизно на 20 мовах. При розробці, розробники корегують лише головні файли документації (на англійській мові), а перекладачі вже слідкують за актуальністю версій свого перекладу та версії оригіналу. Корективи перекладачів робляться в середньому за 2—3 дні після оновлення головного файлу.

Дуже добре описаний довідник класів (Class Reference). Крім цього, дуже добре документовані самі класи ядра Yii.

— Ти взявся за переклад англійської документації по Yii на українську мову. Молодець! На якому етапі вона перебуває?

— Із «повного посібника» залишилось приблизно 5—6 тем останнього розділу. На черзі переклад документації про створення блогу.

— Самому таке діло «провернути» важко. Хто ще долучається до перекладу? Ти підтримуєш з цими людьми зв’язок?

— Сам я долучився до команди перекладачів на початку жовтня 2011 року. Мені дісталися кілька розпочатих перекладів тем від Віталія Степаненко (актуальність була середини 2010 року). А у середині лютого приєднався Мирослав Демчунь (за що йому велике дякую). Спілкуємось із Мирославом у Skype, інформуємо один одного стосовно перекладу розділів.

— Ми визначились з тим, що Yii — хороший інструмент для розробки. Але чи є у нас (в Україні) пропозиції по роботі для Yii розробників?

— З цим питанням я ще близько не стикався. Вважаю, що це залежить від самого розробника, чи пропонувати цей інструмент замовнику чи ні. Після створення відповідного розділу на сайті спільноти ситуація проясниться.

— Що мене трохи насторожує в Yii, так це споживання ним пам’яті — 9—10Мб на простенькому проекті. Спільнота пише про те, що варто використовувати кешування і т.д. Але на дешевому shared хостингу сильно не «розгуляєшся» ні з оперативкою, ні з додатковими інструментами для кешування. Маєш якісь думки стосовно цього?

— Нещодавно натрапив на сайт, де проводили тести популярних PHP-фреймворків (нажаль, Kohana відсутня). Оцінюючи результати тестів — все виглядає багатообіцяюче, беручи до уваги, що налаштування стоять за замовчуванням.

А для shared хостингу можна використовувати навіть звичайний файловий кеш, який дещо знизить споживанням пам’яті.

На щастя, в Yii змінювати тип використовуваного кешу дуже легко.

— На етапі аналізу і проектування нового веб-проекту, як ти визначаєш, що, ось, для цього проекту буде доцільно використати Yii, а для іншого — це не варіант? Чи це універсальний інструмент для тебе?

— Я використовую різні інструменти при виконанні проектів. Для більш стандартних сайтів використовую популярні CMS. Коли проект не вписується у рамки таких CMS без суттєвого втручання в код — тоді віддаю перевагу фреймворку Yii. Але планую поступово переходити на повне використання Yii у проектах.

— На Yii я бачив декілька готовий Open Source систем для керування сайтом. Зараз пригадую хіба Yupe CMS. Особисто мені, як розробнику, цікаво подивитись на код таких проектів, щоб побачити фреймворк у всій красі. Можеш навести якісь більш-менш закінчені рішення на Yii?

— Ні, нажаль, ще не працював із цією CMS, але слідкую за її розвитком на github’і. Ніяк не дійдуть руки спробувати її у бою. Її розробка також ведеться досить активно, сторонні розробники допомагають автору цього проекту.

До речі, автор цього проекта (Андрій Опейкін) писав, що вже навіть були замовлення на сайтах фрілансу по розробці сайту на цій CMS.

— А код свого самописного «двіжка», написаного для української спільноти, не плануєш викласти для публічного огляду?

— Сайт спільноти важко назвати «двіжком» Багато коду пишеться конкретно під цей сайт, тому якось портувати інший сайт на нього буде проблематично. Щодо виставлення коду у публічний доступ — можливо і зроблю, потрібно лише довести код до відповідного рівня, щоб не доводилося червоніти.

— Розкажи пару слів про свої робочі веб-проекти, реалізовані на фреймворку Yii?

— Першим моїм проектом на Yii був сайт колективних знижок. Завдяки тому, що проект був реальним (а не тестовим для навчання), вчитися Yii довелося швидко, але вийшло непогано. Були навіть застосовані можливості консольної частини додатку (дуже подобається ця фіча Yii).

І, звісно, сам сайт спільноти.

Як зазначав вище, зараз готується ще кілька проектів на Yii, але, нажаль, поки що не можу їх розкрити.

Як і багато хто, планую написати міні-систему для майбутніх проектів на Yii, для полегшення роботи.

Так, можливо це ще «одна із» версій CMS на Yii але своя, рідна.

— На цьому наша бесіда підійшла до завершення. Бажаю тобі і твоєму дітищу успіху і процвітання. Сподіваюсь, ми ще не раз «перетнемось» з тобою, а я таки знайду в собі сили сісти за вивчення Yii Радий нашому знайомству. Дякую за цікаву та відверту розмову.

— Так, і тобі дякую за проявлений інтерес до спільноти! Бажаю успіхів у вивченні Yii.

Fokiz CMS — це максимально проста у використанні система управління контентом. В ній нема звичної всім користувачам панелі керування, а редагування вмісту сайту відбувається одразу на сторінці. Ви наводите курсор миші на блок, який хочете редагувати, і там же одним кліком відкриваєте візуальний редактор. Дана стаття — огляд цієї доволі незвичної, але вартої уваги, CMS.

Доступ до бару («смуги») управління

Щоб почати редагувати контент, змінювати налаштування сайту тощо, вам потрібно авторизуватись. Для цього, як годиться, після встановлення системи, переходимо по лінку виду http://ваш-сайт/admin.

Примітка! В процесі встановлення Fokiz CMS ви зможете задати параметри доступу (пароль та логін адміністратора) до «захищеної» зони.

Після успішного входу в «захищену» зону, із самого верху з’явиться «смуга» управління сайтом і контентом (англ. Control Bar), про яку більш детально ми поговоримо нижче.

Редагування вмісту сторінки

Клацнувши по кнопці «Edit Content» (див. Рис. 1) ви тим самим увімкнете режим редагування блоків контенту на поточній сторінці.

Рис. 1. Кнопка «Редагувати контент» («Edit Content»).

Щоб вибрати блок, який ви бажаєте редагувати, наведіть курсор миші на нього і він виділиться пунктирною рамкою, як на Рис. 2.

Рис. 2. Виділений блок контенту після активації кнопки «Edit Content».

Щоб почати редагування тексту у виділеному блоці, клацніть мишею по ньому і ви побачить вікно з візуальним редактором (див. Рис. 3). Після внесення змін, для збереження тиснемо на кнопку «Save» або ж «Close», якщо не бажаємо зберігати зміни.

Рис. 3. Візуальний редактор для редагування вмісту блоку.

Вставка модулів у контент сторінки

Текстові блоки, лінки, малюнки — це, звісно, добре, але як додати функціональність на сторінку? Скажімо, на сторінці «Контакти» не завадить форма для зворотного зв’язку. Давай зараз додамо її туди.

Для початку перейдемо на сторінку «Контакти» (хоча це може бути будь-яка інша сторінка). Виберемо на ній блок, в який ми бажаємо вставити форму зворотного зв’язку. У вікні візуального редактора клацнемо на кнопку «Вставити модуль» («Insert Module») (див. Рис. 4).

Рис. 4. Кнопка «Вставити модуль» у візуальному редакторі.

Рис. 5. Список допустимих за замовчуванням модулів в Fokiz CMS.

Рис. 6. Вибираємо модуль «Контактна форма» і вказуємо e-mail отримувача.

Після збереження внесених щойно змін, отримаємо форму для зворотного зв’язку, як показано на Рис. 7.

Рис. 7. Сторінка «Контакти» після вставки форми для зворотного зв’язку.

Листи з цієї форми приходять в кодуванні «ISO-8859-1n», що для нашої місцини не типово. Тому в деяких поштових сервісах кирилиця в листі йде «закарлючками». Щоб поправити дане непорозуміння, відкриваємо файл /system/modules/contact_form/mailer.php і в 32 рядку прописуємо кодування «utf-8»:

$headers .= "Content-Type: text/HTML; charset=utf-8";

Зміна властивостей сторінки

Зверху сторінки, поряд з кнопкою редагування вмісту сторінки, є кнопка «Властивості сторінки» («Page Properties»). Вона дозволяє редагувати заголовок сторінки, ключові слова, опис, задати шаблон, теґи, а також дає можливість вказати, чи включати дану сторінку в потік RSS (див. Рис. 8).

Рис. 8. Зміна властивостей сторінки.

«Відкат» до попередньої публікації (випуску)

Після того, як ви внесете зміни в контент сторінки, вони не одразу стануть доступними для неавторизованих відвідувачів сайту. Щоб опублікувати нову сторінку, слід скористатись кнопкою «Зберегти і Опублікувати» («Save & Publish»). Поряд з цією кнопкою є «Revert», яка дозволяє повернутися до останньої збереженої версії поточної сторінки.

Рис. 9. Кнопка для публікування змін на сторінці.

Компоненти (англ. Components)

Рис. 10. Випадаюче меню «Components».

Даний елемент управління містить наступні пункти (див. Рис. 10):

• «Page Manager» — менеджер сторінок. За його допомогою ви зможете створювати нові сторінки.
• «Navigation» — навігація по сайту (див. Рис. 11). Створення меню для сайту.
• «Sitewide Settings» — управління налаштуваннями веб-сайту.
• «User Management» — управління користувачами: створення нових та редагування вже існуючих. За замовченням є два типи акаунту: Administrator, Editor.

Рис. 11. Створення меню для сайту.

Менеджер файлів

І на останок згадаю про простенький менеджер файлів в Fokiz CMS, який дозволяє завантажувати, перейменовувати, видаляти файли (див. Рис. 12). Даний менеджер доступний через кнопку «Assets». Слід також зауважити, що вставити картинку в текст блоку ви зможете через візуальний редактор.

Рис. 12. Менеджер файлів в Fokiz CMS.

Корисні лінки:

• Встановлення Fokiz CMS (англ.).
• Додаткові модулі для Fokiz CMS (англ.).
• Кастомізація та темізація Fokiz CMS (англ.).

Компанія ProSteer Group, в якій, до речі, я працюю, запрошує спеціаліста на вакансію «SEO-cпеціаліст». На вас чекає робота у глобальній стабільній компанії, що динамічно розвивається, можливість професійного і кар’єрного зростання, висока заробітна плата згідно результатів співбесіди.

Основні вимоги:

• Досвід роботи на посаді SEO-cпеціаліста
• Володіння сучасними методами пошукової оптимізації/просування
• Досвід роботи із сучасними SEO-інструментами та сервісами
• Знання HTML, CSS, JavaScript, PHP
• Володіння англійською і російською мовами, досвід копірайтингу/рерайтингу
• Знання Google Analytics, Яндекс.Метрики
• Досвід ведення рекламних кампаній в Google Adwords, Яндекс.Директі, в тому числі і для іноземних сайтів/тематик
• Організованість, самостійність, відповідальність

Бажано:

• Досвід оцінки/розробки UI
• Досвід управління невеликими web-проектами, командами розробників, дизайнерів, копірайтерів

Основні функціональні обов’язки:

• Регулярний моніторинг внутрішньої оптимізації веб-сайтів компанії
• Розробка нових методів внутрішньої оптимізації контенту сайтів, написання процедур для їх виконання
• Розробка, аналіз та управління рекламними кампаніями в мережах контекстної реклами (Adwords, Yahoo, MSN Market, Yandex Direct і тд.)
• Активна участь у створенні нових проектів (сайтів) компанії  або перезапуск вже існуючих з точки зору внутрішньої та технічної оптимізації
• Створення оперативних або перспективних пропозицій щодо збільшення органічного пошукового трафіку на сайтах компанії

Cвоє резюме надсилайте на електронну адресу: i.shostak@prosteergroup.com

Офіційний сайт ProSteer Group: prosteergroup.com

Профіль ProSteer Group на LinkedIn: linkedin.com/company/prosteer-group

Звання мови 2011 присуджено мові програмування Objective-C. У порівнянні з рейтингом, укладеним рік тому, найбільший ріст популярності припав саме на неї. За рік Objective-C перемістилася в рейтингу відразу на три позиції вгору і закріпилася на 5 місці (у 2007 році Objective-C була на 46 місці, в 2010 на 12, у 2011 на 8). Серед основних причин такого швидкого зростання експерти називають поширення програм для iPhone та iPad, які написані із застосуванням цієї мови.

На три позиції вгору також піднялась мова C#, яка перемістилась з 6-го на 3-тє місце та витіснила з трійки лідерів мову C++.

Падіння популярності відзначається для класичних скриптових мов, таких як Python (три позиції вниз), PHP (дві позиції вниз) та Ruby (дві позиції вниз).

Мови Java, Сі, Perl, Lisp і Pascal зберегли свої позиції, при цьому популярність мови Сі зросла на 1.15%, а мови Java впала на 0.29%.

У першу двадцятку потрапили вперше такі мови, як PL/SQL, Logo, R і Lua. До мов, які можуть претендувати в наступному році на звання мови року, слід віднести F#, Groovy та R (порівняно з минулим роком R перемістилась з 25 на 19 місце).

Джерело — opennet.ru