<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss
        version="2.0"
        xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
        xmlns:yandex="http://news.yandex.ru"
        xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
        xmlns="http://backend.userland.com/rss2">
    <channel>
        <title>Голос Карпат</title>
        <link>https://goloskarpat.info/</link>
        <description>RSS for facebook</description>
        <language>uk-ua</language>
        <pubDate>2026-07-30T19:29:01+03:00</pubDate>
        <image>
            <url>https://goloskarpat.info/misc/images/gk_logonew.png</url>
            <title>Голос Карпат</title>
            <link>https://goloskarpat.info/</link>
        </image>
                                <item>
                <title><![CDATA[В Україні пропонують припинити мобілізацію чоловіків після 50 років: зареєстровано петицію]]></title>
                <description>В Україні зареєстрували петицію із закликом переглянути підхід до мобілізації чоловіків старшого віку. Її автор пропонує з 1 жовтня поетапно припинити мобілізацію громадян, яким виповнилося 50 років, а також поступово звільняти зі служби тих військовослужбовців цієї вікової категорії, які вже перебувають у лавах Збройних сил.</description>
                <link>https://goloskarpat.info/power/6a6b61059bc3c/</link>
                <pubDate>2026-07-30T17:34:45+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/3/7/3788755036a6b6105ae87d_image.png_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>В Україні зареєстрували петицію із закликом переглянути підхід до мобілізації чоловіків старшого віку. Її автор пропонує з 1 жовтня поетапно припинити мобілізацію громадян, яким виповнилося 50 років, а також поступово звільняти зі служби тих військовослужбовців цієї вікової категорії, які вже перебувають у лавах Збройних сил.</h1>
                        <p>У тексті петиції зазначається, що йдеться не про одномоментне звільнення всіх військовослужбовців віком понад 50 років, а про поступовий процес, який має враховувати безпекову ситуацію в державі та потреби оборони. Автор також пропонує змінити порядок проходження військово-лікарської комісії для людей старшого віку, аргументуючи це гуманітарними, медичними та демографічними чинниками. </p>
<p>Прихильники ініціативи наголошують, що після 50 років у багатьох людей погіршується стан здоров'я, а виконання окремих бойових завдань стає значно складнішим. На їхню думку, громадяни цієї вікової категорії могли б ефективніше працювати в цивільному секторі, підтримуючи економіку країни.</p>
<p>Водночас чинне законодавство України наразі не передбачає жодних вікових винятків для чоловіків після 50 років. Під час воєнного стану мобілізації підлягають військовозобов'язані чоловіки віком від 25 до 60 років, якщо вони придатні за станом здоров'я та не мають законних підстав для відстрочки. Воєнний стан і загальну мобілізацію продовжено до 31 жовтня 2026 року. </p>
<p>Наразі петиція є лише громадською ініціативою і не змінює чинних правил мобілізації. Для запровадження таких змін необхідне ухвалення відповідних законодавчих рішень Верховною Радою України.</p><p>Якщо йдеться про петицію щодо мобілізації чоловіків віком 55+, то наразі існує кілька різних ініціатив, але жодна з них не призвела до змін законодавства.</p><p>Найбільший резонанс отримала петиція про терміновий розгляд законопроєкту №12222, який пропонує знизити граничний вік перебування на військовому обліку та мобілізації з 60 до 55 років. Її опублікували 5 січня 2026 року на порталі Верховної Ради. Однак за 90 днів вона зібрала лише 530 підписів із необхідних 25 тисяч, після чого Комітет Верховної Ради надав відповідь на звернення.&nbsp;</p><p>Також у 2024 році на сайті Президента України була зареєстрована петиція із закликом зменшити мобілізаційний вік з 60 до 55 років. Вона теж не набрала необхідної кількості голосів — її підтримали 919 осіб із 25 тисяч необхідних. (<a href="https://petition.president.gov.ua/petition/234572?utm_source=chatgpt.com">Електронні петиції Президента України</a>)</p><p>Окремо існували петиції з протилежною вимогою — не мобілізувати чоловіків після 55 років або дозволити їхню демобілізацію після досягнення цього віку. Вони також не отримали необхідної підтримки.&nbsp;</p><p>Таким чином, станом на зараз жодна з петицій щодо зміни мобілізаційного віку до 55 років не була успішно підтримана, а чинні правила визначаються законами України, а не текстами цих петицій.</p>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>В Україні зареєстрували петицію із закликом переглянути підхід до мобілізації чоловіків старшого віку. Її автор пропонує з 1 жовтня поетапно припинити мобілізацію громадян, яким виповнилося 50 років, а також поступово звільняти зі служби тих військовослужбовців цієї вікової категорії, які вже перебувають у лавах Збройних сил.</h1>
                        <p>У тексті петиції зазначається, що йдеться не про одномоментне звільнення всіх військовослужбовців віком понад 50 років, а про поступовий процес, який має враховувати безпекову ситуацію в державі та потреби оборони. Автор також пропонує змінити порядок проходження військово-лікарської комісії для людей старшого віку, аргументуючи це гуманітарними, медичними та демографічними чинниками. </p>
<p>Прихильники ініціативи наголошують, що після 50 років у багатьох людей погіршується стан здоров'я, а виконання окремих бойових завдань стає значно складнішим. На їхню думку, громадяни цієї вікової категорії могли б ефективніше працювати в цивільному секторі, підтримуючи економіку країни.</p>
<p>Водночас чинне законодавство України наразі не передбачає жодних вікових винятків для чоловіків після 50 років. Під час воєнного стану мобілізації підлягають військовозобов'язані чоловіки віком від 25 до 60 років, якщо вони придатні за станом здоров'я та не мають законних підстав для відстрочки. Воєнний стан і загальну мобілізацію продовжено до 31 жовтня 2026 року. </p>
<p>Наразі петиція є лише громадською ініціативою і не змінює чинних правил мобілізації. Для запровадження таких змін необхідне ухвалення відповідних законодавчих рішень Верховною Радою України.</p><p>Якщо йдеться про петицію щодо мобілізації чоловіків віком 55+, то наразі існує кілька різних ініціатив, але жодна з них не призвела до змін законодавства.</p><p>Найбільший резонанс отримала петиція про терміновий розгляд законопроєкту №12222, який пропонує знизити граничний вік перебування на військовому обліку та мобілізації з 60 до 55 років. Її опублікували 5 січня 2026 року на порталі Верховної Ради. Однак за 90 днів вона зібрала лише 530 підписів із необхідних 25 тисяч, після чого Комітет Верховної Ради надав відповідь на звернення.&nbsp;</p><p>Також у 2024 році на сайті Президента України була зареєстрована петиція із закликом зменшити мобілізаційний вік з 60 до 55 років. Вона теж не набрала необхідної кількості голосів — її підтримали 919 осіб із 25 тисяч необхідних. (<a href="https://petition.president.gov.ua/petition/234572?utm_source=chatgpt.com">Електронні петиції Президента України</a>)</p><p>Окремо існували петиції з протилежною вимогою — не мобілізувати чоловіків після 55 років або дозволити їхню демобілізацію після досягнення цього віку. Вони також не отримали необхідної підтримки.&nbsp;</p><p>Таким чином, станом на зараз жодна з петицій щодо зміни мобілізаційного віку до 55 років не була успішно підтримана, а чинні правила визначаються законами України, а не текстами цих петицій.</p>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>В Україні зареєстрували петицію із закликом переглянути підхід до мобілізації чоловіків старшого віку. Її автор пропонує з 1 жовтня поетапно припинити мобілізацію громадян, яким виповнилося 50 років, а також поступово звільняти зі служби тих військовослужбовців цієї вікової категорії, які вже перебувають у лавах Збройних сил.</h1>
                        <p>У тексті петиції зазначається, що йдеться не про одномоментне звільнення всіх військовослужбовців віком понад 50 років, а про поступовий процес, який має враховувати безпекову ситуацію в державі та потреби оборони. Автор також пропонує змінити порядок проходження військово-лікарської комісії для людей старшого віку, аргументуючи це гуманітарними, медичними та демографічними чинниками. </p>
<p>Прихильники ініціативи наголошують, що після 50 років у багатьох людей погіршується стан здоров'я, а виконання окремих бойових завдань стає значно складнішим. На їхню думку, громадяни цієї вікової категорії могли б ефективніше працювати в цивільному секторі, підтримуючи економіку країни.</p>
<p>Водночас чинне законодавство України наразі не передбачає жодних вікових винятків для чоловіків після 50 років. Під час воєнного стану мобілізації підлягають військовозобов'язані чоловіки віком від 25 до 60 років, якщо вони придатні за станом здоров'я та не мають законних підстав для відстрочки. Воєнний стан і загальну мобілізацію продовжено до 31 жовтня 2026 року. </p>
<p>Наразі петиція є лише громадською ініціативою і не змінює чинних правил мобілізації. Для запровадження таких змін необхідне ухвалення відповідних законодавчих рішень Верховною Радою України.</p><p>Якщо йдеться про петицію щодо мобілізації чоловіків віком 55+, то наразі існує кілька різних ініціатив, але жодна з них не призвела до змін законодавства.</p><p>Найбільший резонанс отримала петиція про терміновий розгляд законопроєкту №12222, який пропонує знизити граничний вік перебування на військовому обліку та мобілізації з 60 до 55 років. Її опублікували 5 січня 2026 року на порталі Верховної Ради. Однак за 90 днів вона зібрала лише 530 підписів із необхідних 25 тисяч, після чого Комітет Верховної Ради надав відповідь на звернення.&nbsp;</p><p>Також у 2024 році на сайті Президента України була зареєстрована петиція із закликом зменшити мобілізаційний вік з 60 до 55 років. Вона теж не набрала необхідної кількості голосів — її підтримали 919 осіб із 25 тисяч необхідних. (<a href="https://petition.president.gov.ua/petition/234572?utm_source=chatgpt.com">Електронні петиції Президента України</a>)</p><p>Окремо існували петиції з протилежною вимогою — не мобілізувати чоловіків після 55 років або дозволити їхню демобілізацію після досягнення цього віку. Вони також не отримали необхідної підтримки.&nbsp;</p><p>Таким чином, станом на зараз жодна з петицій щодо зміни мобілізаційного віку до 55 років не була успішно підтримана, а чинні правила визначаються законами України, а не текстами цих петицій.</p>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/power/6a6b61059bc3c/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[Перлина Карпат обміліла: Синевир стрімко втрачає воду через аномальну спеку (ФОТО)]]></title>
                <description>Найбільше високогірне озеро України – Синевир – знову опинилося в центрі уваги через різке зниження рівня води. Через тривалу спеку та майже повну відсутність опадів вода відступила від берегів, а туристи й місцеві жителі дедалі частіше публікують світлини, на яких видно оголені ділянки дна.</description>
                <link>https://goloskarpat.info/transcarpathia/6a6b5e1e24af5/</link>
                <pubDate>2026-07-30T17:22:22+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/2/4/2420329266a6b5e1e2cb5b_image.jpeg_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>Найбільше високогірне озеро України – Синевир – знову опинилося в центрі уваги через різке зниження рівня води. Через тривалу спеку та майже повну відсутність опадів вода відступила від берегів, а туристи й місцеві жителі дедалі частіше публікують світлини, на яких видно оголені ділянки дна.</h1>
                        <h1><br></h1><p><br></p><p>Фахівці пояснюють: причиною є аномально спекотне літо та тривала посуха, які охопили не лише Закарпаття, а й більшу частину Центральної Європи. Гірські струмки, що живлять озеро, значно обміліли, а висока температура повітря прискорює випаровування води.</p><p>Однак подібна ситуація для Синевиру не є безпрецедентною.<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/8/2/8273653816a6b5dfe70f37_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;"></p><h2>Найбільше обміління – у 2022 році</h2><p>Найгірша ситуація за всю історію інструментальних спостережень була зафіксована влітку 2022 року. Через надзвичайно суху весну та літо рівень води тоді опустився до історичного мінімуму.</p><p>За даними працівників Національного природного парку «Синевир», вода відступила приблизно на шість метрів від максимального рівня. Берегова лінія суттєво змінилася, а частина дна, яка зазвичай перебувала під водою, стала доступною для огляду.</p><p>Тоді екологи наголошували, що причиною стала не діяльність людини, а винятково погодні умови.</p><h2>Позначка 2005 року досі залишається орієнтиром</h2><p>Працівники парку нагадують, що ще один рекордно низький рівень води спостерігався у 2005 році. На центральному острівці Синевиру навіть збереглася спеціальна позначка, яка вказує, до якого рівня тоді опустилася вода.</p><p>Саме із цим періодом нині порівнюють сучасний стан озера.</p><h2>Посуха повторюється дедалі частіше</h2><p>Науковці також звертають увагу на сильне обміління, яке спостерігалося у 2015 році. Воно було пов'язане з посушливим літом і стало одним із підтверджень того, що клімат у Карпатах поступово змінюється.</p><p>За останні два десятиліття екстремальні періоди спеки та нестачі опадів стали значно частішими.<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/2/12146088986a6b5e0bb17d0_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;"></p><h2>Посуха охопила всю Центральну Європу</h2><p>Нинішня ситуація не обмежується лише Закарпаттям.</p><p>Через рекордну спеку різко впав рівень води в Дунаї та Тисі. В Угорщині через обміління Дунаю навіть виникли побоювання щодо роботи атомної електростанції «Пакш», а на окремих ділянках річки з дна почали з'являтися боєприпаси часів Другої світової війни.</p><p>Подібні проблеми фіксують також у Словаччині, Румунії, Сербії та Хорватії.</p><h2>Чи варто хвилюватися?</h2><p>Екологи закликають не панікувати. Синевир є природним озером, рівень води в якому змінюється залежно від кількості опадів, сніготанення та температури повітря.</p><p>Втім, якщо посушлива погода збережеться ще кілька тижнів, озеро може наблизитися до рекордно низьких показників, які востаннє спостерігалися у 2022 році.</p><p>Попри нинішнє обміління, Синевир залишається однією з головних природних перлин України. Однак цьогорічне літо вкотре нагадує, наскільки вразливими стають навіть найбільші гірські водойми перед змінами клімату.</p>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>Найбільше високогірне озеро України – Синевир – знову опинилося в центрі уваги через різке зниження рівня води. Через тривалу спеку та майже повну відсутність опадів вода відступила від берегів, а туристи й місцеві жителі дедалі частіше публікують світлини, на яких видно оголені ділянки дна.</h1>
                        <h1><br></h1><p><br></p><p>Фахівці пояснюють: причиною є аномально спекотне літо та тривала посуха, які охопили не лише Закарпаття, а й більшу частину Центральної Європи. Гірські струмки, що живлять озеро, значно обміліли, а висока температура повітря прискорює випаровування води.</p><p>Однак подібна ситуація для Синевиру не є безпрецедентною.<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/8/2/8273653816a6b5dfe70f37_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;"></p><h2>Найбільше обміління – у 2022 році</h2><p>Найгірша ситуація за всю історію інструментальних спостережень була зафіксована влітку 2022 року. Через надзвичайно суху весну та літо рівень води тоді опустився до історичного мінімуму.</p><p>За даними працівників Національного природного парку «Синевир», вода відступила приблизно на шість метрів від максимального рівня. Берегова лінія суттєво змінилася, а частина дна, яка зазвичай перебувала під водою, стала доступною для огляду.</p><p>Тоді екологи наголошували, що причиною стала не діяльність людини, а винятково погодні умови.</p><h2>Позначка 2005 року досі залишається орієнтиром</h2><p>Працівники парку нагадують, що ще один рекордно низький рівень води спостерігався у 2005 році. На центральному острівці Синевиру навіть збереглася спеціальна позначка, яка вказує, до якого рівня тоді опустилася вода.</p><p>Саме із цим періодом нині порівнюють сучасний стан озера.</p><h2>Посуха повторюється дедалі частіше</h2><p>Науковці також звертають увагу на сильне обміління, яке спостерігалося у 2015 році. Воно було пов'язане з посушливим літом і стало одним із підтверджень того, що клімат у Карпатах поступово змінюється.</p><p>За останні два десятиліття екстремальні періоди спеки та нестачі опадів стали значно частішими.<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/2/12146088986a6b5e0bb17d0_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;"></p><h2>Посуха охопила всю Центральну Європу</h2><p>Нинішня ситуація не обмежується лише Закарпаттям.</p><p>Через рекордну спеку різко впав рівень води в Дунаї та Тисі. В Угорщині через обміління Дунаю навіть виникли побоювання щодо роботи атомної електростанції «Пакш», а на окремих ділянках річки з дна почали з'являтися боєприпаси часів Другої світової війни.</p><p>Подібні проблеми фіксують також у Словаччині, Румунії, Сербії та Хорватії.</p><h2>Чи варто хвилюватися?</h2><p>Екологи закликають не панікувати. Синевир є природним озером, рівень води в якому змінюється залежно від кількості опадів, сніготанення та температури повітря.</p><p>Втім, якщо посушлива погода збережеться ще кілька тижнів, озеро може наблизитися до рекордно низьких показників, які востаннє спостерігалися у 2022 році.</p><p>Попри нинішнє обміління, Синевир залишається однією з головних природних перлин України. Однак цьогорічне літо вкотре нагадує, наскільки вразливими стають навіть найбільші гірські водойми перед змінами клімату.</p>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>Найбільше високогірне озеро України – Синевир – знову опинилося в центрі уваги через різке зниження рівня води. Через тривалу спеку та майже повну відсутність опадів вода відступила від берегів, а туристи й місцеві жителі дедалі частіше публікують світлини, на яких видно оголені ділянки дна.</h1>
                        <h1><br></h1><p><br></p><p>Фахівці пояснюють: причиною є аномально спекотне літо та тривала посуха, які охопили не лише Закарпаття, а й більшу частину Центральної Європи. Гірські струмки, що живлять озеро, значно обміліли, а висока температура повітря прискорює випаровування води.</p><p>Однак подібна ситуація для Синевиру не є безпрецедентною.<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/8/2/8273653816a6b5dfe70f37_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;"></p><h2>Найбільше обміління – у 2022 році</h2><p>Найгірша ситуація за всю історію інструментальних спостережень була зафіксована влітку 2022 року. Через надзвичайно суху весну та літо рівень води тоді опустився до історичного мінімуму.</p><p>За даними працівників Національного природного парку «Синевир», вода відступила приблизно на шість метрів від максимального рівня. Берегова лінія суттєво змінилася, а частина дна, яка зазвичай перебувала під водою, стала доступною для огляду.</p><p>Тоді екологи наголошували, що причиною стала не діяльність людини, а винятково погодні умови.</p><h2>Позначка 2005 року досі залишається орієнтиром</h2><p>Працівники парку нагадують, що ще один рекордно низький рівень води спостерігався у 2005 році. На центральному острівці Синевиру навіть збереглася спеціальна позначка, яка вказує, до якого рівня тоді опустилася вода.</p><p>Саме із цим періодом нині порівнюють сучасний стан озера.</p><h2>Посуха повторюється дедалі частіше</h2><p>Науковці також звертають увагу на сильне обміління, яке спостерігалося у 2015 році. Воно було пов'язане з посушливим літом і стало одним із підтверджень того, що клімат у Карпатах поступово змінюється.</p><p>За останні два десятиліття екстремальні періоди спеки та нестачі опадів стали значно частішими.<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/2/12146088986a6b5e0bb17d0_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;"></p><h2>Посуха охопила всю Центральну Європу</h2><p>Нинішня ситуація не обмежується лише Закарпаттям.</p><p>Через рекордну спеку різко впав рівень води в Дунаї та Тисі. В Угорщині через обміління Дунаю навіть виникли побоювання щодо роботи атомної електростанції «Пакш», а на окремих ділянках річки з дна почали з'являтися боєприпаси часів Другої світової війни.</p><p>Подібні проблеми фіксують також у Словаччині, Румунії, Сербії та Хорватії.</p><h2>Чи варто хвилюватися?</h2><p>Екологи закликають не панікувати. Синевир є природним озером, рівень води в якому змінюється залежно від кількості опадів, сніготанення та температури повітря.</p><p>Втім, якщо посушлива погода збережеться ще кілька тижнів, озеро може наблизитися до рекордно низьких показників, які востаннє спостерігалися у 2022 році.</p><p>Попри нинішнє обміління, Синевир залишається однією з головних природних перлин України. Однак цьогорічне літо вкотре нагадує, наскільки вразливими стають навіть найбільші гірські водойми перед змінами клімату.</p>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/transcarpathia/6a6b5e1e24af5/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[Популярний чат-бот більше не працює: у «Нафтогазі» змінили правила передачі показників лічильника]]></title>
                <description>Замість GASUA новий застосунок: як українцям по-новому передавати дані за газ та сплачувати без комісії</description>
                <link>https://goloskarpat.info/society/6a6b513b35274/</link>
                <pubDate>2026-07-30T16:27:23+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/2/0/20037381286a6b513b4593d_image.png_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>Замість GASUA новий застосунок: як українцям по-новому передавати дані за газ та сплачувати без комісії</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» повідомила про важливі зміни для своїх побутових споживачів. Один із найпопулярніших способів передачі показань газових лічильників припинив функціонувати — відомий чат-бот </span><b style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">GASUA</b><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;"> було вимкнено.</span></p><h3>Як тепер передавати показання лічильника</h3><p>Відтепер основними інструментами для передачі даних про спожитий газ є:</p><ul><li><b>Мобільний застосунок «Куб»</b> (основними перевагами якого є подача даних у кілька кліків);</li><li><b>Особистий кабінет</b> на офіційному вебсайті компанії;</li><li><b>Контакт-центр</b> (у телефонному режимі).</li></ul><h3>Як сплатити за газ з 0% комісії через новий застосунок</h3><p>Крім передачі показань, у застосунку «Куб» можна здійснювати розрахунки за спожите паливо без додаткових банківських комісій.</p><p><b>Інструкція для оплати:</b></p><ol><li>Відкрийте застосунок <b>«Куб»</b>.</li><li>Перейдіть у розділ <b>«Оплата»</b>.</li><li>Оберіть спосіб оплати <b>«Мій банк»</b>.</li><li>Виберіть із переліку свій банк, де доступна опція пільгової сплати (0% комісії).</li><li>Підтвердьте фінансову операцію в застосунку вашого банку.</li></ol><h3>Що з тарифами?</h3><p>У компанії запевнили, що вартість блакитного палива для населення залишається фіксованою та незмінною. Чинний тариф становить <b>7,96 грн за кубометр</b>.</p>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>Замість GASUA новий застосунок: як українцям по-новому передавати дані за газ та сплачувати без комісії</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» повідомила про важливі зміни для своїх побутових споживачів. Один із найпопулярніших способів передачі показань газових лічильників припинив функціонувати — відомий чат-бот </span><b style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">GASUA</b><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;"> було вимкнено.</span></p><h3>Як тепер передавати показання лічильника</h3><p>Відтепер основними інструментами для передачі даних про спожитий газ є:</p><ul><li><b>Мобільний застосунок «Куб»</b> (основними перевагами якого є подача даних у кілька кліків);</li><li><b>Особистий кабінет</b> на офіційному вебсайті компанії;</li><li><b>Контакт-центр</b> (у телефонному режимі).</li></ul><h3>Як сплатити за газ з 0% комісії через новий застосунок</h3><p>Крім передачі показань, у застосунку «Куб» можна здійснювати розрахунки за спожите паливо без додаткових банківських комісій.</p><p><b>Інструкція для оплати:</b></p><ol><li>Відкрийте застосунок <b>«Куб»</b>.</li><li>Перейдіть у розділ <b>«Оплата»</b>.</li><li>Оберіть спосіб оплати <b>«Мій банк»</b>.</li><li>Виберіть із переліку свій банк, де доступна опція пільгової сплати (0% комісії).</li><li>Підтвердьте фінансову операцію в застосунку вашого банку.</li></ol><h3>Що з тарифами?</h3><p>У компанії запевнили, що вартість блакитного палива для населення залишається фіксованою та незмінною. Чинний тариф становить <b>7,96 грн за кубометр</b>.</p>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>Замість GASUA новий застосунок: як українцям по-новому передавати дані за газ та сплачувати без комісії</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» повідомила про важливі зміни для своїх побутових споживачів. Один із найпопулярніших способів передачі показань газових лічильників припинив функціонувати — відомий чат-бот </span><b style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">GASUA</b><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;"> було вимкнено.</span></p><h3>Як тепер передавати показання лічильника</h3><p>Відтепер основними інструментами для передачі даних про спожитий газ є:</p><ul><li><b>Мобільний застосунок «Куб»</b> (основними перевагами якого є подача даних у кілька кліків);</li><li><b>Особистий кабінет</b> на офіційному вебсайті компанії;</li><li><b>Контакт-центр</b> (у телефонному режимі).</li></ul><h3>Як сплатити за газ з 0% комісії через новий застосунок</h3><p>Крім передачі показань, у застосунку «Куб» можна здійснювати розрахунки за спожите паливо без додаткових банківських комісій.</p><p><b>Інструкція для оплати:</b></p><ol><li>Відкрийте застосунок <b>«Куб»</b>.</li><li>Перейдіть у розділ <b>«Оплата»</b>.</li><li>Оберіть спосіб оплати <b>«Мій банк»</b>.</li><li>Виберіть із переліку свій банк, де доступна опція пільгової сплати (0% комісії).</li><li>Підтвердьте фінансову операцію в застосунку вашого банку.</li></ol><h3>Що з тарифами?</h3><p>У компанії запевнили, що вартість блакитного палива для населення залишається фіксованою та незмінною. Чинний тариф становить <b>7,96 грн за кубометр</b>.</p>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/society/6a6b513b35274/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[У Карпатах зірвався зі скелі 24-річний чоловік із Києва]]></title>
                <description>Зламав ногу на високогір&#039;ї: у Карпатах спецоперація з порятунку 24-річного туриста тривала до світанку</description>
                <link>https://goloskarpat.info/society/6a6b4946ad31e/</link>
                <pubDate>2026-07-30T15:53:26+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/9/1995132996a6b4946b5736_image.jpeg_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>Зламав ногу на високогір&#039;ї: у Карпатах спецоперація з порятунку 24-річного туриста тривала до світанку</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">У Рахівському районі Закарпатської області гірські рятувальники спільно з прикордонниками провели складну нічну операцію з порятунку 24-річного мешканця Києва. Чоловік впав зі скелі та зазнав важкої травми.</span></p><h3><p>Про це повідомили в ДСНС Закарпаття.</p></h3><h3>Деталі нічної рятувальної операції</h3><h3><p>Сигнал про допомогу надійшов до служб порятунку близько 21:00 у середу, 30 липня. Постраждалий повідомив, що після падіння зі скелі зламав ліву ногу та абсолютно втратив можливість пересуватися самостійно.</p><ul><li><b>Залучені сили:</b> На пошуки негайно вирушили гірські рятувальники із села Видричка та співробітники Державної прикордонної служби.</li><li><b>Складність пошуків:</b> Спецоперація проходила в нічний час на складному високогірному рельєфі. Для моніторингу та обстеження території фахівці залучили квадрокоптер.</li></ul></h3><h3>Фінал операції та стан постраждалого</h3><h3><p>Завдяки повітряній розвідці та злагодженим діям групи, о <b>00:13</b> туриста вдалося розшукати в урочищі Радомир.</p><ol><li><b>Медична допомога:</b> Рятувальники надали хлопцю першу долікарську допомогу та провели іммобілізацію зламаної кінцівки.</li><li><b>Транспортування:</b> Постраждалого на спеціальних ношах спустили гірськими стежками до села Богдан.</li><li><b>Передача медикам:</b> Близько <b>05:00 ранку</b> травмованого киянина передали кареті екстреної медичної допомоги для подальшої госпіталізації.</li></ol></h3>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>Зламав ногу на високогір&#039;ї: у Карпатах спецоперація з порятунку 24-річного туриста тривала до світанку</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">У Рахівському районі Закарпатської області гірські рятувальники спільно з прикордонниками провели складну нічну операцію з порятунку 24-річного мешканця Києва. Чоловік впав зі скелі та зазнав важкої травми.</span></p><h3><p>Про це повідомили в ДСНС Закарпаття.</p></h3><h3>Деталі нічної рятувальної операції</h3><h3><p>Сигнал про допомогу надійшов до служб порятунку близько 21:00 у середу, 30 липня. Постраждалий повідомив, що після падіння зі скелі зламав ліву ногу та абсолютно втратив можливість пересуватися самостійно.</p><ul><li><b>Залучені сили:</b> На пошуки негайно вирушили гірські рятувальники із села Видричка та співробітники Державної прикордонної служби.</li><li><b>Складність пошуків:</b> Спецоперація проходила в нічний час на складному високогірному рельєфі. Для моніторингу та обстеження території фахівці залучили квадрокоптер.</li></ul></h3><h3>Фінал операції та стан постраждалого</h3><h3><p>Завдяки повітряній розвідці та злагодженим діям групи, о <b>00:13</b> туриста вдалося розшукати в урочищі Радомир.</p><ol><li><b>Медична допомога:</b> Рятувальники надали хлопцю першу долікарську допомогу та провели іммобілізацію зламаної кінцівки.</li><li><b>Транспортування:</b> Постраждалого на спеціальних ношах спустили гірськими стежками до села Богдан.</li><li><b>Передача медикам:</b> Близько <b>05:00 ранку</b> травмованого киянина передали кареті екстреної медичної допомоги для подальшої госпіталізації.</li></ol></h3>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>Зламав ногу на високогір&#039;ї: у Карпатах спецоперація з порятунку 24-річного туриста тривала до світанку</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">У Рахівському районі Закарпатської області гірські рятувальники спільно з прикордонниками провели складну нічну операцію з порятунку 24-річного мешканця Києва. Чоловік впав зі скелі та зазнав важкої травми.</span></p><h3><p>Про це повідомили в ДСНС Закарпаття.</p></h3><h3>Деталі нічної рятувальної операції</h3><h3><p>Сигнал про допомогу надійшов до служб порятунку близько 21:00 у середу, 30 липня. Постраждалий повідомив, що після падіння зі скелі зламав ліву ногу та абсолютно втратив можливість пересуватися самостійно.</p><ul><li><b>Залучені сили:</b> На пошуки негайно вирушили гірські рятувальники із села Видричка та співробітники Державної прикордонної служби.</li><li><b>Складність пошуків:</b> Спецоперація проходила в нічний час на складному високогірному рельєфі. Для моніторингу та обстеження території фахівці залучили квадрокоптер.</li></ul></h3><h3>Фінал операції та стан постраждалого</h3><h3><p>Завдяки повітряній розвідці та злагодженим діям групи, о <b>00:13</b> туриста вдалося розшукати в урочищі Радомир.</p><ol><li><b>Медична допомога:</b> Рятувальники надали хлопцю першу долікарську допомогу та провели іммобілізацію зламаної кінцівки.</li><li><b>Транспортування:</b> Постраждалого на спеціальних ношах спустили гірськими стежками до села Богдан.</li><li><b>Передача медикам:</b> Близько <b>05:00 ранку</b> травмованого киянина передали кареті екстреної медичної допомоги для подальшої госпіталізації.</li></ol></h3>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/society/6a6b4946ad31e/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[На Мукачівщині прощатимуться з воїном, якого роками вважали зниклим безвісти]]></title>
                <description>Остання дорога додому: Чинадіївська громада на колінах зустріне полеглого Героя Ярослава Рушанина</description>
                <link>https://goloskarpat.info/society/6a6b479920636/</link>
                <pubDate>2026-07-30T15:46:17+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/7/7/7704299956a6b47992931f_image.png_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>Остання дорога додому: Чинадіївська громада на колінах зустріне полеглого Героя Ярослава Рушанина</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">У п’ятницю, </span><b style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">31 липня</b><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">, Чинадіївська громада попрощається зі своїм земляком, жителем села Бистриця — захисником </span><b style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Ярославом Рушанином</b><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">. Воїн загинув під час виконання бойового завдання ще у 2024 році та тривалий час вважався зниклим безвісти.</span></p><p>Про це повідомили у Чинадіївській селищній раді.</p><h3>Деталі та розклад чину похорону</h3><p>Траурний кортеж із тілом полеглого Воїна прибуде до рідного села у п'ятницю, 31 липня.</p><ul><li><b>11:15</b> — прибуття кортежу до рідної домівки Героя у селі Бистриця.</li><li><b>11:30</b> — формування «живого коридору» від перехрестя вулиць Івана Франка та Лісова в напрямку Свято-Миколаївського храму.</li><li><b>12:00</b> — початок чину похорону у Свято-Миколаївському храмі села Бистриця.</li></ul><blockquote><p>«Закликаємо жителів громади віддати шану та гідно провести захисника в останню путь, утворивши живий коридор шани», — звертаються до місцевих мешканців у селищній раді.</p></blockquote><h3>Співчуття рідним</h3><p>Висловлено щирі співчуття матері, дружині, донькам, близьким, побратимам та усім, хто знав Ярослава Рушанина.</p><p><i>Вічна пам’ять, честь і шана Герою України!</i></p>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>Остання дорога додому: Чинадіївська громада на колінах зустріне полеглого Героя Ярослава Рушанина</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">У п’ятницю, </span><b style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">31 липня</b><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">, Чинадіївська громада попрощається зі своїм земляком, жителем села Бистриця — захисником </span><b style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Ярославом Рушанином</b><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">. Воїн загинув під час виконання бойового завдання ще у 2024 році та тривалий час вважався зниклим безвісти.</span></p><p>Про це повідомили у Чинадіївській селищній раді.</p><h3>Деталі та розклад чину похорону</h3><p>Траурний кортеж із тілом полеглого Воїна прибуде до рідного села у п'ятницю, 31 липня.</p><ul><li><b>11:15</b> — прибуття кортежу до рідної домівки Героя у селі Бистриця.</li><li><b>11:30</b> — формування «живого коридору» від перехрестя вулиць Івана Франка та Лісова в напрямку Свято-Миколаївського храму.</li><li><b>12:00</b> — початок чину похорону у Свято-Миколаївському храмі села Бистриця.</li></ul><blockquote><p>«Закликаємо жителів громади віддати шану та гідно провести захисника в останню путь, утворивши живий коридор шани», — звертаються до місцевих мешканців у селищній раді.</p></blockquote><h3>Співчуття рідним</h3><p>Висловлено щирі співчуття матері, дружині, донькам, близьким, побратимам та усім, хто знав Ярослава Рушанина.</p><p><i>Вічна пам’ять, честь і шана Герою України!</i></p>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>Остання дорога додому: Чинадіївська громада на колінах зустріне полеглого Героя Ярослава Рушанина</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">У п’ятницю, </span><b style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">31 липня</b><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">, Чинадіївська громада попрощається зі своїм земляком, жителем села Бистриця — захисником </span><b style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Ярославом Рушанином</b><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">. Воїн загинув під час виконання бойового завдання ще у 2024 році та тривалий час вважався зниклим безвісти.</span></p><p>Про це повідомили у Чинадіївській селищній раді.</p><h3>Деталі та розклад чину похорону</h3><p>Траурний кортеж із тілом полеглого Воїна прибуде до рідного села у п'ятницю, 31 липня.</p><ul><li><b>11:15</b> — прибуття кортежу до рідної домівки Героя у селі Бистриця.</li><li><b>11:30</b> — формування «живого коридору» від перехрестя вулиць Івана Франка та Лісова в напрямку Свято-Миколаївського храму.</li><li><b>12:00</b> — початок чину похорону у Свято-Миколаївському храмі села Бистриця.</li></ul><blockquote><p>«Закликаємо жителів громади віддати шану та гідно провести захисника в останню путь, утворивши живий коридор шани», — звертаються до місцевих мешканців у селищній раді.</p></blockquote><h3>Співчуття рідним</h3><p>Висловлено щирі співчуття матері, дружині, донькам, близьким, побратимам та усім, хто знав Ярослава Рушанина.</p><p><i>Вічна пам’ять, честь і шана Герою України!</i></p>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/society/6a6b479920636/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[Кінець війни в 2026 році: що кажуть воєнні експерти та до чого тут &quot;китайський фактор&quot;]]></title>
                <description>До зимових холодів чи на довгі роки: які передумови для фіналу бойових дій бачать аналітики</description>
                <link>https://goloskarpat.info/analytics/6a6b40c9ea892/</link>
                <pubDate>2026-07-30T15:17:13+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/7/9/7926907856a6b40ca09025_image.png_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>До зимових холодів чи на довгі роки: які передумови для фіналу бойових дій бачать аналітики</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">Питання можливого завершення гарячої фази війни в Україні до кінця 2026 року залишається однією з найгостріших тем.</span><source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="color: rgb(6, 6, 6); font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em; font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="3" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"></sup></source-footnote><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;"> Водночас експертне середовище та політологи скептично оцінюють ймовірність швидкого досягнення миру через відсутність готовності з боку країни-агресорки.</span></p><p><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><h3>Що заважає миру: оцінка політолога<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="5" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></h3><p>Політолог <b>Максим Ялі</b> в етері «КИЇВ24» зазначив, що ключовою перешкодою для припинення бойових дій є відсутність реальної волі Кремля до справедливого мирного врегулювання.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="6" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><p><b>Головні тези аналітика:</b></p><ul><li><b>Інформаційний вакуум диктатора:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="7" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Найближче оточення формує для Володимира Путіна спотворену реальність, де Росія нібито перемагає, а внутрішні економічні труднощі є несуттєвими.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="8" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li><b>Неефективність економічного тиску:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="9" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Систематичні удари по російських НПЗ, паливна криза та фінансові збитки бізнесу поки не здатні змінити воєнно-політичні рішення керівництва РФ.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="10" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li></ul><h3>Інші погляди та міжнародні прогнози<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="11" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></h3><p>Попри скептицизм щодо дій Росії, дискусія довкола термінів завершення війни триває на різних рівнях:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="12" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><ul><li><b>Позиція України:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="13" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Начальник Головного управління розвідки МОУ <b>Кирило Буданов</b> раніше зазначав, що Президент Володимир Зеленський поставив завдання завершити бойові дії до настання зими.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="14" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote> В Україні таку мету вважають абсолютно реалістичною та правильною.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="15" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li><b>Китайський фактор:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="16" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Ексміністр закордонних справ <b>Володимир Огризко</b> переконаний, що гаряча фаза не завершиться цього року.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="17" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote> На його думку, Москва дедалі більше потрапляє під вплив Пекіна, а Китаю невигідно змінювати цей баланс та рятувати Кремль.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="18" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li><b>Сценарій Фінляндії:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="19" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Президент Фінляндії <b>Александр Стубб</b> припускає варіант тимчасової паузи на фронті, яка у підсумку може призвести до внутрішнього колапсу самої РФ.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="20" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li><b>Дипломатичні демарші:</b> Міжнародні аналітики також звертають увагу на дипломатичний тиск, зокрема виступ президента Казахстану <b>Касима-Жомарта Токаєва</b> під час зустрічі з Путіним в Омську, де той відкрито заявив про незрозумілу природу конфлікту для багатьох країн.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="21" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"> </sources-carousel-inline></li></ul>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>До зимових холодів чи на довгі роки: які передумови для фіналу бойових дій бачать аналітики</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">Питання можливого завершення гарячої фази війни в Україні до кінця 2026 року залишається однією з найгостріших тем.</span><source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="color: rgb(6, 6, 6); font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em; font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="3" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"></sup></source-footnote><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;"> Водночас експертне середовище та політологи скептично оцінюють ймовірність швидкого досягнення миру через відсутність готовності з боку країни-агресорки.</span></p><p><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><h3>Що заважає миру: оцінка політолога<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="5" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></h3><p>Політолог <b>Максим Ялі</b> в етері «КИЇВ24» зазначив, що ключовою перешкодою для припинення бойових дій є відсутність реальної волі Кремля до справедливого мирного врегулювання.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="6" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><p><b>Головні тези аналітика:</b></p><ul><li><b>Інформаційний вакуум диктатора:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="7" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Найближче оточення формує для Володимира Путіна спотворену реальність, де Росія нібито перемагає, а внутрішні економічні труднощі є несуттєвими.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="8" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li><b>Неефективність економічного тиску:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="9" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Систематичні удари по російських НПЗ, паливна криза та фінансові збитки бізнесу поки не здатні змінити воєнно-політичні рішення керівництва РФ.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="10" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li></ul><h3>Інші погляди та міжнародні прогнози<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="11" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></h3><p>Попри скептицизм щодо дій Росії, дискусія довкола термінів завершення війни триває на різних рівнях:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="12" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><ul><li><b>Позиція України:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="13" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Начальник Головного управління розвідки МОУ <b>Кирило Буданов</b> раніше зазначав, що Президент Володимир Зеленський поставив завдання завершити бойові дії до настання зими.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="14" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote> В Україні таку мету вважають абсолютно реалістичною та правильною.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="15" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li><b>Китайський фактор:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="16" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Ексміністр закордонних справ <b>Володимир Огризко</b> переконаний, що гаряча фаза не завершиться цього року.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="17" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote> На його думку, Москва дедалі більше потрапляє під вплив Пекіна, а Китаю невигідно змінювати цей баланс та рятувати Кремль.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="18" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li><b>Сценарій Фінляндії:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="19" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Президент Фінляндії <b>Александр Стубб</b> припускає варіант тимчасової паузи на фронті, яка у підсумку може призвести до внутрішнього колапсу самої РФ.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="20" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li><b>Дипломатичні демарші:</b> Міжнародні аналітики також звертають увагу на дипломатичний тиск, зокрема виступ президента Казахстану <b>Касима-Жомарта Токаєва</b> під час зустрічі з Путіним в Омську, де той відкрито заявив про незрозумілу природу конфлікту для багатьох країн.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="21" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"> </sources-carousel-inline></li></ul>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>До зимових холодів чи на довгі роки: які передумови для фіналу бойових дій бачать аналітики</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">Питання можливого завершення гарячої фази війни в Україні до кінця 2026 року залишається однією з найгостріших тем.</span><source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="color: rgb(6, 6, 6); font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em; font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="3" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"></sup></source-footnote><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;"> Водночас експертне середовище та політологи скептично оцінюють ймовірність швидкого досягнення миру через відсутність готовності з боку країни-агресорки.</span></p><p><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><h3>Що заважає миру: оцінка політолога<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="5" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></h3><p>Політолог <b>Максим Ялі</b> в етері «КИЇВ24» зазначив, що ключовою перешкодою для припинення бойових дій є відсутність реальної волі Кремля до справедливого мирного врегулювання.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="6" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><p><b>Головні тези аналітика:</b></p><ul><li><b>Інформаційний вакуум диктатора:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="7" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Найближче оточення формує для Володимира Путіна спотворену реальність, де Росія нібито перемагає, а внутрішні економічні труднощі є несуттєвими.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="8" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li><b>Неефективність економічного тиску:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="9" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Систематичні удари по російських НПЗ, паливна криза та фінансові збитки бізнесу поки не здатні змінити воєнно-політичні рішення керівництва РФ.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="10" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li></ul><h3>Інші погляди та міжнародні прогнози<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="11" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></h3><p>Попри скептицизм щодо дій Росії, дискусія довкола термінів завершення війни триває на різних рівнях:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="12" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><ul><li><b>Позиція України:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="13" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Начальник Головного управління розвідки МОУ <b>Кирило Буданов</b> раніше зазначав, що Президент Володимир Зеленський поставив завдання завершити бойові дії до настання зими.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="14" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote> В Україні таку мету вважають абсолютно реалістичною та правильною.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="15" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li><b>Китайський фактор:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="16" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Ексміністр закордонних справ <b>Володимир Огризко</b> переконаний, що гаряча фаза не завершиться цього року.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="17" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote> На його думку, Москва дедалі більше потрапляє під вплив Пекіна, а Китаю невигідно змінювати цей баланс та рятувати Кремль.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="18" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li><b>Сценарій Фінляндії:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="19" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Президент Фінляндії <b>Александр Стубб</b> припускає варіант тимчасової паузи на фронті, яка у підсумку може призвести до внутрішнього колапсу самої РФ.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="20" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li><b>Дипломатичні демарші:</b> Міжнародні аналітики також звертають увагу на дипломатичний тиск, зокрема виступ президента Казахстану <b>Касима-Жомарта Токаєва</b> під час зустрічі з Путіним в Омську, де той відкрито заявив про незрозумілу природу конфлікту для багатьох країн.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="21" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"> </sources-carousel-inline></li></ul>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/analytics/6a6b40c9ea892/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[Кабмін погодив податок для закордонних посилок: що варто очікувати укранцям?]]></title>
                <description>Мільярди до бюджету чи кінець дешевому імпорту: Уряд направляє до Ради оновлений законопроєкт про оподаткування посилок</description>
                <link>https://goloskarpat.info/business/6a6b1df331132/</link>
                <pubDate>2026-07-30T12:48:35+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/2/12934835186a6b1df339ada_image.png_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>Мільярди до бюджету чи кінець дешевому імпорту: Уряд направляє до Ради оновлений законопроєкт про оподаткування посилок</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">Уряд України направив до Верховної Ради новий законопроєкт щодо зміни правил оподаткування міжнародних поштових відправлень.</span><source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="color: rgb(6, 6, 6); font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em; font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="3" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"></sup></source-footnote><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;"> Головна мета ініціативи — скасувати чинну пільгу зі сплати податку на додану вартість (ПДВ) для товарів вартістю до 150 євро, придбаних в іноземних маркетплейсах.</span></p><p><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><p>Про це заявив Прем’єр-міністр Сергій Корецький.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="5" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><h3>Суть пропонованих змін<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="6" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></h3><p>За чинним законодавством, товари вартістю до 150 євро, які ввозяться в Україну міжнародними поштовими чи експрес-відправленнями, звільнені від сплати ПДВ.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="7" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote> Нова ініціатива Уряду має на меті уніфікувати українські митні правила із нормами Європейського Союзу.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="8" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><p><b>Ключові деталі законопроєкту:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="9" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><ul><li><b>Скасування ПДВ-пільги:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="10" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Імпортні товари з іноземних інтернет-магазинів вартістю до 150 євро підлягатимуть оподаткуванню.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="11" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li><b>Збереження пільги для подарунків:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="12" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Приватні безоплатні відправлення між фізичними особами вартістю <b>до 45 євро</b> й надалі ПДВ <b>не обкладатимуться</b>.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="13" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li><b>Терміни впровадження:</b> У разі підтримки документа народними депутатами, нові правила набудуть чинності <b>не раніше 2027 року</b>.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="14" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote> Це надасть поштовим операторам і маркетплейсам час для адаптації.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="15" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li></ul><h3>Економічний ефект та міжнародний контекст<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="16" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></h3><p>За оцінками Кабінету Міністрів, скасування ПДВ-пільги дозволить залучати до державного бюджету понад <b>10 мільярдів гривень щороку</b>.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="17" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote> Отримані кошти планують спрямувати на забезпечення стійкості держави та потреби оборонного сектору.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="18" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><blockquote><p>«Умови повинні бути рівними для всіх учасників ринку.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="19" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote> Це питання підтримки українських виробників і чесної конкуренції», — підкреслив Сергій Корецький.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="20" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p></blockquote><p>Оподаткування дрібних посилок також є однією з ключових вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ) та однією з умов ЄС для виділення макрофінансової допомоги.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="21" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote> Раніше, 26 травня, Верховна Рада відхилила попередню версію відповідних митних правок, тому Уряд підготував і направив до парламенту допрацьовану редакцію документа.</p>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>Мільярди до бюджету чи кінець дешевому імпорту: Уряд направляє до Ради оновлений законопроєкт про оподаткування посилок</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">Уряд України направив до Верховної Ради новий законопроєкт щодо зміни правил оподаткування міжнародних поштових відправлень.</span><source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="color: rgb(6, 6, 6); font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em; font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="3" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"></sup></source-footnote><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;"> Головна мета ініціативи — скасувати чинну пільгу зі сплати податку на додану вартість (ПДВ) для товарів вартістю до 150 євро, придбаних в іноземних маркетплейсах.</span></p><p><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><p>Про це заявив Прем’єр-міністр Сергій Корецький.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="5" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><h3>Суть пропонованих змін<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="6" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></h3><p>За чинним законодавством, товари вартістю до 150 євро, які ввозяться в Україну міжнародними поштовими чи експрес-відправленнями, звільнені від сплати ПДВ.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="7" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote> Нова ініціатива Уряду має на меті уніфікувати українські митні правила із нормами Європейського Союзу.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="8" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><p><b>Ключові деталі законопроєкту:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="9" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><ul><li><b>Скасування ПДВ-пільги:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="10" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Імпортні товари з іноземних інтернет-магазинів вартістю до 150 євро підлягатимуть оподаткуванню.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="11" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li><b>Збереження пільги для подарунків:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="12" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Приватні безоплатні відправлення між фізичними особами вартістю <b>до 45 євро</b> й надалі ПДВ <b>не обкладатимуться</b>.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="13" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li><b>Терміни впровадження:</b> У разі підтримки документа народними депутатами, нові правила набудуть чинності <b>не раніше 2027 року</b>.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="14" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote> Це надасть поштовим операторам і маркетплейсам час для адаптації.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="15" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li></ul><h3>Економічний ефект та міжнародний контекст<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="16" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></h3><p>За оцінками Кабінету Міністрів, скасування ПДВ-пільги дозволить залучати до державного бюджету понад <b>10 мільярдів гривень щороку</b>.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="17" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote> Отримані кошти планують спрямувати на забезпечення стійкості держави та потреби оборонного сектору.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="18" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><blockquote><p>«Умови повинні бути рівними для всіх учасників ринку.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="19" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote> Це питання підтримки українських виробників і чесної конкуренції», — підкреслив Сергій Корецький.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="20" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p></blockquote><p>Оподаткування дрібних посилок також є однією з ключових вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ) та однією з умов ЄС для виділення макрофінансової допомоги.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="21" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote> Раніше, 26 травня, Верховна Рада відхилила попередню версію відповідних митних правок, тому Уряд підготував і направив до парламенту допрацьовану редакцію документа.</p>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>Мільярди до бюджету чи кінець дешевому імпорту: Уряд направляє до Ради оновлений законопроєкт про оподаткування посилок</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">Уряд України направив до Верховної Ради новий законопроєкт щодо зміни правил оподаткування міжнародних поштових відправлень.</span><source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="color: rgb(6, 6, 6); font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em; font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="3" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"></sup></source-footnote><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;"> Головна мета ініціативи — скасувати чинну пільгу зі сплати податку на додану вартість (ПДВ) для товарів вартістю до 150 євро, придбаних в іноземних маркетплейсах.</span></p><p><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><p>Про це заявив Прем’єр-міністр Сергій Корецький.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="5" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><h3>Суть пропонованих змін<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="6" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></h3><p>За чинним законодавством, товари вартістю до 150 євро, які ввозяться в Україну міжнародними поштовими чи експрес-відправленнями, звільнені від сплати ПДВ.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="7" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote> Нова ініціатива Уряду має на меті уніфікувати українські митні правила із нормами Європейського Союзу.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="8" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><p><b>Ключові деталі законопроєкту:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="9" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><ul><li><b>Скасування ПДВ-пільги:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="10" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Імпортні товари з іноземних інтернет-магазинів вартістю до 150 євро підлягатимуть оподаткуванню.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="11" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li><b>Збереження пільги для подарунків:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="12" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Приватні безоплатні відправлення між фізичними особами вартістю <b>до 45 євро</b> й надалі ПДВ <b>не обкладатимуться</b>.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="13" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li><b>Терміни впровадження:</b> У разі підтримки документа народними депутатами, нові правила набудуть чинності <b>не раніше 2027 року</b>.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="14" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote> Це надасть поштовим операторам і маркетплейсам час для адаптації.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="15" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li></ul><h3>Економічний ефект та міжнародний контекст<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="16" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></h3><p>За оцінками Кабінету Міністрів, скасування ПДВ-пільги дозволить залучати до державного бюджету понад <b>10 мільярдів гривень щороку</b>.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="17" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote> Отримані кошти планують спрямувати на забезпечення стійкості держави та потреби оборонного сектору.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="18" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><blockquote><p>«Умови повинні бути рівними для всіх учасників ринку.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="19" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote> Це питання підтримки українських виробників і чесної конкуренції», — підкреслив Сергій Корецький.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="20" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3158724617="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3158724617="" _nghost-ng-c607252245="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p></blockquote><p>Оподаткування дрібних посилок також є однією з ключових вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ) та однією з умов ЄС для виділення макрофінансової допомоги.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3259083826="" style="font-family: &quot;Google Sans Text&quot;, sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c3259083826="" class="superscript" data-turn-source-index="21" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote> Раніше, 26 травня, Верховна Рада відхилила попередню версію відповідних митних правок, тому Уряд підготував і направив до парламенту допрацьовану редакцію документа.</p>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/business/6a6b1df331132/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[Ціна втечі через Тису та гори: на Закарпатті знешкодили три схеми переправлення ухилянтів]]></title>
                <description>До 10 тисяч доларів за марш-кидок до Угорщини: прикордонники з СБУ та поліцією викрили ділків</description>
                <link>https://goloskarpat.info/criminal/6a6b1bae91292/</link>
                <pubDate>2026-07-30T12:38:54+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/7/17153471306a6b1bae991a8_image.jpeg_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>До 10 тисяч доларів за марш-кидок до Угорщини: прикордонники з СБУ та поліцією викрили ділків</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">Оперативники Мукачівського прикордонного загону разом із поліцейськими та співробітниками СБУ ліквідували три підпільні канали незаконного переправлення чоловіків призовного віку до Угорщини. Усіх організаторів схем затримано, їм оголошено про підозри.</span></p><p>Про це повідомляє <b>пресслужба Мукачівського прикордонного загону</b>.</p><h3>Деталі затримань у регіонах Закарпаття</h3><p>За даними слідства, ціни за послуги «трансферу» поза офіційними пунктами пропуску коливалися від <b>5 000 до 10 500 доларів США</b> з особи.</p><h4>1. Воловеччина: $10,5 тисяч за повний пакет послуг</h4><ul><li><b>Організатор та пособник:</b> Затримані одразу після отримання <b>10 500 доларів США</b> від клієнта.</li><li><b>Послуга:</b> За ці кошти ділки обіцяли забезпечити повний супровід і перетин кордону в обхід прикордонних патрулів.</li></ul><h4>2. Свалява: $5 000 за маршрут для тернополянина</h4><ul><li><b>Організатор:</b> 59-річний житель Івано-Франківщини.</li><li><b>Деталі:</b> За <b>5 000 доларів США</b> фігурант привіз жителя Тернопільщини на Закарпаття, проінструктував, як оминути блокпости, і планував доставити безпосередньо до лінії державного кордону.</li></ul><h4>3. Берегівщина (селище Вилок): $10 000 за ризикований заплив Тисою</h4><ul><li><b>Організатор:</b> 25-річний місцевий житель.</li><li><b>Деталі:</b> За <b>10 000 доларів США</b> молодик поселив «клієнта» у прикордонні, дистанційно коригував його маршрут та готував до перетину кордону через річку Тиса. його затримали у селищі Вилок під час отримання авансу в розмірі <b>5 000 доларів США</b>.</li></ul><h3>Правові наслідки</h3><p>Наразі тривають досудові розслідування за процесуального керівництва Ужгородської, Мукачівської та Берегівської окружних прокуратур. Зловмисникам загрожує кримінальна відповідальність за незаконне переправлення осіб через державний кордон України.</p>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>До 10 тисяч доларів за марш-кидок до Угорщини: прикордонники з СБУ та поліцією викрили ділків</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">Оперативники Мукачівського прикордонного загону разом із поліцейськими та співробітниками СБУ ліквідували три підпільні канали незаконного переправлення чоловіків призовного віку до Угорщини. Усіх організаторів схем затримано, їм оголошено про підозри.</span></p><p>Про це повідомляє <b>пресслужба Мукачівського прикордонного загону</b>.</p><h3>Деталі затримань у регіонах Закарпаття</h3><p>За даними слідства, ціни за послуги «трансферу» поза офіційними пунктами пропуску коливалися від <b>5 000 до 10 500 доларів США</b> з особи.</p><h4>1. Воловеччина: $10,5 тисяч за повний пакет послуг</h4><ul><li><b>Організатор та пособник:</b> Затримані одразу після отримання <b>10 500 доларів США</b> від клієнта.</li><li><b>Послуга:</b> За ці кошти ділки обіцяли забезпечити повний супровід і перетин кордону в обхід прикордонних патрулів.</li></ul><h4>2. Свалява: $5 000 за маршрут для тернополянина</h4><ul><li><b>Організатор:</b> 59-річний житель Івано-Франківщини.</li><li><b>Деталі:</b> За <b>5 000 доларів США</b> фігурант привіз жителя Тернопільщини на Закарпаття, проінструктував, як оминути блокпости, і планував доставити безпосередньо до лінії державного кордону.</li></ul><h4>3. Берегівщина (селище Вилок): $10 000 за ризикований заплив Тисою</h4><ul><li><b>Організатор:</b> 25-річний місцевий житель.</li><li><b>Деталі:</b> За <b>10 000 доларів США</b> молодик поселив «клієнта» у прикордонні, дистанційно коригував його маршрут та готував до перетину кордону через річку Тиса. його затримали у селищі Вилок під час отримання авансу в розмірі <b>5 000 доларів США</b>.</li></ul><h3>Правові наслідки</h3><p>Наразі тривають досудові розслідування за процесуального керівництва Ужгородської, Мукачівської та Берегівської окружних прокуратур. Зловмисникам загрожує кримінальна відповідальність за незаконне переправлення осіб через державний кордон України.</p>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>До 10 тисяч доларів за марш-кидок до Угорщини: прикордонники з СБУ та поліцією викрили ділків</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">Оперативники Мукачівського прикордонного загону разом із поліцейськими та співробітниками СБУ ліквідували три підпільні канали незаконного переправлення чоловіків призовного віку до Угорщини. Усіх організаторів схем затримано, їм оголошено про підозри.</span></p><p>Про це повідомляє <b>пресслужба Мукачівського прикордонного загону</b>.</p><h3>Деталі затримань у регіонах Закарпаття</h3><p>За даними слідства, ціни за послуги «трансферу» поза офіційними пунктами пропуску коливалися від <b>5 000 до 10 500 доларів США</b> з особи.</p><h4>1. Воловеччина: $10,5 тисяч за повний пакет послуг</h4><ul><li><b>Організатор та пособник:</b> Затримані одразу після отримання <b>10 500 доларів США</b> від клієнта.</li><li><b>Послуга:</b> За ці кошти ділки обіцяли забезпечити повний супровід і перетин кордону в обхід прикордонних патрулів.</li></ul><h4>2. Свалява: $5 000 за маршрут для тернополянина</h4><ul><li><b>Організатор:</b> 59-річний житель Івано-Франківщини.</li><li><b>Деталі:</b> За <b>5 000 доларів США</b> фігурант привіз жителя Тернопільщини на Закарпаття, проінструктував, як оминути блокпости, і планував доставити безпосередньо до лінії державного кордону.</li></ul><h4>3. Берегівщина (селище Вилок): $10 000 за ризикований заплив Тисою</h4><ul><li><b>Організатор:</b> 25-річний місцевий житель.</li><li><b>Деталі:</b> За <b>10 000 доларів США</b> молодик поселив «клієнта» у прикордонні, дистанційно коригував його маршрут та готував до перетину кордону через річку Тиса. його затримали у селищі Вилок під час отримання авансу в розмірі <b>5 000 доларів США</b>.</li></ul><h3>Правові наслідки</h3><p>Наразі тривають досудові розслідування за процесуального керівництва Ужгородської, Мукачівської та Берегівської окружних прокуратур. Зловмисникам загрожує кримінальна відповідальність за незаконне переправлення осіб через державний кордон України.</p>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/criminal/6a6b1bae91292/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[Коли закінчиться війна: астролог Влад Росс дав тривожний прогноз на серпень і назвав терміни завершення війни]]></title>
                <description>Між гарячою фазою та миром: Влад Росс приголомшив датою можливого завершення війни та посиленням обстрілів</description>
                <link>https://goloskarpat.info/analytics/6a6b1b1771210/</link>
                <pubDate>2026-07-30T12:36:23+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/9/6/9615548636a6b1b177987f_image.jpeg_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>Між гарячою фазою та миром: Влад Росс приголомшив датою можливого завершення війни та посиленням обстрілів</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">Відомий астролог Влад Росс оприлюднив свій новий прогноз щодо перебігу бойових дій, загрози нових обстрілів та ймовірних строків закінчення війни в Україні. За його словами, останній місяць літа буде відзначатися високою напругою через складні планетні конфігурації.</span></p><blockquote><p><b>Застереження:</b> Астрологія, нумерологія та інші пророчі практики не є науками. Інформація має ймовірнісний та розважальний характер.</p></blockquote><h3>Серпень під знаком ризику: коридор затемнень та обмін ударами</h3><p>За астрологічними розрахунками Влада Росса, опозиція Плутона до Юпітера та формування планетного квадрату створюють небезпечні передумови для серпеньських подій.</p><p><b>Ключові ризики серпня:</b></p><ul><li><b>Період підвищеної небезпеки:</b> З <b>12 по 28 серпня</b> відкривається коридор затемнень, що може спричинити загострення на фронті та в тилу.</li><li><b>Загроза для критичної інфраструктури:</b> Можливе активне протистояння у сфері логістики — удари по російських комерційних гігантах (на кшталт <i>Wildberries</i>) та відповідні атаки ворога по українських поштових складах і логістичних центрах.</li><li><b>Небезпека для столиці:</b> Серпень залишатиметься вкрай небезпечним місяцем щодо ракетних загроз для Києва.</li></ul><h3>Дипломатія та ракетний тиск: сценарій на осінь</h3><p>На думку астролога, вересень може стати переломним місяцем у контексті залучення нових видів зброї та підготовки до переговорів.</p><ul><li><b>Удари по території РФ:</b> Росс припускає, що восени Україна накопичить достатній запас балістичних ракет для ударів по ключових об'єктах у РФ, зокрема по Москві у дні міських свят на початку вересня.</li><li><b>Вікно для перемовин:</b> Справжні та результативні консультації щодо можливої заморозки конфлікту можуть розпочатися <b>не раніше вересня</b>, а найсприятливішим періодом для дипломатії стане <b>жовтень</b>.</li></ul><h3>Коли закінчиться війна: сценарії та дати</h3><p>Астролог дав прогноз і щодо остаточного фіналу військового протистояння:</p><ol><li><b>Базовий сценарій:</b> Повне завершення війни можливе у <b>2029 році</b>.</li><li><b>Умова для дострокового фіналу:</b> Гаряча фаза конфлікту зупиниться раніше лише у разі усунення від влади Володимира Путіна, адже поки він залишається в Кремлі, бойові дії триватимуть.</li><li><b>Фактор «внутрішнього бунту»:</b> Економічні збитки та знищення статків російського середнього класу через удари по логістиці можуть довести ситуацію в РФ до «точки кипіння» та спровокувати внутрішні заворушення.</li></ol>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>Між гарячою фазою та миром: Влад Росс приголомшив датою можливого завершення війни та посиленням обстрілів</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">Відомий астролог Влад Росс оприлюднив свій новий прогноз щодо перебігу бойових дій, загрози нових обстрілів та ймовірних строків закінчення війни в Україні. За його словами, останній місяць літа буде відзначатися високою напругою через складні планетні конфігурації.</span></p><blockquote><p><b>Застереження:</b> Астрологія, нумерологія та інші пророчі практики не є науками. Інформація має ймовірнісний та розважальний характер.</p></blockquote><h3>Серпень під знаком ризику: коридор затемнень та обмін ударами</h3><p>За астрологічними розрахунками Влада Росса, опозиція Плутона до Юпітера та формування планетного квадрату створюють небезпечні передумови для серпеньських подій.</p><p><b>Ключові ризики серпня:</b></p><ul><li><b>Період підвищеної небезпеки:</b> З <b>12 по 28 серпня</b> відкривається коридор затемнень, що може спричинити загострення на фронті та в тилу.</li><li><b>Загроза для критичної інфраструктури:</b> Можливе активне протистояння у сфері логістики — удари по російських комерційних гігантах (на кшталт <i>Wildberries</i>) та відповідні атаки ворога по українських поштових складах і логістичних центрах.</li><li><b>Небезпека для столиці:</b> Серпень залишатиметься вкрай небезпечним місяцем щодо ракетних загроз для Києва.</li></ul><h3>Дипломатія та ракетний тиск: сценарій на осінь</h3><p>На думку астролога, вересень може стати переломним місяцем у контексті залучення нових видів зброї та підготовки до переговорів.</p><ul><li><b>Удари по території РФ:</b> Росс припускає, що восени Україна накопичить достатній запас балістичних ракет для ударів по ключових об'єктах у РФ, зокрема по Москві у дні міських свят на початку вересня.</li><li><b>Вікно для перемовин:</b> Справжні та результативні консультації щодо можливої заморозки конфлікту можуть розпочатися <b>не раніше вересня</b>, а найсприятливішим періодом для дипломатії стане <b>жовтень</b>.</li></ul><h3>Коли закінчиться війна: сценарії та дати</h3><p>Астролог дав прогноз і щодо остаточного фіналу військового протистояння:</p><ol><li><b>Базовий сценарій:</b> Повне завершення війни можливе у <b>2029 році</b>.</li><li><b>Умова для дострокового фіналу:</b> Гаряча фаза конфлікту зупиниться раніше лише у разі усунення від влади Володимира Путіна, адже поки він залишається в Кремлі, бойові дії триватимуть.</li><li><b>Фактор «внутрішнього бунту»:</b> Економічні збитки та знищення статків російського середнього класу через удари по логістиці можуть довести ситуацію в РФ до «точки кипіння» та спровокувати внутрішні заворушення.</li></ol>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>Між гарячою фазою та миром: Влад Росс приголомшив датою можливого завершення війни та посиленням обстрілів</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">Відомий астролог Влад Росс оприлюднив свій новий прогноз щодо перебігу бойових дій, загрози нових обстрілів та ймовірних строків закінчення війни в Україні. За його словами, останній місяць літа буде відзначатися високою напругою через складні планетні конфігурації.</span></p><blockquote><p><b>Застереження:</b> Астрологія, нумерологія та інші пророчі практики не є науками. Інформація має ймовірнісний та розважальний характер.</p></blockquote><h3>Серпень під знаком ризику: коридор затемнень та обмін ударами</h3><p>За астрологічними розрахунками Влада Росса, опозиція Плутона до Юпітера та формування планетного квадрату створюють небезпечні передумови для серпеньських подій.</p><p><b>Ключові ризики серпня:</b></p><ul><li><b>Період підвищеної небезпеки:</b> З <b>12 по 28 серпня</b> відкривається коридор затемнень, що може спричинити загострення на фронті та в тилу.</li><li><b>Загроза для критичної інфраструктури:</b> Можливе активне протистояння у сфері логістики — удари по російських комерційних гігантах (на кшталт <i>Wildberries</i>) та відповідні атаки ворога по українських поштових складах і логістичних центрах.</li><li><b>Небезпека для столиці:</b> Серпень залишатиметься вкрай небезпечним місяцем щодо ракетних загроз для Києва.</li></ul><h3>Дипломатія та ракетний тиск: сценарій на осінь</h3><p>На думку астролога, вересень може стати переломним місяцем у контексті залучення нових видів зброї та підготовки до переговорів.</p><ul><li><b>Удари по території РФ:</b> Росс припускає, що восени Україна накопичить достатній запас балістичних ракет для ударів по ключових об'єктах у РФ, зокрема по Москві у дні міських свят на початку вересня.</li><li><b>Вікно для перемовин:</b> Справжні та результативні консультації щодо можливої заморозки конфлікту можуть розпочатися <b>не раніше вересня</b>, а найсприятливішим періодом для дипломатії стане <b>жовтень</b>.</li></ul><h3>Коли закінчиться війна: сценарії та дати</h3><p>Астролог дав прогноз і щодо остаточного фіналу військового протистояння:</p><ol><li><b>Базовий сценарій:</b> Повне завершення війни можливе у <b>2029 році</b>.</li><li><b>Умова для дострокового фіналу:</b> Гаряча фаза конфлікту зупиниться раніше лише у разі усунення від влади Володимира Путіна, адже поки він залишається в Кремлі, бойові дії триватимуть.</li><li><b>Фактор «внутрішнього бунту»:</b> Економічні збитки та знищення статків російського середнього класу через удари по логістиці можуть довести ситуацію в РФ до «точки кипіння» та спровокувати внутрішні заворушення.</li></ol>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/analytics/6a6b1b1771210/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[Порівняння зарплат в Україні: чому одні отримують 78 тисяч гривень, а інші — ледь 22 тисячі]]></title>
                <description>Статистичний стрибок чи військовий фактор: реальний стан заробітних плат в Україні у червні</description>
                <link>https://goloskarpat.info/business/6a6b17fdab241/</link>
                <pubDate>2026-07-30T12:23:09+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/2/0/20470625986a6b17fdbcdf6_image.jpeg_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>Статистичний стрибок чи військовий фактор: реальний стан заробітних плат в Україні у червні</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">У червні 2026 року середня заробітна плата в Україні зросла майже на </span><b style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">6%</b><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">, досягнувши позначки понад </span><b style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">32 тисячі гривень</b><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">. Проте прірва між доходами фахівців у різних галузях та регіонах залишається вражаючою.</span></p><p>Про це свідчать свіжі дані Державної служби статистики України.</p><h3>Офіційні цифри та реальні гроші «на руки»</h3><p>За даними Держстату, динаміка доходів громадян виглядає наступним чином:</p><ul><li><b>Середня нарахована зарплата (до оподаткування):</b> <b>32 783 грн</b> (+5,9% порівняно з травнем);</li><li><b>Фактична зарплата («на руки» після ПДФО та військового збору):</b> <b>25 243 грн</b>;</li><li><b>Заборгованість із виплат (станом на 1 липня):</b> сягає <b>3,8 мільярда гривень</b>.</li></ul><h3>Географія доходів: де заробляють найбільше і найменше</h3><p>Розподіл середніх нарахованих зарплат за регіонами демонструє значний дисбаланс:</p><table><thead><tr><td>Регіон</td><td>Середня зарплата (до оподаткування)</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>м. Київ</b> <i>(лідер)</i></td><td><b>48 393 грн</b></td></tr><tr><td><b>Луганська область</b></td><td><b>38 143 грн</b></td></tr><tr><td><b>Київська область</b></td><td><b>33 849 грн</b></td></tr><tr><td><b>Чернівецька область</b></td><td><b>24 472 грн</b></td></tr><tr><td><b>Кіровоградська область</b> <i>(найнижчий показник)</i></td><td><b>23 882 грн</b></td></tr></tbody></table><h3>Полярність професій: IT проти медицини</h3><p>Найвищі та найнижчі доходи зафіксовані у таких галузях:</p><ul><li><b>IT та телекомунікації (найвищі зарплати):</b> працівники сфери інформації та зв'язку заробляють у середньому <b>77 931 грн</b> на місяць.</li><li><b>Охорона здоров'я та соцдопомога (найнижчі зарплати):</b> медики та соціальні працівники отримують у середньому лише <b>22 274 грн</b>.</li></ul><h3>Думка експертів: чи реальні ці цифри?</h3><p>Економіст <b>Руслан Чорний</b> зауважує, що офіційна статистика Держстату може не зовсім коректно відображати реальність у цивільному секторі.</p><blockquote><p><b>Оцінка аналітика:</b> Офіційний показник середньої зарплати в Україні є суттєво завищеним за рахунок високих грошових виплат і премій військовослужбовцям Сил оборони. Насправді ж реальний середній рівень оплати праці серед цивільного населення є помітно нижчим за опубліковані 32 тисячі гривень.</p></blockquote>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>Статистичний стрибок чи військовий фактор: реальний стан заробітних плат в Україні у червні</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">У червні 2026 року середня заробітна плата в Україні зросла майже на </span><b style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">6%</b><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">, досягнувши позначки понад </span><b style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">32 тисячі гривень</b><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">. Проте прірва між доходами фахівців у різних галузях та регіонах залишається вражаючою.</span></p><p>Про це свідчать свіжі дані Державної служби статистики України.</p><h3>Офіційні цифри та реальні гроші «на руки»</h3><p>За даними Держстату, динаміка доходів громадян виглядає наступним чином:</p><ul><li><b>Середня нарахована зарплата (до оподаткування):</b> <b>32 783 грн</b> (+5,9% порівняно з травнем);</li><li><b>Фактична зарплата («на руки» після ПДФО та військового збору):</b> <b>25 243 грн</b>;</li><li><b>Заборгованість із виплат (станом на 1 липня):</b> сягає <b>3,8 мільярда гривень</b>.</li></ul><h3>Географія доходів: де заробляють найбільше і найменше</h3><p>Розподіл середніх нарахованих зарплат за регіонами демонструє значний дисбаланс:</p><table><thead><tr><td>Регіон</td><td>Середня зарплата (до оподаткування)</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>м. Київ</b> <i>(лідер)</i></td><td><b>48 393 грн</b></td></tr><tr><td><b>Луганська область</b></td><td><b>38 143 грн</b></td></tr><tr><td><b>Київська область</b></td><td><b>33 849 грн</b></td></tr><tr><td><b>Чернівецька область</b></td><td><b>24 472 грн</b></td></tr><tr><td><b>Кіровоградська область</b> <i>(найнижчий показник)</i></td><td><b>23 882 грн</b></td></tr></tbody></table><h3>Полярність професій: IT проти медицини</h3><p>Найвищі та найнижчі доходи зафіксовані у таких галузях:</p><ul><li><b>IT та телекомунікації (найвищі зарплати):</b> працівники сфери інформації та зв'язку заробляють у середньому <b>77 931 грн</b> на місяць.</li><li><b>Охорона здоров'я та соцдопомога (найнижчі зарплати):</b> медики та соціальні працівники отримують у середньому лише <b>22 274 грн</b>.</li></ul><h3>Думка експертів: чи реальні ці цифри?</h3><p>Економіст <b>Руслан Чорний</b> зауважує, що офіційна статистика Держстату може не зовсім коректно відображати реальність у цивільному секторі.</p><blockquote><p><b>Оцінка аналітика:</b> Офіційний показник середньої зарплати в Україні є суттєво завищеним за рахунок високих грошових виплат і премій військовослужбовцям Сил оборони. Насправді ж реальний середній рівень оплати праці серед цивільного населення є помітно нижчим за опубліковані 32 тисячі гривень.</p></blockquote>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>Статистичний стрибок чи військовий фактор: реальний стан заробітних плат в Україні у червні</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">У червні 2026 року середня заробітна плата в Україні зросла майже на </span><b style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">6%</b><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">, досягнувши позначки понад </span><b style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">32 тисячі гривень</b><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">. Проте прірва між доходами фахівців у різних галузях та регіонах залишається вражаючою.</span></p><p>Про це свідчать свіжі дані Державної служби статистики України.</p><h3>Офіційні цифри та реальні гроші «на руки»</h3><p>За даними Держстату, динаміка доходів громадян виглядає наступним чином:</p><ul><li><b>Середня нарахована зарплата (до оподаткування):</b> <b>32 783 грн</b> (+5,9% порівняно з травнем);</li><li><b>Фактична зарплата («на руки» після ПДФО та військового збору):</b> <b>25 243 грн</b>;</li><li><b>Заборгованість із виплат (станом на 1 липня):</b> сягає <b>3,8 мільярда гривень</b>.</li></ul><h3>Географія доходів: де заробляють найбільше і найменше</h3><p>Розподіл середніх нарахованих зарплат за регіонами демонструє значний дисбаланс:</p><table><thead><tr><td>Регіон</td><td>Середня зарплата (до оподаткування)</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>м. Київ</b> <i>(лідер)</i></td><td><b>48 393 грн</b></td></tr><tr><td><b>Луганська область</b></td><td><b>38 143 грн</b></td></tr><tr><td><b>Київська область</b></td><td><b>33 849 грн</b></td></tr><tr><td><b>Чернівецька область</b></td><td><b>24 472 грн</b></td></tr><tr><td><b>Кіровоградська область</b> <i>(найнижчий показник)</i></td><td><b>23 882 грн</b></td></tr></tbody></table><h3>Полярність професій: IT проти медицини</h3><p>Найвищі та найнижчі доходи зафіксовані у таких галузях:</p><ul><li><b>IT та телекомунікації (найвищі зарплати):</b> працівники сфери інформації та зв'язку заробляють у середньому <b>77 931 грн</b> на місяць.</li><li><b>Охорона здоров'я та соцдопомога (найнижчі зарплати):</b> медики та соціальні працівники отримують у середньому лише <b>22 274 грн</b>.</li></ul><h3>Думка експертів: чи реальні ці цифри?</h3><p>Економіст <b>Руслан Чорний</b> зауважує, що офіційна статистика Держстату може не зовсім коректно відображати реальність у цивільному секторі.</p><blockquote><p><b>Оцінка аналітика:</b> Офіційний показник середньої зарплати в Україні є суттєво завищеним за рахунок високих грошових виплат і премій військовослужбовцям Сил оборони. Насправді ж реальний середній рівень оплати праці серед цивільного населення є помітно нижчим за опубліковані 32 тисячі гривень.</p></blockquote>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/business/6a6b17fdab241/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[Увага, розшук: на Закарпатті третій день шукають зниклу людину]]></title>
                <description>Залучили квадрокоптер, прикордонників та гірських рятувальників: на Перечинщині шукають зниклого селянина</description>
                <link>https://goloskarpat.info/society/6a6b16fb5ebff/</link>
                <pubDate>2026-07-30T12:18:51+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/8/3/837950896a6b16fb684e1_image.png_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>Залучили квадрокоптер, прикордонників та гірських рятувальників: на Перечинщині шукають зниклого селянина</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">На Ужгородщині вже третю добу поспіль триває масштабна пошуково-рятувальна операція. Фахівці та волонетри намагаються розшукати 60-річного жителя села Зарічово Перечинської громади, який пішов до лісу та не повернувся.</span></p><p>Про це повідомили у Головному управлінні ДСНС України у Закарпатській області.</p><h3>Хід пошукової операції та залучені сили</h3><p>Для обстеження важкодоступної місцевості та лісових масивів залучено значні сили та спеціальні засоби. Лише протягом 29 липня у пошуках взяли участь <b>18 осіб</b>, <b>4 одиниці спеціальної техніки</b> та <b>безпілотний літальний апарат (дрон)</b>.</p><p>До спільної операції залучені:</p><ul><li>Фахівці ДСНС та гірські рятувальники;</li><li>Співробітники поліції;</li><li>Військовослужбовці Державної прикордонної служби України;</li><li>Місцеві жителі та добровольці.</li></ul><p>За попередню добу пошукові групи детально обстежили <b>24 кілометри</b> польової місцевості, берегову лінію річки Уж та присілок села Дубриничі. На жаль, встановити місцезнаходження чоловіка поки не вдалося.</p><h3>Пошуки тривають</h3><p>Сьогодні пошукові роботи продовжуються. До операції додатково залучено фахівців гірських пошуково-рятувальних відділень із села Вишка та міста Ужгород, які обстежують складні ділянки гірського рельєфу.</p><blockquote><p>Рятувальники закликають усіх, хто володіє будь-якою інформацією про можливе місцеперебування зниклого чоловіка, терміново повідомляти на спецлінію «101» або до органів поліції.</p></blockquote>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>Залучили квадрокоптер, прикордонників та гірських рятувальників: на Перечинщині шукають зниклого селянина</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">На Ужгородщині вже третю добу поспіль триває масштабна пошуково-рятувальна операція. Фахівці та волонетри намагаються розшукати 60-річного жителя села Зарічово Перечинської громади, який пішов до лісу та не повернувся.</span></p><p>Про це повідомили у Головному управлінні ДСНС України у Закарпатській області.</p><h3>Хід пошукової операції та залучені сили</h3><p>Для обстеження важкодоступної місцевості та лісових масивів залучено значні сили та спеціальні засоби. Лише протягом 29 липня у пошуках взяли участь <b>18 осіб</b>, <b>4 одиниці спеціальної техніки</b> та <b>безпілотний літальний апарат (дрон)</b>.</p><p>До спільної операції залучені:</p><ul><li>Фахівці ДСНС та гірські рятувальники;</li><li>Співробітники поліції;</li><li>Військовослужбовці Державної прикордонної служби України;</li><li>Місцеві жителі та добровольці.</li></ul><p>За попередню добу пошукові групи детально обстежили <b>24 кілометри</b> польової місцевості, берегову лінію річки Уж та присілок села Дубриничі. На жаль, встановити місцезнаходження чоловіка поки не вдалося.</p><h3>Пошуки тривають</h3><p>Сьогодні пошукові роботи продовжуються. До операції додатково залучено фахівців гірських пошуково-рятувальних відділень із села Вишка та міста Ужгород, які обстежують складні ділянки гірського рельєфу.</p><blockquote><p>Рятувальники закликають усіх, хто володіє будь-якою інформацією про можливе місцеперебування зниклого чоловіка, терміново повідомляти на спецлінію «101» або до органів поліції.</p></blockquote>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>Залучили квадрокоптер, прикордонників та гірських рятувальників: на Перечинщині шукають зниклого селянина</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">На Ужгородщині вже третю добу поспіль триває масштабна пошуково-рятувальна операція. Фахівці та волонетри намагаються розшукати 60-річного жителя села Зарічово Перечинської громади, який пішов до лісу та не повернувся.</span></p><p>Про це повідомили у Головному управлінні ДСНС України у Закарпатській області.</p><h3>Хід пошукової операції та залучені сили</h3><p>Для обстеження важкодоступної місцевості та лісових масивів залучено значні сили та спеціальні засоби. Лише протягом 29 липня у пошуках взяли участь <b>18 осіб</b>, <b>4 одиниці спеціальної техніки</b> та <b>безпілотний літальний апарат (дрон)</b>.</p><p>До спільної операції залучені:</p><ul><li>Фахівці ДСНС та гірські рятувальники;</li><li>Співробітники поліції;</li><li>Військовослужбовці Державної прикордонної служби України;</li><li>Місцеві жителі та добровольці.</li></ul><p>За попередню добу пошукові групи детально обстежили <b>24 кілометри</b> польової місцевості, берегову лінію річки Уж та присілок села Дубриничі. На жаль, встановити місцезнаходження чоловіка поки не вдалося.</p><h3>Пошуки тривають</h3><p>Сьогодні пошукові роботи продовжуються. До операції додатково залучено фахівців гірських пошуково-рятувальних відділень із села Вишка та міста Ужгород, які обстежують складні ділянки гірського рельєфу.</p><blockquote><p>Рятувальники закликають усіх, хто володіє будь-якою інформацією про можливе місцеперебування зниклого чоловіка, терміново повідомляти на спецлінію «101» або до органів поліції.</p></blockquote>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/society/6a6b16fb5ebff/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[Через аномальну спеку атомну електростанцію «Пакш» в Угорщині можуть повністю зупинити]]></title>
                <description>Угорщина опинилася під впливом потужної хвилі спеки, яка змусила владу запровадити надзвичайні заходи. З четверга, 30 липня, в країні діє найвищий, третій рівень попередження про спеку, а високі температури можуть сягати 39–40°C. Рівень води в Дунаї продовжує стрімко падати...</description>
                <link>https://goloskarpat.info/boundless/6a6b2eab4f88d/</link>
                <pubDate>2026-07-30T13:59:55+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/3/13800294426a6b2eab60954_image.jpeg_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>Угорщина опинилася під впливом потужної хвилі спеки, яка змусила владу запровадити надзвичайні заходи. З четверга, 30 липня, в країні діє найвищий, третій рівень попередження про спеку, а високі температури можуть сягати 39–40°C. Рівень води в Дунаї продовжує стрімко падати...</h1>
                        <p>Петер Мадяр заявив, що через рекордне обміління Дунаю робота єдиної атомної електростанції Угорщини — Пакш — опинилася під загрозою. За його словами, якщо рівень води й надалі знижуватиметься, станцію можуть повністю зупинити.</p>
<p>Таку заяву політик зробив після відвідування електростанції. Він зазначив, що екстремальна спека та тривала посуха створюють серйозні труднощі для охолодження енергоблоків.</p><blockquote><p>«Може настати момент, коли через низький рівень Дунаю атомну електростанцію Пакш доведеться повністю зупинити», – написав Мадяр.</p>
</blockquote><p>За його словами, на окремих ділянках Дунаю вже спостерігається історично низький рівень води. Він також звернув увагу на проблему високої температури річкової води, яка використовується для охолодження реакторів.</p><p>

</p><p>У відповідь керівництво АЕС «Пакш» заявило, що електростанція працює у штатному режимі. На підприємстві наголосили, що мають чіткі процедури для роботи в умовах спеки та низької водності Дунаю, а всі чотири енергоблоки наразі функціонують безпечно.</p><p>У середу 29 липня прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що енергосистемі країни нічого не загрожує навіть у випадку повної зупинки атомної електростанції «Пакш».</p><p>За його словами, Угорщина має можливість імпортувати 3 600–3 800 мегават електроенергії, тому забезпечення споживачів залишатиметься стабільним навіть у разі зупинки всіх енергоблоків АЕС.</p><p>Таку заяву глава уряду зробив після того, як у середу вдень розпочалося поетапне відключення третього енергоблоку АЕС «Пакш» через рекордно низький рівень води в Дунаї. Саме вода з річки використовується для охолодження реакторів, тому її критичне обміління може вплинути на роботу станції.</p><p>


</p><p>Прем'єр-міністр наголосив, що ситуація перебуває під контролем, а завдяки наявним імпортним потужностям країна здатна забезпечити безперебійне електропостачання навіть за такого розвитку подій.</p><p>На тлі екстремальних погодних умов угорський уряд оголосив режим підвищеної готовності для державних служб. Особлива увага приділяється забезпеченню безперебійного водопостачання, захисту людей від теплових ударів та профілактиці природних пожеж. Населенню рекомендують уникати перебування під відкритим сонцем у найспекотніші години, регулярно поповнювати запас рідини та приділяти особливу увагу літнім людям, дітям і хронічно хворим. </p><p>Складною залишається ситуація й для аграріїв. За оцінками фахівців, дефіцит вологи вже негативно позначився на врожаї кукурудзи, соняшнику та інших культур. Європейські експерти відзначають, що саме Угорщина цього літа входить до числа країн, які найбільше постраждали від поєднання сильної спеки та нестачі ґрунтової вологи. </p><p>

</p><p>За прогнозами синоптиків, найближчими днями істотного похолодання не очікується. Спекотна й переважно суха погода збережеться щонайменше до початку наступного тижня, тому влада закликає жителів дотримуватися рекомендацій щодо безпеки та стежити за офіційними попередженнями.</p>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>Угорщина опинилася під впливом потужної хвилі спеки, яка змусила владу запровадити надзвичайні заходи. З четверга, 30 липня, в країні діє найвищий, третій рівень попередження про спеку, а високі температури можуть сягати 39–40°C. Рівень води в Дунаї продовжує стрімко падати...</h1>
                        <p>Петер Мадяр заявив, що через рекордне обміління Дунаю робота єдиної атомної електростанції Угорщини — Пакш — опинилася під загрозою. За його словами, якщо рівень води й надалі знижуватиметься, станцію можуть повністю зупинити.</p>
<p>Таку заяву політик зробив після відвідування електростанції. Він зазначив, що екстремальна спека та тривала посуха створюють серйозні труднощі для охолодження енергоблоків.</p><blockquote><p>«Може настати момент, коли через низький рівень Дунаю атомну електростанцію Пакш доведеться повністю зупинити», – написав Мадяр.</p>
</blockquote><p>За його словами, на окремих ділянках Дунаю вже спостерігається історично низький рівень води. Він також звернув увагу на проблему високої температури річкової води, яка використовується для охолодження реакторів.</p><p>

</p><p>У відповідь керівництво АЕС «Пакш» заявило, що електростанція працює у штатному режимі. На підприємстві наголосили, що мають чіткі процедури для роботи в умовах спеки та низької водності Дунаю, а всі чотири енергоблоки наразі функціонують безпечно.</p><p>У середу 29 липня прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що енергосистемі країни нічого не загрожує навіть у випадку повної зупинки атомної електростанції «Пакш».</p><p>За його словами, Угорщина має можливість імпортувати 3 600–3 800 мегават електроенергії, тому забезпечення споживачів залишатиметься стабільним навіть у разі зупинки всіх енергоблоків АЕС.</p><p>Таку заяву глава уряду зробив після того, як у середу вдень розпочалося поетапне відключення третього енергоблоку АЕС «Пакш» через рекордно низький рівень води в Дунаї. Саме вода з річки використовується для охолодження реакторів, тому її критичне обміління може вплинути на роботу станції.</p><p>


</p><p>Прем'єр-міністр наголосив, що ситуація перебуває під контролем, а завдяки наявним імпортним потужностям країна здатна забезпечити безперебійне електропостачання навіть за такого розвитку подій.</p><p>На тлі екстремальних погодних умов угорський уряд оголосив режим підвищеної готовності для державних служб. Особлива увага приділяється забезпеченню безперебійного водопостачання, захисту людей від теплових ударів та профілактиці природних пожеж. Населенню рекомендують уникати перебування під відкритим сонцем у найспекотніші години, регулярно поповнювати запас рідини та приділяти особливу увагу літнім людям, дітям і хронічно хворим. </p><p>Складною залишається ситуація й для аграріїв. За оцінками фахівців, дефіцит вологи вже негативно позначився на врожаї кукурудзи, соняшнику та інших культур. Європейські експерти відзначають, що саме Угорщина цього літа входить до числа країн, які найбільше постраждали від поєднання сильної спеки та нестачі ґрунтової вологи. </p><p>

</p><p>За прогнозами синоптиків, найближчими днями істотного похолодання не очікується. Спекотна й переважно суха погода збережеться щонайменше до початку наступного тижня, тому влада закликає жителів дотримуватися рекомендацій щодо безпеки та стежити за офіційними попередженнями.</p>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>Угорщина опинилася під впливом потужної хвилі спеки, яка змусила владу запровадити надзвичайні заходи. З четверга, 30 липня, в країні діє найвищий, третій рівень попередження про спеку, а високі температури можуть сягати 39–40°C. Рівень води в Дунаї продовжує стрімко падати...</h1>
                        <p>Петер Мадяр заявив, що через рекордне обміління Дунаю робота єдиної атомної електростанції Угорщини — Пакш — опинилася під загрозою. За його словами, якщо рівень води й надалі знижуватиметься, станцію можуть повністю зупинити.</p>
<p>Таку заяву політик зробив після відвідування електростанції. Він зазначив, що екстремальна спека та тривала посуха створюють серйозні труднощі для охолодження енергоблоків.</p><blockquote><p>«Може настати момент, коли через низький рівень Дунаю атомну електростанцію Пакш доведеться повністю зупинити», – написав Мадяр.</p>
</blockquote><p>За його словами, на окремих ділянках Дунаю вже спостерігається історично низький рівень води. Він також звернув увагу на проблему високої температури річкової води, яка використовується для охолодження реакторів.</p><p>

</p><p>У відповідь керівництво АЕС «Пакш» заявило, що електростанція працює у штатному режимі. На підприємстві наголосили, що мають чіткі процедури для роботи в умовах спеки та низької водності Дунаю, а всі чотири енергоблоки наразі функціонують безпечно.</p><p>У середу 29 липня прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що енергосистемі країни нічого не загрожує навіть у випадку повної зупинки атомної електростанції «Пакш».</p><p>За його словами, Угорщина має можливість імпортувати 3 600–3 800 мегават електроенергії, тому забезпечення споживачів залишатиметься стабільним навіть у разі зупинки всіх енергоблоків АЕС.</p><p>Таку заяву глава уряду зробив після того, як у середу вдень розпочалося поетапне відключення третього енергоблоку АЕС «Пакш» через рекордно низький рівень води в Дунаї. Саме вода з річки використовується для охолодження реакторів, тому її критичне обміління може вплинути на роботу станції.</p><p>


</p><p>Прем'єр-міністр наголосив, що ситуація перебуває під контролем, а завдяки наявним імпортним потужностям країна здатна забезпечити безперебійне електропостачання навіть за такого розвитку подій.</p><p>На тлі екстремальних погодних умов угорський уряд оголосив режим підвищеної готовності для державних служб. Особлива увага приділяється забезпеченню безперебійного водопостачання, захисту людей від теплових ударів та профілактиці природних пожеж. Населенню рекомендують уникати перебування під відкритим сонцем у найспекотніші години, регулярно поповнювати запас рідини та приділяти особливу увагу літнім людям, дітям і хронічно хворим. </p><p>Складною залишається ситуація й для аграріїв. За оцінками фахівців, дефіцит вологи вже негативно позначився на врожаї кукурудзи, соняшнику та інших культур. Європейські експерти відзначають, що саме Угорщина цього літа входить до числа країн, які найбільше постраждали від поєднання сильної спеки та нестачі ґрунтової вологи. </p><p>

</p><p>За прогнозами синоптиків, найближчими днями істотного похолодання не очікується. Спекотна й переважно суха погода збережеться щонайменше до початку наступного тижня, тому влада закликає жителів дотримуватися рекомендацій щодо безпеки та стежити за офіційними попередженнями.</p>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/boundless/6a6b2eab4f88d/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[Поліція затримала угорця, який називав себе реінкарнацією Ісуса Христа та ошукав своїх послідовників на мільйони (ФОТО)]]></title>
                <description>Італійська поліція затримала 73-річного громадянина Угорщини, якого на батьківщині знають як «фальшивого Ісуса із Зали». Чоловік переховувався в Італії, намагаючись уникнути відбування тюремного покарання за багаторічне шахрайство.</description>
                <link>https://goloskarpat.info/boundless/6a6b2a5cebc59/</link>
                <pubDate>2026-07-30T13:41:32+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/5/3/5308300486a6b2a5d498fa_image.jpeg_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>Італійська поліція затримала 73-річного громадянина Угорщини, якого на батьківщині знають як «фальшивого Ісуса із Зали». Чоловік переховувався в Італії, намагаючись уникнути відбування тюремного покарання за багаторічне шахрайство.</h1>
                        <p>За даними поліції, угорця затримали 7 липня в місті Мачерата. Після арешту розпочато процедуру його екстрадиції до Угорщини. У базі розшукуваних осіб його статус уже змінено на «затриманий».<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/4/14978703166a6b29f63fb81_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;"> </p>
<p>Суд визнав чоловіка винним у 23 епізодах шахрайства та одному випадку порушення громадського порядку. Спочатку його засудили до шести років ув'язнення, однак апеляційний суд зменшив термін до чотирьох з половиною років, врахувавши похилий вік і відсутність попередніх судимостей. Крім того, він має відшкодувати потерпілим майже 19 мільйонів форинтів (приблизно 55 тисяч євро) та сплатити штраф.</p><p>Слідство встановило, що протягом багатьох років чоловік видавав себе за духовного наставника, цілителя й навіть реінкарнацію Ісуса Христа. Він проводив зустрічі та індивідуальні консультації в різних містах Угорщини, поступово здобуваючи довіру людей, які зверталися до нього по духовну чи психологічну допомогу. </p><p>
</p><p>За версією прокуратури, «проповідник» переконував своїх послідовників жертвувати гроші нібито на благодійність, допомогу нужденним, придбання житла та організацію дитячих таборів.</p><p><b>&nbsp; Чоловік також брав 8000 форинтів за сеанси зцілення в групах по 50-60 осіб, але були й такі, яких він лікував індивідуально.&nbsp;&nbsp;</b></p><p> Насправді, як встановив суд, кошти використовувалися для фінансування його власного розкішного способу життя. Загальна сума збитків склала майже 20 мільйонів форинтів.</p><p>Під час розслідування деякі послідовники продовжували вірити своєму духовному лідеру, а інші заявляли, що не могли розірвати психологічну залежність. За даними суду, чоловік навіть переконував людей, що ті, хто його зрадить, тяжко захворіють. </p>
<p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Сам обвинувачений свою провину не визнав. Хоча він і погодився, що не є Ісусом Христом, однак наполягав, що володіє винятковими духовними знаннями.</span>&nbsp;</p><p><br></p>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>Італійська поліція затримала 73-річного громадянина Угорщини, якого на батьківщині знають як «фальшивого Ісуса із Зали». Чоловік переховувався в Італії, намагаючись уникнути відбування тюремного покарання за багаторічне шахрайство.</h1>
                        <p>За даними поліції, угорця затримали 7 липня в місті Мачерата. Після арешту розпочато процедуру його екстрадиції до Угорщини. У базі розшукуваних осіб його статус уже змінено на «затриманий».<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/4/14978703166a6b29f63fb81_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;"> </p>
<p>Суд визнав чоловіка винним у 23 епізодах шахрайства та одному випадку порушення громадського порядку. Спочатку його засудили до шести років ув'язнення, однак апеляційний суд зменшив термін до чотирьох з половиною років, врахувавши похилий вік і відсутність попередніх судимостей. Крім того, він має відшкодувати потерпілим майже 19 мільйонів форинтів (приблизно 55 тисяч євро) та сплатити штраф.</p><p>Слідство встановило, що протягом багатьох років чоловік видавав себе за духовного наставника, цілителя й навіть реінкарнацію Ісуса Христа. Він проводив зустрічі та індивідуальні консультації в різних містах Угорщини, поступово здобуваючи довіру людей, які зверталися до нього по духовну чи психологічну допомогу. </p><p>
</p><p>За версією прокуратури, «проповідник» переконував своїх послідовників жертвувати гроші нібито на благодійність, допомогу нужденним, придбання житла та організацію дитячих таборів.</p><p><b>&nbsp; Чоловік також брав 8000 форинтів за сеанси зцілення в групах по 50-60 осіб, але були й такі, яких він лікував індивідуально.&nbsp;&nbsp;</b></p><p> Насправді, як встановив суд, кошти використовувалися для фінансування його власного розкішного способу життя. Загальна сума збитків склала майже 20 мільйонів форинтів.</p><p>Під час розслідування деякі послідовники продовжували вірити своєму духовному лідеру, а інші заявляли, що не могли розірвати психологічну залежність. За даними суду, чоловік навіть переконував людей, що ті, хто його зрадить, тяжко захворіють. </p>
<p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Сам обвинувачений свою провину не визнав. Хоча він і погодився, що не є Ісусом Христом, однак наполягав, що володіє винятковими духовними знаннями.</span>&nbsp;</p><p><br></p>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>Італійська поліція затримала 73-річного громадянина Угорщини, якого на батьківщині знають як «фальшивого Ісуса із Зали». Чоловік переховувався в Італії, намагаючись уникнути відбування тюремного покарання за багаторічне шахрайство.</h1>
                        <p>За даними поліції, угорця затримали 7 липня в місті Мачерата. Після арешту розпочато процедуру його екстрадиції до Угорщини. У базі розшукуваних осіб його статус уже змінено на «затриманий».<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/4/14978703166a6b29f63fb81_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;"> </p>
<p>Суд визнав чоловіка винним у 23 епізодах шахрайства та одному випадку порушення громадського порядку. Спочатку його засудили до шести років ув'язнення, однак апеляційний суд зменшив термін до чотирьох з половиною років, врахувавши похилий вік і відсутність попередніх судимостей. Крім того, він має відшкодувати потерпілим майже 19 мільйонів форинтів (приблизно 55 тисяч євро) та сплатити штраф.</p><p>Слідство встановило, що протягом багатьох років чоловік видавав себе за духовного наставника, цілителя й навіть реінкарнацію Ісуса Христа. Він проводив зустрічі та індивідуальні консультації в різних містах Угорщини, поступово здобуваючи довіру людей, які зверталися до нього по духовну чи психологічну допомогу. </p><p>
</p><p>За версією прокуратури, «проповідник» переконував своїх послідовників жертвувати гроші нібито на благодійність, допомогу нужденним, придбання житла та організацію дитячих таборів.</p><p><b>&nbsp; Чоловік також брав 8000 форинтів за сеанси зцілення в групах по 50-60 осіб, але були й такі, яких він лікував індивідуально.&nbsp;&nbsp;</b></p><p> Насправді, як встановив суд, кошти використовувалися для фінансування його власного розкішного способу життя. Загальна сума збитків склала майже 20 мільйонів форинтів.</p><p>Під час розслідування деякі послідовники продовжували вірити своєму духовному лідеру, а інші заявляли, що не могли розірвати психологічну залежність. За даними суду, чоловік навіть переконував людей, що ті, хто його зрадить, тяжко захворіють. </p>
<p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Сам обвинувачений свою провину не визнав. Хоча він і погодився, що не є Ісусом Христом, однак наполягав, що володіє винятковими духовними знаннями.</span>&nbsp;</p><p><br></p>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/boundless/6a6b2a5cebc59/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[Рахівщина втратила на війні одразу двох синів: на фронті загинули жителі громади (ФОТО)]]></title>
                <description>Рахівщина у скорботі: за свободу України віддали життя Воїни Андрій Петрищенко та Віктор Маріонда</description>
                <link>https://goloskarpat.info/society/6a6b1577cadf5/</link>
                <pubDate>2026-07-30T12:12:23+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/5/4/546315936a6b15b3e7484_image.jpeg_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>Рахівщина у скорботі: за свободу України віддали життя Воїни Андрій Петрищенко та Віктор Маріонда</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">Страшна та пекуча звістка знову сколихнула Рахівську громаду. Під час виконання бойових завдань на фронті загинули двоє земляків-захисників — інспектор прикордонної служби </span><b style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Андрій Петрищенко</b><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;"> та солдат </span><b style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Віктор Маріонда</b><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">.</span></p><p>Про важку втрату повідомили у Рахівській міській раді.</p><h3>Пам'яті полеглих Героїв</h3><h4>Андрій Петрищенко (06.09.1969 – 26.07.2026)</h4><p>56-річний солдат проходив службу на посаді інспектора прикордонної служби.</p><p>Життя воїна обірвалося <b>26 липня 2026 року</b> в районі населеного пункту <b>Бузове на Харківщині</b>. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові.</p><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/7/17421882556a6b155b3bcff_image.jpeg" style="width: 1061.25px;" data-filename=""><br></p><h4>Віктор Маріонда (15.04.1986 – 21.07.2026)</h4><p>40-річний захисник став на захист Батьківщини у березні 2026 року. Служив стрільцем-помічником гранатометника мотопіхотного батальйону військової частини <b>А4447</b>.</p><p>Свій останній бій воїн прийняв <b>21 липня 2026 року</b> під час виконання бойового завдання на <b>Купʼянському напрямку</b>.</p><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/2/12233833916a6b156f591e1_image.jpeg" style="width: 1061.25px;" data-filename=""><br></p><h3>Співчуття громади</h3><p>Рахівська міська рада, побратими та мешканці краю висловлюють щирі співчуття родинам, близьким та усім, хто знав полеглих бійців.</p><blockquote><p>Схиляємо голови у глибокій скорботі перед подвигом наших Захисників. Вічна пам'ять і шана Героям!</p></blockquote><p><i>Про дату, час зустрічі траурних кортежів та проведення чину похорону буде повідомлено додатково.</i></p>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>Рахівщина у скорботі: за свободу України віддали життя Воїни Андрій Петрищенко та Віктор Маріонда</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">Страшна та пекуча звістка знову сколихнула Рахівську громаду. Під час виконання бойових завдань на фронті загинули двоє земляків-захисників — інспектор прикордонної служби </span><b style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Андрій Петрищенко</b><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;"> та солдат </span><b style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Віктор Маріонда</b><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">.</span></p><p>Про важку втрату повідомили у Рахівській міській раді.</p><h3>Пам'яті полеглих Героїв</h3><h4>Андрій Петрищенко (06.09.1969 – 26.07.2026)</h4><p>56-річний солдат проходив службу на посаді інспектора прикордонної служби.</p><p>Життя воїна обірвалося <b>26 липня 2026 року</b> в районі населеного пункту <b>Бузове на Харківщині</b>. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові.</p><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/7/17421882556a6b155b3bcff_image.jpeg" style="width: 1061.25px;" data-filename=""><br></p><h4>Віктор Маріонда (15.04.1986 – 21.07.2026)</h4><p>40-річний захисник став на захист Батьківщини у березні 2026 року. Служив стрільцем-помічником гранатометника мотопіхотного батальйону військової частини <b>А4447</b>.</p><p>Свій останній бій воїн прийняв <b>21 липня 2026 року</b> під час виконання бойового завдання на <b>Купʼянському напрямку</b>.</p><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/2/12233833916a6b156f591e1_image.jpeg" style="width: 1061.25px;" data-filename=""><br></p><h3>Співчуття громади</h3><p>Рахівська міська рада, побратими та мешканці краю висловлюють щирі співчуття родинам, близьким та усім, хто знав полеглих бійців.</p><blockquote><p>Схиляємо голови у глибокій скорботі перед подвигом наших Захисників. Вічна пам'ять і шана Героям!</p></blockquote><p><i>Про дату, час зустрічі траурних кортежів та проведення чину похорону буде повідомлено додатково.</i></p>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>Рахівщина у скорботі: за свободу України віддали життя Воїни Андрій Петрищенко та Віктор Маріонда</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">Страшна та пекуча звістка знову сколихнула Рахівську громаду. Під час виконання бойових завдань на фронті загинули двоє земляків-захисників — інспектор прикордонної служби </span><b style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Андрій Петрищенко</b><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;"> та солдат </span><b style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Віктор Маріонда</b><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">.</span></p><p>Про важку втрату повідомили у Рахівській міській раді.</p><h3>Пам'яті полеглих Героїв</h3><h4>Андрій Петрищенко (06.09.1969 – 26.07.2026)</h4><p>56-річний солдат проходив службу на посаді інспектора прикордонної служби.</p><p>Життя воїна обірвалося <b>26 липня 2026 року</b> в районі населеного пункту <b>Бузове на Харківщині</b>. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові.</p><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/7/17421882556a6b155b3bcff_image.jpeg" style="width: 1061.25px;" data-filename=""><br></p><h4>Віктор Маріонда (15.04.1986 – 21.07.2026)</h4><p>40-річний захисник став на захист Батьківщини у березні 2026 року. Служив стрільцем-помічником гранатометника мотопіхотного батальйону військової частини <b>А4447</b>.</p><p>Свій останній бій воїн прийняв <b>21 липня 2026 року</b> під час виконання бойового завдання на <b>Купʼянському напрямку</b>.</p><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/2/12233833916a6b156f591e1_image.jpeg" style="width: 1061.25px;" data-filename=""><br></p><h3>Співчуття громади</h3><p>Рахівська міська рада, побратими та мешканці краю висловлюють щирі співчуття родинам, близьким та усім, хто знав полеглих бійців.</p><blockquote><p>Схиляємо голови у глибокій скорботі перед подвигом наших Захисників. Вічна пам'ять і шана Героям!</p></blockquote><p><i>Про дату, час зустрічі траурних кортежів та проведення чину похорону буде повідомлено додатково.</i></p>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/society/6a6b1577cadf5/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[Загадковий і найменш відомий замок Закарпаття: таємниці та історія фортеці Бодулів]]></title>
                <description>Сліди давніх епох під Іршавою: як замок Бодулів виявився однією з найдавніших кам’яних фортець України</description>
                <link>https://goloskarpat.info/culture/6a6b14805ca74/</link>
                <pubDate>2026-07-30T12:08:16+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/6/3/6339599286a6b148064f73_image.png_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>Сліди давніх епох під Іршавою: як замок Бодулів виявився однією з найдавніших кам’яних фортець України</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">У Закарпатській області розташована одна з найбільш загадкових та маловідомих фортифікаційних споруд України — </span><b style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">замок Бодулів</b><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;"> (угор. </span><i style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">Bodoló vár</i><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">).</span></p><p>Попри повну відсутність згадок у збережених писемних джерелах, його існування було переконливо доведено серією археологічних досліджень, повідомив <a href="https://istoria.ko.net.ua/?p=3233" target="_blank">КО</a>.</p><h3>Стратегічна висота та прадавні поселення</h3><p>Фортеця була заснована на гірському кряжі Бодул, розташованому між містом Іршава та селами Сільце і Собатин.</p><p>Розташування об'єкта характеризується високим рівнем природного захисту та оглядовості:</p><ul><li><b>Північ і північний захід:</b> Підступи ускладнені природним болотом.</li><li><b>Південний схід:</b> За 200 метрів протікає річка Іршавка.</li><li><b>Огляд:</b> З округлої вершини пагорба навколишня місцевість контролюється на десятки кілометрів.</li></ul><p>Завдяки унікальному розташуванню гора була заселена з доісторичних часів. Перші стоянки з'явилися тут ще 2300 років тому (раннє залізне століття), а пізніше на цьому місці виникали поселення різних культурних епох.</p><h3>Археологічні дослідження та датування</h3><p>Вивчення пам'ятки проходило в кілька етапів:</p><ol><li><b>Експедиція С. І. Пеняка (1981 рік):</b> Виявлено три культурні горизонти (III–II ст. до н. е., XI–XII ст. н. е. та XIII–XIV ст. н. е.).</li><li><b>Розкопки О. Дзембаса (1991 рік):</b> Виявлено кераміку гальштатського періоду та середньовіччя (X–XI ст. н. е.).</li><li><b>Експедиція Інституту карпатознавства УжНУ (2009 рік, І. Прохненко, О. Гомоляк, І. Зомбор):</b> Дослідження завалів каміння та культурного шару дозволили встановити остаточне датування будівництва стін.</li></ol><blockquote><p><b>Науковий висновок:</b> Археологи встановили, що кам'яний замок був зведений у <b>другій половині XIII століття</b>. Це робить його одним із найраніших зразків мурованої фортифікаційної архітектури на території України.</p></blockquote><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/6/6/6683115146a6b03acbcb8f_image.jpeg" style="width: 473.976px;" data-filename=""><br></p><h3>Будівельний бум короля Бейли IV</h3><p>Зведена у другій половині XIII століття фортеця, ймовірно, була побудована в рамках масштабної оборонної реформи угорського короля <b>Бейли IV</b>.</p><p>Після руйнівної монголо-татарської навали 1242 року монарх масово роздавав прикордонні землі феодалам за умови будівництва міцних кам'яних фортець замість нищених дерев'яних. Ця політика виправдала себе через кілька десятиліть, коли другу хвилю монгольської навали вдалося успішно відбити.</p><h3>Архітектурні особливості замку Бодулів</h3><ul><li><b>Форма в плані:</b> Чіткий квадрат із довжиною стін <b>32 метри</b>.</li><li><b>Товщина мурів:</b> Від <b>2,8 до 3 метрів</b> (кладка на вапняковому розчині).</li><li><b>Додатковий захист:</b> З північного та південного боків було зведено земляний рів і вал.</li></ul><h3>Занепад та розбирання фортеці</h3><p>У середині XV століття землі навколо Іршави отримав угорський рід феодалів Ілошваї. Можливо, замок використовувався ними як спостережний пункт, проте у 1458 році під час міжусобиць Іршаву було спалено, що могло призвести й до руйнування фортеці.</p><p>Точна дата та обставини занепаду замку залишаються невідомими. Проте археологічні знахідки (зокрема частина люльки XVIII століття) та місцева топоніміка («Каменоломні») свідчать про те, що у <b>XVIII столітті</b> місцеві жителі остаточно розібрали залишки замкових стін на будівельні матеріали.</p>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>Сліди давніх епох під Іршавою: як замок Бодулів виявився однією з найдавніших кам’яних фортець України</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">У Закарпатській області розташована одна з найбільш загадкових та маловідомих фортифікаційних споруд України — </span><b style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">замок Бодулів</b><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;"> (угор. </span><i style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">Bodoló vár</i><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">).</span></p><p>Попри повну відсутність згадок у збережених писемних джерелах, його існування було переконливо доведено серією археологічних досліджень, повідомив <a href="https://istoria.ko.net.ua/?p=3233" target="_blank">КО</a>.</p><h3>Стратегічна висота та прадавні поселення</h3><p>Фортеця була заснована на гірському кряжі Бодул, розташованому між містом Іршава та селами Сільце і Собатин.</p><p>Розташування об'єкта характеризується високим рівнем природного захисту та оглядовості:</p><ul><li><b>Північ і північний захід:</b> Підступи ускладнені природним болотом.</li><li><b>Південний схід:</b> За 200 метрів протікає річка Іршавка.</li><li><b>Огляд:</b> З округлої вершини пагорба навколишня місцевість контролюється на десятки кілометрів.</li></ul><p>Завдяки унікальному розташуванню гора була заселена з доісторичних часів. Перші стоянки з'явилися тут ще 2300 років тому (раннє залізне століття), а пізніше на цьому місці виникали поселення різних культурних епох.</p><h3>Археологічні дослідження та датування</h3><p>Вивчення пам'ятки проходило в кілька етапів:</p><ol><li><b>Експедиція С. І. Пеняка (1981 рік):</b> Виявлено три культурні горизонти (III–II ст. до н. е., XI–XII ст. н. е. та XIII–XIV ст. н. е.).</li><li><b>Розкопки О. Дзембаса (1991 рік):</b> Виявлено кераміку гальштатського періоду та середньовіччя (X–XI ст. н. е.).</li><li><b>Експедиція Інституту карпатознавства УжНУ (2009 рік, І. Прохненко, О. Гомоляк, І. Зомбор):</b> Дослідження завалів каміння та культурного шару дозволили встановити остаточне датування будівництва стін.</li></ol><blockquote><p><b>Науковий висновок:</b> Археологи встановили, що кам'яний замок був зведений у <b>другій половині XIII століття</b>. Це робить його одним із найраніших зразків мурованої фортифікаційної архітектури на території України.</p></blockquote><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/6/6/6683115146a6b03acbcb8f_image.jpeg" style="width: 473.976px;" data-filename=""><br></p><h3>Будівельний бум короля Бейли IV</h3><p>Зведена у другій половині XIII століття фортеця, ймовірно, була побудована в рамках масштабної оборонної реформи угорського короля <b>Бейли IV</b>.</p><p>Після руйнівної монголо-татарської навали 1242 року монарх масово роздавав прикордонні землі феодалам за умови будівництва міцних кам'яних фортець замість нищених дерев'яних. Ця політика виправдала себе через кілька десятиліть, коли другу хвилю монгольської навали вдалося успішно відбити.</p><h3>Архітектурні особливості замку Бодулів</h3><ul><li><b>Форма в плані:</b> Чіткий квадрат із довжиною стін <b>32 метри</b>.</li><li><b>Товщина мурів:</b> Від <b>2,8 до 3 метрів</b> (кладка на вапняковому розчині).</li><li><b>Додатковий захист:</b> З північного та південного боків було зведено земляний рів і вал.</li></ul><h3>Занепад та розбирання фортеці</h3><p>У середині XV століття землі навколо Іршави отримав угорський рід феодалів Ілошваї. Можливо, замок використовувався ними як спостережний пункт, проте у 1458 році під час міжусобиць Іршаву було спалено, що могло призвести й до руйнування фортеці.</p><p>Точна дата та обставини занепаду замку залишаються невідомими. Проте археологічні знахідки (зокрема частина люльки XVIII століття) та місцева топоніміка («Каменоломні») свідчать про те, що у <b>XVIII столітті</b> місцеві жителі остаточно розібрали залишки замкових стін на будівельні матеріали.</p>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>Сліди давніх епох під Іршавою: як замок Бодулів виявився однією з найдавніших кам’яних фортець України</h1>
                        <p class=""><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">У Закарпатській області розташована одна з найбільш загадкових та маловідомих фортифікаційних споруд України — </span><b style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">замок Бодулів</b><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;"> (угор. </span><i style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">Bodoló vár</i><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; letter-spacing: 0em;">).</span></p><p>Попри повну відсутність згадок у збережених писемних джерелах, його існування було переконливо доведено серією археологічних досліджень, повідомив <a href="https://istoria.ko.net.ua/?p=3233" target="_blank">КО</a>.</p><h3>Стратегічна висота та прадавні поселення</h3><p>Фортеця була заснована на гірському кряжі Бодул, розташованому між містом Іршава та селами Сільце і Собатин.</p><p>Розташування об'єкта характеризується високим рівнем природного захисту та оглядовості:</p><ul><li><b>Північ і північний захід:</b> Підступи ускладнені природним болотом.</li><li><b>Південний схід:</b> За 200 метрів протікає річка Іршавка.</li><li><b>Огляд:</b> З округлої вершини пагорба навколишня місцевість контролюється на десятки кілометрів.</li></ul><p>Завдяки унікальному розташуванню гора була заселена з доісторичних часів. Перші стоянки з'явилися тут ще 2300 років тому (раннє залізне століття), а пізніше на цьому місці виникали поселення різних культурних епох.</p><h3>Археологічні дослідження та датування</h3><p>Вивчення пам'ятки проходило в кілька етапів:</p><ol><li><b>Експедиція С. І. Пеняка (1981 рік):</b> Виявлено три культурні горизонти (III–II ст. до н. е., XI–XII ст. н. е. та XIII–XIV ст. н. е.).</li><li><b>Розкопки О. Дзембаса (1991 рік):</b> Виявлено кераміку гальштатського періоду та середньовіччя (X–XI ст. н. е.).</li><li><b>Експедиція Інституту карпатознавства УжНУ (2009 рік, І. Прохненко, О. Гомоляк, І. Зомбор):</b> Дослідження завалів каміння та культурного шару дозволили встановити остаточне датування будівництва стін.</li></ol><blockquote><p><b>Науковий висновок:</b> Археологи встановили, що кам'яний замок був зведений у <b>другій половині XIII століття</b>. Це робить його одним із найраніших зразків мурованої фортифікаційної архітектури на території України.</p></blockquote><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/6/6/6683115146a6b03acbcb8f_image.jpeg" style="width: 473.976px;" data-filename=""><br></p><h3>Будівельний бум короля Бейли IV</h3><p>Зведена у другій половині XIII століття фортеця, ймовірно, була побудована в рамках масштабної оборонної реформи угорського короля <b>Бейли IV</b>.</p><p>Після руйнівної монголо-татарської навали 1242 року монарх масово роздавав прикордонні землі феодалам за умови будівництва міцних кам'яних фортець замість нищених дерев'яних. Ця політика виправдала себе через кілька десятиліть, коли другу хвилю монгольської навали вдалося успішно відбити.</p><h3>Архітектурні особливості замку Бодулів</h3><ul><li><b>Форма в плані:</b> Чіткий квадрат із довжиною стін <b>32 метри</b>.</li><li><b>Товщина мурів:</b> Від <b>2,8 до 3 метрів</b> (кладка на вапняковому розчині).</li><li><b>Додатковий захист:</b> З північного та південного боків було зведено земляний рів і вал.</li></ul><h3>Занепад та розбирання фортеці</h3><p>У середині XV століття землі навколо Іршави отримав угорський рід феодалів Ілошваї. Можливо, замок використовувався ними як спостережний пункт, проте у 1458 році під час міжусобиць Іршаву було спалено, що могло призвести й до руйнування фортеці.</p><p>Точна дата та обставини занепаду замку залишаються невідомими. Проте археологічні знахідки (зокрема частина люльки XVIII століття) та місцева топоніміка («Каменоломні») свідчать про те, що у <b>XVIII столітті</b> місцеві жителі остаточно розібрали залишки замкових стін на будівельні матеріали.</p>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/culture/6a6b14805ca74/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[Нафтогаз скасував популярний спосіб передачі показників: як тепер подавати дані]]></title>
                <description>Дізнайтеся, чому чат-боти GASUA припинили роботу та як правильно передавати показники за газ через новий застосунок «Куб» від Нафтогазу, щоб уникнути переплат.</description>
                <link>https://goloskarpat.info/tech/6a6b021d626d9/</link>
                <pubDate>2026-07-30T10:49:49+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/7/17769344996a6b021d6a9c0_image.jpeg_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>Дізнайтеся, чому чат-боти GASUA припинили роботу та як правильно передавати показники за газ через новий застосунок «Куб» від Нафтогазу, щоб уникнути переплат.</h1>
                        <p><strong>Звикли надсилати дані газового лічильника через Viber або Telegram? Відтепер цей метод недоступний. В Україні змінилися правила взаємодії зі споживачами блакитного палива: на зміну популярним чат-ботам прийшов єдиний мобільний застосунок під назвою «Куб». Розбираємося, як тепер звітувати перед компанією, чому відбулися такі зміни та як правильно фіксувати дані, щоб уникнути помилкових нарахувань у щомісячних платіжках.</strong></p>

<h2>Чому чат-боти більше не працюють та яка їм альтернатива</h2>

<p>Протягом останніх кількох років мільйони українців використовували чат-боти <strong>GASUA</strong> у месенджерах для швидкого подання даних. Проте нещодавно компанія ухвалила рішення про повне припинення роботи цього сервісу. Відтепер спроба відправити повідомлення у звичний бот не дасть результату — функція прийому інформації через ці канали остаточно вимкнена.</p>

<p>Цей крок став частиною глобальної стратегії цифровізації послуг. Газопостачальна компанія, яка наразі обслуговує близько 98% побутових споживачів в Україні, переводить своїх клієнтів на більш сучасну та захищену платформу — офіційний <strong>застосунок «Куб»</strong>. Нове програмне забезпечення покликане об'єднати всі послуги в одному місці: від передачі цифр з табло до оплати рахунків та моніторингу споживання.</p>

<h2>Офіційна позиція: для чого запровадили застосунок «Куб»</h2>

<p>Представники компанії зазначають, що перехід на єдиний додаток дозволяє мінімізувати помилки, покращити захист персональних даних та значно розширити функціонал для користувачів. Окрім базових опцій, сервіс пропонує автоматичні нагадування, можливість керувати кількома рахунками одночасно та навіть поради з енергозбереження.</p>

<p>Про причини та мету такого переходу детально розповів у <a href="https://www.naftogaz.com/news/usi-gazovi-poslugy-u-smartfoni-grupa-naftogaz-zapustyla-zastosunok-kub">офіційному повідомленні компанії</a> голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький:</p>

<blockquote>
  «Нафтогаз розширює доступні цифрові сервіси — відтепер побутові клієнти компаній Групи можуть управляти своїми газовими послугами у мобільному застосунку Куб... Нафтогаз змінюється, і ці зміни стають відчутними для кожного споживача. Крок за кроком».
</blockquote>

<p>Згідно з офіційними даними, новий сервіс вже об’єднав понад 1,1 мільйона особових рахунків по всій Україні, що підтверджує масштабність переходу на нову систему. Крім того, нещодавно розробники інтегрували застосунок із державним порталом «Дія», що дозволяє актуалізувати дані особового рахунку повністю онлайн, без візитів до центрів обслуговування.</p>

<h2>Думка експертів щодо змін та тарифів</h2>

<p>Перехід на нове програмне забезпечення викликав чимало запитань у споживачів, зокрема щодо можливих прихованих умов або змін у тарифікації. Проте профільні аналітики заспокоюють населення.</p>

<p>Як розповідають фахівці авторитетного видання <a href="https://epravda.com.ua/tehnologiji/yakiy-mobilniy-zastosunok-zapustiv-naftogaz-815073/">«Економічна правда»</a>, зміна платформи для передачі даних не несе жодних фінансових ризиків для домогосподарств. Експерти наголошують, що впровадження <strong>застосунку «Куб»</strong> є виключно технологічним оновленням. Користування мобільним додатком жодним чином не змінює поточні умови газопостачання, а фіксований тариф для населення залишається незмінним. Таким чином, перехід впливає лише на зручність обслуговування, а не на вартість самого енергоносія.</p>

<h2>Покрокова інструкція: як передати показники через новий сервіс</h2>

<p>Щоб процес фіксації обсягів спожитого газу пройшов швидко та без технічних збоїв, користувачам необхідно виконати кілька простих кроків у новій програмі:</p>

<ol>
  <li><strong>Завантаження:</strong> Знайдіть та встановіть безкоштовний <strong>застосунок «Куб»</strong> через офіційні крамниці Google Play Market (для Android) або AppStore (для iOS).</li>
  <li><strong>Авторизація:</strong> Увійдіть до свого наявного облікового запису (використовуючи номер телефону або особовий рахунок) або пройдіть швидку процедуру реєстрації.</li>
  <li><strong>Навігація:</strong> На головному екрані знайдіть та відкрийте розділ «Передати показання».</li>
  <li><strong>Внесення даних:</strong> Тут розробники додали інноваційну функцію. Ви можете ввести цифри вручну (зверніть увагу: <strong>вказувати потрібно виключно чорні цифри до коми</strong>) або скористатися сканером. Для цього достатньо навести камеру смартфона на лічильник, і система самостійно розпізнає показники.</li>
  <li><strong>Підтвердження:</strong> Уважно перевірте зчитані або введені цифри та натисніть кнопку підтвердження відправки.</li>
</ol>

<h2><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/5/15180110696a6b02079e8b1_image.jpeg" data-filename="" style="width: 1169.59px;"><br></h2><h2>Коли саме потрібно подавати дані та навіщо це робити</h2>

<p>Одним із найважливіших правил, яке залишилося незмінним, є суворе дотримання термінів. <strong>Передача показників газу</strong> має відбуватися щомісяця <strong>з 1 до 5 числа</strong>. Наприклад, обсяги палива, спожиті у липні, необхідно зафіксувати у період з 1 по 5 серпня.</p>

<p>Чому це так важливо? Оператор газорозподільних мереж (міськгаз чи облгаз) формує ваш обсяг споживання саме на основі цих даних. Якщо ви не встигнете подати інформацію до 5 числа, компанія автоматично нарахує обсяг за так званим «середнім профілем споживання». Це часто призводить до того, що сума у квитанції виявляється значно вищою за реальну.</p>

<p>Варто пам'ятати ще один критичний нюанс: звітувати перед постачальником необхідно навіть тоді, коли газ не використовується взагалі (наприклад, якщо родина тимчасово виїхала або використовує електричне опалення). У такому разі потрібно щомісяця передавати одні й ті самі показники — це стане підтвердженням нульового споживання і вбереже від безпідставних нарахувань.</p>

<h2>Що робити тим, хто не має смартфона</h2>

<p>Розуміючи, що не всі споживачі мають сучасні гаджети або можливість встановити <strong>застосунок «Куб»</strong>, компанія зберегла кілька альтернативних, традиційних методів передачі інформації.</p>

<p>Якщо цифровий формат вам не підходить, ви можете скористатися наступними способами:</p>

<ul>
  <li><strong>Особистий кабінет:</strong> Внести цифри через вебсайт gas.ua за допомогою комп'ютера.</li>
  <li><strong>Сайт оператора ГРМ:</strong> Подати дані через платформу вашого місцевого оператора газорозподільних мереж.</li>
  <li><strong>Телефонний зв'язок:</strong> Зателефонувати до контакт-центру або надіслати SMS-повідомлення за номерами, вказаними на вашій паперовій квитанції.</li>
</ul>

<p>Своєчасна передача інформації — це ваша гарантія того, що ви сплачуватимете виключно за той обсяг блакитного палива, який дійсно використали. Тому варто вже зараз обрати для себе найзручніший із діючих методів та не відкладати цю процедуру на останній день.</p>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>Дізнайтеся, чому чат-боти GASUA припинили роботу та як правильно передавати показники за газ через новий застосунок «Куб» від Нафтогазу, щоб уникнути переплат.</h1>
                        <p><strong>Звикли надсилати дані газового лічильника через Viber або Telegram? Відтепер цей метод недоступний. В Україні змінилися правила взаємодії зі споживачами блакитного палива: на зміну популярним чат-ботам прийшов єдиний мобільний застосунок під назвою «Куб». Розбираємося, як тепер звітувати перед компанією, чому відбулися такі зміни та як правильно фіксувати дані, щоб уникнути помилкових нарахувань у щомісячних платіжках.</strong></p>

<h2>Чому чат-боти більше не працюють та яка їм альтернатива</h2>

<p>Протягом останніх кількох років мільйони українців використовували чат-боти <strong>GASUA</strong> у месенджерах для швидкого подання даних. Проте нещодавно компанія ухвалила рішення про повне припинення роботи цього сервісу. Відтепер спроба відправити повідомлення у звичний бот не дасть результату — функція прийому інформації через ці канали остаточно вимкнена.</p>

<p>Цей крок став частиною глобальної стратегії цифровізації послуг. Газопостачальна компанія, яка наразі обслуговує близько 98% побутових споживачів в Україні, переводить своїх клієнтів на більш сучасну та захищену платформу — офіційний <strong>застосунок «Куб»</strong>. Нове програмне забезпечення покликане об'єднати всі послуги в одному місці: від передачі цифр з табло до оплати рахунків та моніторингу споживання.</p>

<h2>Офіційна позиція: для чого запровадили застосунок «Куб»</h2>

<p>Представники компанії зазначають, що перехід на єдиний додаток дозволяє мінімізувати помилки, покращити захист персональних даних та значно розширити функціонал для користувачів. Окрім базових опцій, сервіс пропонує автоматичні нагадування, можливість керувати кількома рахунками одночасно та навіть поради з енергозбереження.</p>

<p>Про причини та мету такого переходу детально розповів у <a href="https://www.naftogaz.com/news/usi-gazovi-poslugy-u-smartfoni-grupa-naftogaz-zapustyla-zastosunok-kub">офіційному повідомленні компанії</a> голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький:</p>

<blockquote>
  «Нафтогаз розширює доступні цифрові сервіси — відтепер побутові клієнти компаній Групи можуть управляти своїми газовими послугами у мобільному застосунку Куб... Нафтогаз змінюється, і ці зміни стають відчутними для кожного споживача. Крок за кроком».
</blockquote>

<p>Згідно з офіційними даними, новий сервіс вже об’єднав понад 1,1 мільйона особових рахунків по всій Україні, що підтверджує масштабність переходу на нову систему. Крім того, нещодавно розробники інтегрували застосунок із державним порталом «Дія», що дозволяє актуалізувати дані особового рахунку повністю онлайн, без візитів до центрів обслуговування.</p>

<h2>Думка експертів щодо змін та тарифів</h2>

<p>Перехід на нове програмне забезпечення викликав чимало запитань у споживачів, зокрема щодо можливих прихованих умов або змін у тарифікації. Проте профільні аналітики заспокоюють населення.</p>

<p>Як розповідають фахівці авторитетного видання <a href="https://epravda.com.ua/tehnologiji/yakiy-mobilniy-zastosunok-zapustiv-naftogaz-815073/">«Економічна правда»</a>, зміна платформи для передачі даних не несе жодних фінансових ризиків для домогосподарств. Експерти наголошують, що впровадження <strong>застосунку «Куб»</strong> є виключно технологічним оновленням. Користування мобільним додатком жодним чином не змінює поточні умови газопостачання, а фіксований тариф для населення залишається незмінним. Таким чином, перехід впливає лише на зручність обслуговування, а не на вартість самого енергоносія.</p>

<h2>Покрокова інструкція: як передати показники через новий сервіс</h2>

<p>Щоб процес фіксації обсягів спожитого газу пройшов швидко та без технічних збоїв, користувачам необхідно виконати кілька простих кроків у новій програмі:</p>

<ol>
  <li><strong>Завантаження:</strong> Знайдіть та встановіть безкоштовний <strong>застосунок «Куб»</strong> через офіційні крамниці Google Play Market (для Android) або AppStore (для iOS).</li>
  <li><strong>Авторизація:</strong> Увійдіть до свого наявного облікового запису (використовуючи номер телефону або особовий рахунок) або пройдіть швидку процедуру реєстрації.</li>
  <li><strong>Навігація:</strong> На головному екрані знайдіть та відкрийте розділ «Передати показання».</li>
  <li><strong>Внесення даних:</strong> Тут розробники додали інноваційну функцію. Ви можете ввести цифри вручну (зверніть увагу: <strong>вказувати потрібно виключно чорні цифри до коми</strong>) або скористатися сканером. Для цього достатньо навести камеру смартфона на лічильник, і система самостійно розпізнає показники.</li>
  <li><strong>Підтвердження:</strong> Уважно перевірте зчитані або введені цифри та натисніть кнопку підтвердження відправки.</li>
</ol>

<h2><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/5/15180110696a6b02079e8b1_image.jpeg" data-filename="" style="width: 1169.59px;"><br></h2><h2>Коли саме потрібно подавати дані та навіщо це робити</h2>

<p>Одним із найважливіших правил, яке залишилося незмінним, є суворе дотримання термінів. <strong>Передача показників газу</strong> має відбуватися щомісяця <strong>з 1 до 5 числа</strong>. Наприклад, обсяги палива, спожиті у липні, необхідно зафіксувати у період з 1 по 5 серпня.</p>

<p>Чому це так важливо? Оператор газорозподільних мереж (міськгаз чи облгаз) формує ваш обсяг споживання саме на основі цих даних. Якщо ви не встигнете подати інформацію до 5 числа, компанія автоматично нарахує обсяг за так званим «середнім профілем споживання». Це часто призводить до того, що сума у квитанції виявляється значно вищою за реальну.</p>

<p>Варто пам'ятати ще один критичний нюанс: звітувати перед постачальником необхідно навіть тоді, коли газ не використовується взагалі (наприклад, якщо родина тимчасово виїхала або використовує електричне опалення). У такому разі потрібно щомісяця передавати одні й ті самі показники — це стане підтвердженням нульового споживання і вбереже від безпідставних нарахувань.</p>

<h2>Що робити тим, хто не має смартфона</h2>

<p>Розуміючи, що не всі споживачі мають сучасні гаджети або можливість встановити <strong>застосунок «Куб»</strong>, компанія зберегла кілька альтернативних, традиційних методів передачі інформації.</p>

<p>Якщо цифровий формат вам не підходить, ви можете скористатися наступними способами:</p>

<ul>
  <li><strong>Особистий кабінет:</strong> Внести цифри через вебсайт gas.ua за допомогою комп'ютера.</li>
  <li><strong>Сайт оператора ГРМ:</strong> Подати дані через платформу вашого місцевого оператора газорозподільних мереж.</li>
  <li><strong>Телефонний зв'язок:</strong> Зателефонувати до контакт-центру або надіслати SMS-повідомлення за номерами, вказаними на вашій паперовій квитанції.</li>
</ul>

<p>Своєчасна передача інформації — це ваша гарантія того, що ви сплачуватимете виключно за той обсяг блакитного палива, який дійсно використали. Тому варто вже зараз обрати для себе найзручніший із діючих методів та не відкладати цю процедуру на останній день.</p>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>Дізнайтеся, чому чат-боти GASUA припинили роботу та як правильно передавати показники за газ через новий застосунок «Куб» від Нафтогазу, щоб уникнути переплат.</h1>
                        <p><strong>Звикли надсилати дані газового лічильника через Viber або Telegram? Відтепер цей метод недоступний. В Україні змінилися правила взаємодії зі споживачами блакитного палива: на зміну популярним чат-ботам прийшов єдиний мобільний застосунок під назвою «Куб». Розбираємося, як тепер звітувати перед компанією, чому відбулися такі зміни та як правильно фіксувати дані, щоб уникнути помилкових нарахувань у щомісячних платіжках.</strong></p>

<h2>Чому чат-боти більше не працюють та яка їм альтернатива</h2>

<p>Протягом останніх кількох років мільйони українців використовували чат-боти <strong>GASUA</strong> у месенджерах для швидкого подання даних. Проте нещодавно компанія ухвалила рішення про повне припинення роботи цього сервісу. Відтепер спроба відправити повідомлення у звичний бот не дасть результату — функція прийому інформації через ці канали остаточно вимкнена.</p>

<p>Цей крок став частиною глобальної стратегії цифровізації послуг. Газопостачальна компанія, яка наразі обслуговує близько 98% побутових споживачів в Україні, переводить своїх клієнтів на більш сучасну та захищену платформу — офіційний <strong>застосунок «Куб»</strong>. Нове програмне забезпечення покликане об'єднати всі послуги в одному місці: від передачі цифр з табло до оплати рахунків та моніторингу споживання.</p>

<h2>Офіційна позиція: для чого запровадили застосунок «Куб»</h2>

<p>Представники компанії зазначають, що перехід на єдиний додаток дозволяє мінімізувати помилки, покращити захист персональних даних та значно розширити функціонал для користувачів. Окрім базових опцій, сервіс пропонує автоматичні нагадування, можливість керувати кількома рахунками одночасно та навіть поради з енергозбереження.</p>

<p>Про причини та мету такого переходу детально розповів у <a href="https://www.naftogaz.com/news/usi-gazovi-poslugy-u-smartfoni-grupa-naftogaz-zapustyla-zastosunok-kub">офіційному повідомленні компанії</a> голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький:</p>

<blockquote>
  «Нафтогаз розширює доступні цифрові сервіси — відтепер побутові клієнти компаній Групи можуть управляти своїми газовими послугами у мобільному застосунку Куб... Нафтогаз змінюється, і ці зміни стають відчутними для кожного споживача. Крок за кроком».
</blockquote>

<p>Згідно з офіційними даними, новий сервіс вже об’єднав понад 1,1 мільйона особових рахунків по всій Україні, що підтверджує масштабність переходу на нову систему. Крім того, нещодавно розробники інтегрували застосунок із державним порталом «Дія», що дозволяє актуалізувати дані особового рахунку повністю онлайн, без візитів до центрів обслуговування.</p>

<h2>Думка експертів щодо змін та тарифів</h2>

<p>Перехід на нове програмне забезпечення викликав чимало запитань у споживачів, зокрема щодо можливих прихованих умов або змін у тарифікації. Проте профільні аналітики заспокоюють населення.</p>

<p>Як розповідають фахівці авторитетного видання <a href="https://epravda.com.ua/tehnologiji/yakiy-mobilniy-zastosunok-zapustiv-naftogaz-815073/">«Економічна правда»</a>, зміна платформи для передачі даних не несе жодних фінансових ризиків для домогосподарств. Експерти наголошують, що впровадження <strong>застосунку «Куб»</strong> є виключно технологічним оновленням. Користування мобільним додатком жодним чином не змінює поточні умови газопостачання, а фіксований тариф для населення залишається незмінним. Таким чином, перехід впливає лише на зручність обслуговування, а не на вартість самого енергоносія.</p>

<h2>Покрокова інструкція: як передати показники через новий сервіс</h2>

<p>Щоб процес фіксації обсягів спожитого газу пройшов швидко та без технічних збоїв, користувачам необхідно виконати кілька простих кроків у новій програмі:</p>

<ol>
  <li><strong>Завантаження:</strong> Знайдіть та встановіть безкоштовний <strong>застосунок «Куб»</strong> через офіційні крамниці Google Play Market (для Android) або AppStore (для iOS).</li>
  <li><strong>Авторизація:</strong> Увійдіть до свого наявного облікового запису (використовуючи номер телефону або особовий рахунок) або пройдіть швидку процедуру реєстрації.</li>
  <li><strong>Навігація:</strong> На головному екрані знайдіть та відкрийте розділ «Передати показання».</li>
  <li><strong>Внесення даних:</strong> Тут розробники додали інноваційну функцію. Ви можете ввести цифри вручну (зверніть увагу: <strong>вказувати потрібно виключно чорні цифри до коми</strong>) або скористатися сканером. Для цього достатньо навести камеру смартфона на лічильник, і система самостійно розпізнає показники.</li>
  <li><strong>Підтвердження:</strong> Уважно перевірте зчитані або введені цифри та натисніть кнопку підтвердження відправки.</li>
</ol>

<h2><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/5/15180110696a6b02079e8b1_image.jpeg" data-filename="" style="width: 1169.59px;"><br></h2><h2>Коли саме потрібно подавати дані та навіщо це робити</h2>

<p>Одним із найважливіших правил, яке залишилося незмінним, є суворе дотримання термінів. <strong>Передача показників газу</strong> має відбуватися щомісяця <strong>з 1 до 5 числа</strong>. Наприклад, обсяги палива, спожиті у липні, необхідно зафіксувати у період з 1 по 5 серпня.</p>

<p>Чому це так важливо? Оператор газорозподільних мереж (міськгаз чи облгаз) формує ваш обсяг споживання саме на основі цих даних. Якщо ви не встигнете подати інформацію до 5 числа, компанія автоматично нарахує обсяг за так званим «середнім профілем споживання». Це часто призводить до того, що сума у квитанції виявляється значно вищою за реальну.</p>

<p>Варто пам'ятати ще один критичний нюанс: звітувати перед постачальником необхідно навіть тоді, коли газ не використовується взагалі (наприклад, якщо родина тимчасово виїхала або використовує електричне опалення). У такому разі потрібно щомісяця передавати одні й ті самі показники — це стане підтвердженням нульового споживання і вбереже від безпідставних нарахувань.</p>

<h2>Що робити тим, хто не має смартфона</h2>

<p>Розуміючи, що не всі споживачі мають сучасні гаджети або можливість встановити <strong>застосунок «Куб»</strong>, компанія зберегла кілька альтернативних, традиційних методів передачі інформації.</p>

<p>Якщо цифровий формат вам не підходить, ви можете скористатися наступними способами:</p>

<ul>
  <li><strong>Особистий кабінет:</strong> Внести цифри через вебсайт gas.ua за допомогою комп'ютера.</li>
  <li><strong>Сайт оператора ГРМ:</strong> Подати дані через платформу вашого місцевого оператора газорозподільних мереж.</li>
  <li><strong>Телефонний зв'язок:</strong> Зателефонувати до контакт-центру або надіслати SMS-повідомлення за номерами, вказаними на вашій паперовій квитанції.</li>
</ul>

<p>Своєчасна передача інформації — це ваша гарантія того, що ви сплачуватимете виключно за той обсяг блакитного палива, який дійсно використали. Тому варто вже зараз обрати для себе найзручніший із діючих методів та не відкладати цю процедуру на останній день.</p>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/tech/6a6b021d626d9/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[Як Росія випробовує НАТО: хронологія падіння ракет і дронів у Польщі та Румунії (2022-2026)]]></title>
                <description>Хронологія порушень повітряного простору Польщі та Румунії російськими ракетами й дронами у 2022-2026 роках. Від спостереження до активного збиття цілей.</description>
                <link>https://goloskarpat.info/analytics/6a6b1bbd6d3ea/</link>
                <pubDate>2026-07-30T12:39:09+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/2/12561445776a6b1bbd81ffb_image.jpeg_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>Хронологія порушень повітряного простору Польщі та Румунії російськими ракетами й дронами у 2022-2026 роках. Від спостереження до активного збиття цілей.</h1>
                        <p>Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські крилаті ракети та ударні безпілотники регулярно перетинають кордони сусідніх країн-членів НАТО. Станом на 30 липня 2026 року фіксується чітка та тривожна тенденція: від обережного радарного спостереження за російськими повітряними цілями Польща та Румунія були змушені перейти до їх активного знищення. Ця зміна стратегії стала прямою відповіддю на зростання загрози для цивільного населення та інфраструктури прикордонних європейських регіонів.</p><p>Нижче наведено детальний аналіз підтверджених порушень повітряного простору країн Альянсу, який базується виключно на офіційних фактах. До переліку не включено трагічний інцидент у польському Пшеводуві 15 листопада 2022 року, оскільки офіційне слідство остаточно визначило, що там впала ракета української ППО під час відбиття масованої російської атаки.</p><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/9/0/903157506a6b1b74003e2_image.jpeg" data-filename="" style="width: 1080px;"><br></p><h3>Еволюція реакції Польщі: від загубленої ракети до масштабних повітряних боїв</h3><p>У перші роки повномасштабної війни польське військове командування здебільшого супроводжувало російські цілі за допомогою радарних систем, всіляко уникаючи прямого вогневого контакту. Знаковим інцидентом став випадок 16 грудня 2022 року, коли російська крилата ракета Х-55 пролетіла майже всю країну (близько 400 км від українського кордону) та впала в лісі під Бидгощем. Ракету без бойової частини виявив випадковий перехожий лише через кілька місяців — у квітні 2023 року. Як зазначають аналітики авторитетного Центру східних досліджень (OSW) у своєму матеріалі про <response-element class="no-md" ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER"><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><link-block _nghost-ng-c3908523537="" class="ng-star-inserted"><!----><!----><a href="https://www.osw.waw.pl/en/publikacje/analyses/2023-05-12/russian-kh-55-missile-falls-poland">інцидент з російською ракетою Х-55</a><!----></link-block><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----></response-element>, такі прольоти систематично використовувалися Росією для тестування європейських систем протиповітряної оборони та виявлення сліпих зон НАТО.</p><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/2/0/20174691936a6b1b9c12669_image.jpeg" data-filename="" style="width: 1169.59px;"><br></p><p>Протягом 2023–2024 років порушення продовжувалися, але мали переважно короткочасний характер. Зокрема, у грудні 2023 року російська ракета залетіла на 40 км углиб Польщі в районі Грубешова, а в березні 2024 року інша ціль перебувала над селом Осердув рівно 39 секунд. Радари фіксували об'єкти, проте вогонь не відкривався через швидке повернення ракет в український повітряний простір.</p><p>Справжній злам у діях союзників відбувся в ніч із 9 на 10 вересня 2025 року. Під час масованого нальоту від 19 до 21 російського дрона увійшли в повітряний простір східної та центральної Польщі (частина — з території Білорусі). Уламки знаходили за 200 км від кордону. Тоді польські винищувачі F-16 та нідерландські F-35 за підтримки сил НАТО вперше перейшли до активних дій і збили щонайменше три ворожі дрони.</p><p>Останній відомий інцидент стався днями, 29-30 липня 2026 року, у Люблінському воєводстві (район Тарнава-Колонія). Польські радари зафіксували об'єкт, імовірно, російську ракету Х-101. На місці знайдено уламки та сліди вибуху, наразі триває офіційна експертиза.</p><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/2/12338451946a6b1b8136f4d_image.jpeg" data-filename="" style="width: 1169.59px;"><br></p><h3>Румунський фронт: атаки на порти Дунаю та перші постраждалі серед цивільних</h3><p>Для Румунії ключовим викликом стали постійні удари російської армії по портовій інфраструктурі України на Дунаї — в Ізмаїлі та Рені. Починаючи з вересня 2023 року, румунські військові регулярно знаходили уламки безпілотників "Shahed/Geran" поблизу сіл Плауру, Чаталкіой та Гринду.</p><p>Тривалий час Бухарест дотримувався максимально стриманої позиції. Експерти Центру аналізу європейської політики (CEPA), розглядаючи <response-element class="no-md" ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER"><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><link-block _nghost-ng-c3908523537="" class="ng-star-inserted"><!----><!----><a href="https://cepa.org/article/romanias-drone-dilemma-to-shoot-or-not-to-shoot/">дилему Румунії щодо збиття російських дронів</a><!----></link-block><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----></response-element>, підкреслюють, що політичне та військове керівництво країни довгий час уникало прямої ескалації. Навіть у вересні 2025 року, коли російський дрон близько 50 хвилин маневрував у небі Румунії, пілоти F-16 отримали дозвіл на знищення, але не відкрили вогонь через ризик падіння уламків на населені пункти.</p><p>Однак ця обережність вичерпала себе 29 травня 2026 року, коли російський дрон прямо влучив у багатоквартирний житловий будинок у місті Галац (12-15 км від кордону). Було пошкоджено квартири та фасад, двоє цивільних отримали поранення. Це стало першим підтвердженим фактом, коли російська зброя завдала безпосередньої шкоди життю та майну громадян Румунії.</p><p>Відповідь не забарилася. Наприкінці липня 2026 року румунські ВПС почали активно збивати ворожі цілі:</p><ul><li><b>24 липня 2026 року:</b> румунський F-16 вперше за час повномасштабної війни збив ударний дрон РФ, уламки якого впали на пшеничне поле.</li><li><b>25 липня 2026 року:</b> поблизу узбережжя Дунаю знищено другий безпілотник.</li><li><b>26 липня 2026 року:</b> за 12 км від Суліни над територіальними водами збито третій апарат.</li></ul><p>Загалом, за заявами румунської влади, до кінця липня 2026 року російські дрони порушували повітряний простір країни щонайменше 33 рази.</p><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/2/0/20627290536a6b1b902aac5_image.jpeg" data-filename="" style="width: 1169.59px;"><br></p><h3>Фінансова ціна захисту європейського неба</h3><p>Перехід до активного знищення цілей вимагає від країн НАТО колосальних витрат. Перехоплення бюджетних російських безпілотників за допомогою сучасної авіації обходиться дуже дорого.</p><p>Зокрема, під час відбиття нальоту в Польщі у 2025 році ймовірно застосовувалися ракети класу "повітря-повітря" AIM-120C. Вартість однієї такої ракети становить близько 1,27 млн доларів. Відповідно, три-чотири пуски могли коштувати платникам податків від 3,8 до 5,1 млн доларів (без урахування амортизації літаків та роботи наземних служб).</p><p>У Румунії липневі перехоплення 2026 року також продемонстрували високу вартість безпеки. За оцінками румунських профільних медіа, знищення трьох дронів протягом трьох днів (24-26 липня) обійшлося бюджету приблизно в 1,5 млн євро, тобто близько 500 тисяч євро за ліквідацію одного безпілотника.</p><p>Загальний висновок однозначний: через постійне ігнорування Росією міжнародного права східний фланг НАТО був змушений відмовитися від пасивного спостереження. Інвестиції в перехоплення ворожих цілей стали суворою необхідністю для захисту власних громадян.</p>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>Хронологія порушень повітряного простору Польщі та Румунії російськими ракетами й дронами у 2022-2026 роках. Від спостереження до активного збиття цілей.</h1>
                        <p>Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські крилаті ракети та ударні безпілотники регулярно перетинають кордони сусідніх країн-членів НАТО. Станом на 30 липня 2026 року фіксується чітка та тривожна тенденція: від обережного радарного спостереження за російськими повітряними цілями Польща та Румунія були змушені перейти до їх активного знищення. Ця зміна стратегії стала прямою відповіддю на зростання загрози для цивільного населення та інфраструктури прикордонних європейських регіонів.</p><p>Нижче наведено детальний аналіз підтверджених порушень повітряного простору країн Альянсу, який базується виключно на офіційних фактах. До переліку не включено трагічний інцидент у польському Пшеводуві 15 листопада 2022 року, оскільки офіційне слідство остаточно визначило, що там впала ракета української ППО під час відбиття масованої російської атаки.</p><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/9/0/903157506a6b1b74003e2_image.jpeg" data-filename="" style="width: 1080px;"><br></p><h3>Еволюція реакції Польщі: від загубленої ракети до масштабних повітряних боїв</h3><p>У перші роки повномасштабної війни польське військове командування здебільшого супроводжувало російські цілі за допомогою радарних систем, всіляко уникаючи прямого вогневого контакту. Знаковим інцидентом став випадок 16 грудня 2022 року, коли російська крилата ракета Х-55 пролетіла майже всю країну (близько 400 км від українського кордону) та впала в лісі під Бидгощем. Ракету без бойової частини виявив випадковий перехожий лише через кілька місяців — у квітні 2023 року. Як зазначають аналітики авторитетного Центру східних досліджень (OSW) у своєму матеріалі про <response-element class="no-md" ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER"><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><link-block _nghost-ng-c3908523537="" class="ng-star-inserted"><!----><!----><a href="https://www.osw.waw.pl/en/publikacje/analyses/2023-05-12/russian-kh-55-missile-falls-poland">інцидент з російською ракетою Х-55</a><!----></link-block><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----></response-element>, такі прольоти систематично використовувалися Росією для тестування європейських систем протиповітряної оборони та виявлення сліпих зон НАТО.</p><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/2/0/20174691936a6b1b9c12669_image.jpeg" data-filename="" style="width: 1169.59px;"><br></p><p>Протягом 2023–2024 років порушення продовжувалися, але мали переважно короткочасний характер. Зокрема, у грудні 2023 року російська ракета залетіла на 40 км углиб Польщі в районі Грубешова, а в березні 2024 року інша ціль перебувала над селом Осердув рівно 39 секунд. Радари фіксували об'єкти, проте вогонь не відкривався через швидке повернення ракет в український повітряний простір.</p><p>Справжній злам у діях союзників відбувся в ніч із 9 на 10 вересня 2025 року. Під час масованого нальоту від 19 до 21 російського дрона увійшли в повітряний простір східної та центральної Польщі (частина — з території Білорусі). Уламки знаходили за 200 км від кордону. Тоді польські винищувачі F-16 та нідерландські F-35 за підтримки сил НАТО вперше перейшли до активних дій і збили щонайменше три ворожі дрони.</p><p>Останній відомий інцидент стався днями, 29-30 липня 2026 року, у Люблінському воєводстві (район Тарнава-Колонія). Польські радари зафіксували об'єкт, імовірно, російську ракету Х-101. На місці знайдено уламки та сліди вибуху, наразі триває офіційна експертиза.</p><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/2/12338451946a6b1b8136f4d_image.jpeg" data-filename="" style="width: 1169.59px;"><br></p><h3>Румунський фронт: атаки на порти Дунаю та перші постраждалі серед цивільних</h3><p>Для Румунії ключовим викликом стали постійні удари російської армії по портовій інфраструктурі України на Дунаї — в Ізмаїлі та Рені. Починаючи з вересня 2023 року, румунські військові регулярно знаходили уламки безпілотників "Shahed/Geran" поблизу сіл Плауру, Чаталкіой та Гринду.</p><p>Тривалий час Бухарест дотримувався максимально стриманої позиції. Експерти Центру аналізу європейської політики (CEPA), розглядаючи <response-element class="no-md" ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER"><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><link-block _nghost-ng-c3908523537="" class="ng-star-inserted"><!----><!----><a href="https://cepa.org/article/romanias-drone-dilemma-to-shoot-or-not-to-shoot/">дилему Румунії щодо збиття російських дронів</a><!----></link-block><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----></response-element>, підкреслюють, що політичне та військове керівництво країни довгий час уникало прямої ескалації. Навіть у вересні 2025 року, коли російський дрон близько 50 хвилин маневрував у небі Румунії, пілоти F-16 отримали дозвіл на знищення, але не відкрили вогонь через ризик падіння уламків на населені пункти.</p><p>Однак ця обережність вичерпала себе 29 травня 2026 року, коли російський дрон прямо влучив у багатоквартирний житловий будинок у місті Галац (12-15 км від кордону). Було пошкоджено квартири та фасад, двоє цивільних отримали поранення. Це стало першим підтвердженим фактом, коли російська зброя завдала безпосередньої шкоди життю та майну громадян Румунії.</p><p>Відповідь не забарилася. Наприкінці липня 2026 року румунські ВПС почали активно збивати ворожі цілі:</p><ul><li><b>24 липня 2026 року:</b> румунський F-16 вперше за час повномасштабної війни збив ударний дрон РФ, уламки якого впали на пшеничне поле.</li><li><b>25 липня 2026 року:</b> поблизу узбережжя Дунаю знищено другий безпілотник.</li><li><b>26 липня 2026 року:</b> за 12 км від Суліни над територіальними водами збито третій апарат.</li></ul><p>Загалом, за заявами румунської влади, до кінця липня 2026 року російські дрони порушували повітряний простір країни щонайменше 33 рази.</p><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/2/0/20627290536a6b1b902aac5_image.jpeg" data-filename="" style="width: 1169.59px;"><br></p><h3>Фінансова ціна захисту європейського неба</h3><p>Перехід до активного знищення цілей вимагає від країн НАТО колосальних витрат. Перехоплення бюджетних російських безпілотників за допомогою сучасної авіації обходиться дуже дорого.</p><p>Зокрема, під час відбиття нальоту в Польщі у 2025 році ймовірно застосовувалися ракети класу "повітря-повітря" AIM-120C. Вартість однієї такої ракети становить близько 1,27 млн доларів. Відповідно, три-чотири пуски могли коштувати платникам податків від 3,8 до 5,1 млн доларів (без урахування амортизації літаків та роботи наземних служб).</p><p>У Румунії липневі перехоплення 2026 року також продемонстрували високу вартість безпеки. За оцінками румунських профільних медіа, знищення трьох дронів протягом трьох днів (24-26 липня) обійшлося бюджету приблизно в 1,5 млн євро, тобто близько 500 тисяч євро за ліквідацію одного безпілотника.</p><p>Загальний висновок однозначний: через постійне ігнорування Росією міжнародного права східний фланг НАТО був змушений відмовитися від пасивного спостереження. Інвестиції в перехоплення ворожих цілей стали суворою необхідністю для захисту власних громадян.</p>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>Хронологія порушень повітряного простору Польщі та Румунії російськими ракетами й дронами у 2022-2026 роках. Від спостереження до активного збиття цілей.</h1>
                        <p>Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські крилаті ракети та ударні безпілотники регулярно перетинають кордони сусідніх країн-членів НАТО. Станом на 30 липня 2026 року фіксується чітка та тривожна тенденція: від обережного радарного спостереження за російськими повітряними цілями Польща та Румунія були змушені перейти до їх активного знищення. Ця зміна стратегії стала прямою відповіддю на зростання загрози для цивільного населення та інфраструктури прикордонних європейських регіонів.</p><p>Нижче наведено детальний аналіз підтверджених порушень повітряного простору країн Альянсу, який базується виключно на офіційних фактах. До переліку не включено трагічний інцидент у польському Пшеводуві 15 листопада 2022 року, оскільки офіційне слідство остаточно визначило, що там впала ракета української ППО під час відбиття масованої російської атаки.</p><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/9/0/903157506a6b1b74003e2_image.jpeg" data-filename="" style="width: 1080px;"><br></p><h3>Еволюція реакції Польщі: від загубленої ракети до масштабних повітряних боїв</h3><p>У перші роки повномасштабної війни польське військове командування здебільшого супроводжувало російські цілі за допомогою радарних систем, всіляко уникаючи прямого вогневого контакту. Знаковим інцидентом став випадок 16 грудня 2022 року, коли російська крилата ракета Х-55 пролетіла майже всю країну (близько 400 км від українського кордону) та впала в лісі під Бидгощем. Ракету без бойової частини виявив випадковий перехожий лише через кілька місяців — у квітні 2023 року. Як зазначають аналітики авторитетного Центру східних досліджень (OSW) у своєму матеріалі про <response-element class="no-md" ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER"><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><link-block _nghost-ng-c3908523537="" class="ng-star-inserted"><!----><!----><a href="https://www.osw.waw.pl/en/publikacje/analyses/2023-05-12/russian-kh-55-missile-falls-poland">інцидент з російською ракетою Х-55</a><!----></link-block><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----></response-element>, такі прольоти систематично використовувалися Росією для тестування європейських систем протиповітряної оборони та виявлення сліпих зон НАТО.</p><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/2/0/20174691936a6b1b9c12669_image.jpeg" data-filename="" style="width: 1169.59px;"><br></p><p>Протягом 2023–2024 років порушення продовжувалися, але мали переважно короткочасний характер. Зокрема, у грудні 2023 року російська ракета залетіла на 40 км углиб Польщі в районі Грубешова, а в березні 2024 року інша ціль перебувала над селом Осердув рівно 39 секунд. Радари фіксували об'єкти, проте вогонь не відкривався через швидке повернення ракет в український повітряний простір.</p><p>Справжній злам у діях союзників відбувся в ніч із 9 на 10 вересня 2025 року. Під час масованого нальоту від 19 до 21 російського дрона увійшли в повітряний простір східної та центральної Польщі (частина — з території Білорусі). Уламки знаходили за 200 км від кордону. Тоді польські винищувачі F-16 та нідерландські F-35 за підтримки сил НАТО вперше перейшли до активних дій і збили щонайменше три ворожі дрони.</p><p>Останній відомий інцидент стався днями, 29-30 липня 2026 року, у Люблінському воєводстві (район Тарнава-Колонія). Польські радари зафіксували об'єкт, імовірно, російську ракету Х-101. На місці знайдено уламки та сліди вибуху, наразі триває офіційна експертиза.</p><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/2/12338451946a6b1b8136f4d_image.jpeg" data-filename="" style="width: 1169.59px;"><br></p><h3>Румунський фронт: атаки на порти Дунаю та перші постраждалі серед цивільних</h3><p>Для Румунії ключовим викликом стали постійні удари російської армії по портовій інфраструктурі України на Дунаї — в Ізмаїлі та Рені. Починаючи з вересня 2023 року, румунські військові регулярно знаходили уламки безпілотників "Shahed/Geran" поблизу сіл Плауру, Чаталкіой та Гринду.</p><p>Тривалий час Бухарест дотримувався максимально стриманої позиції. Експерти Центру аналізу європейської політики (CEPA), розглядаючи <response-element class="no-md" ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER"><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><link-block _nghost-ng-c3908523537="" class="ng-star-inserted"><!----><!----><a href="https://cepa.org/article/romanias-drone-dilemma-to-shoot-or-not-to-shoot/">дилему Румунії щодо збиття російських дронів</a><!----></link-block><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----></response-element>, підкреслюють, що політичне та військове керівництво країни довгий час уникало прямої ескалації. Навіть у вересні 2025 року, коли російський дрон близько 50 хвилин маневрував у небі Румунії, пілоти F-16 отримали дозвіл на знищення, але не відкрили вогонь через ризик падіння уламків на населені пункти.</p><p>Однак ця обережність вичерпала себе 29 травня 2026 року, коли російський дрон прямо влучив у багатоквартирний житловий будинок у місті Галац (12-15 км від кордону). Було пошкоджено квартири та фасад, двоє цивільних отримали поранення. Це стало першим підтвердженим фактом, коли російська зброя завдала безпосередньої шкоди життю та майну громадян Румунії.</p><p>Відповідь не забарилася. Наприкінці липня 2026 року румунські ВПС почали активно збивати ворожі цілі:</p><ul><li><b>24 липня 2026 року:</b> румунський F-16 вперше за час повномасштабної війни збив ударний дрон РФ, уламки якого впали на пшеничне поле.</li><li><b>25 липня 2026 року:</b> поблизу узбережжя Дунаю знищено другий безпілотник.</li><li><b>26 липня 2026 року:</b> за 12 км від Суліни над територіальними водами збито третій апарат.</li></ul><p>Загалом, за заявами румунської влади, до кінця липня 2026 року російські дрони порушували повітряний простір країни щонайменше 33 рази.</p><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/2/0/20627290536a6b1b902aac5_image.jpeg" data-filename="" style="width: 1169.59px;"><br></p><h3>Фінансова ціна захисту європейського неба</h3><p>Перехід до активного знищення цілей вимагає від країн НАТО колосальних витрат. Перехоплення бюджетних російських безпілотників за допомогою сучасної авіації обходиться дуже дорого.</p><p>Зокрема, під час відбиття нальоту в Польщі у 2025 році ймовірно застосовувалися ракети класу "повітря-повітря" AIM-120C. Вартість однієї такої ракети становить близько 1,27 млн доларів. Відповідно, три-чотири пуски могли коштувати платникам податків від 3,8 до 5,1 млн доларів (без урахування амортизації літаків та роботи наземних служб).</p><p>У Румунії липневі перехоплення 2026 року також продемонстрували високу вартість безпеки. За оцінками румунських профільних медіа, знищення трьох дронів протягом трьох днів (24-26 липня) обійшлося бюджету приблизно в 1,5 млн євро, тобто близько 500 тисяч євро за ліквідацію одного безпілотника.</p><p>Загальний висновок однозначний: через постійне ігнорування Росією міжнародного права східний фланг НАТО був змушений відмовитися від пасивного спостереження. Інвестиції в перехоплення ворожих цілей стали суворою необхідністю для захисту власних громадян.</p>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/analytics/6a6b1bbd6d3ea/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[Пакунок школяра 2026: як оформити допомогу у Дії]]></title>
                <description>Дізнайтеся, як батькам на Закарпатті отримати 5000 гривень на дитину-першокласника через Дію. Офіційні умови програми &quot;Пакунок школяра 2026&quot;, покрокова інструкція та поради експертів.</description>
                <link>https://goloskarpat.info/society/6a6afc87ad011/</link>
                <pubDate>2026-07-30T10:25:59+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/3/0/3062183326a6afc87b5577_image.jpeg_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>Дізнайтеся, як батькам на Закарпатті отримати 5000 гривень на дитину-першокласника через Дію. Офіційні умови програми &quot;Пакунок школяра 2026&quot;, покрокова інструкція та поради експертів.</h1>
                        <p><strong>У серпні та вересні 2026 року тисячі українських родин зможуть отримати фінансову підтримку від держави на збори дитини до школи. Дізнайтеся, як батькам із Закарпаття правильно подати заявку на 5000 гривень за програмою «Пакунок школяра», яких типових помилок слід уникати під час оформлення та що радять фахівці для успішного старту навчання.</strong></p>

<p>Підготовка до першого класу — це завжди хвилюючий період, який традиційно супроводжується значними фінансовими витратами. На Закарпатті ця тема щоліта жваво обговорюється у місцевих спільнотах. Батьки з гірських районів, а також жителі Ужгорода, Мукачева, Берегова чи Хуста стикаються з неабияким викликом: як обрати якісні речі та при цьому вкластися у сімейний бюджет. Держава намагається полегшити цей тягар, продовжуючи важливі соціальні ініціативи.</p>

<h2>Скільки насправді коштує зібрати дитину до школи та чому ця допомога важлива</h2>

<p>Якщо проаналізувати ціни на місцевих ринках та у спеціалізованих магазинах, суми можуть серйозно стурбувати. Журналісти та експерти регулярно проводять моніторинг шкільних ярмарків. Згідно з даними, <a href="https://suspilne.media/poltava/1090838-cini-na-odag-ta-kanctovari-skilki-kostue-zibrati-persoklasnika-u-poltavi/" target="_blank">опублікованими у матеріалі «Суспільного»</a> на основі опитувань покупців, щоб повністю зібрати дитину до школи, необхідно орієнтовно близько 10 тисяч гривень. До цього переліку входить ортопедичний рюкзак, мінімальний набір канцтоварів, а також шкільний та спортивний одяг із взуттям. Враховуючи логістику поставок у віддалені населені пункти Закарпатської області, витрати можуть бути навіть вищими.</p>

<p>Саме тому державна компенсація у 5000 гривень, яка покриває фактично половину цих витрат, є суттєвою підтримкою, особливо для багатодітних родин регіону.</p><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/3/0/3025698756a6afd3431140_image.jpeg" data-filename="" style="width: 1100px;"><br></p>

<h2>Офіційні умови та сума допомоги у 2026 році</h2>

<p>Як і минулого року, держава здійснюватиме цільові виплати для родин, чиї діти вперше переступають поріг школи. Офіційне повідомлення чітко регламентує процес подачі та нарахування коштів:</p>

<blockquote>
<p>«Програма "Пакунок школяра" продовжена на 2026 рік, тому батьки першокласників зможуть подати заяву на отримання 5000 гривень. Оформлення можливе через мобільний застосунок Дія, а кошти згодом нарахують одному з батьків», — йдеться в урядовому роз'ясненні.</p>
</blockquote>

<p>Спираючись на досвід минулого року, держава проводить нарахування траншів здебільшого у серпні та вересні. Очікується, що цього року графік фінансування залишиться таким самим. Варто розуміти, що виплата відбудеться не миттєво після натискання кнопки — швидкість обробки залежить від дати подання заяви.</p><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/7/17603500166a6afc6496cd0_image.webp" data-filename="" style="width: 1169.59px;"><br></p>

<h2>На що дозволено та на що категорично заборонено витрачати кошти</h2>

<p>Гроші за програмою мають виключно цільове призначення, тому їх не можна просто зняти готівкою в банкоматі чи витратити на продукти харчування.<br>Батькам дозволено купувати:</p>
<ul>
  <li>одяг та взуття для першокласників (від повсякденних сорочок і блузок до спортивного екіпірування);</li>
  <li>різноманітні канцелярські товари;</li>
  <li>інше шкільне приладдя першої потреби.</li>
</ul>

<p>Однак, <strong>купувати телефон, планшет чи інші нетипові речі</strong>, навіть якщо батьки вважають їх необхідними для зв'язку зі школярем, згідно з умовами програми <strong>суворо заборонено</strong>. Банківська система автоматично відхилятиме платежі, якщо термінал магазину не належить до категорії дитячих товарів чи канцелярії.</p>

<h2>Покрокова інструкція: як оформити виплату через смартфон</h2>

<p>Процес подачі заяви повністю діджиталізований. Для жителів Закарпаття це надзвичайно зручно, адже не потрібно стояти в чергах до органів соціального захисту чи їхати до районного центру — достатньо мати смартфон.</p>

<p>Оформлення відбувається в такій послідовності:</p>
<ol>
  <li>Авторизуйтеся в застосунку Дія.</li>
  <li>Перейдіть до розділу <strong>«Допомога від держави»</strong>.</li>
  <li>Серед переліку виплат знайдіть та оберіть послугу <strong>«Пакунок школяра»</strong>.</li>
  <li>Вкажіть дитину, на яку оформлюється виплата (зазвичай система сама підтягує свідоцтво про народження).</li>
  <li>Додайте спеціальну віртуальну <strong>«Дія.Картку»</strong>, на яку згодом надійдуть 5000 гривень (якщо її немає, Дія запропонує її відкрити в кілька кліків).</li>
  <li>Накладіть цифровий підпис та відправте заяву на перевірку.</li>
</ol>

<h2>Що робити, якщо система не знаходить дані про вашу дитину</h2>

<p>Під час оформлення користувачі часто стикаються з технічною перепоною, коли Дія просто «не бачить» дитину в системі як школяра.</p>

<p>У цьому випадку першочергово необхідно з’ясувати, чи вніс ваш заклад освіти дані про першокласника у відповідну електронну базу (ЄДЕБО). Алгоритм взаємодії реєстрів потребує часу. Зверніться до класного керівника або адміністрації вашої школи на Закарпатті з проханням підтвердити внесення наказу про зарахування учня. Якщо так, необхідно почекати кілька днів та знову спробувати відправити заяву.</p>

<h2>Поради експертів: як підготувати першачка психологічно</h2>

<p>Фінансові збори — це лише технічна частина. Набагато важливіше правильно налаштувати дитину на новий етап життя емоційно. Багато батьків помилково вважають, що головне до першого вересня — навчити дитину бездоганно читати й писати.</p>

<p>Проте фахівці в галузі дитячої психології наголошують на іншому. Як <a href="https://osvitoria.media/lessons/gotovnist-do-shkoly-chomu-tse-ne-pro-litery-ta-tsyfry/" target="_blank">пояснює експертка у спеціальному матеріалі на освітньому порталі «Освіторія»</a>:</p><blockquote class="blockquote"> «Готовність до школи — це не про те, скільки літер знає дитина. Це про те, чи може вона взаємодіяти в групі, керувати своїми емоціями і просити про допомогу, коли важко».</blockquote>

<p>Експерти радять приділити більше уваги побутовій самостійності: навчити дитину зав'язувати шнурівки, збирати свої речі у рюкзак, вміти звертатися до дорослих за потребою. Залучайте дитину до процесу вибору зошитів, портфеля чи шкільної форми — це допоможе знизити тривожність та перетворити підготовку до школи не на стрес, а на радісну та цікаву спільну подію.</p>

<hr>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>Дізнайтеся, як батькам на Закарпатті отримати 5000 гривень на дитину-першокласника через Дію. Офіційні умови програми &quot;Пакунок школяра 2026&quot;, покрокова інструкція та поради експертів.</h1>
                        <p><strong>У серпні та вересні 2026 року тисячі українських родин зможуть отримати фінансову підтримку від держави на збори дитини до школи. Дізнайтеся, як батькам із Закарпаття правильно подати заявку на 5000 гривень за програмою «Пакунок школяра», яких типових помилок слід уникати під час оформлення та що радять фахівці для успішного старту навчання.</strong></p>

<p>Підготовка до першого класу — це завжди хвилюючий період, який традиційно супроводжується значними фінансовими витратами. На Закарпатті ця тема щоліта жваво обговорюється у місцевих спільнотах. Батьки з гірських районів, а також жителі Ужгорода, Мукачева, Берегова чи Хуста стикаються з неабияким викликом: як обрати якісні речі та при цьому вкластися у сімейний бюджет. Держава намагається полегшити цей тягар, продовжуючи важливі соціальні ініціативи.</p>

<h2>Скільки насправді коштує зібрати дитину до школи та чому ця допомога важлива</h2>

<p>Якщо проаналізувати ціни на місцевих ринках та у спеціалізованих магазинах, суми можуть серйозно стурбувати. Журналісти та експерти регулярно проводять моніторинг шкільних ярмарків. Згідно з даними, <a href="https://suspilne.media/poltava/1090838-cini-na-odag-ta-kanctovari-skilki-kostue-zibrati-persoklasnika-u-poltavi/" target="_blank">опублікованими у матеріалі «Суспільного»</a> на основі опитувань покупців, щоб повністю зібрати дитину до школи, необхідно орієнтовно близько 10 тисяч гривень. До цього переліку входить ортопедичний рюкзак, мінімальний набір канцтоварів, а також шкільний та спортивний одяг із взуттям. Враховуючи логістику поставок у віддалені населені пункти Закарпатської області, витрати можуть бути навіть вищими.</p>

<p>Саме тому державна компенсація у 5000 гривень, яка покриває фактично половину цих витрат, є суттєвою підтримкою, особливо для багатодітних родин регіону.</p><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/3/0/3025698756a6afd3431140_image.jpeg" data-filename="" style="width: 1100px;"><br></p>

<h2>Офіційні умови та сума допомоги у 2026 році</h2>

<p>Як і минулого року, держава здійснюватиме цільові виплати для родин, чиї діти вперше переступають поріг школи. Офіційне повідомлення чітко регламентує процес подачі та нарахування коштів:</p>

<blockquote>
<p>«Програма "Пакунок школяра" продовжена на 2026 рік, тому батьки першокласників зможуть подати заяву на отримання 5000 гривень. Оформлення можливе через мобільний застосунок Дія, а кошти згодом нарахують одному з батьків», — йдеться в урядовому роз'ясненні.</p>
</blockquote>

<p>Спираючись на досвід минулого року, держава проводить нарахування траншів здебільшого у серпні та вересні. Очікується, що цього року графік фінансування залишиться таким самим. Варто розуміти, що виплата відбудеться не миттєво після натискання кнопки — швидкість обробки залежить від дати подання заяви.</p><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/7/17603500166a6afc6496cd0_image.webp" data-filename="" style="width: 1169.59px;"><br></p>

<h2>На що дозволено та на що категорично заборонено витрачати кошти</h2>

<p>Гроші за програмою мають виключно цільове призначення, тому їх не можна просто зняти готівкою в банкоматі чи витратити на продукти харчування.<br>Батькам дозволено купувати:</p>
<ul>
  <li>одяг та взуття для першокласників (від повсякденних сорочок і блузок до спортивного екіпірування);</li>
  <li>різноманітні канцелярські товари;</li>
  <li>інше шкільне приладдя першої потреби.</li>
</ul>

<p>Однак, <strong>купувати телефон, планшет чи інші нетипові речі</strong>, навіть якщо батьки вважають їх необхідними для зв'язку зі школярем, згідно з умовами програми <strong>суворо заборонено</strong>. Банківська система автоматично відхилятиме платежі, якщо термінал магазину не належить до категорії дитячих товарів чи канцелярії.</p>

<h2>Покрокова інструкція: як оформити виплату через смартфон</h2>

<p>Процес подачі заяви повністю діджиталізований. Для жителів Закарпаття це надзвичайно зручно, адже не потрібно стояти в чергах до органів соціального захисту чи їхати до районного центру — достатньо мати смартфон.</p>

<p>Оформлення відбувається в такій послідовності:</p>
<ol>
  <li>Авторизуйтеся в застосунку Дія.</li>
  <li>Перейдіть до розділу <strong>«Допомога від держави»</strong>.</li>
  <li>Серед переліку виплат знайдіть та оберіть послугу <strong>«Пакунок школяра»</strong>.</li>
  <li>Вкажіть дитину, на яку оформлюється виплата (зазвичай система сама підтягує свідоцтво про народження).</li>
  <li>Додайте спеціальну віртуальну <strong>«Дія.Картку»</strong>, на яку згодом надійдуть 5000 гривень (якщо її немає, Дія запропонує її відкрити в кілька кліків).</li>
  <li>Накладіть цифровий підпис та відправте заяву на перевірку.</li>
</ol>

<h2>Що робити, якщо система не знаходить дані про вашу дитину</h2>

<p>Під час оформлення користувачі часто стикаються з технічною перепоною, коли Дія просто «не бачить» дитину в системі як школяра.</p>

<p>У цьому випадку першочергово необхідно з’ясувати, чи вніс ваш заклад освіти дані про першокласника у відповідну електронну базу (ЄДЕБО). Алгоритм взаємодії реєстрів потребує часу. Зверніться до класного керівника або адміністрації вашої школи на Закарпатті з проханням підтвердити внесення наказу про зарахування учня. Якщо так, необхідно почекати кілька днів та знову спробувати відправити заяву.</p>

<h2>Поради експертів: як підготувати першачка психологічно</h2>

<p>Фінансові збори — це лише технічна частина. Набагато важливіше правильно налаштувати дитину на новий етап життя емоційно. Багато батьків помилково вважають, що головне до першого вересня — навчити дитину бездоганно читати й писати.</p>

<p>Проте фахівці в галузі дитячої психології наголошують на іншому. Як <a href="https://osvitoria.media/lessons/gotovnist-do-shkoly-chomu-tse-ne-pro-litery-ta-tsyfry/" target="_blank">пояснює експертка у спеціальному матеріалі на освітньому порталі «Освіторія»</a>:</p><blockquote class="blockquote"> «Готовність до школи — це не про те, скільки літер знає дитина. Це про те, чи може вона взаємодіяти в групі, керувати своїми емоціями і просити про допомогу, коли важко».</blockquote>

<p>Експерти радять приділити більше уваги побутовій самостійності: навчити дитину зав'язувати шнурівки, збирати свої речі у рюкзак, вміти звертатися до дорослих за потребою. Залучайте дитину до процесу вибору зошитів, портфеля чи шкільної форми — це допоможе знизити тривожність та перетворити підготовку до школи не на стрес, а на радісну та цікаву спільну подію.</p>

<hr>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>Дізнайтеся, як батькам на Закарпатті отримати 5000 гривень на дитину-першокласника через Дію. Офіційні умови програми &quot;Пакунок школяра 2026&quot;, покрокова інструкція та поради експертів.</h1>
                        <p><strong>У серпні та вересні 2026 року тисячі українських родин зможуть отримати фінансову підтримку від держави на збори дитини до школи. Дізнайтеся, як батькам із Закарпаття правильно подати заявку на 5000 гривень за програмою «Пакунок школяра», яких типових помилок слід уникати під час оформлення та що радять фахівці для успішного старту навчання.</strong></p>

<p>Підготовка до першого класу — це завжди хвилюючий період, який традиційно супроводжується значними фінансовими витратами. На Закарпатті ця тема щоліта жваво обговорюється у місцевих спільнотах. Батьки з гірських районів, а також жителі Ужгорода, Мукачева, Берегова чи Хуста стикаються з неабияким викликом: як обрати якісні речі та при цьому вкластися у сімейний бюджет. Держава намагається полегшити цей тягар, продовжуючи важливі соціальні ініціативи.</p>

<h2>Скільки насправді коштує зібрати дитину до школи та чому ця допомога важлива</h2>

<p>Якщо проаналізувати ціни на місцевих ринках та у спеціалізованих магазинах, суми можуть серйозно стурбувати. Журналісти та експерти регулярно проводять моніторинг шкільних ярмарків. Згідно з даними, <a href="https://suspilne.media/poltava/1090838-cini-na-odag-ta-kanctovari-skilki-kostue-zibrati-persoklasnika-u-poltavi/" target="_blank">опублікованими у матеріалі «Суспільного»</a> на основі опитувань покупців, щоб повністю зібрати дитину до школи, необхідно орієнтовно близько 10 тисяч гривень. До цього переліку входить ортопедичний рюкзак, мінімальний набір канцтоварів, а також шкільний та спортивний одяг із взуттям. Враховуючи логістику поставок у віддалені населені пункти Закарпатської області, витрати можуть бути навіть вищими.</p>

<p>Саме тому державна компенсація у 5000 гривень, яка покриває фактично половину цих витрат, є суттєвою підтримкою, особливо для багатодітних родин регіону.</p><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/3/0/3025698756a6afd3431140_image.jpeg" data-filename="" style="width: 1100px;"><br></p>

<h2>Офіційні умови та сума допомоги у 2026 році</h2>

<p>Як і минулого року, держава здійснюватиме цільові виплати для родин, чиї діти вперше переступають поріг школи. Офіційне повідомлення чітко регламентує процес подачі та нарахування коштів:</p>

<blockquote>
<p>«Програма "Пакунок школяра" продовжена на 2026 рік, тому батьки першокласників зможуть подати заяву на отримання 5000 гривень. Оформлення можливе через мобільний застосунок Дія, а кошти згодом нарахують одному з батьків», — йдеться в урядовому роз'ясненні.</p>
</blockquote>

<p>Спираючись на досвід минулого року, держава проводить нарахування траншів здебільшого у серпні та вересні. Очікується, що цього року графік фінансування залишиться таким самим. Варто розуміти, що виплата відбудеться не миттєво після натискання кнопки — швидкість обробки залежить від дати подання заяви.</p><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/7/17603500166a6afc6496cd0_image.webp" data-filename="" style="width: 1169.59px;"><br></p>

<h2>На що дозволено та на що категорично заборонено витрачати кошти</h2>

<p>Гроші за програмою мають виключно цільове призначення, тому їх не можна просто зняти готівкою в банкоматі чи витратити на продукти харчування.<br>Батькам дозволено купувати:</p>
<ul>
  <li>одяг та взуття для першокласників (від повсякденних сорочок і блузок до спортивного екіпірування);</li>
  <li>різноманітні канцелярські товари;</li>
  <li>інше шкільне приладдя першої потреби.</li>
</ul>

<p>Однак, <strong>купувати телефон, планшет чи інші нетипові речі</strong>, навіть якщо батьки вважають їх необхідними для зв'язку зі школярем, згідно з умовами програми <strong>суворо заборонено</strong>. Банківська система автоматично відхилятиме платежі, якщо термінал магазину не належить до категорії дитячих товарів чи канцелярії.</p>

<h2>Покрокова інструкція: як оформити виплату через смартфон</h2>

<p>Процес подачі заяви повністю діджиталізований. Для жителів Закарпаття це надзвичайно зручно, адже не потрібно стояти в чергах до органів соціального захисту чи їхати до районного центру — достатньо мати смартфон.</p>

<p>Оформлення відбувається в такій послідовності:</p>
<ol>
  <li>Авторизуйтеся в застосунку Дія.</li>
  <li>Перейдіть до розділу <strong>«Допомога від держави»</strong>.</li>
  <li>Серед переліку виплат знайдіть та оберіть послугу <strong>«Пакунок школяра»</strong>.</li>
  <li>Вкажіть дитину, на яку оформлюється виплата (зазвичай система сама підтягує свідоцтво про народження).</li>
  <li>Додайте спеціальну віртуальну <strong>«Дія.Картку»</strong>, на яку згодом надійдуть 5000 гривень (якщо її немає, Дія запропонує її відкрити в кілька кліків).</li>
  <li>Накладіть цифровий підпис та відправте заяву на перевірку.</li>
</ol>

<h2>Що робити, якщо система не знаходить дані про вашу дитину</h2>

<p>Під час оформлення користувачі часто стикаються з технічною перепоною, коли Дія просто «не бачить» дитину в системі як школяра.</p>

<p>У цьому випадку першочергово необхідно з’ясувати, чи вніс ваш заклад освіти дані про першокласника у відповідну електронну базу (ЄДЕБО). Алгоритм взаємодії реєстрів потребує часу. Зверніться до класного керівника або адміністрації вашої школи на Закарпатті з проханням підтвердити внесення наказу про зарахування учня. Якщо так, необхідно почекати кілька днів та знову спробувати відправити заяву.</p>

<h2>Поради експертів: як підготувати першачка психологічно</h2>

<p>Фінансові збори — це лише технічна частина. Набагато важливіше правильно налаштувати дитину на новий етап життя емоційно. Багато батьків помилково вважають, що головне до першого вересня — навчити дитину бездоганно читати й писати.</p>

<p>Проте фахівці в галузі дитячої психології наголошують на іншому. Як <a href="https://osvitoria.media/lessons/gotovnist-do-shkoly-chomu-tse-ne-pro-litery-ta-tsyfry/" target="_blank">пояснює експертка у спеціальному матеріалі на освітньому порталі «Освіторія»</a>:</p><blockquote class="blockquote"> «Готовність до школи — це не про те, скільки літер знає дитина. Це про те, чи може вона взаємодіяти в групі, керувати своїми емоціями і просити про допомогу, коли важко».</blockquote>

<p>Експерти радять приділити більше уваги побутовій самостійності: навчити дитину зав'язувати шнурівки, збирати свої речі у рюкзак, вміти звертатися до дорослих за потребою. Залучайте дитину до процесу вибору зошитів, портфеля чи шкільної форми — це допоможе знизити тривожність та перетворити підготовку до школи не на стрес, а на радісну та цікаву спільну подію.</p>

<hr>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/society/6a6afc87ad011/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[Боляче дивитися: унікальну фортецю Закарпаття руйнує час. Що відбувається з палацом графів Телекі? (ФОТО)]]></title>
                <description>На околиці селища Довге (Хустський район), серед вікових дерев, височіє одна з найцікавіших історичних споруд Закарпаття – палац-фортеця графів Телекі.</description>
                <link>https://goloskarpat.info/transcarpathia/6a6b17ca5d761/</link>
                <pubDate>2026-07-30T12:22:18+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/2/12264288616a6b17ca66035_image.jpeg_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>На околиці селища Довге (Хустський район), серед вікових дерев, височіє одна з найцікавіших історичних споруд Закарпаття – палац-фортеця графів Телекі.</h1>
                        <p>Це не просто старовинний маєток, а унікальний для України архітектурний комплекс, який поєднує риси барокового палацу та оборонної фортеці. 
Попри свою історичну цінність, десятиліттями він був відомий зовсім з іншої причини – тут працював обласний протитуберкульозний диспансер.<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/2/12364453586a6b16ba6c897_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;"> </p><p>Довжанський палац-фортеця є єдиним у Європі зразком сільської садибної архітектури середньовіччя, але, на жаль, нині комплекс перебуває в жалюгідному стані.

Після його закриття у 2020 році пам'ятка отримала шанс на нове життя, але пройшло вже шість років, і нічого не змінилося - цей прекрасний палац-замок руйнується далі...<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/3/13306415136a6b16c6af59f_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;">
</p><p><b>
Від середньовічного замку до графської резиденції
</b></p><p>
Історія палацу починається задовго до появи роду Телекі. Уже в XIII–XIV століттях у Довгому існували володіння місцевого шляхетського роду Довгаїв (Dolhai), які контролювали шлях уздовж долини Боржави. Наприкінці XV століття тут звели кам'яний замок, що мав оборонне значення, однак під час воєн XVI–XVII століть він був зруйнований.
</p><p>
Житлові приміщення палацу в стилі бароко були побудовані у 1712–1722-х роках. Будівля палацу має план правильного прямокутника, головний фасад прикрашено ризалітом і пілястрами, великі прямокутні вікна обрамлені лиштвою. </p><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/0/10524708086a6b16d9d64e9_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;"><br></p><p>

Після поразки визвольної війни Ференца II Ракоці на початку XVIII століття маєток перейшов у власність одного з найвпливовіших угорських аристократичних родів — графів Телекі. Саме вони вирішили спорудити в Довгому нову резиденцію.
</p><p>
В середині XVIII століття садибу оточили міцні фортечні мури з наріжними восьмикутними баштами, що утворюють квадрат 65×65 м. Згодом було зведено оборонну стіну з бійницями, а також господарську будівлю. В 1774 році було закінчено будівництво в'їзної вежі з шатроподібною маківкою. </p><p>Сучасного вигляду палац набув у 1798 році, коли були завершені всі будівельні роботи.
</p><p>
У результаті з'явився комплекс, який не мав аналогів на території сучасної України: одноповерховий бароковий палац, оточений високими кам'яними мурами, чотирма баштами та в'їзною вежею.<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/9/6/9652209766a6b16efe8f63_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;"> </p><p><b>Такий тип споруд у Європі називають palazzo in fortezza — «палац у фортеці».
</b></p><p>
Протягом XVIII–XIX століть Довге стало одним із центрів володінь Телекі. Тут управляли величезними лісовими масивами, сільськогосподарськими угіддями та приймали поважних гостей. Навколо резиденції заклали парк, частина якого збереглася донині. На подвір'ї зберігся невеликий парк, де можна побачити липу, якій близько 650 років, що має обхват 6 метрів, а висоту — 25 метрів.<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/6/16452570646a6b16ff002f3_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;">
</p><p><b>
Радянський період: замість графів — лікарня
</b></p><p>
Після Другої світової війни палац був націоналізований. У 1954 році в його стінах відкрили протитуберкульозний санаторій, який згодом став одним із найбільших спеціалізованих медичних закладів Закарпаття.

Понад 60 років історична пам'ятка виконувала медичну функцію. З одного боку, це дозволило уникнути повного занепаду будівлі. З іншого — численні перепланування, добудови та переобладнання суттєво змінили її внутрішній вигляд і призвели до втрати частини історичних інтер'єрів.<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/6/16483576026a6b170dce481_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;"> </p><p>Навесні 2020 року в рамках медичної реформи протитуберкульозний заклад у Довгому припинив роботу. Пацієнтів перевели до інших медичних установ, а персонал скоротили або перевели на інші місця роботи.

Вперше за багато десятиліть палац залишився без постійного користувача.

Це одразу поставило питання: що буде з унікальною пам'яткою далі?<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/8/1829648186a6b171eca8e5_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;">
</p><p><b>Без лікарні, але не без нагляду
</b></p><p>
Нині комплекс перебуває у комунальній власності, територія охороняється, однак повсякденне використання будівель фактично припинилося.

Найбільше часу не витримують допоміжні споруди та господарські приміщення. Окремі ділянки покрівлі потребують ремонту, фасади поступово руйнуються, а історичний парк без належного догляду заростає.
</p><p>
Разом із тим спеціалісти відзначають, що головний корпус, оборонні мури та башти залишаються у задовільному технічному стані. Це означає, що комплекс можна повністю відреставрувати без втрати його історичної автентичності.<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/0/10902395616a6b17317bd15_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;">
</p><p><b>Волонтери повертають палац до життя
</b></p><p>
Після закриття диспансеру територія палацу стала місцем проведення волонтерських акцій. Активісти разом із жителями громади прибирають підвали, очищають двір, впорядковують парк, висаджують рослини та проводять благоустрій території.
</p><p><b><u>
У 2026 році Кабінет Міністрів України включив палацово-парковий комплекс графів Телекі до Державного реєстру нерухомих пам'яток як пам'ятку "національного значення".
</u></b></p><p>
Для комплексу це стало знаковою подією. Новий статус відкриває можливість отримувати державне фінансування, брати участь у міжнародних грантових програмах та реалізовувати масштабні реставраційні проєкти.
</p><p><b>
Яке майбутнє чекає на палац Телекі?
</b></p><p>
Поки що офіційного проєкту реконструкції немає. Проте серед найімовірніших варіантів розвитку називають створення музейно-культурного комплексу, туристичного центру, виставкових просторів, конференц-залів та відновлення історичного парку.
</p><p>
Для Закарпаття це могло б стати ще однією туристичною перлиною поряд із замком Паланок, Ужгородським замком та палацом Шенборнів.
</p><p>
Сьогодні палац-фортеця графів Телекі перебуває на своєрідному історичному рубежі. Після десятиліть використання як медичного закладу він отримав шанс повернути собі первісне призначення — бути пам'яткою історії, культури та архітектури, відкритою для людей. </p><p>Багато залежатиме від того, чи вдасться державі, громаді та потенційним інвесторам об'єднати зусилля для його відродження.
</p><p>
Фото: <a href="https://www.facebook.com/vika.kurutsopalenik/posts/pfbid0Pg9vt9yugmhkF4yFJww2p6KKGrC7RnbASKWRCbQsmZMpEN366LkFYExfA4GmdDBCl" target="_blank">сестри Куруц</a>        
    </p>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>На околиці селища Довге (Хустський район), серед вікових дерев, височіє одна з найцікавіших історичних споруд Закарпаття – палац-фортеця графів Телекі.</h1>
                        <p>Це не просто старовинний маєток, а унікальний для України архітектурний комплекс, який поєднує риси барокового палацу та оборонної фортеці. 
Попри свою історичну цінність, десятиліттями він був відомий зовсім з іншої причини – тут працював обласний протитуберкульозний диспансер.<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/2/12364453586a6b16ba6c897_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;"> </p><p>Довжанський палац-фортеця є єдиним у Європі зразком сільської садибної архітектури середньовіччя, але, на жаль, нині комплекс перебуває в жалюгідному стані.

Після його закриття у 2020 році пам'ятка отримала шанс на нове життя, але пройшло вже шість років, і нічого не змінилося - цей прекрасний палац-замок руйнується далі...<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/3/13306415136a6b16c6af59f_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;">
</p><p><b>
Від середньовічного замку до графської резиденції
</b></p><p>
Історія палацу починається задовго до появи роду Телекі. Уже в XIII–XIV століттях у Довгому існували володіння місцевого шляхетського роду Довгаїв (Dolhai), які контролювали шлях уздовж долини Боржави. Наприкінці XV століття тут звели кам'яний замок, що мав оборонне значення, однак під час воєн XVI–XVII століть він був зруйнований.
</p><p>
Житлові приміщення палацу в стилі бароко були побудовані у 1712–1722-х роках. Будівля палацу має план правильного прямокутника, головний фасад прикрашено ризалітом і пілястрами, великі прямокутні вікна обрамлені лиштвою. </p><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/0/10524708086a6b16d9d64e9_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;"><br></p><p>

Після поразки визвольної війни Ференца II Ракоці на початку XVIII століття маєток перейшов у власність одного з найвпливовіших угорських аристократичних родів — графів Телекі. Саме вони вирішили спорудити в Довгому нову резиденцію.
</p><p>
В середині XVIII століття садибу оточили міцні фортечні мури з наріжними восьмикутними баштами, що утворюють квадрат 65×65 м. Згодом було зведено оборонну стіну з бійницями, а також господарську будівлю. В 1774 році було закінчено будівництво в'їзної вежі з шатроподібною маківкою. </p><p>Сучасного вигляду палац набув у 1798 році, коли були завершені всі будівельні роботи.
</p><p>
У результаті з'явився комплекс, який не мав аналогів на території сучасної України: одноповерховий бароковий палац, оточений високими кам'яними мурами, чотирма баштами та в'їзною вежею.<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/9/6/9652209766a6b16efe8f63_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;"> </p><p><b>Такий тип споруд у Європі називають palazzo in fortezza — «палац у фортеці».
</b></p><p>
Протягом XVIII–XIX століть Довге стало одним із центрів володінь Телекі. Тут управляли величезними лісовими масивами, сільськогосподарськими угіддями та приймали поважних гостей. Навколо резиденції заклали парк, частина якого збереглася донині. На подвір'ї зберігся невеликий парк, де можна побачити липу, якій близько 650 років, що має обхват 6 метрів, а висоту — 25 метрів.<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/6/16452570646a6b16ff002f3_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;">
</p><p><b>
Радянський період: замість графів — лікарня
</b></p><p>
Після Другої світової війни палац був націоналізований. У 1954 році в його стінах відкрили протитуберкульозний санаторій, який згодом став одним із найбільших спеціалізованих медичних закладів Закарпаття.

Понад 60 років історична пам'ятка виконувала медичну функцію. З одного боку, це дозволило уникнути повного занепаду будівлі. З іншого — численні перепланування, добудови та переобладнання суттєво змінили її внутрішній вигляд і призвели до втрати частини історичних інтер'єрів.<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/6/16483576026a6b170dce481_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;"> </p><p>Навесні 2020 року в рамках медичної реформи протитуберкульозний заклад у Довгому припинив роботу. Пацієнтів перевели до інших медичних установ, а персонал скоротили або перевели на інші місця роботи.

Вперше за багато десятиліть палац залишився без постійного користувача.

Це одразу поставило питання: що буде з унікальною пам'яткою далі?<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/8/1829648186a6b171eca8e5_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;">
</p><p><b>Без лікарні, але не без нагляду
</b></p><p>
Нині комплекс перебуває у комунальній власності, територія охороняється, однак повсякденне використання будівель фактично припинилося.

Найбільше часу не витримують допоміжні споруди та господарські приміщення. Окремі ділянки покрівлі потребують ремонту, фасади поступово руйнуються, а історичний парк без належного догляду заростає.
</p><p>
Разом із тим спеціалісти відзначають, що головний корпус, оборонні мури та башти залишаються у задовільному технічному стані. Це означає, що комплекс можна повністю відреставрувати без втрати його історичної автентичності.<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/0/10902395616a6b17317bd15_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;">
</p><p><b>Волонтери повертають палац до життя
</b></p><p>
Після закриття диспансеру територія палацу стала місцем проведення волонтерських акцій. Активісти разом із жителями громади прибирають підвали, очищають двір, впорядковують парк, висаджують рослини та проводять благоустрій території.
</p><p><b><u>
У 2026 році Кабінет Міністрів України включив палацово-парковий комплекс графів Телекі до Державного реєстру нерухомих пам'яток як пам'ятку "національного значення".
</u></b></p><p>
Для комплексу це стало знаковою подією. Новий статус відкриває можливість отримувати державне фінансування, брати участь у міжнародних грантових програмах та реалізовувати масштабні реставраційні проєкти.
</p><p><b>
Яке майбутнє чекає на палац Телекі?
</b></p><p>
Поки що офіційного проєкту реконструкції немає. Проте серед найімовірніших варіантів розвитку називають створення музейно-культурного комплексу, туристичного центру, виставкових просторів, конференц-залів та відновлення історичного парку.
</p><p>
Для Закарпаття це могло б стати ще однією туристичною перлиною поряд із замком Паланок, Ужгородським замком та палацом Шенборнів.
</p><p>
Сьогодні палац-фортеця графів Телекі перебуває на своєрідному історичному рубежі. Після десятиліть використання як медичного закладу він отримав шанс повернути собі первісне призначення — бути пам'яткою історії, культури та архітектури, відкритою для людей. </p><p>Багато залежатиме від того, чи вдасться державі, громаді та потенційним інвесторам об'єднати зусилля для його відродження.
</p><p>
Фото: <a href="https://www.facebook.com/vika.kurutsopalenik/posts/pfbid0Pg9vt9yugmhkF4yFJww2p6KKGrC7RnbASKWRCbQsmZMpEN366LkFYExfA4GmdDBCl" target="_blank">сестри Куруц</a>        
    </p>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>На околиці селища Довге (Хустський район), серед вікових дерев, височіє одна з найцікавіших історичних споруд Закарпаття – палац-фортеця графів Телекі.</h1>
                        <p>Це не просто старовинний маєток, а унікальний для України архітектурний комплекс, який поєднує риси барокового палацу та оборонної фортеці. 
Попри свою історичну цінність, десятиліттями він був відомий зовсім з іншої причини – тут працював обласний протитуберкульозний диспансер.<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/2/12364453586a6b16ba6c897_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;"> </p><p>Довжанський палац-фортеця є єдиним у Європі зразком сільської садибної архітектури середньовіччя, але, на жаль, нині комплекс перебуває в жалюгідному стані.

Після його закриття у 2020 році пам'ятка отримала шанс на нове життя, але пройшло вже шість років, і нічого не змінилося - цей прекрасний палац-замок руйнується далі...<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/3/13306415136a6b16c6af59f_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;">
</p><p><b>
Від середньовічного замку до графської резиденції
</b></p><p>
Історія палацу починається задовго до появи роду Телекі. Уже в XIII–XIV століттях у Довгому існували володіння місцевого шляхетського роду Довгаїв (Dolhai), які контролювали шлях уздовж долини Боржави. Наприкінці XV століття тут звели кам'яний замок, що мав оборонне значення, однак під час воєн XVI–XVII століть він був зруйнований.
</p><p>
Житлові приміщення палацу в стилі бароко були побудовані у 1712–1722-х роках. Будівля палацу має план правильного прямокутника, головний фасад прикрашено ризалітом і пілястрами, великі прямокутні вікна обрамлені лиштвою. </p><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/0/10524708086a6b16d9d64e9_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;"><br></p><p>

Після поразки визвольної війни Ференца II Ракоці на початку XVIII століття маєток перейшов у власність одного з найвпливовіших угорських аристократичних родів — графів Телекі. Саме вони вирішили спорудити в Довгому нову резиденцію.
</p><p>
В середині XVIII століття садибу оточили міцні фортечні мури з наріжними восьмикутними баштами, що утворюють квадрат 65×65 м. Згодом було зведено оборонну стіну з бійницями, а також господарську будівлю. В 1774 році було закінчено будівництво в'їзної вежі з шатроподібною маківкою. </p><p>Сучасного вигляду палац набув у 1798 році, коли були завершені всі будівельні роботи.
</p><p>
У результаті з'явився комплекс, який не мав аналогів на території сучасної України: одноповерховий бароковий палац, оточений високими кам'яними мурами, чотирма баштами та в'їзною вежею.<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/9/6/9652209766a6b16efe8f63_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;"> </p><p><b>Такий тип споруд у Європі називають palazzo in fortezza — «палац у фортеці».
</b></p><p>
Протягом XVIII–XIX століть Довге стало одним із центрів володінь Телекі. Тут управляли величезними лісовими масивами, сільськогосподарськими угіддями та приймали поважних гостей. Навколо резиденції заклали парк, частина якого збереглася донині. На подвір'ї зберігся невеликий парк, де можна побачити липу, якій близько 650 років, що має обхват 6 метрів, а висоту — 25 метрів.<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/6/16452570646a6b16ff002f3_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;">
</p><p><b>
Радянський період: замість графів — лікарня
</b></p><p>
Після Другої світової війни палац був націоналізований. У 1954 році в його стінах відкрили протитуберкульозний санаторій, який згодом став одним із найбільших спеціалізованих медичних закладів Закарпаття.

Понад 60 років історична пам'ятка виконувала медичну функцію. З одного боку, це дозволило уникнути повного занепаду будівлі. З іншого — численні перепланування, добудови та переобладнання суттєво змінили її внутрішній вигляд і призвели до втрати частини історичних інтер'єрів.<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/6/16483576026a6b170dce481_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;"> </p><p>Навесні 2020 року в рамках медичної реформи протитуберкульозний заклад у Довгому припинив роботу. Пацієнтів перевели до інших медичних установ, а персонал скоротили або перевели на інші місця роботи.

Вперше за багато десятиліть палац залишився без постійного користувача.

Це одразу поставило питання: що буде з унікальною пам'яткою далі?<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/8/1829648186a6b171eca8e5_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;">
</p><p><b>Без лікарні, але не без нагляду
</b></p><p>
Нині комплекс перебуває у комунальній власності, територія охороняється, однак повсякденне використання будівель фактично припинилося.

Найбільше часу не витримують допоміжні споруди та господарські приміщення. Окремі ділянки покрівлі потребують ремонту, фасади поступово руйнуються, а історичний парк без належного догляду заростає.
</p><p>
Разом із тим спеціалісти відзначають, що головний корпус, оборонні мури та башти залишаються у задовільному технічному стані. Це означає, що комплекс можна повністю відреставрувати без втрати його історичної автентичності.<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/0/10902395616a6b17317bd15_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;">
</p><p><b>Волонтери повертають палац до життя
</b></p><p>
Після закриття диспансеру територія палацу стала місцем проведення волонтерських акцій. Активісти разом із жителями громади прибирають підвали, очищають двір, впорядковують парк, висаджують рослини та проводять благоустрій території.
</p><p><b><u>
У 2026 році Кабінет Міністрів України включив палацово-парковий комплекс графів Телекі до Державного реєстру нерухомих пам'яток як пам'ятку "національного значення".
</u></b></p><p>
Для комплексу це стало знаковою подією. Новий статус відкриває можливість отримувати державне фінансування, брати участь у міжнародних грантових програмах та реалізовувати масштабні реставраційні проєкти.
</p><p><b>
Яке майбутнє чекає на палац Телекі?
</b></p><p>
Поки що офіційного проєкту реконструкції немає. Проте серед найімовірніших варіантів розвитку називають створення музейно-культурного комплексу, туристичного центру, виставкових просторів, конференц-залів та відновлення історичного парку.
</p><p>
Для Закарпаття це могло б стати ще однією туристичною перлиною поряд із замком Паланок, Ужгородським замком та палацом Шенборнів.
</p><p>
Сьогодні палац-фортеця графів Телекі перебуває на своєрідному історичному рубежі. Після десятиліть використання як медичного закладу він отримав шанс повернути собі первісне призначення — бути пам'яткою історії, культури та архітектури, відкритою для людей. </p><p>Багато залежатиме від того, чи вдасться державі, громаді та потенційним інвесторам об'єднати зусилля для його відродження.
</p><p>
Фото: <a href="https://www.facebook.com/vika.kurutsopalenik/posts/pfbid0Pg9vt9yugmhkF4yFJww2p6KKGrC7RnbASKWRCbQsmZMpEN366LkFYExfA4GmdDBCl" target="_blank">сестри Куруц</a>        
    </p>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/transcarpathia/6a6b17ca5d761/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[Несподівані витрати на зв&#039;язок: чому мешканці прикордоння раптово втрачають гроші на рахунку навіть без дзвінків]]></title>
                <description>Дізнайтеся, чому у прикордонних районах Закарпаття мобільні телефони автоматично переходять у роумінг, як працює єдиний роумінг з ЄС та як уникнути непередбачених витрат.</description>
                <link>https://goloskarpat.info/tech/6a6a556450df1/</link>
                <pubDate>2026-07-29T22:32:52+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/7/5/7547224796a6a55645ce57_image.jpeg_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>Дізнайтеся, чому у прикордонних районах Закарпаття мобільні телефони автоматично переходять у роумінг, як працює єдиний роумінг з ЄС та як уникнути непередбачених витрат.</h1>
                        <p>У прикордонних районах Закарпаття власники смартфонів часто стикаються з неприємним сюрпризом — раптовим списанням коштів за роумінг, хоча вони не залишали межі України. Потужний сигнал іноземних вишок сусідніх держав змушує гаджети самостійно змінювати мережу. Як уникнути зайвих витрат та захистити свій рахунок у прикордонні?</p><h2>Чому на Закарпатті телефон самостійно переходить у роумінг</h2><p>Географічне положення Закарпатської області унікальне: регіон межує одразу з чотирма країнами Європейського Союзу (Угорщиною, Словаччиною, Румунією), а також із Молдовою. Через складний гірський рельєф та особливості поширення радіохвиль сигнал базових станцій закордонних операторів часто буває значно потужнішим за вітчизняне покриття.</p><p>У межах 5–10 кілометрів від державного кордону — зокрема в населених пунктах <b>Ужгородського, Берегівського, Хустського чи Рахівського районів</b> — мобільні телефони автоматично шукають найкращий сигнал. За замовчуванням сучасні смартфони налаштовані на максимальну якість зв'язку, тому за відсутності стабільного українського сигналу вони непомітно для власника реєструються в іноземній мережі.</p><p>Головна проблема полягає в тому, що навіть за відсутності вихідних дзвінків гаджет продовжує фонову активність: оновлює застосунки, завантажує електронну пошту, синхронізує хмарні сховища та отримує сповіщення. Це призводить до миттєвого списання коштів за тарифами міжнародного роумінгу.</p><h2>Як працюють нові правила зв'язку та чи рятує єдиний роумінг з ЄС</h2><p>З 1 січня 2026 року Україна приєдналася до єдиного роумінгового простору з Європейським Союзом за принципом <b>«Roam like at home»</b>. Для мешканців Закарпаття, які часто подорожують до країн ЄС (Словаччини, Угорщини, Румунії), це стало значним полегшенням, оскільки тарифікація в цих державах тепер відповідає домашнім умовам із певними лімітами на мобільний інтернет.</p><p>Проте експерти звертають увагу на важливий нюанс: дія єдиного роумінгового простору поширюється виключно на країни-члени ЄС. Якщо ж смартфон жителя прикордоння випадково підключиться до мережі Молдови або інших держав, що не входять до пільгової зони, або якщо умови конкретного українського тарифного пакету містять жорсткі ліміти на споживання за кордоном, кошти з рахунку почнуть списуватися за стандартними, значно вищими роумінговими розцінками.</p><h2>Експертна думка: що радять фахівці з телекомунікацій</h2><p>Як зазначають провідні експерти ринку мобільного зв'язку, проблема випадкового роумінгу у прикордонних регіонах має технічний характер і повністю усунути її на рівні покриття операторів поки що неможливо через фізичні закони поширення радіохвиль.</p><p>За словами директора аналітичного центру у сфері цифрових комунікацій <b>Ігоря Мельника</b>, користувачам у прикордонних зонах варто бути особливо уважними до налаштувань своїх мобільних пристроїв:</p><blockquote><p>«Технологія пошуку мережі побудована на пріоритеті найсильнішого сигналу. Якщо ви перебуваєте поблизу кордону, іноземна базова станція може перекривати українську вишку завдяки прямій видимості або потужнішому передавачу. Найкращий захист від непередбачених витрат — це ручний вибір мережі в налаштуваннях телефона та своєчасне відключення автоматичного роумінгу».</p><p>— <b>Ігор Мельник, експерт із телекомунікацій</b></p></blockquote><p>Зі свого боку, профільні аналітики та оглядачі європейських технологічних видань наголошують, що оператори мобільного зв'язку зобов'язані надсилати вітальні SMS-повідомлення при перетині віртуального кордону мереж, однак через швидку зміну сигналу або затримки доставки таких сповіщень абоненти часто помічають проблему занадто пізно, коли кошти вже списані.</p><h2>Офіційна позиція регуляторів та мобільних операторів</h2><p>Уповноважені державні органи та регулятори ринку електронних комунікацій неодноразово наголошували на необхідності дотримання базових правил цифрової безпеки в прикордонних регіонах.</p><blockquote><p>«У зонах зі специфічним рельєфом та поблизу державного кордону радіосигнал базових станцій сусідніх країн може перекривати українське покриття. За замовчуванням смартфони налаштовані на вибір найсильнішого сигналу, що призводить до автоматичної реєстрації в іноземній мережі. Ми рекомендуємо абонентам уважно стежити за сповіщеннями операторів та за потреби встановлювати заборону на роумінг у мобільному застосунку», — зазначають уповноважені представники Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (<b>НКЕК</b>).</p><p>— <b>Офіційне роз'яснення НКЕК</b></p></blockquote><h2>Практичні поради: як захистити свій смартфон від випадкового роумінгу</h2><p>Щоб уникнути неприємних фінансових сюрпризів та несподіваних мінусових балансів на рахунку, фахівці рекомендують дотримуватися кількох простих правил:</p><ul><li><b>Вимкніть автоматичний вибір мережі:</b> зайдіть у налаштування свого смартфона (Мобільна мережа -&gt; Оператор) та встановіть ручний пошук, вибравши виключно свого українського оператора (Київстар, Vodafone або lifecell).</li><li><b>Контролюйте передачу даних:</b> якщо ви мешкаєте або працюєте поблизу кордону, тимчасово вимикайте мобільний інтернет поза зонами Wi-Fi, коли ним не користуєтеся.</li><li><b>Використовуйте застосунки операторів:</b> за допомогою офіційних додатків встановіть обмеження або повну заборону на послуги міжнародного роумінгу.</li><li><b>Слідкуйте за SMS-повідомленнями:</b> перше ж повідомлення від мобільного оператора про прибуття до іншої країни є сигналом того, що ваш телефон перейшов у роумінг і тарифікація змінилася.</li></ul>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>Дізнайтеся, чому у прикордонних районах Закарпаття мобільні телефони автоматично переходять у роумінг, як працює єдиний роумінг з ЄС та як уникнути непередбачених витрат.</h1>
                        <p>У прикордонних районах Закарпаття власники смартфонів часто стикаються з неприємним сюрпризом — раптовим списанням коштів за роумінг, хоча вони не залишали межі України. Потужний сигнал іноземних вишок сусідніх держав змушує гаджети самостійно змінювати мережу. Як уникнути зайвих витрат та захистити свій рахунок у прикордонні?</p><h2>Чому на Закарпатті телефон самостійно переходить у роумінг</h2><p>Географічне положення Закарпатської області унікальне: регіон межує одразу з чотирма країнами Європейського Союзу (Угорщиною, Словаччиною, Румунією), а також із Молдовою. Через складний гірський рельєф та особливості поширення радіохвиль сигнал базових станцій закордонних операторів часто буває значно потужнішим за вітчизняне покриття.</p><p>У межах 5–10 кілометрів від державного кордону — зокрема в населених пунктах <b>Ужгородського, Берегівського, Хустського чи Рахівського районів</b> — мобільні телефони автоматично шукають найкращий сигнал. За замовчуванням сучасні смартфони налаштовані на максимальну якість зв'язку, тому за відсутності стабільного українського сигналу вони непомітно для власника реєструються в іноземній мережі.</p><p>Головна проблема полягає в тому, що навіть за відсутності вихідних дзвінків гаджет продовжує фонову активність: оновлює застосунки, завантажує електронну пошту, синхронізує хмарні сховища та отримує сповіщення. Це призводить до миттєвого списання коштів за тарифами міжнародного роумінгу.</p><h2>Як працюють нові правила зв'язку та чи рятує єдиний роумінг з ЄС</h2><p>З 1 січня 2026 року Україна приєдналася до єдиного роумінгового простору з Європейським Союзом за принципом <b>«Roam like at home»</b>. Для мешканців Закарпаття, які часто подорожують до країн ЄС (Словаччини, Угорщини, Румунії), це стало значним полегшенням, оскільки тарифікація в цих державах тепер відповідає домашнім умовам із певними лімітами на мобільний інтернет.</p><p>Проте експерти звертають увагу на важливий нюанс: дія єдиного роумінгового простору поширюється виключно на країни-члени ЄС. Якщо ж смартфон жителя прикордоння випадково підключиться до мережі Молдови або інших держав, що не входять до пільгової зони, або якщо умови конкретного українського тарифного пакету містять жорсткі ліміти на споживання за кордоном, кошти з рахунку почнуть списуватися за стандартними, значно вищими роумінговими розцінками.</p><h2>Експертна думка: що радять фахівці з телекомунікацій</h2><p>Як зазначають провідні експерти ринку мобільного зв'язку, проблема випадкового роумінгу у прикордонних регіонах має технічний характер і повністю усунути її на рівні покриття операторів поки що неможливо через фізичні закони поширення радіохвиль.</p><p>За словами директора аналітичного центру у сфері цифрових комунікацій <b>Ігоря Мельника</b>, користувачам у прикордонних зонах варто бути особливо уважними до налаштувань своїх мобільних пристроїв:</p><blockquote><p>«Технологія пошуку мережі побудована на пріоритеті найсильнішого сигналу. Якщо ви перебуваєте поблизу кордону, іноземна базова станція може перекривати українську вишку завдяки прямій видимості або потужнішому передавачу. Найкращий захист від непередбачених витрат — це ручний вибір мережі в налаштуваннях телефона та своєчасне відключення автоматичного роумінгу».</p><p>— <b>Ігор Мельник, експерт із телекомунікацій</b></p></blockquote><p>Зі свого боку, профільні аналітики та оглядачі європейських технологічних видань наголошують, що оператори мобільного зв'язку зобов'язані надсилати вітальні SMS-повідомлення при перетині віртуального кордону мереж, однак через швидку зміну сигналу або затримки доставки таких сповіщень абоненти часто помічають проблему занадто пізно, коли кошти вже списані.</p><h2>Офіційна позиція регуляторів та мобільних операторів</h2><p>Уповноважені державні органи та регулятори ринку електронних комунікацій неодноразово наголошували на необхідності дотримання базових правил цифрової безпеки в прикордонних регіонах.</p><blockquote><p>«У зонах зі специфічним рельєфом та поблизу державного кордону радіосигнал базових станцій сусідніх країн може перекривати українське покриття. За замовчуванням смартфони налаштовані на вибір найсильнішого сигналу, що призводить до автоматичної реєстрації в іноземній мережі. Ми рекомендуємо абонентам уважно стежити за сповіщеннями операторів та за потреби встановлювати заборону на роумінг у мобільному застосунку», — зазначають уповноважені представники Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (<b>НКЕК</b>).</p><p>— <b>Офіційне роз'яснення НКЕК</b></p></blockquote><h2>Практичні поради: як захистити свій смартфон від випадкового роумінгу</h2><p>Щоб уникнути неприємних фінансових сюрпризів та несподіваних мінусових балансів на рахунку, фахівці рекомендують дотримуватися кількох простих правил:</p><ul><li><b>Вимкніть автоматичний вибір мережі:</b> зайдіть у налаштування свого смартфона (Мобільна мережа -&gt; Оператор) та встановіть ручний пошук, вибравши виключно свого українського оператора (Київстар, Vodafone або lifecell).</li><li><b>Контролюйте передачу даних:</b> якщо ви мешкаєте або працюєте поблизу кордону, тимчасово вимикайте мобільний інтернет поза зонами Wi-Fi, коли ним не користуєтеся.</li><li><b>Використовуйте застосунки операторів:</b> за допомогою офіційних додатків встановіть обмеження або повну заборону на послуги міжнародного роумінгу.</li><li><b>Слідкуйте за SMS-повідомленнями:</b> перше ж повідомлення від мобільного оператора про прибуття до іншої країни є сигналом того, що ваш телефон перейшов у роумінг і тарифікація змінилася.</li></ul>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>Дізнайтеся, чому у прикордонних районах Закарпаття мобільні телефони автоматично переходять у роумінг, як працює єдиний роумінг з ЄС та як уникнути непередбачених витрат.</h1>
                        <p>У прикордонних районах Закарпаття власники смартфонів часто стикаються з неприємним сюрпризом — раптовим списанням коштів за роумінг, хоча вони не залишали межі України. Потужний сигнал іноземних вишок сусідніх держав змушує гаджети самостійно змінювати мережу. Як уникнути зайвих витрат та захистити свій рахунок у прикордонні?</p><h2>Чому на Закарпатті телефон самостійно переходить у роумінг</h2><p>Географічне положення Закарпатської області унікальне: регіон межує одразу з чотирма країнами Європейського Союзу (Угорщиною, Словаччиною, Румунією), а також із Молдовою. Через складний гірський рельєф та особливості поширення радіохвиль сигнал базових станцій закордонних операторів часто буває значно потужнішим за вітчизняне покриття.</p><p>У межах 5–10 кілометрів від державного кордону — зокрема в населених пунктах <b>Ужгородського, Берегівського, Хустського чи Рахівського районів</b> — мобільні телефони автоматично шукають найкращий сигнал. За замовчуванням сучасні смартфони налаштовані на максимальну якість зв'язку, тому за відсутності стабільного українського сигналу вони непомітно для власника реєструються в іноземній мережі.</p><p>Головна проблема полягає в тому, що навіть за відсутності вихідних дзвінків гаджет продовжує фонову активність: оновлює застосунки, завантажує електронну пошту, синхронізує хмарні сховища та отримує сповіщення. Це призводить до миттєвого списання коштів за тарифами міжнародного роумінгу.</p><h2>Як працюють нові правила зв'язку та чи рятує єдиний роумінг з ЄС</h2><p>З 1 січня 2026 року Україна приєдналася до єдиного роумінгового простору з Європейським Союзом за принципом <b>«Roam like at home»</b>. Для мешканців Закарпаття, які часто подорожують до країн ЄС (Словаччини, Угорщини, Румунії), це стало значним полегшенням, оскільки тарифікація в цих державах тепер відповідає домашнім умовам із певними лімітами на мобільний інтернет.</p><p>Проте експерти звертають увагу на важливий нюанс: дія єдиного роумінгового простору поширюється виключно на країни-члени ЄС. Якщо ж смартфон жителя прикордоння випадково підключиться до мережі Молдови або інших держав, що не входять до пільгової зони, або якщо умови конкретного українського тарифного пакету містять жорсткі ліміти на споживання за кордоном, кошти з рахунку почнуть списуватися за стандартними, значно вищими роумінговими розцінками.</p><h2>Експертна думка: що радять фахівці з телекомунікацій</h2><p>Як зазначають провідні експерти ринку мобільного зв'язку, проблема випадкового роумінгу у прикордонних регіонах має технічний характер і повністю усунути її на рівні покриття операторів поки що неможливо через фізичні закони поширення радіохвиль.</p><p>За словами директора аналітичного центру у сфері цифрових комунікацій <b>Ігоря Мельника</b>, користувачам у прикордонних зонах варто бути особливо уважними до налаштувань своїх мобільних пристроїв:</p><blockquote><p>«Технологія пошуку мережі побудована на пріоритеті найсильнішого сигналу. Якщо ви перебуваєте поблизу кордону, іноземна базова станція може перекривати українську вишку завдяки прямій видимості або потужнішому передавачу. Найкращий захист від непередбачених витрат — це ручний вибір мережі в налаштуваннях телефона та своєчасне відключення автоматичного роумінгу».</p><p>— <b>Ігор Мельник, експерт із телекомунікацій</b></p></blockquote><p>Зі свого боку, профільні аналітики та оглядачі європейських технологічних видань наголошують, що оператори мобільного зв'язку зобов'язані надсилати вітальні SMS-повідомлення при перетині віртуального кордону мереж, однак через швидку зміну сигналу або затримки доставки таких сповіщень абоненти часто помічають проблему занадто пізно, коли кошти вже списані.</p><h2>Офіційна позиція регуляторів та мобільних операторів</h2><p>Уповноважені державні органи та регулятори ринку електронних комунікацій неодноразово наголошували на необхідності дотримання базових правил цифрової безпеки в прикордонних регіонах.</p><blockquote><p>«У зонах зі специфічним рельєфом та поблизу державного кордону радіосигнал базових станцій сусідніх країн може перекривати українське покриття. За замовчуванням смартфони налаштовані на вибір найсильнішого сигналу, що призводить до автоматичної реєстрації в іноземній мережі. Ми рекомендуємо абонентам уважно стежити за сповіщеннями операторів та за потреби встановлювати заборону на роумінг у мобільному застосунку», — зазначають уповноважені представники Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (<b>НКЕК</b>).</p><p>— <b>Офіційне роз'яснення НКЕК</b></p></blockquote><h2>Практичні поради: як захистити свій смартфон від випадкового роумінгу</h2><p>Щоб уникнути неприємних фінансових сюрпризів та несподіваних мінусових балансів на рахунку, фахівці рекомендують дотримуватися кількох простих правил:</p><ul><li><b>Вимкніть автоматичний вибір мережі:</b> зайдіть у налаштування свого смартфона (Мобільна мережа -&gt; Оператор) та встановіть ручний пошук, вибравши виключно свого українського оператора (Київстар, Vodafone або lifecell).</li><li><b>Контролюйте передачу даних:</b> якщо ви мешкаєте або працюєте поблизу кордону, тимчасово вимикайте мобільний інтернет поза зонами Wi-Fi, коли ним не користуєтеся.</li><li><b>Використовуйте застосунки операторів:</b> за допомогою офіційних додатків встановіть обмеження або повну заборону на послуги міжнародного роумінгу.</li><li><b>Слідкуйте за SMS-повідомленнями:</b> перше ж повідомлення від мобільного оператора про прибуття до іншої країни є сигналом того, що ваш телефон перейшов у роумінг і тарифікація змінилася.</li></ul>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/tech/6a6a556450df1/</guid>
            </item>
            </channel>
</rss>
