<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss
        version="2.0"
        xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
        xmlns:yandex="http://news.yandex.ru"
        xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
        xmlns="http://backend.userland.com/rss2">
    <channel>
        <title>Голос Карпат</title>
        <link>https://goloskarpat.info/</link>
        <description>RSS for facebook</description>
        <language>uk-ua</language>
        <pubDate>2026-09-10T20:22:01+03:00</pubDate>
        <image>
            <url>https://goloskarpat.info/misc/images/gk_logonew.png</url>
            <title>Голос Карпат</title>
            <link>https://goloskarpat.info/</link>
        </image>
                                <item>
                <title><![CDATA[«Ми дійшли до межі»: Мінфін не виключає затримок соцвиплат, девальвації гривні та інфляції]]></title>
                <description>Бюджет України дійшов до межі: які виплати та проєкти можуть відкласти</description>
                <link>https://goloskarpat.info/society/6aa2d582a2683/</link>
                <pubDate>2026-09-10T19:06:26+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/3/7/3722891776aa2d582a8feb_image.jpeg_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>Бюджет України дійшов до межі: які виплати та проєкти можуть відкласти</h1>
                        <p>&nbsp; Бюджет України зіткнувся з найгострішою нестачею ліквідності з 2022 року. Сергій Марченко попередив про можливе перенесення окремих невійськових виплат.</p><h2>Фінансовий запас скорочується, а пріоритетом залишається війна</h2><p>Україна опинилася в ситуації, яку міністр фінансів Сергій Марченко назвав найскладнішою з початку повномасштабного вторгнення. У розмові з Euronews він повідомив, що держава вже стикається з проблемами ліквідності та очікує дефіциту коштів.</p><p>За його словами, через нестачу ресурсу уряду може знадобитися відкласти частину платежів, які не пов’язані безпосередньо з війною. Водночас Марченко наголосив, що проблеми з ліквідністю не повинні вплинути на виконання зобов’язань України перед зовнішніми кредиторами.</p><p>Фактично йдеться не про одномоментне припинення фінансування, а про жорсткіше розставлення бюджетних пріоритетів. На першому місці залишаються оборона та закупівля озброєння, тоді як інші напрямки можуть отримувати кошти з урахуванням їхньої терміновості та наявного ресурсу.</p><p>Таку ситуацію вже називають наближенням до сценарію 2022 року. Сам Марченко зазначив, що держава «занадто наближається» до проблем із ліквідністю, які спостерігалися на початку повномасштабної війни.</p><h2>Які сфери можуть відчути нестачу грошей</h2><p>Найпомітніші наслідки, за словами міністра, можуть виникнути не лише на рівні центрального бюджету. Значний тиск очікується на місцевому рівні, де фінансування залежить від загальної бюджетної ситуації та державної підтримки.</p><p>Передусім ризик стосується видатків, які можна перенести в часі. Серед них Марченко окремо назвав будівництво укриттів та інфраструктурні роботи. Для громад це означає, що частина запланованих проєктів може рухатися повільніше, ніж очікувалося.</p><p>На цьому тлі особливо важливим стає питання зовнішнього фінансування. За оцінкою Мінфіну, базова щорічна потреба України у зовнішніх коштах становить близько 50 млрд доларів, а попередньо непокрита потреба державного бюджету лише на 2027 рік оцінюється у 32,6 млрд доларів.</p><p>Для українців із цієї ситуації важливо розрізняти дві речі. Заява міністра не означає, що держава вже скасувала пенсії чи соціальну допомогу. Йдеться про можливе відтермінування окремих платежів у разі подальшого погіршення ліквідності.</p><p>Наразі найбільше значення має те, наскільки швидко Україна зможе залучити додаткові кошти партнерів. Серед варіантів, які просуває Київ, є використання заморожених російських активів.</p><p>Сергій Марченко закликав європейські країни повернутися до цього питання та підтримати новий український план щодо приблизно 300 млрд доларів заморожених російських активів. За запропонованою схемою має бути змінено підхід до їхнього зберігання, щоб зменшити юридичні ризики для Бельгії та депозитарію Euroclear.</p><p>Окремо варто звернути увагу на три показники, які зараз найкраще демонструють масштаб проблеми:</p><ul><li>близько 50 млрд доларів становить щорічна потреба України у зовнішньому фінансуванні;</li><li>32,6 млрд доларів поки не вистачає для покриття потреб бюджету на 2027 рік;</li><li>близько 300 млрд доларів заморожених російських активів Україна пропонує використати як потенційне джерело фінансової підтримки.</li></ul><h2>Чи може дефіцит бюджету вплинути на гривню та ціни</h2><p>Бюджетна нестача сама по собі не означає автоматичної девальвації гривні або стрибка інфляції. Подальша ситуація залежатиме від способу покриття дефіциту, обсягів міжнародної допомоги, внутрішніх запозичень та рішень Національного банку.</p><p>Для держави принципово важливо уникнути ситуації, за якої нестача зовнішнього фінансування компенсується надмірним грошовим фінансуванням. Саме тому міжнародна підтримка залишається одним із ключових факторів бюджетної стабільності.</p><p>Поки головний сигнал від Мінфіну полягає в іншому: ресурс держави обмежений, тому другорядні витрати доводиться відсувати, а фінансування оборони зберігати як абсолютний пріоритет.</p><p>Напередодні складного зимового періоду це може стати особливо помітно на рівні громад. Від обсягів доступних коштів залежатиме темп відновлення інфраструктури, будівництва захисних споруд та реалізації інших проєктів, які не мають безпосереднього військового призначення.</p><p>Таким чином, нинішня бюджетна проблема України вже має цілком практичний вимір. Питання полягає не лише у цифрах державного кошторису, а в тому, які витрати держава зможе профінансувати зараз, а які змушена буде перенести на пізніше.&nbsp;&nbsp;        
    </p>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>Бюджет України дійшов до межі: які виплати та проєкти можуть відкласти</h1>
                        <p>&nbsp; Бюджет України зіткнувся з найгострішою нестачею ліквідності з 2022 року. Сергій Марченко попередив про можливе перенесення окремих невійськових виплат.</p><h2>Фінансовий запас скорочується, а пріоритетом залишається війна</h2><p>Україна опинилася в ситуації, яку міністр фінансів Сергій Марченко назвав найскладнішою з початку повномасштабного вторгнення. У розмові з Euronews він повідомив, що держава вже стикається з проблемами ліквідності та очікує дефіциту коштів.</p><p>За його словами, через нестачу ресурсу уряду може знадобитися відкласти частину платежів, які не пов’язані безпосередньо з війною. Водночас Марченко наголосив, що проблеми з ліквідністю не повинні вплинути на виконання зобов’язань України перед зовнішніми кредиторами.</p><p>Фактично йдеться не про одномоментне припинення фінансування, а про жорсткіше розставлення бюджетних пріоритетів. На першому місці залишаються оборона та закупівля озброєння, тоді як інші напрямки можуть отримувати кошти з урахуванням їхньої терміновості та наявного ресурсу.</p><p>Таку ситуацію вже називають наближенням до сценарію 2022 року. Сам Марченко зазначив, що держава «занадто наближається» до проблем із ліквідністю, які спостерігалися на початку повномасштабної війни.</p><h2>Які сфери можуть відчути нестачу грошей</h2><p>Найпомітніші наслідки, за словами міністра, можуть виникнути не лише на рівні центрального бюджету. Значний тиск очікується на місцевому рівні, де фінансування залежить від загальної бюджетної ситуації та державної підтримки.</p><p>Передусім ризик стосується видатків, які можна перенести в часі. Серед них Марченко окремо назвав будівництво укриттів та інфраструктурні роботи. Для громад це означає, що частина запланованих проєктів може рухатися повільніше, ніж очікувалося.</p><p>На цьому тлі особливо важливим стає питання зовнішнього фінансування. За оцінкою Мінфіну, базова щорічна потреба України у зовнішніх коштах становить близько 50 млрд доларів, а попередньо непокрита потреба державного бюджету лише на 2027 рік оцінюється у 32,6 млрд доларів.</p><p>Для українців із цієї ситуації важливо розрізняти дві речі. Заява міністра не означає, що держава вже скасувала пенсії чи соціальну допомогу. Йдеться про можливе відтермінування окремих платежів у разі подальшого погіршення ліквідності.</p><p>Наразі найбільше значення має те, наскільки швидко Україна зможе залучити додаткові кошти партнерів. Серед варіантів, які просуває Київ, є використання заморожених російських активів.</p><p>Сергій Марченко закликав європейські країни повернутися до цього питання та підтримати новий український план щодо приблизно 300 млрд доларів заморожених російських активів. За запропонованою схемою має бути змінено підхід до їхнього зберігання, щоб зменшити юридичні ризики для Бельгії та депозитарію Euroclear.</p><p>Окремо варто звернути увагу на три показники, які зараз найкраще демонструють масштаб проблеми:</p><ul><li>близько 50 млрд доларів становить щорічна потреба України у зовнішньому фінансуванні;</li><li>32,6 млрд доларів поки не вистачає для покриття потреб бюджету на 2027 рік;</li><li>близько 300 млрд доларів заморожених російських активів Україна пропонує використати як потенційне джерело фінансової підтримки.</li></ul><h2>Чи може дефіцит бюджету вплинути на гривню та ціни</h2><p>Бюджетна нестача сама по собі не означає автоматичної девальвації гривні або стрибка інфляції. Подальша ситуація залежатиме від способу покриття дефіциту, обсягів міжнародної допомоги, внутрішніх запозичень та рішень Національного банку.</p><p>Для держави принципово важливо уникнути ситуації, за якої нестача зовнішнього фінансування компенсується надмірним грошовим фінансуванням. Саме тому міжнародна підтримка залишається одним із ключових факторів бюджетної стабільності.</p><p>Поки головний сигнал від Мінфіну полягає в іншому: ресурс держави обмежений, тому другорядні витрати доводиться відсувати, а фінансування оборони зберігати як абсолютний пріоритет.</p><p>Напередодні складного зимового періоду це може стати особливо помітно на рівні громад. Від обсягів доступних коштів залежатиме темп відновлення інфраструктури, будівництва захисних споруд та реалізації інших проєктів, які не мають безпосереднього військового призначення.</p><p>Таким чином, нинішня бюджетна проблема України вже має цілком практичний вимір. Питання полягає не лише у цифрах державного кошторису, а в тому, які витрати держава зможе профінансувати зараз, а які змушена буде перенести на пізніше.&nbsp;&nbsp;        
    </p>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>Бюджет України дійшов до межі: які виплати та проєкти можуть відкласти</h1>
                        <p>&nbsp; Бюджет України зіткнувся з найгострішою нестачею ліквідності з 2022 року. Сергій Марченко попередив про можливе перенесення окремих невійськових виплат.</p><h2>Фінансовий запас скорочується, а пріоритетом залишається війна</h2><p>Україна опинилася в ситуації, яку міністр фінансів Сергій Марченко назвав найскладнішою з початку повномасштабного вторгнення. У розмові з Euronews він повідомив, що держава вже стикається з проблемами ліквідності та очікує дефіциту коштів.</p><p>За його словами, через нестачу ресурсу уряду може знадобитися відкласти частину платежів, які не пов’язані безпосередньо з війною. Водночас Марченко наголосив, що проблеми з ліквідністю не повинні вплинути на виконання зобов’язань України перед зовнішніми кредиторами.</p><p>Фактично йдеться не про одномоментне припинення фінансування, а про жорсткіше розставлення бюджетних пріоритетів. На першому місці залишаються оборона та закупівля озброєння, тоді як інші напрямки можуть отримувати кошти з урахуванням їхньої терміновості та наявного ресурсу.</p><p>Таку ситуацію вже називають наближенням до сценарію 2022 року. Сам Марченко зазначив, що держава «занадто наближається» до проблем із ліквідністю, які спостерігалися на початку повномасштабної війни.</p><h2>Які сфери можуть відчути нестачу грошей</h2><p>Найпомітніші наслідки, за словами міністра, можуть виникнути не лише на рівні центрального бюджету. Значний тиск очікується на місцевому рівні, де фінансування залежить від загальної бюджетної ситуації та державної підтримки.</p><p>Передусім ризик стосується видатків, які можна перенести в часі. Серед них Марченко окремо назвав будівництво укриттів та інфраструктурні роботи. Для громад це означає, що частина запланованих проєктів може рухатися повільніше, ніж очікувалося.</p><p>На цьому тлі особливо важливим стає питання зовнішнього фінансування. За оцінкою Мінфіну, базова щорічна потреба України у зовнішніх коштах становить близько 50 млрд доларів, а попередньо непокрита потреба державного бюджету лише на 2027 рік оцінюється у 32,6 млрд доларів.</p><p>Для українців із цієї ситуації важливо розрізняти дві речі. Заява міністра не означає, що держава вже скасувала пенсії чи соціальну допомогу. Йдеться про можливе відтермінування окремих платежів у разі подальшого погіршення ліквідності.</p><p>Наразі найбільше значення має те, наскільки швидко Україна зможе залучити додаткові кошти партнерів. Серед варіантів, які просуває Київ, є використання заморожених російських активів.</p><p>Сергій Марченко закликав європейські країни повернутися до цього питання та підтримати новий український план щодо приблизно 300 млрд доларів заморожених російських активів. За запропонованою схемою має бути змінено підхід до їхнього зберігання, щоб зменшити юридичні ризики для Бельгії та депозитарію Euroclear.</p><p>Окремо варто звернути увагу на три показники, які зараз найкраще демонструють масштаб проблеми:</p><ul><li>близько 50 млрд доларів становить щорічна потреба України у зовнішньому фінансуванні;</li><li>32,6 млрд доларів поки не вистачає для покриття потреб бюджету на 2027 рік;</li><li>близько 300 млрд доларів заморожених російських активів Україна пропонує використати як потенційне джерело фінансової підтримки.</li></ul><h2>Чи може дефіцит бюджету вплинути на гривню та ціни</h2><p>Бюджетна нестача сама по собі не означає автоматичної девальвації гривні або стрибка інфляції. Подальша ситуація залежатиме від способу покриття дефіциту, обсягів міжнародної допомоги, внутрішніх запозичень та рішень Національного банку.</p><p>Для держави принципово важливо уникнути ситуації, за якої нестача зовнішнього фінансування компенсується надмірним грошовим фінансуванням. Саме тому міжнародна підтримка залишається одним із ключових факторів бюджетної стабільності.</p><p>Поки головний сигнал від Мінфіну полягає в іншому: ресурс держави обмежений, тому другорядні витрати доводиться відсувати, а фінансування оборони зберігати як абсолютний пріоритет.</p><p>Напередодні складного зимового періоду це може стати особливо помітно на рівні громад. Від обсягів доступних коштів залежатиме темп відновлення інфраструктури, будівництва захисних споруд та реалізації інших проєктів, які не мають безпосереднього військового призначення.</p><p>Таким чином, нинішня бюджетна проблема України вже має цілком практичний вимір. Питання полягає не лише у цифрах державного кошторису, а в тому, які витрати держава зможе профінансувати зараз, а які змушена буде перенести на пізніше.&nbsp;&nbsp;        
    </p>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/society/6aa2d582a2683/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[У Чехії оголений чоловік під наркотиками намагався «зайнятися сексом» з машиною (ФОТО)]]></title>
                <description>У понеділок  працівники Управління та утримання доріг Пльзенського краю стали свідками незвичайної ситуації на виїзді з міста Тахов, неподалік автозаправки.</description>
                <link>https://goloskarpat.info/boundless/6aa2c9dd2c3dc/</link>
                <pubDate>2026-09-10T18:16:45+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/5/15803734946aa2c9dd32d30_image.jpeg_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>У понеділок  працівники Управління та утримання доріг Пльзенського краю стали свідками незвичайної ситуації на виїзді з міста Тахов, неподалік автозаправки.</h1>
                        <p><br></p><p>Коли дорожники підійшли до свого припаркованого автомобіля, вони побачили повністю оголеного чоловіка, який бігав навколо службової машини. За даними видання Krimi Plzeň, чоловік тримався за ручку водійських дверей і, попри те, що автомобіль був порожнім, намагався здійснювати щодо нього сексуальні дії.&nbsp;</p><p>Працівники дорожньої служби не стали наближатися до чоловіка й залишилися в іншій машині, після чого викликали поліцію.</p><p>Правоохоронці швидко затримали 21-річного чоловіка. Перевірка на алкоголь виявилася негативною, однак тест на наркотики показав позитивний результат на метамфетамін (первітин).&nbsp;</p><p>Речниця поліції підтвердила, що правоохоронці отримали повідомлення про оголеного чоловіка в Тахові. Після прибуття вони встановили, що йдеться про 21-річного чоловіка, якого через його поганий психологічний стан передали медикам швидкої допомоги, - пише k<a href="https://www.krimi-plzen.cz/a/nahac-2026-09-08-193453/?utm_source=chatgpt.com">rimi-plzen.cz</a>.</p><p><br></p>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>У понеділок  працівники Управління та утримання доріг Пльзенського краю стали свідками незвичайної ситуації на виїзді з міста Тахов, неподалік автозаправки.</h1>
                        <p><br></p><p>Коли дорожники підійшли до свого припаркованого автомобіля, вони побачили повністю оголеного чоловіка, який бігав навколо службової машини. За даними видання Krimi Plzeň, чоловік тримався за ручку водійських дверей і, попри те, що автомобіль був порожнім, намагався здійснювати щодо нього сексуальні дії.&nbsp;</p><p>Працівники дорожньої служби не стали наближатися до чоловіка й залишилися в іншій машині, після чого викликали поліцію.</p><p>Правоохоронці швидко затримали 21-річного чоловіка. Перевірка на алкоголь виявилася негативною, однак тест на наркотики показав позитивний результат на метамфетамін (первітин).&nbsp;</p><p>Речниця поліції підтвердила, що правоохоронці отримали повідомлення про оголеного чоловіка в Тахові. Після прибуття вони встановили, що йдеться про 21-річного чоловіка, якого через його поганий психологічний стан передали медикам швидкої допомоги, - пише k<a href="https://www.krimi-plzen.cz/a/nahac-2026-09-08-193453/?utm_source=chatgpt.com">rimi-plzen.cz</a>.</p><p><br></p>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>У понеділок  працівники Управління та утримання доріг Пльзенського краю стали свідками незвичайної ситуації на виїзді з міста Тахов, неподалік автозаправки.</h1>
                        <p><br></p><p>Коли дорожники підійшли до свого припаркованого автомобіля, вони побачили повністю оголеного чоловіка, який бігав навколо службової машини. За даними видання Krimi Plzeň, чоловік тримався за ручку водійських дверей і, попри те, що автомобіль був порожнім, намагався здійснювати щодо нього сексуальні дії.&nbsp;</p><p>Працівники дорожньої служби не стали наближатися до чоловіка й залишилися в іншій машині, після чого викликали поліцію.</p><p>Правоохоронці швидко затримали 21-річного чоловіка. Перевірка на алкоголь виявилася негативною, однак тест на наркотики показав позитивний результат на метамфетамін (первітин).&nbsp;</p><p>Речниця поліції підтвердила, що правоохоронці отримали повідомлення про оголеного чоловіка в Тахові. Після прибуття вони встановили, що йдеться про 21-річного чоловіка, якого через його поганий психологічний стан передали медикам швидкої допомоги, - пише k<a href="https://www.krimi-plzen.cz/a/nahac-2026-09-08-193453/?utm_source=chatgpt.com">rimi-plzen.cz</a>.</p><p><br></p>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/boundless/6aa2c9dd2c3dc/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[Як вибрати домашній термометр: гід для батьків]]></title>
                <description>ㅤ</description>
                <link>https://goloskarpat.info/tech/6aa2c1af2b875/</link>
                <pubDate>2026-09-10T17:41:51+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/8/8/8824414146aa2c1af3fa7b_image.png_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>ㅤ</h1>
                        <h1><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Дитина прокидається вночі гарячою, і перше, що шукають батьки, — термометр. У такій ситуації важливо швидко отримати точний показник, адже від нього залежить, що робити далі: спостерігати за станом дитини, дати жарознижувальне чи звернутися по медичну допомогу. В інтернет-магазині </span><a href="https://paramedic.ua/ua/medicinskoe-oborudovanie/medicinskie-termometry/" style="font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; background-color: white; letter-spacing: 0em;">Paramedic</a><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;"> представлені контактні та безконтактні термометри, зокрема моделі з гнучким наконечником для найменших. Розберемося, який варіант краще вибрати для дитини та на які характеристики варто звернути увагу.</span></h1>
<h2>Що вважається лихоманкою у дитини?</h2>
<p>Клінічна настанова, розроблена з урахуванням рекомендацій ВООЗ, визначає лихоманку як підвищення температури тіла до 38 °C і вище при ректальному вимірюванні або до 37,5 °C і вище при аксилярному (під пахвою). Ці показники допомагають оцінити стан дитини та визначити подальші дії.</p>
<p>Особливо уважно варто контролювати температуру в дітей перших місяців життя. Наприклад, у 3–6 місяців показник 39 °C і вище розглядають як ознаку щонайменше проміжного ризику серйозного захворювання. Тому похибка термометра в цьому віці має особливе значення.&nbsp;</p>
<h2>Основні типи термометрів</h2>
<p>Сучасні цифрові термометри вимірюють температуру різними способами, і кожен із них має свої особливості:</p>
<ul>
<li>Аксилярні (контактні) термометри — використовують для вимірювання температури під пахвою. Багато універсальних цифрових моделей також підходять для орального або ректального вимірювання, якщо це передбачено інструкцією виробника.</li>
<li>Термометри з гнучким наконечником — різновид контактних моделей із м’яким кінчиком, який робить вимірювання комфортнішим для маленьких дітей.</li>
<li>Безконтактні інфрачервоні термометри — визначають температуру за інфрачервоним випромінюванням у ділянці лоба. Вони зручні для швидкого вимірювання, зокрема коли дитина спить або неспокійна.</li>
</ul>
<p>Лобні інфрачервоні термометри підходять і немовлятам, і старшим дітям. Вушні моделі рекомендують приблизно з 6 місяців через особливості будови слухового проходу в ранньому віці.</p>
<h2>Приклади моделей термометрів для різних потреб</h2>
<p>Для маленьких дітей підійде електронний термометр WT-06 flex B.Well. Він має гнучкий наконечник, вимірює температуру приблизно за 10 секунд, запам’ятовує останній результат і подає звуковий сигнал при підвищеній температурі. Заявлена похибка — ±0,1 °C.</p>
<p>Для нічних вимірювань зручний безконтактний інфрачервоний термометр B.Well TH-7000. Він показує результат за 1 секунду, має беззвучний нічний режим, підсвічування дисплея та пам’ять на 10 вимірювань. Також підходить для перевірки температури води, їжі та поверхонь.</p>
<p>Для щоденного домашнього використання можна використовувати електронний термометр B.Well PRO-03. Він вимірює температуру приблизно за 60 секунд, запам’ятовує останній показник, має вологозахищений корпус і звуковий сигнал. Заявлена похибка — ±0,1 °C.</p>
<h2>Як правильно вимірювати температуру?</h2>
<p>Незалежно від типу термометра, точність результату залежить від дотримання кількох правил:</p>
<ol>
<li>Перед вимірюванням переконайтеся, що шкіра суха.</li>
<li>Контактний термометр щільно притисніть до тіла та утримуйте до звукового сигналу.</li>
<li>Безконтактну модель розташуйте біля чола на відстані, зазначеній в інструкції.</li>
<li>Після використання продезінфікуйте наконечник контактного термометра.</li>
</ol>
<p>Точність конкретної моделі варто перевіряти в її технічних характеристиках: заявлена похибка може відрізнятися залежно від типу приладу.</p>
<h2>На що звернути увагу перед покупкою?</h2>
<p>Під час вибору варто враховувати вік дитини, спосіб вимірювання та те, наскільки швидко потрібно отримати результат. Для малюків зручні контактні моделі з гнучким наконечником, для швидкого контролю температури — безконтактні інфрачервоні прилади.</p>
<p>В інтернет-магазині Paramedic, який працює з 2009 року та спеціалізується на товарах для реабілітації й медичному обладнанні, представлені термометри різних типів для дітей і дорослих. Консультанти допоможуть підібрати модель з урахуванням віку дитини та способу використання.</p>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>ㅤ</h1>
                        <h1><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Дитина прокидається вночі гарячою, і перше, що шукають батьки, — термометр. У такій ситуації важливо швидко отримати точний показник, адже від нього залежить, що робити далі: спостерігати за станом дитини, дати жарознижувальне чи звернутися по медичну допомогу. В інтернет-магазині </span><a href="https://paramedic.ua/ua/medicinskoe-oborudovanie/medicinskie-termometry/" style="font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; background-color: white; letter-spacing: 0em;">Paramedic</a><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;"> представлені контактні та безконтактні термометри, зокрема моделі з гнучким наконечником для найменших. Розберемося, який варіант краще вибрати для дитини та на які характеристики варто звернути увагу.</span></h1>
<h2>Що вважається лихоманкою у дитини?</h2>
<p>Клінічна настанова, розроблена з урахуванням рекомендацій ВООЗ, визначає лихоманку як підвищення температури тіла до 38 °C і вище при ректальному вимірюванні або до 37,5 °C і вище при аксилярному (під пахвою). Ці показники допомагають оцінити стан дитини та визначити подальші дії.</p>
<p>Особливо уважно варто контролювати температуру в дітей перших місяців життя. Наприклад, у 3–6 місяців показник 39 °C і вище розглядають як ознаку щонайменше проміжного ризику серйозного захворювання. Тому похибка термометра в цьому віці має особливе значення.&nbsp;</p>
<h2>Основні типи термометрів</h2>
<p>Сучасні цифрові термометри вимірюють температуру різними способами, і кожен із них має свої особливості:</p>
<ul>
<li>Аксилярні (контактні) термометри — використовують для вимірювання температури під пахвою. Багато універсальних цифрових моделей також підходять для орального або ректального вимірювання, якщо це передбачено інструкцією виробника.</li>
<li>Термометри з гнучким наконечником — різновид контактних моделей із м’яким кінчиком, який робить вимірювання комфортнішим для маленьких дітей.</li>
<li>Безконтактні інфрачервоні термометри — визначають температуру за інфрачервоним випромінюванням у ділянці лоба. Вони зручні для швидкого вимірювання, зокрема коли дитина спить або неспокійна.</li>
</ul>
<p>Лобні інфрачервоні термометри підходять і немовлятам, і старшим дітям. Вушні моделі рекомендують приблизно з 6 місяців через особливості будови слухового проходу в ранньому віці.</p>
<h2>Приклади моделей термометрів для різних потреб</h2>
<p>Для маленьких дітей підійде електронний термометр WT-06 flex B.Well. Він має гнучкий наконечник, вимірює температуру приблизно за 10 секунд, запам’ятовує останній результат і подає звуковий сигнал при підвищеній температурі. Заявлена похибка — ±0,1 °C.</p>
<p>Для нічних вимірювань зручний безконтактний інфрачервоний термометр B.Well TH-7000. Він показує результат за 1 секунду, має беззвучний нічний режим, підсвічування дисплея та пам’ять на 10 вимірювань. Також підходить для перевірки температури води, їжі та поверхонь.</p>
<p>Для щоденного домашнього використання можна використовувати електронний термометр B.Well PRO-03. Він вимірює температуру приблизно за 60 секунд, запам’ятовує останній показник, має вологозахищений корпус і звуковий сигнал. Заявлена похибка — ±0,1 °C.</p>
<h2>Як правильно вимірювати температуру?</h2>
<p>Незалежно від типу термометра, точність результату залежить від дотримання кількох правил:</p>
<ol>
<li>Перед вимірюванням переконайтеся, що шкіра суха.</li>
<li>Контактний термометр щільно притисніть до тіла та утримуйте до звукового сигналу.</li>
<li>Безконтактну модель розташуйте біля чола на відстані, зазначеній в інструкції.</li>
<li>Після використання продезінфікуйте наконечник контактного термометра.</li>
</ol>
<p>Точність конкретної моделі варто перевіряти в її технічних характеристиках: заявлена похибка може відрізнятися залежно від типу приладу.</p>
<h2>На що звернути увагу перед покупкою?</h2>
<p>Під час вибору варто враховувати вік дитини, спосіб вимірювання та те, наскільки швидко потрібно отримати результат. Для малюків зручні контактні моделі з гнучким наконечником, для швидкого контролю температури — безконтактні інфрачервоні прилади.</p>
<p>В інтернет-магазині Paramedic, який працює з 2009 року та спеціалізується на товарах для реабілітації й медичному обладнанні, представлені термометри різних типів для дітей і дорослих. Консультанти допоможуть підібрати модель з урахуванням віку дитини та способу використання.</p>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>ㅤ</h1>
                        <h1><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Дитина прокидається вночі гарячою, і перше, що шукають батьки, — термометр. У такій ситуації важливо швидко отримати точний показник, адже від нього залежить, що робити далі: спостерігати за станом дитини, дати жарознижувальне чи звернутися по медичну допомогу. В інтернет-магазині </span><a href="https://paramedic.ua/ua/medicinskoe-oborudovanie/medicinskie-termometry/" style="font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; background-color: white; letter-spacing: 0em;">Paramedic</a><span style="color: rgb(6, 6, 6); font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;"> представлені контактні та безконтактні термометри, зокрема моделі з гнучким наконечником для найменших. Розберемося, який варіант краще вибрати для дитини та на які характеристики варто звернути увагу.</span></h1>
<h2>Що вважається лихоманкою у дитини?</h2>
<p>Клінічна настанова, розроблена з урахуванням рекомендацій ВООЗ, визначає лихоманку як підвищення температури тіла до 38 °C і вище при ректальному вимірюванні або до 37,5 °C і вище при аксилярному (під пахвою). Ці показники допомагають оцінити стан дитини та визначити подальші дії.</p>
<p>Особливо уважно варто контролювати температуру в дітей перших місяців життя. Наприклад, у 3–6 місяців показник 39 °C і вище розглядають як ознаку щонайменше проміжного ризику серйозного захворювання. Тому похибка термометра в цьому віці має особливе значення.&nbsp;</p>
<h2>Основні типи термометрів</h2>
<p>Сучасні цифрові термометри вимірюють температуру різними способами, і кожен із них має свої особливості:</p>
<ul>
<li>Аксилярні (контактні) термометри — використовують для вимірювання температури під пахвою. Багато універсальних цифрових моделей також підходять для орального або ректального вимірювання, якщо це передбачено інструкцією виробника.</li>
<li>Термометри з гнучким наконечником — різновид контактних моделей із м’яким кінчиком, який робить вимірювання комфортнішим для маленьких дітей.</li>
<li>Безконтактні інфрачервоні термометри — визначають температуру за інфрачервоним випромінюванням у ділянці лоба. Вони зручні для швидкого вимірювання, зокрема коли дитина спить або неспокійна.</li>
</ul>
<p>Лобні інфрачервоні термометри підходять і немовлятам, і старшим дітям. Вушні моделі рекомендують приблизно з 6 місяців через особливості будови слухового проходу в ранньому віці.</p>
<h2>Приклади моделей термометрів для різних потреб</h2>
<p>Для маленьких дітей підійде електронний термометр WT-06 flex B.Well. Він має гнучкий наконечник, вимірює температуру приблизно за 10 секунд, запам’ятовує останній результат і подає звуковий сигнал при підвищеній температурі. Заявлена похибка — ±0,1 °C.</p>
<p>Для нічних вимірювань зручний безконтактний інфрачервоний термометр B.Well TH-7000. Він показує результат за 1 секунду, має беззвучний нічний режим, підсвічування дисплея та пам’ять на 10 вимірювань. Також підходить для перевірки температури води, їжі та поверхонь.</p>
<p>Для щоденного домашнього використання можна використовувати електронний термометр B.Well PRO-03. Він вимірює температуру приблизно за 60 секунд, запам’ятовує останній показник, має вологозахищений корпус і звуковий сигнал. Заявлена похибка — ±0,1 °C.</p>
<h2>Як правильно вимірювати температуру?</h2>
<p>Незалежно від типу термометра, точність результату залежить від дотримання кількох правил:</p>
<ol>
<li>Перед вимірюванням переконайтеся, що шкіра суха.</li>
<li>Контактний термометр щільно притисніть до тіла та утримуйте до звукового сигналу.</li>
<li>Безконтактну модель розташуйте біля чола на відстані, зазначеній в інструкції.</li>
<li>Після використання продезінфікуйте наконечник контактного термометра.</li>
</ol>
<p>Точність конкретної моделі варто перевіряти в її технічних характеристиках: заявлена похибка може відрізнятися залежно від типу приладу.</p>
<h2>На що звернути увагу перед покупкою?</h2>
<p>Під час вибору варто враховувати вік дитини, спосіб вимірювання та те, наскільки швидко потрібно отримати результат. Для малюків зручні контактні моделі з гнучким наконечником, для швидкого контролю температури — безконтактні інфрачервоні прилади.</p>
<p>В інтернет-магазині Paramedic, який працює з 2009 року та спеціалізується на товарах для реабілітації й медичному обладнанні, представлені термометри різних типів для дітей і дорослих. Консультанти допоможуть підібрати модель з урахуванням віку дитини та способу використання.</p>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/tech/6aa2c1af2b875/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[Військовозобов&#039;язаним приготуватись: чи повертатимуть примусово українських чоловіків із країн Євросоюзу?]]></title>
                <description>Загадка депортації призовників: яка таємниця юридичних перешкод для повернення чоловіків із Німеччини викрилася адвокатом</description>
                <link>https://goloskarpat.info/society/6aa29734baecc/</link>
                <pubDate>2026-09-10T14:40:36+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/0/10624950466aa29734cd81e_image.png_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>Загадка депортації призовників: яка таємниця юридичних перешкод для повернення чоловіків із Німеччини викрилася адвокатом</h1>
                        <p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Заява глави МЗС Німеччини Йоганна Вадефуля про готовність допомогти Україні з ідентифікацією чоловіків призовного віку викликала високий суспільний резонанс. Проте українські юристи та фахівці з міжнародного права наголошують, що примусове повернення або депортація громадян для виконання військово-облікових обов'язків наразі є юридично неможливою.</span></p><p>Про це повідомляє <b>«ТСН.ua»</b> з посиланням на коментар адвоката Юрія Демченка.</p><p>Ключові юридичні аспекти та оцінка перспектив</p><ul><li><b>Захист персональних даних:</b> Влада Німеччини обмежена суворим законодавством про захист персональних даних. Пряма передача баз даних про отримувачів соцдопомоги чи власників посвідок на проживання на запит України потребує складних процедур.</li><li><b>Механізми екстрадиції:</b> Міжнародне право та чинні угоди між Україною і ФРН передбачають повернення громадян лише у разі вчинення кримінального правопорушення на території Німеччини або кримінальних злочинів, але не за невиконання військового обов'язку.</li><li><b>Інформованість ТЦК:</b> Значна частина українців за кордоном уже вказала іноземні адреси проживання під час оновлення даних у додатку <b>«Резерв+»</b>, щоб уникнути помилкового накладення штрафів.</li><li><b>Законодавчі терміни:</b> Будь-які реальні зміни процедур вимагатимуть перегляду як внутрішнього законодавства ФРН, так і загальноєвропейських норм та підписання нових двосторонніх угодах, що може тривати від 2 до 3 років.</li></ul><p>Аналіз заяви та реальний стан справ</p><table><thead><tr><td>Параметр</td><td>Оцінка юриста / Відомості</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>Кількість чоловіків у ФРН</b></td><td>Близько <b>328 тисяч осіб</b> (за даними органів Німеччини)</td></tr><tr><td><b>Характер заяви МЗС ФРН</b></td><td>Політичний популізм у контексті внутрішніх виборчих процесів</td></tr><tr><td><b>Ймовірність депортації</b></td><td>Вкрай низька (відсутні юридичні підстави та угоди)</td></tr><tr><td><b>Офіційні канали обліку</b></td><td>Реєстрація та оновлення даних через застосунок <b>«Резерв+»</b></td></tr></tbody></table>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>Загадка депортації призовників: яка таємниця юридичних перешкод для повернення чоловіків із Німеччини викрилася адвокатом</h1>
                        <p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Заява глави МЗС Німеччини Йоганна Вадефуля про готовність допомогти Україні з ідентифікацією чоловіків призовного віку викликала високий суспільний резонанс. Проте українські юристи та фахівці з міжнародного права наголошують, що примусове повернення або депортація громадян для виконання військово-облікових обов'язків наразі є юридично неможливою.</span></p><p>Про це повідомляє <b>«ТСН.ua»</b> з посиланням на коментар адвоката Юрія Демченка.</p><p>Ключові юридичні аспекти та оцінка перспектив</p><ul><li><b>Захист персональних даних:</b> Влада Німеччини обмежена суворим законодавством про захист персональних даних. Пряма передача баз даних про отримувачів соцдопомоги чи власників посвідок на проживання на запит України потребує складних процедур.</li><li><b>Механізми екстрадиції:</b> Міжнародне право та чинні угоди між Україною і ФРН передбачають повернення громадян лише у разі вчинення кримінального правопорушення на території Німеччини або кримінальних злочинів, але не за невиконання військового обов'язку.</li><li><b>Інформованість ТЦК:</b> Значна частина українців за кордоном уже вказала іноземні адреси проживання під час оновлення даних у додатку <b>«Резерв+»</b>, щоб уникнути помилкового накладення штрафів.</li><li><b>Законодавчі терміни:</b> Будь-які реальні зміни процедур вимагатимуть перегляду як внутрішнього законодавства ФРН, так і загальноєвропейських норм та підписання нових двосторонніх угодах, що може тривати від 2 до 3 років.</li></ul><p>Аналіз заяви та реальний стан справ</p><table><thead><tr><td>Параметр</td><td>Оцінка юриста / Відомості</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>Кількість чоловіків у ФРН</b></td><td>Близько <b>328 тисяч осіб</b> (за даними органів Німеччини)</td></tr><tr><td><b>Характер заяви МЗС ФРН</b></td><td>Політичний популізм у контексті внутрішніх виборчих процесів</td></tr><tr><td><b>Ймовірність депортації</b></td><td>Вкрай низька (відсутні юридичні підстави та угоди)</td></tr><tr><td><b>Офіційні канали обліку</b></td><td>Реєстрація та оновлення даних через застосунок <b>«Резерв+»</b></td></tr></tbody></table>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>Загадка депортації призовників: яка таємниця юридичних перешкод для повернення чоловіків із Німеччини викрилася адвокатом</h1>
                        <p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Заява глави МЗС Німеччини Йоганна Вадефуля про готовність допомогти Україні з ідентифікацією чоловіків призовного віку викликала високий суспільний резонанс. Проте українські юристи та фахівці з міжнародного права наголошують, що примусове повернення або депортація громадян для виконання військово-облікових обов'язків наразі є юридично неможливою.</span></p><p>Про це повідомляє <b>«ТСН.ua»</b> з посиланням на коментар адвоката Юрія Демченка.</p><p>Ключові юридичні аспекти та оцінка перспектив</p><ul><li><b>Захист персональних даних:</b> Влада Німеччини обмежена суворим законодавством про захист персональних даних. Пряма передача баз даних про отримувачів соцдопомоги чи власників посвідок на проживання на запит України потребує складних процедур.</li><li><b>Механізми екстрадиції:</b> Міжнародне право та чинні угоди між Україною і ФРН передбачають повернення громадян лише у разі вчинення кримінального правопорушення на території Німеччини або кримінальних злочинів, але не за невиконання військового обов'язку.</li><li><b>Інформованість ТЦК:</b> Значна частина українців за кордоном уже вказала іноземні адреси проживання під час оновлення даних у додатку <b>«Резерв+»</b>, щоб уникнути помилкового накладення штрафів.</li><li><b>Законодавчі терміни:</b> Будь-які реальні зміни процедур вимагатимуть перегляду як внутрішнього законодавства ФРН, так і загальноєвропейських норм та підписання нових двосторонніх угодах, що може тривати від 2 до 3 років.</li></ul><p>Аналіз заяви та реальний стан справ</p><table><thead><tr><td>Параметр</td><td>Оцінка юриста / Відомості</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>Кількість чоловіків у ФРН</b></td><td>Близько <b>328 тисяч осіб</b> (за даними органів Німеччини)</td></tr><tr><td><b>Характер заяви МЗС ФРН</b></td><td>Політичний популізм у контексті внутрішніх виборчих процесів</td></tr><tr><td><b>Ймовірність депортації</b></td><td>Вкрай низька (відсутні юридичні підстави та угоди)</td></tr><tr><td><b>Офіційні канали обліку</b></td><td>Реєстрація та оновлення даних через застосунок <b>«Резерв+»</b></td></tr></tbody></table>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/society/6aa29734baecc/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[На Рахівщині вогнеборці ліквідували масштабну пожежу: врятовано літню кухню та житловий будинок]]></title>
                <description>У селищі Верхнє Водяне Рахівського району сталася масштабна пожежа в господарській споруді.</description>
                <link>https://goloskarpat.info/society/6aa295c443668/</link>
                <pubDate>2026-09-10T14:34:28+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/2/12894632256aa295c44a2ec_image.png_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>У селищі Верхнє Водяне Рахівського району сталася масштабна пожежа в господарській споруді.</h1>
                        <p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Через щільну забудову полум'я швидко охопило будівлю та почало перекидатися на сусідню літню кухню, створюючи загрозу для розташованого поруч житлового будинку.</span></p><p>Про це повідомляє <b>Головне управління ДСНС України у Закарпатській області</b>.</p><p>Деталі гасіння та наслідки надзвичайної події</p><ul><li><b>Хід ліквідації:</b> Сигнал про загрозу надійшов 9 вересня об 11:49. До приборкання вогню залучили чергові караули 23-ї (смт Великий Бичків) та 20-ї (м. Рахів) ДПРЧ, а також місцеву пожежну команду селища Верхнє Водяне.</li><li><b>Результати роботи ДСНС:</b> О 12:20 пожежу вдалося локалізувати, а о 13:06 — повністю ліквідувати. Вогнеборці відбили полум'я від житлового будинку та запобігли знищенню літньої кухні.</li><li><b>Збитки та втрати:</b> Вогнем повністю знищено господарську споруду на площі <b>171 кв. м</b> та <b>3 кубометри сіна</b>. Постраждалих немає.</li><li><b>Слідчі дії:</b> Причину виникнення загорання та суму завданих матеріальних збитків встановлюють фахівці.</li></ul><p>Інформація про пожежу у Верхньому Водяному</p><table><thead><tr><td>Параметр</td><td>Відомості</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>Дата та час</b></td><td>9 вересня 2026 року, 11:49</td></tr><tr><td><b>Локація</b></td><td>смт Верхнє Водяне, вул. Українська (Рахівський район)</td></tr><tr><td><b>Площа пожежі</b></td><td><b>171 кв. м</b> (знищено споруду та 3 куб. м сіна)</td></tr><tr><td><b>Залучені сили</b></td><td>20-та ДПРЧ (м. Рахів), 23-тя ДПРЧ (смт Великий Бичків), МПК с. Верхнє Водяне</td></tr><tr><td><b>Врятовані об'єкти</b></td><td>Житловий будинок та літня кухня</td></tr></tbody></table>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>У селищі Верхнє Водяне Рахівського району сталася масштабна пожежа в господарській споруді.</h1>
                        <p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Через щільну забудову полум'я швидко охопило будівлю та почало перекидатися на сусідню літню кухню, створюючи загрозу для розташованого поруч житлового будинку.</span></p><p>Про це повідомляє <b>Головне управління ДСНС України у Закарпатській області</b>.</p><p>Деталі гасіння та наслідки надзвичайної події</p><ul><li><b>Хід ліквідації:</b> Сигнал про загрозу надійшов 9 вересня об 11:49. До приборкання вогню залучили чергові караули 23-ї (смт Великий Бичків) та 20-ї (м. Рахів) ДПРЧ, а також місцеву пожежну команду селища Верхнє Водяне.</li><li><b>Результати роботи ДСНС:</b> О 12:20 пожежу вдалося локалізувати, а о 13:06 — повністю ліквідувати. Вогнеборці відбили полум'я від житлового будинку та запобігли знищенню літньої кухні.</li><li><b>Збитки та втрати:</b> Вогнем повністю знищено господарську споруду на площі <b>171 кв. м</b> та <b>3 кубометри сіна</b>. Постраждалих немає.</li><li><b>Слідчі дії:</b> Причину виникнення загорання та суму завданих матеріальних збитків встановлюють фахівці.</li></ul><p>Інформація про пожежу у Верхньому Водяному</p><table><thead><tr><td>Параметр</td><td>Відомості</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>Дата та час</b></td><td>9 вересня 2026 року, 11:49</td></tr><tr><td><b>Локація</b></td><td>смт Верхнє Водяне, вул. Українська (Рахівський район)</td></tr><tr><td><b>Площа пожежі</b></td><td><b>171 кв. м</b> (знищено споруду та 3 куб. м сіна)</td></tr><tr><td><b>Залучені сили</b></td><td>20-та ДПРЧ (м. Рахів), 23-тя ДПРЧ (смт Великий Бичків), МПК с. Верхнє Водяне</td></tr><tr><td><b>Врятовані об'єкти</b></td><td>Житловий будинок та літня кухня</td></tr></tbody></table>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>У селищі Верхнє Водяне Рахівського району сталася масштабна пожежа в господарській споруді.</h1>
                        <p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Через щільну забудову полум'я швидко охопило будівлю та почало перекидатися на сусідню літню кухню, створюючи загрозу для розташованого поруч житлового будинку.</span></p><p>Про це повідомляє <b>Головне управління ДСНС України у Закарпатській області</b>.</p><p>Деталі гасіння та наслідки надзвичайної події</p><ul><li><b>Хід ліквідації:</b> Сигнал про загрозу надійшов 9 вересня об 11:49. До приборкання вогню залучили чергові караули 23-ї (смт Великий Бичків) та 20-ї (м. Рахів) ДПРЧ, а також місцеву пожежну команду селища Верхнє Водяне.</li><li><b>Результати роботи ДСНС:</b> О 12:20 пожежу вдалося локалізувати, а о 13:06 — повністю ліквідувати. Вогнеборці відбили полум'я від житлового будинку та запобігли знищенню літньої кухні.</li><li><b>Збитки та втрати:</b> Вогнем повністю знищено господарську споруду на площі <b>171 кв. м</b> та <b>3 кубометри сіна</b>. Постраждалих немає.</li><li><b>Слідчі дії:</b> Причину виникнення загорання та суму завданих матеріальних збитків встановлюють фахівці.</li></ul><p>Інформація про пожежу у Верхньому Водяному</p><table><thead><tr><td>Параметр</td><td>Відомості</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>Дата та час</b></td><td>9 вересня 2026 року, 11:49</td></tr><tr><td><b>Локація</b></td><td>смт Верхнє Водяне, вул. Українська (Рахівський район)</td></tr><tr><td><b>Площа пожежі</b></td><td><b>171 кв. м</b> (знищено споруду та 3 куб. м сіна)</td></tr><tr><td><b>Залучені сили</b></td><td>20-та ДПРЧ (м. Рахів), 23-тя ДПРЧ (смт Великий Бичків), МПК с. Верхнє Водяне</td></tr><tr><td><b>Врятовані об'єкти</b></td><td>Житловий будинок та літня кухня</td></tr></tbody></table>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/society/6aa295c443668/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[Сотні хасидів &quot;штурмують&quot; західні кордони: до України вже прибули понад 17 тисяч паломників]]></title>
                <description>Загадка масового паломництва під час війни: які черги на ПП «Шегині» утворилися напередодні Рош га-Шана</description>
                <link>https://goloskarpat.info/boundless/6aa27901e2adf/</link>
                <pubDate>2026-09-10T12:31:45+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/3/0/3049862836aa27901e8fdf_image.png_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>Загадка масового паломництва під час війни: які черги на ПП «Шегині» утворилися напередодні Рош га-Шана</h1>
                        <p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">На пункті пропуску «Шегині» у Львівській області 10 вересня утворилися великі черги з хасидів-паломників, які прямують до Умані для святкування єврейського Нового року (Рош га-Шана). Попри загрозу російських обстрілів та активні бойові дії в країні, тисячі вірян продовжують прибувати в Україну через західні та південні кордони.</span></p><p>Про це повідомляє <b>«ТСН»</b> з посиланням на «Суспільне Львів» та речника ДПСУ Андрія Демченка.</p><p>Ключові деталі паломництва та обстановка на кордоні</p><ul><li><b>Ситуація на ПП «Шегині»:</b> На кордоні з Польщею зафіксовано багатогодинні черги. Після перетину кордону паломники вирушають до Умані орендованим автотранспортом, мікроавтобусами та таксі.</li><li><b>Загальна кількість паломників:</b> Станом на 9 вересня в Україну вже прибули <b>17 тисяч вірян</b>. Загалом в Умані очікують до <b>50 тисяч паломників</b>.</li><li><b>Основні маршрути та ризики:</b> Основна частина паломницького потоку перетинає кордон із Молдовою (зокрема через пункт пропуску «Старокозаче», який 9 вересня зазнав ворожого удару). Добовий потік іноземців зріс до майже 8000 осіб на добу.</li><li><b>Настрої вірян:</b> Паломники зазначають, що не бояться перебувати в Україні, оскільки звикли до безпекових ризиків, проте скаржаться на суттєве зростання цін на транспортні послуги.</li></ul><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/1/11272446566aa278f710119_image.png" style="width: 595.99px;" data-filename=""><br></p><p>Інформація про паломництво на Рош га-Шана 2026</p><table><thead><tr><td>Параметр</td><td>Відомості</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>Дати святкування</b></td><td>11–13 вересня 2026 року</td></tr><tr><td><b>Локація масового скупчення</b></td><td>м. Умань (Черкаська область), могила цадика Нахмана</td></tr><tr><td><b>Ключовий пункт затору на Заході</b></td><td>ПП «Шегині» (Львівська область)</td></tr><tr><td><b>Прибуло станом на 9 вересня</b></td><td>Понад <b>17 000 осіб</b></td></tr><tr><td><b>Очікувана кількість паломників</b></td><td>До <b>50 000 осіб</b></td></tr></tbody></table>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>Загадка масового паломництва під час війни: які черги на ПП «Шегині» утворилися напередодні Рош га-Шана</h1>
                        <p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">На пункті пропуску «Шегині» у Львівській області 10 вересня утворилися великі черги з хасидів-паломників, які прямують до Умані для святкування єврейського Нового року (Рош га-Шана). Попри загрозу російських обстрілів та активні бойові дії в країні, тисячі вірян продовжують прибувати в Україну через західні та південні кордони.</span></p><p>Про це повідомляє <b>«ТСН»</b> з посиланням на «Суспільне Львів» та речника ДПСУ Андрія Демченка.</p><p>Ключові деталі паломництва та обстановка на кордоні</p><ul><li><b>Ситуація на ПП «Шегині»:</b> На кордоні з Польщею зафіксовано багатогодинні черги. Після перетину кордону паломники вирушають до Умані орендованим автотранспортом, мікроавтобусами та таксі.</li><li><b>Загальна кількість паломників:</b> Станом на 9 вересня в Україну вже прибули <b>17 тисяч вірян</b>. Загалом в Умані очікують до <b>50 тисяч паломників</b>.</li><li><b>Основні маршрути та ризики:</b> Основна частина паломницького потоку перетинає кордон із Молдовою (зокрема через пункт пропуску «Старокозаче», який 9 вересня зазнав ворожого удару). Добовий потік іноземців зріс до майже 8000 осіб на добу.</li><li><b>Настрої вірян:</b> Паломники зазначають, що не бояться перебувати в Україні, оскільки звикли до безпекових ризиків, проте скаржаться на суттєве зростання цін на транспортні послуги.</li></ul><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/1/11272446566aa278f710119_image.png" style="width: 595.99px;" data-filename=""><br></p><p>Інформація про паломництво на Рош га-Шана 2026</p><table><thead><tr><td>Параметр</td><td>Відомості</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>Дати святкування</b></td><td>11–13 вересня 2026 року</td></tr><tr><td><b>Локація масового скупчення</b></td><td>м. Умань (Черкаська область), могила цадика Нахмана</td></tr><tr><td><b>Ключовий пункт затору на Заході</b></td><td>ПП «Шегині» (Львівська область)</td></tr><tr><td><b>Прибуло станом на 9 вересня</b></td><td>Понад <b>17 000 осіб</b></td></tr><tr><td><b>Очікувана кількість паломників</b></td><td>До <b>50 000 осіб</b></td></tr></tbody></table>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>Загадка масового паломництва під час війни: які черги на ПП «Шегині» утворилися напередодні Рош га-Шана</h1>
                        <p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">На пункті пропуску «Шегині» у Львівській області 10 вересня утворилися великі черги з хасидів-паломників, які прямують до Умані для святкування єврейського Нового року (Рош га-Шана). Попри загрозу російських обстрілів та активні бойові дії в країні, тисячі вірян продовжують прибувати в Україну через західні та південні кордони.</span></p><p>Про це повідомляє <b>«ТСН»</b> з посиланням на «Суспільне Львів» та речника ДПСУ Андрія Демченка.</p><p>Ключові деталі паломництва та обстановка на кордоні</p><ul><li><b>Ситуація на ПП «Шегині»:</b> На кордоні з Польщею зафіксовано багатогодинні черги. Після перетину кордону паломники вирушають до Умані орендованим автотранспортом, мікроавтобусами та таксі.</li><li><b>Загальна кількість паломників:</b> Станом на 9 вересня в Україну вже прибули <b>17 тисяч вірян</b>. Загалом в Умані очікують до <b>50 тисяч паломників</b>.</li><li><b>Основні маршрути та ризики:</b> Основна частина паломницького потоку перетинає кордон із Молдовою (зокрема через пункт пропуску «Старокозаче», який 9 вересня зазнав ворожого удару). Добовий потік іноземців зріс до майже 8000 осіб на добу.</li><li><b>Настрої вірян:</b> Паломники зазначають, що не бояться перебувати в Україні, оскільки звикли до безпекових ризиків, проте скаржаться на суттєве зростання цін на транспортні послуги.</li></ul><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/1/11272446566aa278f710119_image.png" style="width: 595.99px;" data-filename=""><br></p><p>Інформація про паломництво на Рош га-Шана 2026</p><table><thead><tr><td>Параметр</td><td>Відомості</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>Дати святкування</b></td><td>11–13 вересня 2026 року</td></tr><tr><td><b>Локація масового скупчення</b></td><td>м. Умань (Черкаська область), могила цадика Нахмана</td></tr><tr><td><b>Ключовий пункт затору на Заході</b></td><td>ПП «Шегині» (Львівська область)</td></tr><tr><td><b>Прибуло станом на 9 вересня</b></td><td>Понад <b>17 000 осіб</b></td></tr><tr><td><b>Очікувана кількість паломників</b></td><td>До <b>50 000 осіб</b></td></tr></tbody></table>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/boundless/6aa27901e2adf/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[Історичні кадри Закарпаття 1954 року: як у горах &quot;совєти&quot; будували унікальну Теребле-Ріцьку ГЕС]]></title>
                <description>Будівництво Теребле-Ріцької ГЕС у вересні 1954 року: оприлюднено архівні матеріали ЦДАЕА</description>
                <link>https://goloskarpat.info/society/6aa277d9c6265/</link>
                <pubDate>2026-09-10T12:26:49+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/6/16996540716aa277d9cdc67_image.jpeg_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>Будівництво Теребле-Ріцької ГЕС у вересні 1954 року: оприлюднено архівні матеріали ЦДАЕА</h1>
                        <p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">У Центральному державному аудіовізуальному та електронному архіві (ЦДАЕА) збереглися унікальні історичні матеріали, що фіксують масштабне будівництво Теребле-Ріцької гідроелектростанції на Закарпатті у вересні 1954 року. Об'єкт є однією з найцікавіших інженерних споруд регіону, яка використовує перепад рівнів двох карпатських річок.</span></p><p>Про це свідчать архівні фото- та відеоматеріали <b>Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву (ЦДАЕА)</b>.</p><p>Історична цінність та інженерні особливості об'єкта</p><ul><li><b>Унікальний інженерний задум:</b> Основна ідея ГЕС полягає у використанні природного перепаду висот між річками Теребля та Ріка, які протікають паралельно, але на різних рівнях (різниця становить близько 200 метрів).</li><li><b>Хід будівництва у 1954 році:</b> Станом на вересень 1954 року тривали активні роботи з зведення греблі, прокладання дериваційного тунелю крізь гірський хребет та монтування основних гідроагрегатів.</li><li><b>Значення для регіону:</b> Пуск ГЕС дозволив забезпечити електроенергією значну частину Закарпатської області та промислові об'єкти післявоєнного періоду.</li></ul><p>Теребле-Ріцька ГЕС є унікальним гідротехнічним об'єктом, який розташований у Хустському районі Закарпатської області. Це єдина у світі гідроелектростанція, що споруджена на двох паралельних річках — Тереблі та Ріці — з використанням природного перепаду висот між ними, що становить близько 200 метрів.</p><p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Основні технологічні особливості та принцип роботи</span></p><ul><li><b>Дериваційний тунель:</b> Вода з водосховища на річці Теребля подається крізь Бовцарський хребет по спеціальному дериваційному тунелю довжиною <b>3,6 км</b> до машинного залу, розташованого на березі річки Ріка.</li><li><b>Гребля та водосховище:</b> На річці Теребля зведено бетоновану греблю заввишки <b>46 метрів</b> та довжиною <b>153 метри</b>, яка утворює Вільшанське водосховище об'ємом близько 24 млн кубометрів.</li><li><b>Енергетичне обладнання:</b> У машинному залі встановлено 3 радіально-осьові гідротурбіни типу Френсіс потужністю <b>9,0 МВт</b> кожна, що працюють під напором у 210 метрів.</li></ul><p>Ключові технічні параметри об'єкта</p><p><response-element class="no-md" ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><single-image _nghost-ng-c3137040845="" data-is-interactive="false" class="spark-licensed-center-host luminous-layout ng-star-inserted" data-image-attachment-index="0" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----></single-image><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----></response-element></p><table><thead><tr><td>Параметр</td><td>Показник</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>Встановлена потужність</b></td><td><b>27 МВт</b> (3 турбіни по 9 МВт)</td></tr><tr><td><b>Середньорічний виробіток</b></td><td>~120–130 млн кВт·год</td></tr><tr><td><b>Розрахунковий напір води</b></td><td><b>210 метрів</b></td></tr><tr><td><b>Довжина дериваційного тунелю</b></td><td><b>3630 метрів</b> (діаметр 2,2 м)</td></tr><tr><td><b>Параметри греблі</b></td><td>Висота — <b>46 м</b>, довжина по гребню — <b>153 м</b></td></tr><tr><td><b>Річки-учасниці проекту</b></td><td>р. Теребля (забір води) та р. Ріка (скид води)</td></tr></tbody></table>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>Будівництво Теребле-Ріцької ГЕС у вересні 1954 року: оприлюднено архівні матеріали ЦДАЕА</h1>
                        <p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">У Центральному державному аудіовізуальному та електронному архіві (ЦДАЕА) збереглися унікальні історичні матеріали, що фіксують масштабне будівництво Теребле-Ріцької гідроелектростанції на Закарпатті у вересні 1954 року. Об'єкт є однією з найцікавіших інженерних споруд регіону, яка використовує перепад рівнів двох карпатських річок.</span></p><p>Про це свідчать архівні фото- та відеоматеріали <b>Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву (ЦДАЕА)</b>.</p><p>Історична цінність та інженерні особливості об'єкта</p><ul><li><b>Унікальний інженерний задум:</b> Основна ідея ГЕС полягає у використанні природного перепаду висот між річками Теребля та Ріка, які протікають паралельно, але на різних рівнях (різниця становить близько 200 метрів).</li><li><b>Хід будівництва у 1954 році:</b> Станом на вересень 1954 року тривали активні роботи з зведення греблі, прокладання дериваційного тунелю крізь гірський хребет та монтування основних гідроагрегатів.</li><li><b>Значення для регіону:</b> Пуск ГЕС дозволив забезпечити електроенергією значну частину Закарпатської області та промислові об'єкти післявоєнного періоду.</li></ul><p>Теребле-Ріцька ГЕС є унікальним гідротехнічним об'єктом, який розташований у Хустському районі Закарпатської області. Це єдина у світі гідроелектростанція, що споруджена на двох паралельних річках — Тереблі та Ріці — з використанням природного перепаду висот між ними, що становить близько 200 метрів.</p><p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Основні технологічні особливості та принцип роботи</span></p><ul><li><b>Дериваційний тунель:</b> Вода з водосховища на річці Теребля подається крізь Бовцарський хребет по спеціальному дериваційному тунелю довжиною <b>3,6 км</b> до машинного залу, розташованого на березі річки Ріка.</li><li><b>Гребля та водосховище:</b> На річці Теребля зведено бетоновану греблю заввишки <b>46 метрів</b> та довжиною <b>153 метри</b>, яка утворює Вільшанське водосховище об'ємом близько 24 млн кубометрів.</li><li><b>Енергетичне обладнання:</b> У машинному залі встановлено 3 радіально-осьові гідротурбіни типу Френсіс потужністю <b>9,0 МВт</b> кожна, що працюють під напором у 210 метрів.</li></ul><p>Ключові технічні параметри об'єкта</p><p><response-element class="no-md" ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><single-image _nghost-ng-c3137040845="" data-is-interactive="false" class="spark-licensed-center-host luminous-layout ng-star-inserted" data-image-attachment-index="0" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----></single-image><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----></response-element></p><table><thead><tr><td>Параметр</td><td>Показник</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>Встановлена потужність</b></td><td><b>27 МВт</b> (3 турбіни по 9 МВт)</td></tr><tr><td><b>Середньорічний виробіток</b></td><td>~120–130 млн кВт·год</td></tr><tr><td><b>Розрахунковий напір води</b></td><td><b>210 метрів</b></td></tr><tr><td><b>Довжина дериваційного тунелю</b></td><td><b>3630 метрів</b> (діаметр 2,2 м)</td></tr><tr><td><b>Параметри греблі</b></td><td>Висота — <b>46 м</b>, довжина по гребню — <b>153 м</b></td></tr><tr><td><b>Річки-учасниці проекту</b></td><td>р. Теребля (забір води) та р. Ріка (скид води)</td></tr></tbody></table>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>Будівництво Теребле-Ріцької ГЕС у вересні 1954 року: оприлюднено архівні матеріали ЦДАЕА</h1>
                        <p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">У Центральному державному аудіовізуальному та електронному архіві (ЦДАЕА) збереглися унікальні історичні матеріали, що фіксують масштабне будівництво Теребле-Ріцької гідроелектростанції на Закарпатті у вересні 1954 року. Об'єкт є однією з найцікавіших інженерних споруд регіону, яка використовує перепад рівнів двох карпатських річок.</span></p><p>Про це свідчать архівні фото- та відеоматеріали <b>Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву (ЦДАЕА)</b>.</p><p>Історична цінність та інженерні особливості об'єкта</p><ul><li><b>Унікальний інженерний задум:</b> Основна ідея ГЕС полягає у використанні природного перепаду висот між річками Теребля та Ріка, які протікають паралельно, але на різних рівнях (різниця становить близько 200 метрів).</li><li><b>Хід будівництва у 1954 році:</b> Станом на вересень 1954 року тривали активні роботи з зведення греблі, прокладання дериваційного тунелю крізь гірський хребет та монтування основних гідроагрегатів.</li><li><b>Значення для регіону:</b> Пуск ГЕС дозволив забезпечити електроенергією значну частину Закарпатської області та промислові об'єкти післявоєнного періоду.</li></ul><p>Теребле-Ріцька ГЕС є унікальним гідротехнічним об'єктом, який розташований у Хустському районі Закарпатської області. Це єдина у світі гідроелектростанція, що споруджена на двох паралельних річках — Тереблі та Ріці — з використанням природного перепаду висот між ними, що становить близько 200 метрів.</p><p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Основні технологічні особливості та принцип роботи</span></p><ul><li><b>Дериваційний тунель:</b> Вода з водосховища на річці Теребля подається крізь Бовцарський хребет по спеціальному дериваційному тунелю довжиною <b>3,6 км</b> до машинного залу, розташованого на березі річки Ріка.</li><li><b>Гребля та водосховище:</b> На річці Теребля зведено бетоновану греблю заввишки <b>46 метрів</b> та довжиною <b>153 метри</b>, яка утворює Вільшанське водосховище об'ємом близько 24 млн кубометрів.</li><li><b>Енергетичне обладнання:</b> У машинному залі встановлено 3 радіально-осьові гідротурбіни типу Френсіс потужністю <b>9,0 МВт</b> кожна, що працюють під напором у 210 метрів.</li></ul><p>Ключові технічні параметри об'єкта</p><p><response-element class="no-md" ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><single-image _nghost-ng-c3137040845="" data-is-interactive="false" class="spark-licensed-center-host luminous-layout ng-star-inserted" data-image-attachment-index="0" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----></single-image><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----><!----></response-element></p><table><thead><tr><td>Параметр</td><td>Показник</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>Встановлена потужність</b></td><td><b>27 МВт</b> (3 турбіни по 9 МВт)</td></tr><tr><td><b>Середньорічний виробіток</b></td><td>~120–130 млн кВт·год</td></tr><tr><td><b>Розрахунковий напір води</b></td><td><b>210 метрів</b></td></tr><tr><td><b>Довжина дериваційного тунелю</b></td><td><b>3630 метрів</b> (діаметр 2,2 м)</td></tr><tr><td><b>Параметри греблі</b></td><td>Висота — <b>46 м</b>, довжина по гребню — <b>153 м</b></td></tr><tr><td><b>Річки-учасниці проекту</b></td><td>р. Теребля (забір води) та р. Ріка (скид води)</td></tr></tbody></table>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/society/6aa277d9c6265/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[На Рахівщині чергова ДТП з мотоциклом: 15-річний підліток та 24-річний чоловік опинилися у лікарні]]></title>
                <description>Нічний зліт на швидкості: яка таємниця трагічної аварії на мотоциклі викрилася після госпіталізації двох молодих людей на Рахівщині</description>
                <link>https://goloskarpat.info/society/6aa2766fdb5b5/</link>
                <pubDate>2026-09-10T12:20:47+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/4/14897552706aa2766fea6fd_image.jpeg_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>Нічний зліт на швидкості: яка таємниця трагічної аварії на мотоциклі викрилася після госпіталізації двох молодих людей на Рахівщині</h1>
                        <p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">У Рахівському районі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю мотоцикла. Водій двоколісного транспорту не впорався з керуванням, унаслідок чого мотоцикл перекинувся. Постраждали двоє пасажирів — 15-річний хлопець та 24-річний чоловік.</span></p><p>Про це повідомляє <b>«103 Закарпаття»</b>.</p><p>Обставини ДТП та стан постраждалих</p><ul><li><b>Характер аварії:</b> Водій мотоцикла втратив контроль над керуванням, що призвело до перекидання транспортного засобу.</li><li><b>Травми 15-річного підлітка:</b> Відкритий перелом зі зміщенням нижньої третини лівого стегна. Бригада ЕМД №1205 спочатку доправила його до Рахівської районної лікарні, після чого медики бригади №1200 транспортували хлопця до Закарпатської обласної дитячої лікарні.</li><li><b>Травми 24-річного чоловіка:</b> Відкрита черепно-мозкова травма та травматичний шок. Потерпілого терміново госпіталізували до реанімаційного відділення Рахівської районної лікарні.</li><li><b>Правоохоронні заходи:</b> На місці автопригоди працювали слідчо-оперативна група та правоохоронці для встановлення всіх обставин ДТП.</li></ul><p>Деталі дорожньо-транспортної пригоди</p><table><thead><tr><td>Параметр</td><td>Відомості</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>Місце події</b></td><td>Рахівський район, Закарпатська область</td></tr><tr><td><b>Учасники ДТП</b></td><td>15-річний хлопець та 24-річний чоловік</td></tr><tr><td><b>Травми підлітка (15 років)</b></td><td>Відкритий перелом стегна зі зміщенням <i>(направлений до обласної дитячої лікарні)</i></td></tr><tr><td><b>Травми чоловіка (24 роки)</b></td><td>Відкрита ЧМТ, травматичний шок <i>(госпіталізований до реанімації)</i></td></tr><tr><td><b>Медичні бригади</b></td><td>Бригади ЕМД №1205 та №1200</td></tr></tbody></table>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>Нічний зліт на швидкості: яка таємниця трагічної аварії на мотоциклі викрилася після госпіталізації двох молодих людей на Рахівщині</h1>
                        <p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">У Рахівському районі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю мотоцикла. Водій двоколісного транспорту не впорався з керуванням, унаслідок чого мотоцикл перекинувся. Постраждали двоє пасажирів — 15-річний хлопець та 24-річний чоловік.</span></p><p>Про це повідомляє <b>«103 Закарпаття»</b>.</p><p>Обставини ДТП та стан постраждалих</p><ul><li><b>Характер аварії:</b> Водій мотоцикла втратив контроль над керуванням, що призвело до перекидання транспортного засобу.</li><li><b>Травми 15-річного підлітка:</b> Відкритий перелом зі зміщенням нижньої третини лівого стегна. Бригада ЕМД №1205 спочатку доправила його до Рахівської районної лікарні, після чого медики бригади №1200 транспортували хлопця до Закарпатської обласної дитячої лікарні.</li><li><b>Травми 24-річного чоловіка:</b> Відкрита черепно-мозкова травма та травматичний шок. Потерпілого терміново госпіталізували до реанімаційного відділення Рахівської районної лікарні.</li><li><b>Правоохоронні заходи:</b> На місці автопригоди працювали слідчо-оперативна група та правоохоронці для встановлення всіх обставин ДТП.</li></ul><p>Деталі дорожньо-транспортної пригоди</p><table><thead><tr><td>Параметр</td><td>Відомості</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>Місце події</b></td><td>Рахівський район, Закарпатська область</td></tr><tr><td><b>Учасники ДТП</b></td><td>15-річний хлопець та 24-річний чоловік</td></tr><tr><td><b>Травми підлітка (15 років)</b></td><td>Відкритий перелом стегна зі зміщенням <i>(направлений до обласної дитячої лікарні)</i></td></tr><tr><td><b>Травми чоловіка (24 роки)</b></td><td>Відкрита ЧМТ, травматичний шок <i>(госпіталізований до реанімації)</i></td></tr><tr><td><b>Медичні бригади</b></td><td>Бригади ЕМД №1205 та №1200</td></tr></tbody></table>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>Нічний зліт на швидкості: яка таємниця трагічної аварії на мотоциклі викрилася після госпіталізації двох молодих людей на Рахівщині</h1>
                        <p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">У Рахівському районі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю мотоцикла. Водій двоколісного транспорту не впорався з керуванням, унаслідок чого мотоцикл перекинувся. Постраждали двоє пасажирів — 15-річний хлопець та 24-річний чоловік.</span></p><p>Про це повідомляє <b>«103 Закарпаття»</b>.</p><p>Обставини ДТП та стан постраждалих</p><ul><li><b>Характер аварії:</b> Водій мотоцикла втратив контроль над керуванням, що призвело до перекидання транспортного засобу.</li><li><b>Травми 15-річного підлітка:</b> Відкритий перелом зі зміщенням нижньої третини лівого стегна. Бригада ЕМД №1205 спочатку доправила його до Рахівської районної лікарні, після чого медики бригади №1200 транспортували хлопця до Закарпатської обласної дитячої лікарні.</li><li><b>Травми 24-річного чоловіка:</b> Відкрита черепно-мозкова травма та травматичний шок. Потерпілого терміново госпіталізували до реанімаційного відділення Рахівської районної лікарні.</li><li><b>Правоохоронні заходи:</b> На місці автопригоди працювали слідчо-оперативна група та правоохоронці для встановлення всіх обставин ДТП.</li></ul><p>Деталі дорожньо-транспортної пригоди</p><table><thead><tr><td>Параметр</td><td>Відомості</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>Місце події</b></td><td>Рахівський район, Закарпатська область</td></tr><tr><td><b>Учасники ДТП</b></td><td>15-річний хлопець та 24-річний чоловік</td></tr><tr><td><b>Травми підлітка (15 років)</b></td><td>Відкритий перелом стегна зі зміщенням <i>(направлений до обласної дитячої лікарні)</i></td></tr><tr><td><b>Травми чоловіка (24 роки)</b></td><td>Відкрита ЧМТ, травматичний шок <i>(госпіталізований до реанімації)</i></td></tr><tr><td><b>Медичні бригади</b></td><td>Бригади ЕМД №1205 та №1200</td></tr></tbody></table>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/society/6aa2766fdb5b5/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[На Закарпатті п&#039;яний військовослужбовець у СЗЧ підірвав гранату біля магазину: у поліції розповіли подробиці]]></title>
                <description>Нічний вибух біля магазину: яка таємниця небезпечних розваг ухилянта викрилася під час оперативного затримання на Закарпатті</description>
                <link>https://goloskarpat.info/criminal/6aa275bfe7a76/</link>
                <pubDate>2026-09-10T12:17:51+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/8/18022995476aa275c000311_image.jpeg_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>Нічний вибух біля магазину: яка таємниця небезпечних розваг ухилянта викрилася під час оперативного затримання на Закарпатті</h1>
                        <p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">На Закарпатті правоохоронці затримали військовослужбовця, який перебував у самовільному залишенні частини (СЗЧ). У стані алкогольного сп'яніння чоловік лякав перехожих біля місцевого магазину боєприпасом, після чого кинув його на землю, що спричинило вибух.</span></p><p>Про це офіційно повідомило <b>Головне управління Нацполіції у Закарпатській області</b>.</p><p>Обставини події та наслідки</p><ul><li><b>Перебіг подій:</b> Повідомлення про інцидент надійшло до поліції о 18:23. Чоловік демонстрував гранату перед відвідувачами та перехожими, а потім кинув її під ноги.</li><li><b>Результати огляду:</b> Вибухотехніки встановили, що підірваний боєприпас був навчально-імітаційним. Унаслідок вибуху ніхто не постраждав.</li><li><b>Статус затриманого:</b> Фігурантом виявився військовослужбовець, який самовільно залишив розташування свого підрозділу та розпивав алкогольні напої.</li><li><b>Правова кваліфікація:</b> Дії зловмисника кваліфіковано за <b>ч. 4 ст. 296 КК України</b> (хуліганство із застосуванням зброї чи предметів, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень). Окрім цього, готується підозра за <b>ст. 407 КК України</b> (СЗЧ).</li><li><b>Процесуальний статус:</b> Наразі чоловік перебуває в ізоляторі тимчасового тримання. Процесуальне керівництво у справі здійснює спеціалізована оборонна прокуратура.</li></ul><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/9/5/953680306aa27548e762c_image.jpeg" style="width: 1061.25px;" data-filename=""><br></p><p>Деталі надзвичайної події</p><table><thead><tr><td>Параметр</td><td>Відомості</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>Час надходження сигналу</b></td><td>10 вересня 2026 року, 18:23</td></tr><tr><td><b>Місце інциденту</b></td><td>Поблизу торговельного закладу (Закарпатська область)</td></tr><tr><td><b>Характер боєприпасу</b></td><td>Навчально-імітаційна граната</td></tr><tr><td><b>Постраждалі</b></td><td>Тілесних ушкоджень немає</td></tr><tr><td><b>Правова кваліфікація</b></td><td>Ч. 4 ст. 296 КК України, ст. 407 КК України</td></tr><tr><td><b>Запобіжний захід</b></td><td>Поміщення до ізолятора тимчасового тримання (ІТТ)</td></tr></tbody></table>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>Нічний вибух біля магазину: яка таємниця небезпечних розваг ухилянта викрилася під час оперативного затримання на Закарпатті</h1>
                        <p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">На Закарпатті правоохоронці затримали військовослужбовця, який перебував у самовільному залишенні частини (СЗЧ). У стані алкогольного сп'яніння чоловік лякав перехожих біля місцевого магазину боєприпасом, після чого кинув його на землю, що спричинило вибух.</span></p><p>Про це офіційно повідомило <b>Головне управління Нацполіції у Закарпатській області</b>.</p><p>Обставини події та наслідки</p><ul><li><b>Перебіг подій:</b> Повідомлення про інцидент надійшло до поліції о 18:23. Чоловік демонстрував гранату перед відвідувачами та перехожими, а потім кинув її під ноги.</li><li><b>Результати огляду:</b> Вибухотехніки встановили, що підірваний боєприпас був навчально-імітаційним. Унаслідок вибуху ніхто не постраждав.</li><li><b>Статус затриманого:</b> Фігурантом виявився військовослужбовець, який самовільно залишив розташування свого підрозділу та розпивав алкогольні напої.</li><li><b>Правова кваліфікація:</b> Дії зловмисника кваліфіковано за <b>ч. 4 ст. 296 КК України</b> (хуліганство із застосуванням зброї чи предметів, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень). Окрім цього, готується підозра за <b>ст. 407 КК України</b> (СЗЧ).</li><li><b>Процесуальний статус:</b> Наразі чоловік перебуває в ізоляторі тимчасового тримання. Процесуальне керівництво у справі здійснює спеціалізована оборонна прокуратура.</li></ul><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/9/5/953680306aa27548e762c_image.jpeg" style="width: 1061.25px;" data-filename=""><br></p><p>Деталі надзвичайної події</p><table><thead><tr><td>Параметр</td><td>Відомості</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>Час надходження сигналу</b></td><td>10 вересня 2026 року, 18:23</td></tr><tr><td><b>Місце інциденту</b></td><td>Поблизу торговельного закладу (Закарпатська область)</td></tr><tr><td><b>Характер боєприпасу</b></td><td>Навчально-імітаційна граната</td></tr><tr><td><b>Постраждалі</b></td><td>Тілесних ушкоджень немає</td></tr><tr><td><b>Правова кваліфікація</b></td><td>Ч. 4 ст. 296 КК України, ст. 407 КК України</td></tr><tr><td><b>Запобіжний захід</b></td><td>Поміщення до ізолятора тимчасового тримання (ІТТ)</td></tr></tbody></table>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>Нічний вибух біля магазину: яка таємниця небезпечних розваг ухилянта викрилася під час оперативного затримання на Закарпатті</h1>
                        <p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">На Закарпатті правоохоронці затримали військовослужбовця, який перебував у самовільному залишенні частини (СЗЧ). У стані алкогольного сп'яніння чоловік лякав перехожих біля місцевого магазину боєприпасом, після чого кинув його на землю, що спричинило вибух.</span></p><p>Про це офіційно повідомило <b>Головне управління Нацполіції у Закарпатській області</b>.</p><p>Обставини події та наслідки</p><ul><li><b>Перебіг подій:</b> Повідомлення про інцидент надійшло до поліції о 18:23. Чоловік демонстрував гранату перед відвідувачами та перехожими, а потім кинув її під ноги.</li><li><b>Результати огляду:</b> Вибухотехніки встановили, що підірваний боєприпас був навчально-імітаційним. Унаслідок вибуху ніхто не постраждав.</li><li><b>Статус затриманого:</b> Фігурантом виявився військовослужбовець, який самовільно залишив розташування свого підрозділу та розпивав алкогольні напої.</li><li><b>Правова кваліфікація:</b> Дії зловмисника кваліфіковано за <b>ч. 4 ст. 296 КК України</b> (хуліганство із застосуванням зброї чи предметів, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень). Окрім цього, готується підозра за <b>ст. 407 КК України</b> (СЗЧ).</li><li><b>Процесуальний статус:</b> Наразі чоловік перебуває в ізоляторі тимчасового тримання. Процесуальне керівництво у справі здійснює спеціалізована оборонна прокуратура.</li></ul><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/9/5/953680306aa27548e762c_image.jpeg" style="width: 1061.25px;" data-filename=""><br></p><p>Деталі надзвичайної події</p><table><thead><tr><td>Параметр</td><td>Відомості</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>Час надходження сигналу</b></td><td>10 вересня 2026 року, 18:23</td></tr><tr><td><b>Місце інциденту</b></td><td>Поблизу торговельного закладу (Закарпатська область)</td></tr><tr><td><b>Характер боєприпасу</b></td><td>Навчально-імітаційна граната</td></tr><tr><td><b>Постраждалі</b></td><td>Тілесних ушкоджень немає</td></tr><tr><td><b>Правова кваліфікація</b></td><td>Ч. 4 ст. 296 КК України, ст. 407 КК України</td></tr><tr><td><b>Запобіжний захід</b></td><td>Поміщення до ізолятора тимчасового тримання (ІТТ)</td></tr></tbody></table>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/criminal/6aa275bfe7a76/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[Басейн чи вода: у Перечині розгорнулася дискусія, яка вийшла далеко за межі спорту]]></title>
                <description>У Перечині обговорюють басейн: одна проблема виявилася важливішою за спорт</description>
                <link>https://goloskarpat.info/society/6aa28e65a7902/</link>
                <pubDate>2026-09-10T14:03:01+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/5/6/5640623916aa28e65b07e0_image.jpeg_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>У Перечині обговорюють басейн: одна проблема виявилася важливішою за спорт</h1>
                        <p>Міський голова Перечина Іван Погоріляк <a href="https://www.facebook.com/pogorilak/posts/pfbid02RFUaw4ami6p38zqPKEkHeWbubxnKCBspEFAffy7H6ZgT1Szfm9p6cvTWit6H53Wul?__cft__[0]=AZj-NNS-KETMYgHjTOVBag9GNjNmbnfCgaFeqb948v-fmIvxjsy6KvbZZIUzOPEOf-S-yw2GMVEnf4lC6rEEn9TMvZSRrTIUivAvHgpt5Z3ZtUMgw1oVMrsDNy9rRADYziTQIsoEyq8yfG8BHeJb7SKtG1OW6HzpEQ&amp;__tn__=%2CO%2CP-R" target="_blank">звернувся</a> до мешканців громади із запитанням, чи варто будувати у місті басейн. Допис він опублікував у Facebook, запропонувавши жителям висловити свою думку.</p><blockquote class="blockquote">«Чи потрібно в Перечині будувати басейн? Висловлюйте свої думки», - написав Іван Погоріляк.</blockquote><p>На запитання мера мешканці почали активно відповідати. Більшість коментарів підтримує появу басейну, однак частина людей звернула увагу на іншу проблему, яка для них зараз є першочерговою, - доступ до води.</p><h2>Яким хочуть бачити басейн у Перечині</h2><p>У коментарях жителі Перечина не просто відповідають «так», а пропонують власне бачення майбутнього об'єкта.</p><p>Зокрема, Іван Корпанець вважає, що місту потрібен не звичайний басейн для відпочинку, а повноцінний спортивний комплекс. На його думку, там могли б займатися діти та молодь, а об'єкт варто планувати з перспективою на 20-25 років.</p><blockquote class="blockquote">«Однозначно, басейн місту давно потрібний», - зазначив він, додавши, що варто передбачити окремі можливості для дітей і дорослих та розвиток водних видів спорту.</blockquote><p>Інша мешканка громади запропонувала сучасний комплекс із критим басейном, який працював би протягом року, та відкритою частиною для літнього відпочинку. На її думку, таким об'єктом могли б користуватися не лише жителі Перечина, а й мешканці навколишніх сіл.</p><p>Ще одна думка стосується поєднання басейну з іншою спортивною інфраструктурою. У коментарях згадували фітнес-центр та навіть аквапарк.</p><p>Тобто для частини жителів питання вже виходить за межі простого будівництва басейну. Йдеться про створення у Перечині сучасного спортивно-оздоровчого простору.</p><h2>Вода стала головним аргументом противників ідеї</h2><p>Водночас дискусія показала й іншу сторону питання.</p><p>Деякі мешканці нагадали про проблеми з водопостачанням у Перечині та, зокрема, у мікрорайоні Поташня. Один із коментаторів зазначив, що в районі люди тривалий час залишаються без води.</p><p>Ще одна учасниця обговорення написала, що, на її думку, проблему води потрібно вирішувати раніше за будівництво басейну. Вона пов'язала ситуацію зі зменшенням опадів та пересиханням колодязів, струмків і водозабірних шахт.</p><p>Окремо прозвучала думка, що басейн доцільно було б розташувати саме в Поташні, одночасно вирішивши питання підведення централізованої води до мікрорайону.</p><p>Таким чином, у<a href="https://goloskarpat.info/business/6a9aa52c75b88/" target="_blank"> Перечині</a> сформувалися фактично дві позиції. Перша полягає в тому, що басейн потрібен як інвестиція у спорт, дітей та дозвілля. Друга наголошує, що перед реалізацією такого проєкту громаді необхідно звернути увагу на базову комунальну інфраструктуру.</p><h2>Що відомо про ситуацію з водою у Перечинській громаді</h2><p>Питання якості та доступності води для Перечина не є новим.</p><p>У листопаді 2025 року Суспільне Ужгород повідомляло, що після скарг місцевих жителів у Перечинській громаді перевірили воду у трьох гірських джерелах. За результатами дослідження вода не відповідала нормам питної. Дослідження проводила Ужгородська філія Центру контролю та профілактики хвороб.</p><p>Міський голова Іван Погоріляк тоді повідомляв, що фахівці мали провести додаткові дослідження у двох джерелах - у Сімері та біля «Білих ведмедів». «Фахівці вже вирішили провести додаткові, глибші дослідження у двох джерелах», - зазначав очільник громади.</p><p>Цей факт важливий для нинішньої дискусії, оскільки показує, що питання води в Перечинській громаді має не лише побутовий, а й санітарний аспект.</p><p>На рівні області водна тема також залишається актуальною. У 2026 році Державне агентство водних ресурсів України кілька разів повідомляло про маловоддя на окремих річках України та запровадження тимчасових обмежень для окремих водокористувачів.</p><p>Водночас офіційні дані Закарпатської ОВА свідчать, що для Перечина діють тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення: станом на 1 липня 2026 року вони становили відповідно 28,45 та 17,68 грн за кубометр.</p><h2>Чи з'явиться басейн у Перечині</h2><p>Наразі з публічного повідомлення Івана Погоріляка не випливає, що будівництво басейну вже затверджене або що визначено конкретний проєкт, бюджет чи місце розташування.</p><p>Тому нинішня дискусія має передусім характер громадського обговорення. Вона показала, що мешканці Перечина загалом підтримують ідею басейну, але одночасно очікують вирішення проблем водопостачання.</p><p>Для міста це може стати питанням пріоритетів: чи має йтися про окремий басейн, великий спортивний комплекс або об'єкт, який одночасно стане частиною ширшої інфраструктури громади.</p><p>Поки остаточного рішення немає, мер Перечина фактично виніс питання на публічне обговорення. І за кількістю та змістом коментарів видно, що для жителів воно виявилося значно ширшим, ніж просте «так» або «ні».</p>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>У Перечині обговорюють басейн: одна проблема виявилася важливішою за спорт</h1>
                        <p>Міський голова Перечина Іван Погоріляк <a href="https://www.facebook.com/pogorilak/posts/pfbid02RFUaw4ami6p38zqPKEkHeWbubxnKCBspEFAffy7H6ZgT1Szfm9p6cvTWit6H53Wul?__cft__[0]=AZj-NNS-KETMYgHjTOVBag9GNjNmbnfCgaFeqb948v-fmIvxjsy6KvbZZIUzOPEOf-S-yw2GMVEnf4lC6rEEn9TMvZSRrTIUivAvHgpt5Z3ZtUMgw1oVMrsDNy9rRADYziTQIsoEyq8yfG8BHeJb7SKtG1OW6HzpEQ&amp;__tn__=%2CO%2CP-R" target="_blank">звернувся</a> до мешканців громади із запитанням, чи варто будувати у місті басейн. Допис він опублікував у Facebook, запропонувавши жителям висловити свою думку.</p><blockquote class="blockquote">«Чи потрібно в Перечині будувати басейн? Висловлюйте свої думки», - написав Іван Погоріляк.</blockquote><p>На запитання мера мешканці почали активно відповідати. Більшість коментарів підтримує появу басейну, однак частина людей звернула увагу на іншу проблему, яка для них зараз є першочерговою, - доступ до води.</p><h2>Яким хочуть бачити басейн у Перечині</h2><p>У коментарях жителі Перечина не просто відповідають «так», а пропонують власне бачення майбутнього об'єкта.</p><p>Зокрема, Іван Корпанець вважає, що місту потрібен не звичайний басейн для відпочинку, а повноцінний спортивний комплекс. На його думку, там могли б займатися діти та молодь, а об'єкт варто планувати з перспективою на 20-25 років.</p><blockquote class="blockquote">«Однозначно, басейн місту давно потрібний», - зазначив він, додавши, що варто передбачити окремі можливості для дітей і дорослих та розвиток водних видів спорту.</blockquote><p>Інша мешканка громади запропонувала сучасний комплекс із критим басейном, який працював би протягом року, та відкритою частиною для літнього відпочинку. На її думку, таким об'єктом могли б користуватися не лише жителі Перечина, а й мешканці навколишніх сіл.</p><p>Ще одна думка стосується поєднання басейну з іншою спортивною інфраструктурою. У коментарях згадували фітнес-центр та навіть аквапарк.</p><p>Тобто для частини жителів питання вже виходить за межі простого будівництва басейну. Йдеться про створення у Перечині сучасного спортивно-оздоровчого простору.</p><h2>Вода стала головним аргументом противників ідеї</h2><p>Водночас дискусія показала й іншу сторону питання.</p><p>Деякі мешканці нагадали про проблеми з водопостачанням у Перечині та, зокрема, у мікрорайоні Поташня. Один із коментаторів зазначив, що в районі люди тривалий час залишаються без води.</p><p>Ще одна учасниця обговорення написала, що, на її думку, проблему води потрібно вирішувати раніше за будівництво басейну. Вона пов'язала ситуацію зі зменшенням опадів та пересиханням колодязів, струмків і водозабірних шахт.</p><p>Окремо прозвучала думка, що басейн доцільно було б розташувати саме в Поташні, одночасно вирішивши питання підведення централізованої води до мікрорайону.</p><p>Таким чином, у<a href="https://goloskarpat.info/business/6a9aa52c75b88/" target="_blank"> Перечині</a> сформувалися фактично дві позиції. Перша полягає в тому, що басейн потрібен як інвестиція у спорт, дітей та дозвілля. Друга наголошує, що перед реалізацією такого проєкту громаді необхідно звернути увагу на базову комунальну інфраструктуру.</p><h2>Що відомо про ситуацію з водою у Перечинській громаді</h2><p>Питання якості та доступності води для Перечина не є новим.</p><p>У листопаді 2025 року Суспільне Ужгород повідомляло, що після скарг місцевих жителів у Перечинській громаді перевірили воду у трьох гірських джерелах. За результатами дослідження вода не відповідала нормам питної. Дослідження проводила Ужгородська філія Центру контролю та профілактики хвороб.</p><p>Міський голова Іван Погоріляк тоді повідомляв, що фахівці мали провести додаткові дослідження у двох джерелах - у Сімері та біля «Білих ведмедів». «Фахівці вже вирішили провести додаткові, глибші дослідження у двох джерелах», - зазначав очільник громади.</p><p>Цей факт важливий для нинішньої дискусії, оскільки показує, що питання води в Перечинській громаді має не лише побутовий, а й санітарний аспект.</p><p>На рівні області водна тема також залишається актуальною. У 2026 році Державне агентство водних ресурсів України кілька разів повідомляло про маловоддя на окремих річках України та запровадження тимчасових обмежень для окремих водокористувачів.</p><p>Водночас офіційні дані Закарпатської ОВА свідчать, що для Перечина діють тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення: станом на 1 липня 2026 року вони становили відповідно 28,45 та 17,68 грн за кубометр.</p><h2>Чи з'явиться басейн у Перечині</h2><p>Наразі з публічного повідомлення Івана Погоріляка не випливає, що будівництво басейну вже затверджене або що визначено конкретний проєкт, бюджет чи місце розташування.</p><p>Тому нинішня дискусія має передусім характер громадського обговорення. Вона показала, що мешканці Перечина загалом підтримують ідею басейну, але одночасно очікують вирішення проблем водопостачання.</p><p>Для міста це може стати питанням пріоритетів: чи має йтися про окремий басейн, великий спортивний комплекс або об'єкт, який одночасно стане частиною ширшої інфраструктури громади.</p><p>Поки остаточного рішення немає, мер Перечина фактично виніс питання на публічне обговорення. І за кількістю та змістом коментарів видно, що для жителів воно виявилося значно ширшим, ніж просте «так» або «ні».</p>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>У Перечині обговорюють басейн: одна проблема виявилася важливішою за спорт</h1>
                        <p>Міський голова Перечина Іван Погоріляк <a href="https://www.facebook.com/pogorilak/posts/pfbid02RFUaw4ami6p38zqPKEkHeWbubxnKCBspEFAffy7H6ZgT1Szfm9p6cvTWit6H53Wul?__cft__[0]=AZj-NNS-KETMYgHjTOVBag9GNjNmbnfCgaFeqb948v-fmIvxjsy6KvbZZIUzOPEOf-S-yw2GMVEnf4lC6rEEn9TMvZSRrTIUivAvHgpt5Z3ZtUMgw1oVMrsDNy9rRADYziTQIsoEyq8yfG8BHeJb7SKtG1OW6HzpEQ&amp;__tn__=%2CO%2CP-R" target="_blank">звернувся</a> до мешканців громади із запитанням, чи варто будувати у місті басейн. Допис він опублікував у Facebook, запропонувавши жителям висловити свою думку.</p><blockquote class="blockquote">«Чи потрібно в Перечині будувати басейн? Висловлюйте свої думки», - написав Іван Погоріляк.</blockquote><p>На запитання мера мешканці почали активно відповідати. Більшість коментарів підтримує появу басейну, однак частина людей звернула увагу на іншу проблему, яка для них зараз є першочерговою, - доступ до води.</p><h2>Яким хочуть бачити басейн у Перечині</h2><p>У коментарях жителі Перечина не просто відповідають «так», а пропонують власне бачення майбутнього об'єкта.</p><p>Зокрема, Іван Корпанець вважає, що місту потрібен не звичайний басейн для відпочинку, а повноцінний спортивний комплекс. На його думку, там могли б займатися діти та молодь, а об'єкт варто планувати з перспективою на 20-25 років.</p><blockquote class="blockquote">«Однозначно, басейн місту давно потрібний», - зазначив він, додавши, що варто передбачити окремі можливості для дітей і дорослих та розвиток водних видів спорту.</blockquote><p>Інша мешканка громади запропонувала сучасний комплекс із критим басейном, який працював би протягом року, та відкритою частиною для літнього відпочинку. На її думку, таким об'єктом могли б користуватися не лише жителі Перечина, а й мешканці навколишніх сіл.</p><p>Ще одна думка стосується поєднання басейну з іншою спортивною інфраструктурою. У коментарях згадували фітнес-центр та навіть аквапарк.</p><p>Тобто для частини жителів питання вже виходить за межі простого будівництва басейну. Йдеться про створення у Перечині сучасного спортивно-оздоровчого простору.</p><h2>Вода стала головним аргументом противників ідеї</h2><p>Водночас дискусія показала й іншу сторону питання.</p><p>Деякі мешканці нагадали про проблеми з водопостачанням у Перечині та, зокрема, у мікрорайоні Поташня. Один із коментаторів зазначив, що в районі люди тривалий час залишаються без води.</p><p>Ще одна учасниця обговорення написала, що, на її думку, проблему води потрібно вирішувати раніше за будівництво басейну. Вона пов'язала ситуацію зі зменшенням опадів та пересиханням колодязів, струмків і водозабірних шахт.</p><p>Окремо прозвучала думка, що басейн доцільно було б розташувати саме в Поташні, одночасно вирішивши питання підведення централізованої води до мікрорайону.</p><p>Таким чином, у<a href="https://goloskarpat.info/business/6a9aa52c75b88/" target="_blank"> Перечині</a> сформувалися фактично дві позиції. Перша полягає в тому, що басейн потрібен як інвестиція у спорт, дітей та дозвілля. Друга наголошує, що перед реалізацією такого проєкту громаді необхідно звернути увагу на базову комунальну інфраструктуру.</p><h2>Що відомо про ситуацію з водою у Перечинській громаді</h2><p>Питання якості та доступності води для Перечина не є новим.</p><p>У листопаді 2025 року Суспільне Ужгород повідомляло, що після скарг місцевих жителів у Перечинській громаді перевірили воду у трьох гірських джерелах. За результатами дослідження вода не відповідала нормам питної. Дослідження проводила Ужгородська філія Центру контролю та профілактики хвороб.</p><p>Міський голова Іван Погоріляк тоді повідомляв, що фахівці мали провести додаткові дослідження у двох джерелах - у Сімері та біля «Білих ведмедів». «Фахівці вже вирішили провести додаткові, глибші дослідження у двох джерелах», - зазначав очільник громади.</p><p>Цей факт важливий для нинішньої дискусії, оскільки показує, що питання води в Перечинській громаді має не лише побутовий, а й санітарний аспект.</p><p>На рівні області водна тема також залишається актуальною. У 2026 році Державне агентство водних ресурсів України кілька разів повідомляло про маловоддя на окремих річках України та запровадження тимчасових обмежень для окремих водокористувачів.</p><p>Водночас офіційні дані Закарпатської ОВА свідчать, що для Перечина діють тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення: станом на 1 липня 2026 року вони становили відповідно 28,45 та 17,68 грн за кубометр.</p><h2>Чи з'явиться басейн у Перечині</h2><p>Наразі з публічного повідомлення Івана Погоріляка не випливає, що будівництво басейну вже затверджене або що визначено конкретний проєкт, бюджет чи місце розташування.</p><p>Тому нинішня дискусія має передусім характер громадського обговорення. Вона показала, що мешканці Перечина загалом підтримують ідею басейну, але одночасно очікують вирішення проблем водопостачання.</p><p>Для міста це може стати питанням пріоритетів: чи має йтися про окремий басейн, великий спортивний комплекс або об'єкт, який одночасно стане частиною ширшої інфраструктури громади.</p><p>Поки остаточного рішення немає, мер Перечина фактично виніс питання на публічне обговорення. І за кількістю та змістом коментарів видно, що для жителів воно виявилося значно ширшим, ніж просте «так» або «ні».</p>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/society/6aa28e65a7902/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[Зауваження через заповідну зону закінчилося побиттям: на Закарпатті оголосили підозру нападнику на киян біля озера Апшинець]]></title>
                <description>Загадка конфлікту на високогірному озері: яка таємниця нападу на туристів із Києва викрилася після вручення підозри жителю Нижньої Апші</description>
                <link>https://goloskarpat.info/criminal/6aa2663d6eab2/</link>
                <pubDate>2026-09-10T11:11:41+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/5/1583908546aa2663d7579b_image.jpeg_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>Загадка конфлікту на високогірному озері: яка таємниця нападу на туристів із Києва викрилася після вручення підозри жителю Нижньої Апші</h1>
                        <p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Тячівська окружна прокуратура повідомила про підозру 52-річному мешканцю села Нижня Апша за фактом хуліганського нападу на подружжя киян біля високогірного озера Апшинець у Рахівському районі. Конфлікт виник після того, як відпочивальники зробили місцевому жителю зауваження щодо порушення екологічних норм у заповідній зоні.</span></p><p>Про це повідомила <b>Закарпатська обласна прокуратура</b>.</p><p>Обставини інциденту та перебіг розслідування</p><ul><li><b>Причина конфлікту:</b> 29 серпня 2026 року кияни звернули увагу чоловіка на заборону заїзду автомобілем на заповідну територію та заборону купання у високогірному озері Апшинець.</li><li><b>Перебіг подій:</b> У відповідь на зауваження підозрюваний почав лаятись. Спробувавши уникнути подальшої суперечки, туристи продовжили рух пішохідним маршрутом. Проте згодом зловмисник наздогнав їх на стежці, перестрів, знову почав нецензурно висловлюватися та кілька разів ударив відпочивальника в обличчя.</li><li><b>Правова кваліфікація:</b> Дії 52-річного фігуранта кваліфіковано за <b>ч. 1 ст. 296 КК України</b> (хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю).</li><li><b>Слідство:</b> Досудове розслідування проводять дізнавачі Рахівського райвідділу поліції під процесуальним керівництвом Тячівської окружної прокуратури.</li></ul><p>Деталі правопорушення</p><table><thead><tr><td>Параметр</td><td>Відомості</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>Дата та місце</b></td><td>29 серпня 2026 року, біля озера Апшинець (Рахівський район)</td></tr><tr><td><b>Потерпілі</b></td><td>Подружжя туристів із Києва</td></tr><tr><td><b>Підозрюваний</b></td><td>52-річний мешканець с. Нижня Апша</td></tr><tr><td><b>Кваліфікація</b></td><td>Ч. 1 ст. 296 КК України (Хуліганство)</td></tr><tr><td><b>Орган досудового розслідування</b></td><td>Рахівський РВП Головного управління Нацполіції в Закарпатській області</td></tr></tbody></table>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>Загадка конфлікту на високогірному озері: яка таємниця нападу на туристів із Києва викрилася після вручення підозри жителю Нижньої Апші</h1>
                        <p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Тячівська окружна прокуратура повідомила про підозру 52-річному мешканцю села Нижня Апша за фактом хуліганського нападу на подружжя киян біля високогірного озера Апшинець у Рахівському районі. Конфлікт виник після того, як відпочивальники зробили місцевому жителю зауваження щодо порушення екологічних норм у заповідній зоні.</span></p><p>Про це повідомила <b>Закарпатська обласна прокуратура</b>.</p><p>Обставини інциденту та перебіг розслідування</p><ul><li><b>Причина конфлікту:</b> 29 серпня 2026 року кияни звернули увагу чоловіка на заборону заїзду автомобілем на заповідну територію та заборону купання у високогірному озері Апшинець.</li><li><b>Перебіг подій:</b> У відповідь на зауваження підозрюваний почав лаятись. Спробувавши уникнути подальшої суперечки, туристи продовжили рух пішохідним маршрутом. Проте згодом зловмисник наздогнав їх на стежці, перестрів, знову почав нецензурно висловлюватися та кілька разів ударив відпочивальника в обличчя.</li><li><b>Правова кваліфікація:</b> Дії 52-річного фігуранта кваліфіковано за <b>ч. 1 ст. 296 КК України</b> (хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю).</li><li><b>Слідство:</b> Досудове розслідування проводять дізнавачі Рахівського райвідділу поліції під процесуальним керівництвом Тячівської окружної прокуратури.</li></ul><p>Деталі правопорушення</p><table><thead><tr><td>Параметр</td><td>Відомості</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>Дата та місце</b></td><td>29 серпня 2026 року, біля озера Апшинець (Рахівський район)</td></tr><tr><td><b>Потерпілі</b></td><td>Подружжя туристів із Києва</td></tr><tr><td><b>Підозрюваний</b></td><td>52-річний мешканець с. Нижня Апша</td></tr><tr><td><b>Кваліфікація</b></td><td>Ч. 1 ст. 296 КК України (Хуліганство)</td></tr><tr><td><b>Орган досудового розслідування</b></td><td>Рахівський РВП Головного управління Нацполіції в Закарпатській області</td></tr></tbody></table>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>Загадка конфлікту на високогірному озері: яка таємниця нападу на туристів із Києва викрилася після вручення підозри жителю Нижньої Апші</h1>
                        <p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Тячівська окружна прокуратура повідомила про підозру 52-річному мешканцю села Нижня Апша за фактом хуліганського нападу на подружжя киян біля високогірного озера Апшинець у Рахівському районі. Конфлікт виник після того, як відпочивальники зробили місцевому жителю зауваження щодо порушення екологічних норм у заповідній зоні.</span></p><p>Про це повідомила <b>Закарпатська обласна прокуратура</b>.</p><p>Обставини інциденту та перебіг розслідування</p><ul><li><b>Причина конфлікту:</b> 29 серпня 2026 року кияни звернули увагу чоловіка на заборону заїзду автомобілем на заповідну територію та заборону купання у високогірному озері Апшинець.</li><li><b>Перебіг подій:</b> У відповідь на зауваження підозрюваний почав лаятись. Спробувавши уникнути подальшої суперечки, туристи продовжили рух пішохідним маршрутом. Проте згодом зловмисник наздогнав їх на стежці, перестрів, знову почав нецензурно висловлюватися та кілька разів ударив відпочивальника в обличчя.</li><li><b>Правова кваліфікація:</b> Дії 52-річного фігуранта кваліфіковано за <b>ч. 1 ст. 296 КК України</b> (хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю).</li><li><b>Слідство:</b> Досудове розслідування проводять дізнавачі Рахівського райвідділу поліції під процесуальним керівництвом Тячівської окружної прокуратури.</li></ul><p>Деталі правопорушення</p><table><thead><tr><td>Параметр</td><td>Відомості</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>Дата та місце</b></td><td>29 серпня 2026 року, біля озера Апшинець (Рахівський район)</td></tr><tr><td><b>Потерпілі</b></td><td>Подружжя туристів із Києва</td></tr><tr><td><b>Підозрюваний</b></td><td>52-річний мешканець с. Нижня Апша</td></tr><tr><td><b>Кваліфікація</b></td><td>Ч. 1 ст. 296 КК України (Хуліганство)</td></tr><tr><td><b>Орган досудового розслідування</b></td><td>Рахівський РВП Головного управління Нацполіції в Закарпатській області</td></tr></tbody></table>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/criminal/6aa2663d6eab2/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[Встигніть до 31 грудня: кому з українських пенсіонерів загрожує зупинення виплат у 2026 році?]]></title>
                <description>Загадка збереження виплат: яка таємниця обов&#039;язкової ідентифікації до кінця року викрилася у роз&#039;ясненні ПФУ</description>
                <link>https://goloskarpat.info/society/6aa254db3b388/</link>
                <pubDate>2026-09-10T09:57:31+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/6/16644733656aa254db42482_image.png_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>Загадка збереження виплат: яка таємниця обов&#039;язкової ідентифікації до кінця року викрилася у роз&#039;ясненні ПФУ</h1>
                        <p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Пенсійний фонд України нагадав про обов'язкове проходження щорічної фізичної ідентифікації для окремих категорій громадян.</span><source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em; font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="3" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"></sup></source-footnote><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;"> Процедура необхідна для підтвердження особи та продовження нарахування грошових виплат.</span><source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em; font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="4" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"></sup></source-footnote><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;"> У разі непоходження перевірки до </span><b style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">31 грудня 2026 року</b><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">, нарахування пенсій після цієї дати буде тимчасово призупинено.</span></p><p><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><p>Про це повідомляє <b>«ТСН»</b> з посиланням на видання Новини.LIVE та Пенсійний фонд України.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="6" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><p>Категорії громадян та доступні способи перевірки<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="7" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><ul><li><b>Обов'язкові категорії:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="8" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline><ul><li>Пенсіонери, які тимчасово перебувають за межами України.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="9" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li>Отримувачі пенсій, які проживають на тимчасово окупованих територіях (ТОТ).<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="10" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li></ul></li><li><b>Рекомендація для ВПО з ТОТ:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="11" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Громадянам, які виїхали з окупації на підконтрольну Україні територію, достатньо змінити адресу виплат в особистому кабінеті ПФУ чи сервісному центрі, щоб уникнути щорічних перевірок.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="12" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li><b>Способи проходження ідентифікації:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="13" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline><ul><li><b>Онлайн:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="14" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Авторизація на вебпорталі електронних послуг ПФУ за допомогою «Дія.Підпису».<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="15" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li><b>Відеозв'язок:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="16" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Подання заяви на сеанс відеоідентифікації з фахівцем ПФУ.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="17" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li><b>Офлайн в Україні:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="18" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Особистий візит до будь-якого сервісного центру ПФУ з паспортом та ІПН.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="19" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li><b>За кордоном:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="20" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Отримання документа про факт перебування в живих у консульстві України та передача його до ПФУ поштою або через портал.<sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li></ul></li></ul><p>Варіанти проходження фізичної ідентифікації<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="21" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><table><thead><tr><td>Спосіб / Канал</td><td>Для кого підходить</td><td>Необхідні дії / Документи</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>Вебпортал ПФУ</b></td><td>Всі категорії (за наявності смартфона)</td><td>Вхід до особистого кабінету за допомогою <b>«Дія.Підпису»</b>.</td></tr><tr><td><b>Відеоконференція</b></td><td>Пенсіонери без ЕЦП / «Дії»</td><td>Заява на порталі ПФУ; надання паспорта на камеру під час дзвінка.</td></tr><tr><td><b>Дипломатичні установи</b></td><td>Особи, які перебувають за кордоном</td><td>Довідка з консульства + відправка документа до ПФУ.</td></tr><tr><td><b>Сервісні центри ПФУ</b></td><td>Громадяни на підконтрольній території</td><td>Особистий візит із паспортом та кодом РНОКПП.</td></tr></tbody></table>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>Загадка збереження виплат: яка таємниця обов&#039;язкової ідентифікації до кінця року викрилася у роз&#039;ясненні ПФУ</h1>
                        <p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Пенсійний фонд України нагадав про обов'язкове проходження щорічної фізичної ідентифікації для окремих категорій громадян.</span><source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em; font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="3" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"></sup></source-footnote><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;"> Процедура необхідна для підтвердження особи та продовження нарахування грошових виплат.</span><source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em; font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="4" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"></sup></source-footnote><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;"> У разі непоходження перевірки до </span><b style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">31 грудня 2026 року</b><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">, нарахування пенсій після цієї дати буде тимчасово призупинено.</span></p><p><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><p>Про це повідомляє <b>«ТСН»</b> з посиланням на видання Новини.LIVE та Пенсійний фонд України.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="6" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><p>Категорії громадян та доступні способи перевірки<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="7" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><ul><li><b>Обов'язкові категорії:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="8" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline><ul><li>Пенсіонери, які тимчасово перебувають за межами України.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="9" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li>Отримувачі пенсій, які проживають на тимчасово окупованих територіях (ТОТ).<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="10" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li></ul></li><li><b>Рекомендація для ВПО з ТОТ:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="11" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Громадянам, які виїхали з окупації на підконтрольну Україні територію, достатньо змінити адресу виплат в особистому кабінеті ПФУ чи сервісному центрі, щоб уникнути щорічних перевірок.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="12" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li><b>Способи проходження ідентифікації:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="13" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline><ul><li><b>Онлайн:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="14" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Авторизація на вебпорталі електронних послуг ПФУ за допомогою «Дія.Підпису».<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="15" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li><b>Відеозв'язок:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="16" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Подання заяви на сеанс відеоідентифікації з фахівцем ПФУ.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="17" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li><b>Офлайн в Україні:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="18" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Особистий візит до будь-якого сервісного центру ПФУ з паспортом та ІПН.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="19" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li><b>За кордоном:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="20" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Отримання документа про факт перебування в живих у консульстві України та передача його до ПФУ поштою або через портал.<sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li></ul></li></ul><p>Варіанти проходження фізичної ідентифікації<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="21" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><table><thead><tr><td>Спосіб / Канал</td><td>Для кого підходить</td><td>Необхідні дії / Документи</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>Вебпортал ПФУ</b></td><td>Всі категорії (за наявності смартфона)</td><td>Вхід до особистого кабінету за допомогою <b>«Дія.Підпису»</b>.</td></tr><tr><td><b>Відеоконференція</b></td><td>Пенсіонери без ЕЦП / «Дії»</td><td>Заява на порталі ПФУ; надання паспорта на камеру під час дзвінка.</td></tr><tr><td><b>Дипломатичні установи</b></td><td>Особи, які перебувають за кордоном</td><td>Довідка з консульства + відправка документа до ПФУ.</td></tr><tr><td><b>Сервісні центри ПФУ</b></td><td>Громадяни на підконтрольній території</td><td>Особистий візит із паспортом та кодом РНОКПП.</td></tr></tbody></table>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>Загадка збереження виплат: яка таємниця обов&#039;язкової ідентифікації до кінця року викрилася у роз&#039;ясненні ПФУ</h1>
                        <p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Пенсійний фонд України нагадав про обов'язкове проходження щорічної фізичної ідентифікації для окремих категорій громадян.</span><source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em; font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="3" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"></sup></source-footnote><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;"> Процедура необхідна для підтвердження особи та продовження нарахування грошових виплат.</span><source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em; font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="4" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"></sup></source-footnote><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;"> У разі непоходження перевірки до </span><b style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">31 грудня 2026 року</b><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">, нарахування пенсій після цієї дати буде тимчасово призупинено.</span></p><p><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><p>Про це повідомляє <b>«ТСН»</b> з посиланням на видання Новини.LIVE та Пенсійний фонд України.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="6" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><p>Категорії громадян та доступні способи перевірки<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="7" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><ul><li><b>Обов'язкові категорії:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="8" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline><ul><li>Пенсіонери, які тимчасово перебувають за межами України.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="9" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li>Отримувачі пенсій, які проживають на тимчасово окупованих територіях (ТОТ).<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="10" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li></ul></li><li><b>Рекомендація для ВПО з ТОТ:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="11" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Громадянам, які виїхали з окупації на підконтрольну Україні територію, достатньо змінити адресу виплат в особистому кабінеті ПФУ чи сервісному центрі, щоб уникнути щорічних перевірок.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="12" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li><b>Способи проходження ідентифікації:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="13" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline><ul><li><b>Онлайн:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="14" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Авторизація на вебпорталі електронних послуг ПФУ за допомогою «Дія.Підпису».<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="15" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li><b>Відеозв'язок:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="16" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Подання заяви на сеанс відеоідентифікації з фахівцем ПФУ.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="17" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li><b>Офлайн в Україні:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="18" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Особистий візит до будь-якого сервісного центру ПФУ з паспортом та ІПН.<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="19" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li><li><b>За кордоном:<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="20" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote></b> Отримання документа про факт перебування в живих у консульстві України та передача його до ПФУ поштою або через портал.<sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></li></ul></li></ul><p>Варіанти проходження фізичної ідентифікації<source-footnote ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c1759674762="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><sup _ngcontent-ng-c1759674762="" class="superscript" data-turn-source-index="21" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important; font-size: 16px !important; background-color: transparent !important;"><!----></sup></source-footnote><sources-carousel-inline ng-version="0.0.0-PLACEHOLDER" _nghost-ng-c3464741155="" style="font-family: "Google Sans Text", sans-serif !important; line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;">  <source-inline-chip _ngcontent-ng-c3464741155="" _nghost-ng-c3332920951="" class="ng-star-inserted" style="line-height: 1.15 !important; margin-top: 0px !important;"><!----><!----><!----><!----><!----></source-inline-chip><!----><!----><!----></sources-carousel-inline></p><table><thead><tr><td>Спосіб / Канал</td><td>Для кого підходить</td><td>Необхідні дії / Документи</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>Вебпортал ПФУ</b></td><td>Всі категорії (за наявності смартфона)</td><td>Вхід до особистого кабінету за допомогою <b>«Дія.Підпису»</b>.</td></tr><tr><td><b>Відеоконференція</b></td><td>Пенсіонери без ЕЦП / «Дії»</td><td>Заява на порталі ПФУ; надання паспорта на камеру під час дзвінка.</td></tr><tr><td><b>Дипломатичні установи</b></td><td>Особи, які перебувають за кордоном</td><td>Довідка з консульства + відправка документа до ПФУ.</td></tr><tr><td><b>Сервісні центри ПФУ</b></td><td>Громадяни на підконтрольній території</td><td>Особистий візит із паспортом та кодом РНОКПП.</td></tr></tbody></table>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/society/6aa254db3b388/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[ЗСУ провели наймасштабніший контрнаступ з 2022 року: скільки звільнено території в ході таємного просування української армії?]]></title>
                <description>Загадка піврічної спецоперації: яка таємниця масштабного контрнаступу викрилася після деокупації 26 населених пунктів</description>
                <link>https://goloskarpat.info/society/6aa252679f889/</link>
                <pubDate>2026-09-10T09:47:03+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/9/1975777726aa25267a89b8_image.png_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>Загадка піврічної спецоперації: яка таємниця масштабного контрнаступу викрилася після деокупації 26 населених пунктів</h1>
                        <p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Сили оборони України успішно завершили тривалу таємну операцію на Олександрівському напрямку, яка стала найбільшим успіхом українських військових з осені 2022 року. За понад пів року активних і злагоджених дій десантникам та суміжним підрозділам вдалося деокупувати значні території на стику трьох областей і повністю зламати наступальні плани ворога.</span></p><p>Про це повідомляє <b>«DW»</b>.</p><p>Деталі контрнаступу та ключові чинники успіху</p><ul><li><b>Масштаб здобутків:</b> За час операції звільнено <b>26 населених пунктів</b> та загалом <b>745 квадратних кілометрів</b> української землі.</li><li><b>Тактика та несподіванка:</b> Військові 82-ї окремої десантно-штурмової бригади проводили наступ на широкому фронті, що завадило окупантам концентрувати резерви. Противник тривалий час не міг виявити передній край українських сил, а для атак використовувалися карти російських же фортифікацій.</li><li><b>Взаємодія родів військ:</b> Мінімальні втрати піхоти забезпечили безперервною підтримкою ударних БПЛА та влучним вогнем артилерії 110-ї ОМБр по логістиці й тилах ворога.</li><li><b>Стратегічний результат:</b> Окрім звільнення територій, операція відволікла значні сили росіян з інших ділянок та порушила систему управління військами РФ.</li></ul><p>Підсумки спецоперації на Олександрівському напрямку</p><table><thead><tr><td>Параметр</td><td>Показник / Деталі</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>Звільнена площа</b></td><td><b>745 кв. км</b></td></tr><tr><td><b>Деокуповані пункти</b></td><td><b>26 населених пунктів</b></td></tr><tr><td><b>Основні залучені сили</b></td><td>82-га ОДШБр, 110-та ОМБр</td></tr><tr><td><b>Тривалість операції</b></td><td>Понад пів року (таємний режим)</td></tr><tr><td><b>Стратегічний ефект</b></td><td>Зрив наступу РФ, виснаження ворожих резервів</td></tr></tbody></table>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>Загадка піврічної спецоперації: яка таємниця масштабного контрнаступу викрилася після деокупації 26 населених пунктів</h1>
                        <p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Сили оборони України успішно завершили тривалу таємну операцію на Олександрівському напрямку, яка стала найбільшим успіхом українських військових з осені 2022 року. За понад пів року активних і злагоджених дій десантникам та суміжним підрозділам вдалося деокупувати значні території на стику трьох областей і повністю зламати наступальні плани ворога.</span></p><p>Про це повідомляє <b>«DW»</b>.</p><p>Деталі контрнаступу та ключові чинники успіху</p><ul><li><b>Масштаб здобутків:</b> За час операції звільнено <b>26 населених пунктів</b> та загалом <b>745 квадратних кілометрів</b> української землі.</li><li><b>Тактика та несподіванка:</b> Військові 82-ї окремої десантно-штурмової бригади проводили наступ на широкому фронті, що завадило окупантам концентрувати резерви. Противник тривалий час не міг виявити передній край українських сил, а для атак використовувалися карти російських же фортифікацій.</li><li><b>Взаємодія родів військ:</b> Мінімальні втрати піхоти забезпечили безперервною підтримкою ударних БПЛА та влучним вогнем артилерії 110-ї ОМБр по логістиці й тилах ворога.</li><li><b>Стратегічний результат:</b> Окрім звільнення територій, операція відволікла значні сили росіян з інших ділянок та порушила систему управління військами РФ.</li></ul><p>Підсумки спецоперації на Олександрівському напрямку</p><table><thead><tr><td>Параметр</td><td>Показник / Деталі</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>Звільнена площа</b></td><td><b>745 кв. км</b></td></tr><tr><td><b>Деокуповані пункти</b></td><td><b>26 населених пунктів</b></td></tr><tr><td><b>Основні залучені сили</b></td><td>82-га ОДШБр, 110-та ОМБр</td></tr><tr><td><b>Тривалість операції</b></td><td>Понад пів року (таємний режим)</td></tr><tr><td><b>Стратегічний ефект</b></td><td>Зрив наступу РФ, виснаження ворожих резервів</td></tr></tbody></table>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>Загадка піврічної спецоперації: яка таємниця масштабного контрнаступу викрилася після деокупації 26 населених пунктів</h1>
                        <p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Сили оборони України успішно завершили тривалу таємну операцію на Олександрівському напрямку, яка стала найбільшим успіхом українських військових з осені 2022 року. За понад пів року активних і злагоджених дій десантникам та суміжним підрозділам вдалося деокупувати значні території на стику трьох областей і повністю зламати наступальні плани ворога.</span></p><p>Про це повідомляє <b>«DW»</b>.</p><p>Деталі контрнаступу та ключові чинники успіху</p><ul><li><b>Масштаб здобутків:</b> За час операції звільнено <b>26 населених пунктів</b> та загалом <b>745 квадратних кілометрів</b> української землі.</li><li><b>Тактика та несподіванка:</b> Військові 82-ї окремої десантно-штурмової бригади проводили наступ на широкому фронті, що завадило окупантам концентрувати резерви. Противник тривалий час не міг виявити передній край українських сил, а для атак використовувалися карти російських же фортифікацій.</li><li><b>Взаємодія родів військ:</b> Мінімальні втрати піхоти забезпечили безперервною підтримкою ударних БПЛА та влучним вогнем артилерії 110-ї ОМБр по логістиці й тилах ворога.</li><li><b>Стратегічний результат:</b> Окрім звільнення територій, операція відволікла значні сили росіян з інших ділянок та порушила систему управління військами РФ.</li></ul><p>Підсумки спецоперації на Олександрівському напрямку</p><table><thead><tr><td>Параметр</td><td>Показник / Деталі</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>Звільнена площа</b></td><td><b>745 кв. км</b></td></tr><tr><td><b>Деокуповані пункти</b></td><td><b>26 населених пунктів</b></td></tr><tr><td><b>Основні залучені сили</b></td><td>82-га ОДШБр, 110-та ОМБр</td></tr><tr><td><b>Тривалість операції</b></td><td>Понад пів року (таємний режим)</td></tr><tr><td><b>Стратегічний ефект</b></td><td>Зрив наступу РФ, виснаження ворожих резервів</td></tr></tbody></table>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/society/6aa252679f889/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[Астрологиня назвала критичні дні вересня 2026 року: в які дні буде особлива небезпека?]]></title>
                <description>Небезпечні дні вересня: яка таємниця загрози викрилася у прогнозі про ескалацію та повню в Овні</description>
                <link>https://goloskarpat.info/society/6aa250c407bfd/</link>
                <pubDate>2026-09-10T09:40:04+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/8/18882454036aa250c4187c2_image.png_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>Небезпечні дні вересня: яка таємниця загрози викрилася у прогнозі про ескалацію та повню в Овні</h1>
                        <p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Вересень 2026 року супроводжуватиметься підвищеною напруженістю та ризиками військово-політичної ескалації. Астрологічне тло місяця сприятиме загостренню конфліктів, посиленню тиску та ухваленню рішення під впливом емоцій, а не компромісів.</span></p><p>Про це повідомляє <b>«ТСН»</b> з посиланням на астрологічний прогноз Марини Скаді (Соколової).</p><p>Найбільш напружені періоди вересня та їхні ризики</p><ul><li><b>1–3 вересня:</b> Квадратура ретроградних Сатурна та Марса. Зростання дратівливості, загроза посилення обстрілів та жорстких заяв.</li><li><b>14–15 вересня:</b> Перехід Ліліт у Козоріг. Період боротьби за вплив, маніпуляцій та прихованого протистояння у політичній і фінансовій сферах.</li><li><b>26 вересня:</b> Повня в Овні. Найвища ймовірність загострення бойових дій, імпульсивних рішень та поширення фейків.</li><li><b>28–30 вересня:</b> Демонстрація сили, таємні домовленості, несподівана зміна стратегій та закритий характер інформації (особливо 30 вересня).</li><li><b>Застереження щодо астрологічних прогнозів:</b> <i>Матеріал має виключно розважальний character. Астрологія не є доказовою наукою, а передбачення не є гарантованим сценарієм.</i></li></ul><p>Календар потенційних ризиків вересня 2026 року</p><table><thead><tr><td>Дата / Період</td><td>Астрологічний чинник</td><td>Сфери впливу та можливі наслідки</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>1–3 вересня</b></td><td>Квадратура Сатурна й Марса</td><td>Силовий тиск, загострення агресії, росте ризик ДТП.</td></tr><tr><td><b>14–15 вересня</b></td><td>Ліліт у Козорозі</td><td>Борьба за владу, маніпуляції, відмова від компромісів.</td></tr><tr><td><b>26 вересня</b></td><td>Повня в Овні</td><td>Відкрита ескалація, інтенсивні атаки, інформаційні фейки.</td></tr><tr><td><b>28–30 вересня</b></td><td>Нестабільне астрополе</td><td>Таємні переговори, зміна воєнних стратегій, рішення наосліп.</td></tr></tbody></table>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>Небезпечні дні вересня: яка таємниця загрози викрилася у прогнозі про ескалацію та повню в Овні</h1>
                        <p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Вересень 2026 року супроводжуватиметься підвищеною напруженістю та ризиками військово-політичної ескалації. Астрологічне тло місяця сприятиме загостренню конфліктів, посиленню тиску та ухваленню рішення під впливом емоцій, а не компромісів.</span></p><p>Про це повідомляє <b>«ТСН»</b> з посиланням на астрологічний прогноз Марини Скаді (Соколової).</p><p>Найбільш напружені періоди вересня та їхні ризики</p><ul><li><b>1–3 вересня:</b> Квадратура ретроградних Сатурна та Марса. Зростання дратівливості, загроза посилення обстрілів та жорстких заяв.</li><li><b>14–15 вересня:</b> Перехід Ліліт у Козоріг. Період боротьби за вплив, маніпуляцій та прихованого протистояння у політичній і фінансовій сферах.</li><li><b>26 вересня:</b> Повня в Овні. Найвища ймовірність загострення бойових дій, імпульсивних рішень та поширення фейків.</li><li><b>28–30 вересня:</b> Демонстрація сили, таємні домовленості, несподівана зміна стратегій та закритий характер інформації (особливо 30 вересня).</li><li><b>Застереження щодо астрологічних прогнозів:</b> <i>Матеріал має виключно розважальний character. Астрологія не є доказовою наукою, а передбачення не є гарантованим сценарієм.</i></li></ul><p>Календар потенційних ризиків вересня 2026 року</p><table><thead><tr><td>Дата / Період</td><td>Астрологічний чинник</td><td>Сфери впливу та можливі наслідки</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>1–3 вересня</b></td><td>Квадратура Сатурна й Марса</td><td>Силовий тиск, загострення агресії, росте ризик ДТП.</td></tr><tr><td><b>14–15 вересня</b></td><td>Ліліт у Козорозі</td><td>Борьба за владу, маніпуляції, відмова від компромісів.</td></tr><tr><td><b>26 вересня</b></td><td>Повня в Овні</td><td>Відкрита ескалація, інтенсивні атаки, інформаційні фейки.</td></tr><tr><td><b>28–30 вересня</b></td><td>Нестабільне астрополе</td><td>Таємні переговори, зміна воєнних стратегій, рішення наосліп.</td></tr></tbody></table>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>Небезпечні дні вересня: яка таємниця загрози викрилася у прогнозі про ескалацію та повню в Овні</h1>
                        <p><span style="font-size: 1.3em; letter-spacing: 0em;">Вересень 2026 року супроводжуватиметься підвищеною напруженістю та ризиками військово-політичної ескалації. Астрологічне тло місяця сприятиме загостренню конфліктів, посиленню тиску та ухваленню рішення під впливом емоцій, а не компромісів.</span></p><p>Про це повідомляє <b>«ТСН»</b> з посиланням на астрологічний прогноз Марини Скаді (Соколової).</p><p>Найбільш напружені періоди вересня та їхні ризики</p><ul><li><b>1–3 вересня:</b> Квадратура ретроградних Сатурна та Марса. Зростання дратівливості, загроза посилення обстрілів та жорстких заяв.</li><li><b>14–15 вересня:</b> Перехід Ліліт у Козоріг. Період боротьби за вплив, маніпуляцій та прихованого протистояння у політичній і фінансовій сферах.</li><li><b>26 вересня:</b> Повня в Овні. Найвища ймовірність загострення бойових дій, імпульсивних рішень та поширення фейків.</li><li><b>28–30 вересня:</b> Демонстрація сили, таємні домовленості, несподівана зміна стратегій та закритий характер інформації (особливо 30 вересня).</li><li><b>Застереження щодо астрологічних прогнозів:</b> <i>Матеріал має виключно розважальний character. Астрологія не є доказовою наукою, а передбачення не є гарантованим сценарієм.</i></li></ul><p>Календар потенційних ризиків вересня 2026 року</p><table><thead><tr><td>Дата / Період</td><td>Астрологічний чинник</td><td>Сфери впливу та можливі наслідки</td></tr></thead><tbody><tr><td><b>1–3 вересня</b></td><td>Квадратура Сатурна й Марса</td><td>Силовий тиск, загострення агресії, росте ризик ДТП.</td></tr><tr><td><b>14–15 вересня</b></td><td>Ліліт у Козорозі</td><td>Борьба за владу, маніпуляції, відмова від компромісів.</td></tr><tr><td><b>26 вересня</b></td><td>Повня в Овні</td><td>Відкрита ескалація, інтенсивні атаки, інформаційні фейки.</td></tr><tr><td><b>28–30 вересня</b></td><td>Нестабільне астрополе</td><td>Таємні переговори, зміна воєнних стратегій, рішення наосліп.</td></tr></tbody></table>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/society/6aa250c407bfd/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[503 справи і майже 95 мільйонів: що найчастіше намагаються провезти через кордон Закарпаття]]></title>
                <description>За січень–серпень 2026 року Закарпатська митниця передала до суду 503 справи про порушення митного законодавства. Вартість предметів правопорушень у них становила майже 95 млн грн.</description>
                <link>https://goloskarpat.info/criminal/6aa1b2bef051c/</link>
                <pubDate>2026-09-09T22:25:50+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/0/10798529886aa1b2bf09b38_image.jpeg_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>За січень–серпень 2026 року Закарпатська митниця передала до суду 503 справи про порушення митного законодавства. Вартість предметів правопорушень у них становила майже 95 млн грн.</h1>
                        <h2>Понад 500 справ дійшли до суду</h2><p>За вісім місяців 2026 року Закарпатська митниця скерувала до суду 503 справи про порушення митного законодавства. Загальна вартість предметів правопорушень у цих матеріалах становила майже 95 млн грн.</p><p>Суди вже розглянули 324 справи. За їхніми результатами майно на 64,5 млн грн підлягало конфіскації, а загальна сума накладених штрафів сягнула 40 млн грн. При цьому фактично за постановами судів до державного бюджету вже стягнули 10 млн грн штрафів.</p><p>Для порівняння, ця сума на 2 млн грн перевищує показник за аналогічний період минулого року. Водночас від реалізації конфіскованого майна до бюджету вже надійшло 4,7 млн грн.</p><p>Окремо Закарпатська митниця розглянула ще 99 справ про порушення митних правил. За ними застосували штрафні санкції на загальну суму 12 млн грн, з яких до бюджету вже стягнули 3,5 млн грн.</p><p>Про результати роботи за січень–серпень повідомила пресслужба <a href="https://zk.customs.gov.ua/">Закарпатської митниці</a>.</p><h2>27 мільйонів уже надійшли до бюджету</h2><p>Якщо дивитися не на суми накладених санкцій, а саме на фактичні надходження, картина відрізняється. Загалом за результатами розгляду справ про порушення митного законодавства до державного бюджету вже стягнули майже 27 млн грн штрафів.</p><p>Ще один показник стосується мирових угод. У 82 справах про порушення митних правил сторони уклали такі угоди, за якими було сплачено близько 9 млн грн.</p><p>Таким чином, статистика Закарпатської митниці показує одразу кілька різних вимірів роботи з порушеннями. Майже 95 млн грн становить вартість предметів правопорушень у справах, переданих до суду, 64,5 млн грн припадає на майно, щодо якого застосували конфіскацію, а фактично стягнуті штрафи до держбюджету сягнули майже 27 млн грн.</p><p>Ключові цифри за вісім місяців 2026 року:</p><ul><li>503 справи передали до суду;</li><li>майже 95 млн грн становила вартість предметів правопорушень у цих справах;</li><li>324 справи вже отримали судові рішення;</li><li>99 справ розглянула безпосередньо митниця;</li><li>майже 27 млн грн штрафів уже стягнули до державного бюджету.</li></ul><h2>Конфісковане майно передають для потреб ЗСУ</h2><p>Окремий напрям статистики стосується конфіскованого майна. Частину таких активів Закарпатська митниця передає для потреб українських військових.</p><p>За даними митниці, від початку 2026 року для потреб Збройних сил України вже передали конфіскованого майна на 5,5 млн грн. Йдеться про майно за складеними протоколами про порушення митних правил.</p><p>При цьому у відкритому повідомленні митниці не деталізується, які саме категорії товарів найчастіше ставали предметами цих 503 справ. Тому робити висновок про те, що саме найчастіше намагалися провезти через кордон Закарпаття, лише на основі цієї статистики було б некоректно.</p><p>Водночас сам масштаб цифр дозволяє оцінити роботу митних органів за іншим критерієм. За вісім місяців до суду направили понад пів тисячі справ, а рішення вже ухвалені майже за двома третинами з них. Частина конфіскованого майна при цьому вже отримала практичне застосування на потреби оборони.</p><p>Дані оприлюднені 9 вересня 2026 року з посиланням на пресслужбу Закарпатської митниці.</p>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>За січень–серпень 2026 року Закарпатська митниця передала до суду 503 справи про порушення митного законодавства. Вартість предметів правопорушень у них становила майже 95 млн грн.</h1>
                        <h2>Понад 500 справ дійшли до суду</h2><p>За вісім місяців 2026 року Закарпатська митниця скерувала до суду 503 справи про порушення митного законодавства. Загальна вартість предметів правопорушень у цих матеріалах становила майже 95 млн грн.</p><p>Суди вже розглянули 324 справи. За їхніми результатами майно на 64,5 млн грн підлягало конфіскації, а загальна сума накладених штрафів сягнула 40 млн грн. При цьому фактично за постановами судів до державного бюджету вже стягнули 10 млн грн штрафів.</p><p>Для порівняння, ця сума на 2 млн грн перевищує показник за аналогічний період минулого року. Водночас від реалізації конфіскованого майна до бюджету вже надійшло 4,7 млн грн.</p><p>Окремо Закарпатська митниця розглянула ще 99 справ про порушення митних правил. За ними застосували штрафні санкції на загальну суму 12 млн грн, з яких до бюджету вже стягнули 3,5 млн грн.</p><p>Про результати роботи за січень–серпень повідомила пресслужба <a href="https://zk.customs.gov.ua/">Закарпатської митниці</a>.</p><h2>27 мільйонів уже надійшли до бюджету</h2><p>Якщо дивитися не на суми накладених санкцій, а саме на фактичні надходження, картина відрізняється. Загалом за результатами розгляду справ про порушення митного законодавства до державного бюджету вже стягнули майже 27 млн грн штрафів.</p><p>Ще один показник стосується мирових угод. У 82 справах про порушення митних правил сторони уклали такі угоди, за якими було сплачено близько 9 млн грн.</p><p>Таким чином, статистика Закарпатської митниці показує одразу кілька різних вимірів роботи з порушеннями. Майже 95 млн грн становить вартість предметів правопорушень у справах, переданих до суду, 64,5 млн грн припадає на майно, щодо якого застосували конфіскацію, а фактично стягнуті штрафи до держбюджету сягнули майже 27 млн грн.</p><p>Ключові цифри за вісім місяців 2026 року:</p><ul><li>503 справи передали до суду;</li><li>майже 95 млн грн становила вартість предметів правопорушень у цих справах;</li><li>324 справи вже отримали судові рішення;</li><li>99 справ розглянула безпосередньо митниця;</li><li>майже 27 млн грн штрафів уже стягнули до державного бюджету.</li></ul><h2>Конфісковане майно передають для потреб ЗСУ</h2><p>Окремий напрям статистики стосується конфіскованого майна. Частину таких активів Закарпатська митниця передає для потреб українських військових.</p><p>За даними митниці, від початку 2026 року для потреб Збройних сил України вже передали конфіскованого майна на 5,5 млн грн. Йдеться про майно за складеними протоколами про порушення митних правил.</p><p>При цьому у відкритому повідомленні митниці не деталізується, які саме категорії товарів найчастіше ставали предметами цих 503 справ. Тому робити висновок про те, що саме найчастіше намагалися провезти через кордон Закарпаття, лише на основі цієї статистики було б некоректно.</p><p>Водночас сам масштаб цифр дозволяє оцінити роботу митних органів за іншим критерієм. За вісім місяців до суду направили понад пів тисячі справ, а рішення вже ухвалені майже за двома третинами з них. Частина конфіскованого майна при цьому вже отримала практичне застосування на потреби оборони.</p><p>Дані оприлюднені 9 вересня 2026 року з посиланням на пресслужбу Закарпатської митниці.</p>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>За січень–серпень 2026 року Закарпатська митниця передала до суду 503 справи про порушення митного законодавства. Вартість предметів правопорушень у них становила майже 95 млн грн.</h1>
                        <h2>Понад 500 справ дійшли до суду</h2><p>За вісім місяців 2026 року Закарпатська митниця скерувала до суду 503 справи про порушення митного законодавства. Загальна вартість предметів правопорушень у цих матеріалах становила майже 95 млн грн.</p><p>Суди вже розглянули 324 справи. За їхніми результатами майно на 64,5 млн грн підлягало конфіскації, а загальна сума накладених штрафів сягнула 40 млн грн. При цьому фактично за постановами судів до державного бюджету вже стягнули 10 млн грн штрафів.</p><p>Для порівняння, ця сума на 2 млн грн перевищує показник за аналогічний період минулого року. Водночас від реалізації конфіскованого майна до бюджету вже надійшло 4,7 млн грн.</p><p>Окремо Закарпатська митниця розглянула ще 99 справ про порушення митних правил. За ними застосували штрафні санкції на загальну суму 12 млн грн, з яких до бюджету вже стягнули 3,5 млн грн.</p><p>Про результати роботи за січень–серпень повідомила пресслужба <a href="https://zk.customs.gov.ua/">Закарпатської митниці</a>.</p><h2>27 мільйонів уже надійшли до бюджету</h2><p>Якщо дивитися не на суми накладених санкцій, а саме на фактичні надходження, картина відрізняється. Загалом за результатами розгляду справ про порушення митного законодавства до державного бюджету вже стягнули майже 27 млн грн штрафів.</p><p>Ще один показник стосується мирових угод. У 82 справах про порушення митних правил сторони уклали такі угоди, за якими було сплачено близько 9 млн грн.</p><p>Таким чином, статистика Закарпатської митниці показує одразу кілька різних вимірів роботи з порушеннями. Майже 95 млн грн становить вартість предметів правопорушень у справах, переданих до суду, 64,5 млн грн припадає на майно, щодо якого застосували конфіскацію, а фактично стягнуті штрафи до держбюджету сягнули майже 27 млн грн.</p><p>Ключові цифри за вісім місяців 2026 року:</p><ul><li>503 справи передали до суду;</li><li>майже 95 млн грн становила вартість предметів правопорушень у цих справах;</li><li>324 справи вже отримали судові рішення;</li><li>99 справ розглянула безпосередньо митниця;</li><li>майже 27 млн грн штрафів уже стягнули до державного бюджету.</li></ul><h2>Конфісковане майно передають для потреб ЗСУ</h2><p>Окремий напрям статистики стосується конфіскованого майна. Частину таких активів Закарпатська митниця передає для потреб українських військових.</p><p>За даними митниці, від початку 2026 року для потреб Збройних сил України вже передали конфіскованого майна на 5,5 млн грн. Йдеться про майно за складеними протоколами про порушення митних правил.</p><p>При цьому у відкритому повідомленні митниці не деталізується, які саме категорії товарів найчастіше ставали предметами цих 503 справ. Тому робити висновок про те, що саме найчастіше намагалися провезти через кордон Закарпаття, лише на основі цієї статистики було б некоректно.</p><p>Водночас сам масштаб цифр дозволяє оцінити роботу митних органів за іншим критерієм. За вісім місяців до суду направили понад пів тисячі справ, а рішення вже ухвалені майже за двома третинами з них. Частина конфіскованого майна при цьому вже отримала практичне застосування на потреби оборони.</p><p>Дані оприлюднені 9 вересня 2026 року з посиланням на пресслужбу Закарпатської митниці.</p>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/criminal/6aa1b2bef051c/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[У віці 62 роки помер колишній міський голова Мукачева]]></title>
                <description>Мукачівська міська рада повідомила про смерть колишнього міського голови Мукачева Йосипа Антоніновича Кулла.</description>
                <link>https://goloskarpat.info/transcarpathia/6aa273d809c2c/</link>
                <pubDate>2026-09-10T12:09:44+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/8/18443252376aa273d8104cc_image.jpeg_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>Мукачівська міська рада повідомила про смерть колишнього міського голови Мукачева Йосипа Антоніновича Кулла.</h1>
                        <p><br></p><p>Йосип Кулл народився 12 січня 1964 року. Вищу освіту здобув у Харківському інституті механізації та електрифікації. Згодом захистив кандидатську дисертацію та отримав науковий ступінь кандидата технічних наук.</p><p>Трудову діяльність у Мукачівській міській раді Йосип Антонінович розпочав у 1998 році. У 2000–2002 роках він очолював Мукачівську міську раду.</p><p>У міськраді зазначають, що за роки роботи Йосип Кулл доклав чимало зусиль до розвитку громади у непростий для країни період.</p><p>«Йосип Кулл назавжди залишиться в пам'яті мукачівців як людина, віддана рідному місту та справі, якій присвятив значну частину свого життя», – йдеться у повідомленні Мукачівської міської ради.</p><p>Після завершення мерської каденції Йосип Кулл залишався пов'язаний із підприємницькою діяльністю в Мукачеві. Зокрема, він був керівником підприємств, зареєстрованих у місті.</p><p>Міська рада висловила співчуття рідним, близьким, друзям та колегам померлого.</p><p>Про дату та місце поховання Йосипа Кулла повідомлять додатково.</p><p>Світла та вічна пам'ять.</p><p>Якщо хочете, можу також зробити більш газетний варіант із коротким заголовком і довідкою про те, чим запам’ятався Йосип Кулл на посаді мера Мукачева.<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/7/7/7790994756aa273915915a_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;"></p>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>Мукачівська міська рада повідомила про смерть колишнього міського голови Мукачева Йосипа Антоніновича Кулла.</h1>
                        <p><br></p><p>Йосип Кулл народився 12 січня 1964 року. Вищу освіту здобув у Харківському інституті механізації та електрифікації. Згодом захистив кандидатську дисертацію та отримав науковий ступінь кандидата технічних наук.</p><p>Трудову діяльність у Мукачівській міській раді Йосип Антонінович розпочав у 1998 році. У 2000–2002 роках він очолював Мукачівську міську раду.</p><p>У міськраді зазначають, що за роки роботи Йосип Кулл доклав чимало зусиль до розвитку громади у непростий для країни період.</p><p>«Йосип Кулл назавжди залишиться в пам'яті мукачівців як людина, віддана рідному місту та справі, якій присвятив значну частину свого життя», – йдеться у повідомленні Мукачівської міської ради.</p><p>Після завершення мерської каденції Йосип Кулл залишався пов'язаний із підприємницькою діяльністю в Мукачеві. Зокрема, він був керівником підприємств, зареєстрованих у місті.</p><p>Міська рада висловила співчуття рідним, близьким, друзям та колегам померлого.</p><p>Про дату та місце поховання Йосипа Кулла повідомлять додатково.</p><p>Світла та вічна пам'ять.</p><p>Якщо хочете, можу також зробити більш газетний варіант із коротким заголовком і довідкою про те, чим запам’ятався Йосип Кулл на посаді мера Мукачева.<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/7/7/7790994756aa273915915a_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;"></p>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>Мукачівська міська рада повідомила про смерть колишнього міського голови Мукачева Йосипа Антоніновича Кулла.</h1>
                        <p><br></p><p>Йосип Кулл народився 12 січня 1964 року. Вищу освіту здобув у Харківському інституті механізації та електрифікації. Згодом захистив кандидатську дисертацію та отримав науковий ступінь кандидата технічних наук.</p><p>Трудову діяльність у Мукачівській міській раді Йосип Антонінович розпочав у 1998 році. У 2000–2002 роках він очолював Мукачівську міську раду.</p><p>У міськраді зазначають, що за роки роботи Йосип Кулл доклав чимало зусиль до розвитку громади у непростий для країни період.</p><p>«Йосип Кулл назавжди залишиться в пам'яті мукачівців як людина, віддана рідному місту та справі, якій присвятив значну частину свого життя», – йдеться у повідомленні Мукачівської міської ради.</p><p>Після завершення мерської каденції Йосип Кулл залишався пов'язаний із підприємницькою діяльністю в Мукачеві. Зокрема, він був керівником підприємств, зареєстрованих у місті.</p><p>Міська рада висловила співчуття рідним, близьким, друзям та колегам померлого.</p><p>Про дату та місце поховання Йосипа Кулла повідомлять додатково.</p><p>Світла та вічна пам'ять.</p><p>Якщо хочете, можу також зробити більш газетний варіант із коротким заголовком і довідкою про те, чим запам’ятався Йосип Кулл на посаді мера Мукачева.<img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/7/7/7790994756aa273915915a_image.jpeg" data-filename="" style="width: 690.646px;"></p>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/transcarpathia/6aa273d809c2c/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[Сезон реву вже почався: де на Закарпатті можна почути оленів і чому туристам радять бути обережними]]></title>
                <description>Сезон реву благородного оленя розпочався в Ужанському нацпарку. До середини жовтня тваринам особливо потрібен спокій, тому відвідувачів просять не наближатися до них.</description>
                <link>https://goloskarpat.info/society/6aa1b046d7015/</link>
                <pubDate>2026-09-09T22:15:18+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/1/11781025836aa1b046de6e4_image.jpeg_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>Сезон реву благородного оленя розпочався в Ужанському нацпарку. До середини жовтня тваринам особливо потрібен спокій, тому відвідувачів просять не наближатися до них.</h1>
                        <h2>Коли в Карпатах можна почути голос благородного оленя</h2><p>Щороку на початку осені карпатські ліси змінюють звичний звуковий фон. У цей період самці благородного оленя видають характерний гучний рев, який пов'язаний із сезоном гону. В Ужанському національному природному парку повідомили про початок цього природного явища.</p><p>За інформацією, оприлюдненою 9 вересня, сезон реву в Українських Карпатах триває приблизно від середини вересня до середини жовтня. Саме в цей час самці заявляють про свою присутність і змагаються за увагу самок.</p><p>Почути оленів можна в лісах Ужанського НПП, територія якого охоплює понад 46 тисяч гектарів у прикордонній частині Закарпаття. Парк має 17 туристичних маршрутів загальною протяжністю понад 140 кілометрів та п'ять екологічних стежок.</p><p>Водночас це не означає, що варто вирушати в ліс навмання в пошуках тварин. Частина території парку розташована в прикордонній зоні, а для окремих маршрутів потрібні дозвіл Державної прикордонної служби та супровід працівника нацпарку.</p><h2>Чому під час реву не можна наближатися до оленів</h2><p>Сезон гону є важливим етапом у житті благородних оленів. У цей період тварини можуть бути особливо чутливими до присутності людини, шуму та переслідування.</p><p>Працівники Ужанського НПП наголошують, що спроби підійти ближче заради фотографії або відео можуть налякати диких тварин і порушити їхню природну поведінку. Через початок сезону реву в парку також посилили патрулювання території.</p><p>Якщо під час осінньої прогулянки в Карпатах вдалося почути характерний рев, найкращою тактикою буде залишатися на відстані та не намагатися встановити точне місце перебування тварини.</p><p>Під час перебування на території Ужанського НПП відвідувачам варто пам'ятати про кілька основних правил:</p><ul><li>не переслідувати диких тварин і не намагатися підійти до них;</li><li>не створювати зайвого шуму в лісі;</li><li>не сходити з визначеного туристичного маршруту;</li><li>не використовувати транспорт поза дорогами загального користування;</li><li>дотримуватися встановлених правил відвідування прикордонної території.</li></ul><p>Офіційний сайт Ужанського НПП окремо наголошує на забороні відхилятися від маршрутів, руйнувати природні об'єкти та турбувати тварин. У парку також заборонене пересування позашляховиків, квадроциклів та іншого моторизованого транспорту поза дорогами загального користування.</p><h2>Де шукати осінній звук Карпат</h2><p>Ужанський національний природний парк розташований у верхів'ях річки Уж і є частиною міжнародного біосферного резервату «Східні Карпати». На його території є букові праліси, внесені до Світової спадщини ЮНЕСКО, а також лісові масиви, де мешкають численні види диких тварин.</p><p>Серед доступних для відвідування напрямків парк називає, зокрема, маршрут від Ужоцького перевалу до витоку річки Уж та села Ужок. Інші маршрути, зокрема в районі Стужиці, Княгині та Верховини-Бистрої, передбачають обов'язковий супровід працівника парку.</p><p>Тож осінній рев благородного оленя може стати одним із найцікавіших природних звуків Закарпаття, але спостерігати за цим явищем варто без спроб втрутитися в життя тварин. У цьому випадку найкращою «фотографією» може залишитися саме почутий у лісі звук.</p>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>Сезон реву благородного оленя розпочався в Ужанському нацпарку. До середини жовтня тваринам особливо потрібен спокій, тому відвідувачів просять не наближатися до них.</h1>
                        <h2>Коли в Карпатах можна почути голос благородного оленя</h2><p>Щороку на початку осені карпатські ліси змінюють звичний звуковий фон. У цей період самці благородного оленя видають характерний гучний рев, який пов'язаний із сезоном гону. В Ужанському національному природному парку повідомили про початок цього природного явища.</p><p>За інформацією, оприлюдненою 9 вересня, сезон реву в Українських Карпатах триває приблизно від середини вересня до середини жовтня. Саме в цей час самці заявляють про свою присутність і змагаються за увагу самок.</p><p>Почути оленів можна в лісах Ужанського НПП, територія якого охоплює понад 46 тисяч гектарів у прикордонній частині Закарпаття. Парк має 17 туристичних маршрутів загальною протяжністю понад 140 кілометрів та п'ять екологічних стежок.</p><p>Водночас це не означає, що варто вирушати в ліс навмання в пошуках тварин. Частина території парку розташована в прикордонній зоні, а для окремих маршрутів потрібні дозвіл Державної прикордонної служби та супровід працівника нацпарку.</p><h2>Чому під час реву не можна наближатися до оленів</h2><p>Сезон гону є важливим етапом у житті благородних оленів. У цей період тварини можуть бути особливо чутливими до присутності людини, шуму та переслідування.</p><p>Працівники Ужанського НПП наголошують, що спроби підійти ближче заради фотографії або відео можуть налякати диких тварин і порушити їхню природну поведінку. Через початок сезону реву в парку також посилили патрулювання території.</p><p>Якщо під час осінньої прогулянки в Карпатах вдалося почути характерний рев, найкращою тактикою буде залишатися на відстані та не намагатися встановити точне місце перебування тварини.</p><p>Під час перебування на території Ужанського НПП відвідувачам варто пам'ятати про кілька основних правил:</p><ul><li>не переслідувати диких тварин і не намагатися підійти до них;</li><li>не створювати зайвого шуму в лісі;</li><li>не сходити з визначеного туристичного маршруту;</li><li>не використовувати транспорт поза дорогами загального користування;</li><li>дотримуватися встановлених правил відвідування прикордонної території.</li></ul><p>Офіційний сайт Ужанського НПП окремо наголошує на забороні відхилятися від маршрутів, руйнувати природні об'єкти та турбувати тварин. У парку також заборонене пересування позашляховиків, квадроциклів та іншого моторизованого транспорту поза дорогами загального користування.</p><h2>Де шукати осінній звук Карпат</h2><p>Ужанський національний природний парк розташований у верхів'ях річки Уж і є частиною міжнародного біосферного резервату «Східні Карпати». На його території є букові праліси, внесені до Світової спадщини ЮНЕСКО, а також лісові масиви, де мешкають численні види диких тварин.</p><p>Серед доступних для відвідування напрямків парк називає, зокрема, маршрут від Ужоцького перевалу до витоку річки Уж та села Ужок. Інші маршрути, зокрема в районі Стужиці, Княгині та Верховини-Бистрої, передбачають обов'язковий супровід працівника парку.</p><p>Тож осінній рев благородного оленя може стати одним із найцікавіших природних звуків Закарпаття, але спостерігати за цим явищем варто без спроб втрутитися в життя тварин. У цьому випадку найкращою «фотографією» може залишитися саме почутий у лісі звук.</p>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>Сезон реву благородного оленя розпочався в Ужанському нацпарку. До середини жовтня тваринам особливо потрібен спокій, тому відвідувачів просять не наближатися до них.</h1>
                        <h2>Коли в Карпатах можна почути голос благородного оленя</h2><p>Щороку на початку осені карпатські ліси змінюють звичний звуковий фон. У цей період самці благородного оленя видають характерний гучний рев, який пов'язаний із сезоном гону. В Ужанському національному природному парку повідомили про початок цього природного явища.</p><p>За інформацією, оприлюдненою 9 вересня, сезон реву в Українських Карпатах триває приблизно від середини вересня до середини жовтня. Саме в цей час самці заявляють про свою присутність і змагаються за увагу самок.</p><p>Почути оленів можна в лісах Ужанського НПП, територія якого охоплює понад 46 тисяч гектарів у прикордонній частині Закарпаття. Парк має 17 туристичних маршрутів загальною протяжністю понад 140 кілометрів та п'ять екологічних стежок.</p><p>Водночас це не означає, що варто вирушати в ліс навмання в пошуках тварин. Частина території парку розташована в прикордонній зоні, а для окремих маршрутів потрібні дозвіл Державної прикордонної служби та супровід працівника нацпарку.</p><h2>Чому під час реву не можна наближатися до оленів</h2><p>Сезон гону є важливим етапом у житті благородних оленів. У цей період тварини можуть бути особливо чутливими до присутності людини, шуму та переслідування.</p><p>Працівники Ужанського НПП наголошують, що спроби підійти ближче заради фотографії або відео можуть налякати диких тварин і порушити їхню природну поведінку. Через початок сезону реву в парку також посилили патрулювання території.</p><p>Якщо під час осінньої прогулянки в Карпатах вдалося почути характерний рев, найкращою тактикою буде залишатися на відстані та не намагатися встановити точне місце перебування тварини.</p><p>Під час перебування на території Ужанського НПП відвідувачам варто пам'ятати про кілька основних правил:</p><ul><li>не переслідувати диких тварин і не намагатися підійти до них;</li><li>не створювати зайвого шуму в лісі;</li><li>не сходити з визначеного туристичного маршруту;</li><li>не використовувати транспорт поза дорогами загального користування;</li><li>дотримуватися встановлених правил відвідування прикордонної території.</li></ul><p>Офіційний сайт Ужанського НПП окремо наголошує на забороні відхилятися від маршрутів, руйнувати природні об'єкти та турбувати тварин. У парку також заборонене пересування позашляховиків, квадроциклів та іншого моторизованого транспорту поза дорогами загального користування.</p><h2>Де шукати осінній звук Карпат</h2><p>Ужанський національний природний парк розташований у верхів'ях річки Уж і є частиною міжнародного біосферного резервату «Східні Карпати». На його території є букові праліси, внесені до Світової спадщини ЮНЕСКО, а також лісові масиви, де мешкають численні види диких тварин.</p><p>Серед доступних для відвідування напрямків парк називає, зокрема, маршрут від Ужоцького перевалу до витоку річки Уж та села Ужок. Інші маршрути, зокрема в районі Стужиці, Княгині та Верховини-Бистрої, передбачають обов'язковий супровід працівника парку.</p><p>Тож осінній рев благородного оленя може стати одним із найцікавіших природних звуків Закарпаття, але спостерігати за цим явищем варто без спроб втрутитися в життя тварин. У цьому випадку найкращою «фотографією» може залишитися саме почутий у лісі звук.</p>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/society/6aa1b046d7015/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[130 ветеранів зібралися в одному місці: що відбулося на Закарпатті та чому сюди приїхали військові з усієї України]]></title>
                <description>Карпатський виклик зібрав 130 учасників: за що ветерани боролися в Ужгороді</description>
                <link>https://goloskarpat.info/society/6aa26cf6b8819/</link>
                <pubDate>2026-09-10T11:40:22+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/5/4/5459995876aa26cf6c62de_image.jpeg_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>Карпатський виклик зібрав 130 учасників: за що ветерани боролися в Ужгороді</h1>
                        <p>Понад 130 ветеранів і військовослужбовців з усієї України зібралися в Ужгороді на адаптивні спортивні змагання. Учасники боролися не лише за перемогу, а й за місце у збірній України.</p><h2>Три дисципліни замість звичайного спортивного турніру</h2><p>Упродовж вихідних Ужгород приймав другий етап Всеукраїнського рейтингового турніру з адаптивного спорту «Карпатський виклик». На Закарпаття приїхали ветерани та військовослужбовці з різних регіонів України, зокрема із Закарпатської, Львівської, Харківської, Донецької, Київської, Чернігівської, Одеської та Миколаївської областей.</p><p>Особливість змагань полягає у тому, що це не просто спортивна зустріч. Турнір має рейтинговий статус, а результати учасників впливають на формування національної збірної України для участі у міжнародних стартах.</p><p>Цього разу найбільшою стала команда Закарпаття. Від області виступили 47 учасників із Хуста, Тячева, Берегова, Перечина, Ужгорода та інших населених пунктів регіону.</p><p>Офіційний старт спортивній частині дали у Боздоському парку. Перед початком змагань для учасників також організували виступи закарпатських музикантів та крафтовий ярмарок, повідомляє<a href="https://carpathia.gov.ua/ua/news/news-1095" style="font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; background-color: white; letter-spacing: 0em;">&nbsp;Закарпатська ОВА</a></p><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/7/17262008956aa26bffa24fb_image.jpeg" data-filename="" style="width: 1169.59px;"><br></p><h2>Хто може потрапити до збірної України</h2><p>Програма «Карпатського виклику» включала три дисципліни, які потребують різного рівня фізичної підготовки:</p><ul><li>жим лежачи;</li><li>ривок гирі;</li><li>веслування на тренажері Concept2.</li></ul><p>Саме за результатами таких стартів визначають найсильніших спортсменів ветеранського та військового напрямку. Учасники ужгородського етапу змагалися за можливість увійти до числа 30 атлетів, які представлятимуть Україну на міжнародному рівні.</p><p>Таким чином, «Карпатський виклик» в Ужгороді став для спортсменів не окремим локальним заходом, а частиною відбору до майбутньої української команди.</p><p>Водночас організатори зробили акцент не тільки на результатах. Перший день турніру був присвячений знайомству та спілкуванню учасників, а спортивна частина продовжила цю зустріч уже в умовах змагань.</p><h2>Чому саме Ужгород став місцем зустрічі</h2><p>Для Закарпаття проведення такого турніру стало можливістю прийняти представників ветеранських спільнот із різних областей України. Географія учасників показала, що до змагань долучилися військовослужбовці та ветерани з регіонів, які мають різний досвід війни та відновлення після служби.</p><p>Заступник голови Закарпатської ОВА Олександр Музиченко під час відкриття наголосив на значенні побратимства та підтримки, яке створює спортивний формат.</p><p>Для учасників «Карпатський виклик» поєднав одразу кілька завдань: перевірку фізичної форми, рейтингове змагання, можливість потрапити до національної збірної та спілкування з представниками ветеранської спільноти з інших областей.</p><p>За даними Закарпатської ОВА, цього року на турнір зареєструвалися понад 130 ветеранів і військовослужбовців. Саме з них визначали спортсменів, які претендуватимуть на представлення України на міжнародному рівні.</p>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>Карпатський виклик зібрав 130 учасників: за що ветерани боролися в Ужгороді</h1>
                        <p>Понад 130 ветеранів і військовослужбовців з усієї України зібралися в Ужгороді на адаптивні спортивні змагання. Учасники боролися не лише за перемогу, а й за місце у збірній України.</p><h2>Три дисципліни замість звичайного спортивного турніру</h2><p>Упродовж вихідних Ужгород приймав другий етап Всеукраїнського рейтингового турніру з адаптивного спорту «Карпатський виклик». На Закарпаття приїхали ветерани та військовослужбовці з різних регіонів України, зокрема із Закарпатської, Львівської, Харківської, Донецької, Київської, Чернігівської, Одеської та Миколаївської областей.</p><p>Особливість змагань полягає у тому, що це не просто спортивна зустріч. Турнір має рейтинговий статус, а результати учасників впливають на формування національної збірної України для участі у міжнародних стартах.</p><p>Цього разу найбільшою стала команда Закарпаття. Від області виступили 47 учасників із Хуста, Тячева, Берегова, Перечина, Ужгорода та інших населених пунктів регіону.</p><p>Офіційний старт спортивній частині дали у Боздоському парку. Перед початком змагань для учасників також організували виступи закарпатських музикантів та крафтовий ярмарок, повідомляє<a href="https://carpathia.gov.ua/ua/news/news-1095" style="font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; background-color: white; letter-spacing: 0em;">&nbsp;Закарпатська ОВА</a></p><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/7/17262008956aa26bffa24fb_image.jpeg" data-filename="" style="width: 1169.59px;"><br></p><h2>Хто може потрапити до збірної України</h2><p>Програма «Карпатського виклику» включала три дисципліни, які потребують різного рівня фізичної підготовки:</p><ul><li>жим лежачи;</li><li>ривок гирі;</li><li>веслування на тренажері Concept2.</li></ul><p>Саме за результатами таких стартів визначають найсильніших спортсменів ветеранського та військового напрямку. Учасники ужгородського етапу змагалися за можливість увійти до числа 30 атлетів, які представлятимуть Україну на міжнародному рівні.</p><p>Таким чином, «Карпатський виклик» в Ужгороді став для спортсменів не окремим локальним заходом, а частиною відбору до майбутньої української команди.</p><p>Водночас організатори зробили акцент не тільки на результатах. Перший день турніру був присвячений знайомству та спілкуванню учасників, а спортивна частина продовжила цю зустріч уже в умовах змагань.</p><h2>Чому саме Ужгород став місцем зустрічі</h2><p>Для Закарпаття проведення такого турніру стало можливістю прийняти представників ветеранських спільнот із різних областей України. Географія учасників показала, що до змагань долучилися військовослужбовці та ветерани з регіонів, які мають різний досвід війни та відновлення після служби.</p><p>Заступник голови Закарпатської ОВА Олександр Музиченко під час відкриття наголосив на значенні побратимства та підтримки, яке створює спортивний формат.</p><p>Для учасників «Карпатський виклик» поєднав одразу кілька завдань: перевірку фізичної форми, рейтингове змагання, можливість потрапити до національної збірної та спілкування з представниками ветеранської спільноти з інших областей.</p><p>За даними Закарпатської ОВА, цього року на турнір зареєструвалися понад 130 ветеранів і військовослужбовців. Саме з них визначали спортсменів, які претендуватимуть на представлення України на міжнародному рівні.</p>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>Карпатський виклик зібрав 130 учасників: за що ветерани боролися в Ужгороді</h1>
                        <p>Понад 130 ветеранів і військовослужбовців з усієї України зібралися в Ужгороді на адаптивні спортивні змагання. Учасники боролися не лише за перемогу, а й за місце у збірній України.</p><h2>Три дисципліни замість звичайного спортивного турніру</h2><p>Упродовж вихідних Ужгород приймав другий етап Всеукраїнського рейтингового турніру з адаптивного спорту «Карпатський виклик». На Закарпаття приїхали ветерани та військовослужбовці з різних регіонів України, зокрема із Закарпатської, Львівської, Харківської, Донецької, Київської, Чернігівської, Одеської та Миколаївської областей.</p><p>Особливість змагань полягає у тому, що це не просто спортивна зустріч. Турнір має рейтинговий статус, а результати учасників впливають на формування національної збірної України для участі у міжнародних стартах.</p><p>Цього разу найбільшою стала команда Закарпаття. Від області виступили 47 учасників із Хуста, Тячева, Берегова, Перечина, Ужгорода та інших населених пунктів регіону.</p><p>Офіційний старт спортивній частині дали у Боздоському парку. Перед початком змагань для учасників також організували виступи закарпатських музикантів та крафтовий ярмарок, повідомляє<a href="https://carpathia.gov.ua/ua/news/news-1095" style="font-family: proxima-nova, sans-serif; font-size: 1.3em; font-weight: 300; background-color: white; letter-spacing: 0em;">&nbsp;Закарпатська ОВА</a></p><p><img src="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/7/17262008956aa26bffa24fb_image.jpeg" data-filename="" style="width: 1169.59px;"><br></p><h2>Хто може потрапити до збірної України</h2><p>Програма «Карпатського виклику» включала три дисципліни, які потребують різного рівня фізичної підготовки:</p><ul><li>жим лежачи;</li><li>ривок гирі;</li><li>веслування на тренажері Concept2.</li></ul><p>Саме за результатами таких стартів визначають найсильніших спортсменів ветеранського та військового напрямку. Учасники ужгородського етапу змагалися за можливість увійти до числа 30 атлетів, які представлятимуть Україну на міжнародному рівні.</p><p>Таким чином, «Карпатський виклик» в Ужгороді став для спортсменів не окремим локальним заходом, а частиною відбору до майбутньої української команди.</p><p>Водночас організатори зробили акцент не тільки на результатах. Перший день турніру був присвячений знайомству та спілкуванню учасників, а спортивна частина продовжила цю зустріч уже в умовах змагань.</p><h2>Чому саме Ужгород став місцем зустрічі</h2><p>Для Закарпаття проведення такого турніру стало можливістю прийняти представників ветеранських спільнот із різних областей України. Географія учасників показала, що до змагань долучилися військовослужбовці та ветерани з регіонів, які мають різний досвід війни та відновлення після служби.</p><p>Заступник голови Закарпатської ОВА Олександр Музиченко під час відкриття наголосив на значенні побратимства та підтримки, яке створює спортивний формат.</p><p>Для учасників «Карпатський виклик» поєднав одразу кілька завдань: перевірку фізичної форми, рейтингове змагання, можливість потрапити до національної збірної та спілкування з представниками ветеранської спільноти з інших областей.</p><p>За даними Закарпатської ОВА, цього року на турнір зареєструвалися понад 130 ветеранів і військовослужбовців. Саме з них визначали спортсменів, які претендуватимуть на представлення України на міжнародному рівні.</p>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/society/6aa26cf6b8819/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[Закарпатський театр відкриває 106-й сезон: що змінилося в залі та чого чекати восени]]></title>
                <description>Закарпатський театр 12 та 13 вересня відкриє 106-й сезон в Ужгороді. Глядачів зустріне оновлена зала, а театральна команда готує ще чотири нові прем’єри.</description>
                <link>https://goloskarpat.info/society/6aa26acd690ff/</link>
                <pubDate>2026-09-10T11:31:09+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/2/12129684646aa26acd6f8a7_image.jpeg_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>Закарпатський театр 12 та 13 вересня відкриє 106-й сезон в Ужгороді. Глядачів зустріне оновлена зала, а театральна команда готує ще чотири нові прем’єри.</h1>
                        <h2>Оновлення почали не зі сцени, а з місць для глядачів</h2>
<p>106-й театральний сезон Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені братів Шерегіїв стартує 12 та 13 вересня. Цьогоріч його відкривають не лише новими показами, а й суттєво оновленою глядацькою залою.</p>
<p>Як <a href="https://carpathia.gov.ua/ua/news/news-1101" target="_blank">повідомляє</a> Закарпатська ОВА, у межах оновлення вже повністю замінили театральні крісла, освітлення та підлогове покриття. У залі облаштовано 789 місць, з яких 10 призначені для людей, які користуються кріслами колісними. На заміну крісел із обласного бюджету раніше спрямували понад 3,2 мільйона гривень. </p>
<p>Роботи в театрі ще не завершені. Фахівці продовжують займатися вентиляцією, опаленням та реконструкцією оркестрової ями. Окремо оголошено тендер на придбання ліфта для маломобільних відвідувачів. Таким чином, оновлення стосується не тільки зовнішнього вигляду зали, а й доступності театру для різних категорій глядачів. </p>
<p>Сама будівля театру теж має цікаву історію. Її ввели в експлуатацію у 1986 році, тому нинішні роботи фактично стали черговим етапом модернізації простору, який працює вже майже чотири десятиліття. </p>
<h2>Чотири вистави відкриють сезон, а попереду ще чотири прем’єри</h2>
<p>Перші два дні нового сезону будуть насиченими. При цьому йдеться не про чотири абсолютно нові постановки. Саме цими виставами театр завершував попередній сезон, а тепер ними відкриває 106-й.</p>
<p>Програма на 12 та 13 вересня виглядає так:</p>
<ul>
<li>
12 вересня о 17:00 на сцені-трюмі покажуть філософсько-іронічну моновиставу «Децима»;
</li>
<li>
цього ж дня о 19:00 на малій сцені відбудеться показ трагікомедії «Осіння історія»;
</li>
<li>
13 вересня о 12:00 на великій сцені глядачі побачать казку «Дзеркало бажань»;
</li>
<li>
о 18:00 пройде урочисте відкриття оновленої глядацької зали, після чого на великій сцені покажуть драму «Інша». 
</li>
</ul>
<p>Найцікавіше для тих, хто стежить за новинками театру, чекає вже впродовж сезону. За словами директора-художнього керівника театру Рудольфа Дзуринця, команда готує чотири нові прем’єри.</p>
<p>Наймасштабнішою має стати постановка «Енеїди» режисера Євгена Лавренчука. Крім того, театр планує участь у всеукраїнських фестивалях та спільну роботу зі словацькими колегами над постановкою «Щоденники Анни Франк» Кошицького національного театру в Ужгороді. </p>
<h2>Театр робить ставку не лише на нові вистави</h2>
<p>Окремим напрямом залишається безбар’єрність. У театрі вже кілька років поспіль реалізують інклюзивні проєкти за підтримки Українського культурного фонду. У 2026 році заклад працює над проєктом «Спільна сцена: театр, простір самовираження без бар’єрів», у межах якого створюють виставу «(Не)прості числа». У постановці разом із професійними акторами мають брати участь люди з інвалідністю. </p>
<p>Тож 106-й сезон для Закарпатського театру починається одразу у двох напрямках. На сцені продовжать показувати вже напрацьований репертуар і готувати нові прем’єри, а сам простір поступово змінюватиметься відповідно до сучасних вимог комфорту та доступності.</p>
<p>У підсумку головною особливістю нового сезону стає не одна окрема прем’єра, а комплексне оновлення театру. Глядачам пропонують повернутися до звичних постановок в іншому просторі, а впродовж осені очікуються вже чотири нові театральні роботи.&nbsp;</p>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>Закарпатський театр 12 та 13 вересня відкриє 106-й сезон в Ужгороді. Глядачів зустріне оновлена зала, а театральна команда готує ще чотири нові прем’єри.</h1>
                        <h2>Оновлення почали не зі сцени, а з місць для глядачів</h2>
<p>106-й театральний сезон Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені братів Шерегіїв стартує 12 та 13 вересня. Цьогоріч його відкривають не лише новими показами, а й суттєво оновленою глядацькою залою.</p>
<p>Як <a href="https://carpathia.gov.ua/ua/news/news-1101" target="_blank">повідомляє</a> Закарпатська ОВА, у межах оновлення вже повністю замінили театральні крісла, освітлення та підлогове покриття. У залі облаштовано 789 місць, з яких 10 призначені для людей, які користуються кріслами колісними. На заміну крісел із обласного бюджету раніше спрямували понад 3,2 мільйона гривень. </p>
<p>Роботи в театрі ще не завершені. Фахівці продовжують займатися вентиляцією, опаленням та реконструкцією оркестрової ями. Окремо оголошено тендер на придбання ліфта для маломобільних відвідувачів. Таким чином, оновлення стосується не тільки зовнішнього вигляду зали, а й доступності театру для різних категорій глядачів. </p>
<p>Сама будівля театру теж має цікаву історію. Її ввели в експлуатацію у 1986 році, тому нинішні роботи фактично стали черговим етапом модернізації простору, який працює вже майже чотири десятиліття. </p>
<h2>Чотири вистави відкриють сезон, а попереду ще чотири прем’єри</h2>
<p>Перші два дні нового сезону будуть насиченими. При цьому йдеться не про чотири абсолютно нові постановки. Саме цими виставами театр завершував попередній сезон, а тепер ними відкриває 106-й.</p>
<p>Програма на 12 та 13 вересня виглядає так:</p>
<ul>
<li>
12 вересня о 17:00 на сцені-трюмі покажуть філософсько-іронічну моновиставу «Децима»;
</li>
<li>
цього ж дня о 19:00 на малій сцені відбудеться показ трагікомедії «Осіння історія»;
</li>
<li>
13 вересня о 12:00 на великій сцені глядачі побачать казку «Дзеркало бажань»;
</li>
<li>
о 18:00 пройде урочисте відкриття оновленої глядацької зали, після чого на великій сцені покажуть драму «Інша». 
</li>
</ul>
<p>Найцікавіше для тих, хто стежить за новинками театру, чекає вже впродовж сезону. За словами директора-художнього керівника театру Рудольфа Дзуринця, команда готує чотири нові прем’єри.</p>
<p>Наймасштабнішою має стати постановка «Енеїди» режисера Євгена Лавренчука. Крім того, театр планує участь у всеукраїнських фестивалях та спільну роботу зі словацькими колегами над постановкою «Щоденники Анни Франк» Кошицького національного театру в Ужгороді. </p>
<h2>Театр робить ставку не лише на нові вистави</h2>
<p>Окремим напрямом залишається безбар’єрність. У театрі вже кілька років поспіль реалізують інклюзивні проєкти за підтримки Українського культурного фонду. У 2026 році заклад працює над проєктом «Спільна сцена: театр, простір самовираження без бар’єрів», у межах якого створюють виставу «(Не)прості числа». У постановці разом із професійними акторами мають брати участь люди з інвалідністю. </p>
<p>Тож 106-й сезон для Закарпатського театру починається одразу у двох напрямках. На сцені продовжать показувати вже напрацьований репертуар і готувати нові прем’єри, а сам простір поступово змінюватиметься відповідно до сучасних вимог комфорту та доступності.</p>
<p>У підсумку головною особливістю нового сезону стає не одна окрема прем’єра, а комплексне оновлення театру. Глядачам пропонують повернутися до звичних постановок в іншому просторі, а впродовж осені очікуються вже чотири нові театральні роботи.&nbsp;</p>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>Закарпатський театр 12 та 13 вересня відкриє 106-й сезон в Ужгороді. Глядачів зустріне оновлена зала, а театральна команда готує ще чотири нові прем’єри.</h1>
                        <h2>Оновлення почали не зі сцени, а з місць для глядачів</h2>
<p>106-й театральний сезон Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені братів Шерегіїв стартує 12 та 13 вересня. Цьогоріч його відкривають не лише новими показами, а й суттєво оновленою глядацькою залою.</p>
<p>Як <a href="https://carpathia.gov.ua/ua/news/news-1101" target="_blank">повідомляє</a> Закарпатська ОВА, у межах оновлення вже повністю замінили театральні крісла, освітлення та підлогове покриття. У залі облаштовано 789 місць, з яких 10 призначені для людей, які користуються кріслами колісними. На заміну крісел із обласного бюджету раніше спрямували понад 3,2 мільйона гривень. </p>
<p>Роботи в театрі ще не завершені. Фахівці продовжують займатися вентиляцією, опаленням та реконструкцією оркестрової ями. Окремо оголошено тендер на придбання ліфта для маломобільних відвідувачів. Таким чином, оновлення стосується не тільки зовнішнього вигляду зали, а й доступності театру для різних категорій глядачів. </p>
<p>Сама будівля театру теж має цікаву історію. Її ввели в експлуатацію у 1986 році, тому нинішні роботи фактично стали черговим етапом модернізації простору, який працює вже майже чотири десятиліття. </p>
<h2>Чотири вистави відкриють сезон, а попереду ще чотири прем’єри</h2>
<p>Перші два дні нового сезону будуть насиченими. При цьому йдеться не про чотири абсолютно нові постановки. Саме цими виставами театр завершував попередній сезон, а тепер ними відкриває 106-й.</p>
<p>Програма на 12 та 13 вересня виглядає так:</p>
<ul>
<li>
12 вересня о 17:00 на сцені-трюмі покажуть філософсько-іронічну моновиставу «Децима»;
</li>
<li>
цього ж дня о 19:00 на малій сцені відбудеться показ трагікомедії «Осіння історія»;
</li>
<li>
13 вересня о 12:00 на великій сцені глядачі побачать казку «Дзеркало бажань»;
</li>
<li>
о 18:00 пройде урочисте відкриття оновленої глядацької зали, після чого на великій сцені покажуть драму «Інша». 
</li>
</ul>
<p>Найцікавіше для тих, хто стежить за новинками театру, чекає вже впродовж сезону. За словами директора-художнього керівника театру Рудольфа Дзуринця, команда готує чотири нові прем’єри.</p>
<p>Наймасштабнішою має стати постановка «Енеїди» режисера Євгена Лавренчука. Крім того, театр планує участь у всеукраїнських фестивалях та спільну роботу зі словацькими колегами над постановкою «Щоденники Анни Франк» Кошицького національного театру в Ужгороді. </p>
<h2>Театр робить ставку не лише на нові вистави</h2>
<p>Окремим напрямом залишається безбар’єрність. У театрі вже кілька років поспіль реалізують інклюзивні проєкти за підтримки Українського культурного фонду. У 2026 році заклад працює над проєктом «Спільна сцена: театр, простір самовираження без бар’єрів», у межах якого створюють виставу «(Не)прості числа». У постановці разом із професійними акторами мають брати участь люди з інвалідністю. </p>
<p>Тож 106-й сезон для Закарпатського театру починається одразу у двох напрямках. На сцені продовжать показувати вже напрацьований репертуар і готувати нові прем’єри, а сам простір поступово змінюватиметься відповідно до сучасних вимог комфорту та доступності.</p>
<p>У підсумку головною особливістю нового сезону стає не одна окрема прем’єра, а комплексне оновлення театру. Глядачам пропонують повернутися до звичних постановок в іншому просторі, а впродовж осені очікуються вже чотири нові театральні роботи.&nbsp;</p>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/society/6aa26acd690ff/</guid>
            </item>
                                <item>
                <title><![CDATA[100 національностей в одному регіоні: чому Закарпаття не схоже на інші області України]]></title>
                <description>Закарпаття об’єднує представників понад 100 національностей і народностей. Таке культурне розмаїття сформувалося під впливом географії, історії та сусідства з чотирма країнами Європи.</description>
                <link>https://goloskarpat.info/analytics/6aa12e9e97129/</link>
                <pubDate>2026-09-09T13:02:06+03:00</pubDate>
                <author>Голос Карпат</author>
                <enclosure url="https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/1/7/17639728966aa12e9ea90d8_image.jpeg_405x0_to.webp" type="image/webp" />
                <yandex:full-text><![CDATA[
                        <h1>Закарпаття об’єднує представників понад 100 національностей і народностей. Таке культурне розмаїття сформувалося під впливом географії, історії та сусідства з чотирма країнами Європи.</h1>
                        <h2>Чотири кордони та понад 100 культурних традицій</h2><p>Закарпаття має особливість, яку складно пояснити лише його природою чи розташуванням у Карпатах. Регіон межує одразу з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією, а його історія протягом століть розвивалася на перетині різних європейських культур.</p><p>За інформацією Управління туризму та курортів Закарпатської ОВА, в області проживають представники понад 100 національностей та народностей. У відомстві зазначають, що вони зберігають і розвивають власні культурні традиції, звичаї, обряди та релігійні особливості.</p><p>Саме тому в різних куточках області можна зустріти культурні явища, які мають не лише українське, а й виразне центральноєвропейське коріння. На формування місцевого середовища впливали історичні зв’язки краю, переселення населення, розвиток торгівлі, промисловості та залізниці.</p><p>Офіційне туристичне джерело Закарпатської ОВА окремо <a href="https://zaktour.gov.ua/pro-zakarpattia" target="_blank">підкреслює,</a> що історія регіону пов’язана з перетином європейської та східноєвропейської цивілізацій.</p><h2>Де особливо помітне культурне різноманіття Закарпаття</h2><p>Різноманіття Закарпаття проявляється не лише у статистичних даних. Воно помітне в архітектурі населених пунктів, місцевій кухні, релігійних спорудах, традиціях та історичних пам’ятках.</p><p>Показовим прикладом є Перечин. Краєзнавчий музей міста відтворює історію місцевості через життя різних народів, які проживали тут у різні періоди. В експозиціях представлені, зокрема, українці, словаки, чехи, угорці, євреї, німці та італійці.</p><p>Причини такого різноманіття були цілком практичними. Наприкінці XIX століття розвиток промисловості та залізниці сприяв збільшенню населення Перечина. До міста приїжджали іноземні спеціалісти, зокрема для роботи на фабриці, будівництва залізничних шляхів та доріг.</p><p>Цей приклад добре показує, чому Закарпаття не варто сприймати лише як туристичний регіон із горами та мінеральними джерелами. За сучасним культурним ландшафтом стоїть складна історія взаємодії різних спільнот.</p><p>Серед особливостей Закарпаття, які сформувалися під впливом його географії та історії, можна виділити:</p><ul><li>сусідство одразу з чотирма країнами Європейського Союзу;</li><li>проживання представників понад 100 національностей і народностей;</li><li>поєднання різних культурних, релігійних та етнографічних традицій;</li><li>історичний вплив Австро-Угорщини та Чехословаччини;</li><li>збереження культурної спадщини окремих громад у містах і селах області.</li></ul><h2>Чому Закарпаття називають культурним перехрестям</h2><p>Унікальність регіону значною мірою пояснюється його положенням. Закарпаття є найзахіднішою частиною України та водночас територією, де протягом тривалого часу перетиналися різні історичні, економічні й культурні процеси.</p><p>Це відображається навіть у зовнішньому вигляді населених пунктів. В Ужгороді, Мукачеві, Берегові, Виноградові, Перечині та інших містах можна знайти архітектурні пам’ятки різних історичних періодів. Частина з них пов’язана з угорською, чеською, австрійською, єврейською та іншими культурними традиціями.</p><p>Водночас твердження про понад 100 національностей варто сприймати саме як офіційно наведену характеристику населення області, а не як рейтинг культурного різноманіття між українськими регіонами. Управління туризму та курортів Закарпатської ОВА використовує цю цифру в паспорті області та туристичних матеріалах, наголошуючи на самобутності культур, релігій, традицій і звичаїв краю.</p><p>Таким чином, головна особливість Закарпаття полягає не лише в тому, скільки національностей проживає в області. Значно важливіше те, що історична присутність різних спільнот залишила помітний слід у культурі, архітектурі, традиціях та повсякденному житті регіону.</p>
                    ]]></yandex:full-text>
                <full-text><![CDATA[
                        <h1>Закарпаття об’єднує представників понад 100 національностей і народностей. Таке культурне розмаїття сформувалося під впливом географії, історії та сусідства з чотирма країнами Європи.</h1>
                        <h2>Чотири кордони та понад 100 культурних традицій</h2><p>Закарпаття має особливість, яку складно пояснити лише його природою чи розташуванням у Карпатах. Регіон межує одразу з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією, а його історія протягом століть розвивалася на перетині різних європейських культур.</p><p>За інформацією Управління туризму та курортів Закарпатської ОВА, в області проживають представники понад 100 національностей та народностей. У відомстві зазначають, що вони зберігають і розвивають власні культурні традиції, звичаї, обряди та релігійні особливості.</p><p>Саме тому в різних куточках області можна зустріти культурні явища, які мають не лише українське, а й виразне центральноєвропейське коріння. На формування місцевого середовища впливали історичні зв’язки краю, переселення населення, розвиток торгівлі, промисловості та залізниці.</p><p>Офіційне туристичне джерело Закарпатської ОВА окремо <a href="https://zaktour.gov.ua/pro-zakarpattia" target="_blank">підкреслює,</a> що історія регіону пов’язана з перетином європейської та східноєвропейської цивілізацій.</p><h2>Де особливо помітне культурне різноманіття Закарпаття</h2><p>Різноманіття Закарпаття проявляється не лише у статистичних даних. Воно помітне в архітектурі населених пунктів, місцевій кухні, релігійних спорудах, традиціях та історичних пам’ятках.</p><p>Показовим прикладом є Перечин. Краєзнавчий музей міста відтворює історію місцевості через життя різних народів, які проживали тут у різні періоди. В експозиціях представлені, зокрема, українці, словаки, чехи, угорці, євреї, німці та італійці.</p><p>Причини такого різноманіття були цілком практичними. Наприкінці XIX століття розвиток промисловості та залізниці сприяв збільшенню населення Перечина. До міста приїжджали іноземні спеціалісти, зокрема для роботи на фабриці, будівництва залізничних шляхів та доріг.</p><p>Цей приклад добре показує, чому Закарпаття не варто сприймати лише як туристичний регіон із горами та мінеральними джерелами. За сучасним культурним ландшафтом стоїть складна історія взаємодії різних спільнот.</p><p>Серед особливостей Закарпаття, які сформувалися під впливом його географії та історії, можна виділити:</p><ul><li>сусідство одразу з чотирма країнами Європейського Союзу;</li><li>проживання представників понад 100 національностей і народностей;</li><li>поєднання різних культурних, релігійних та етнографічних традицій;</li><li>історичний вплив Австро-Угорщини та Чехословаччини;</li><li>збереження культурної спадщини окремих громад у містах і селах області.</li></ul><h2>Чому Закарпаття називають культурним перехрестям</h2><p>Унікальність регіону значною мірою пояснюється його положенням. Закарпаття є найзахіднішою частиною України та водночас територією, де протягом тривалого часу перетиналися різні історичні, економічні й культурні процеси.</p><p>Це відображається навіть у зовнішньому вигляді населених пунктів. В Ужгороді, Мукачеві, Берегові, Виноградові, Перечині та інших містах можна знайти архітектурні пам’ятки різних історичних періодів. Частина з них пов’язана з угорською, чеською, австрійською, єврейською та іншими культурними традиціями.</p><p>Водночас твердження про понад 100 національностей варто сприймати саме як офіційно наведену характеристику населення області, а не як рейтинг культурного різноманіття між українськими регіонами. Управління туризму та курортів Закарпатської ОВА використовує цю цифру в паспорті області та туристичних матеріалах, наголошуючи на самобутності культур, релігій, традицій і звичаїв краю.</p><p>Таким чином, головна особливість Закарпаття полягає не лише в тому, скільки національностей проживає в області. Значно важливіше те, що історична присутність різних спільнот залишила помітний слід у культурі, архітектурі, традиціях та повсякденному житті регіону.</p>
                    ]]></full-text>
                <content:encoded><![CDATA[
                        <h1>Закарпаття об’єднує представників понад 100 національностей і народностей. Таке культурне розмаїття сформувалося під впливом географії, історії та сусідства з чотирма країнами Європи.</h1>
                        <h2>Чотири кордони та понад 100 культурних традицій</h2><p>Закарпаття має особливість, яку складно пояснити лише його природою чи розташуванням у Карпатах. Регіон межує одразу з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією, а його історія протягом століть розвивалася на перетині різних європейських культур.</p><p>За інформацією Управління туризму та курортів Закарпатської ОВА, в області проживають представники понад 100 національностей та народностей. У відомстві зазначають, що вони зберігають і розвивають власні культурні традиції, звичаї, обряди та релігійні особливості.</p><p>Саме тому в різних куточках області можна зустріти культурні явища, які мають не лише українське, а й виразне центральноєвропейське коріння. На формування місцевого середовища впливали історичні зв’язки краю, переселення населення, розвиток торгівлі, промисловості та залізниці.</p><p>Офіційне туристичне джерело Закарпатської ОВА окремо <a href="https://zaktour.gov.ua/pro-zakarpattia" target="_blank">підкреслює,</a> що історія регіону пов’язана з перетином європейської та східноєвропейської цивілізацій.</p><h2>Де особливо помітне культурне різноманіття Закарпаття</h2><p>Різноманіття Закарпаття проявляється не лише у статистичних даних. Воно помітне в архітектурі населених пунктів, місцевій кухні, релігійних спорудах, традиціях та історичних пам’ятках.</p><p>Показовим прикладом є Перечин. Краєзнавчий музей міста відтворює історію місцевості через життя різних народів, які проживали тут у різні періоди. В експозиціях представлені, зокрема, українці, словаки, чехи, угорці, євреї, німці та італійці.</p><p>Причини такого різноманіття були цілком практичними. Наприкінці XIX століття розвиток промисловості та залізниці сприяв збільшенню населення Перечина. До міста приїжджали іноземні спеціалісти, зокрема для роботи на фабриці, будівництва залізничних шляхів та доріг.</p><p>Цей приклад добре показує, чому Закарпаття не варто сприймати лише як туристичний регіон із горами та мінеральними джерелами. За сучасним культурним ландшафтом стоїть складна історія взаємодії різних спільнот.</p><p>Серед особливостей Закарпаття, які сформувалися під впливом його географії та історії, можна виділити:</p><ul><li>сусідство одразу з чотирма країнами Європейського Союзу;</li><li>проживання представників понад 100 національностей і народностей;</li><li>поєднання різних культурних, релігійних та етнографічних традицій;</li><li>історичний вплив Австро-Угорщини та Чехословаччини;</li><li>збереження культурної спадщини окремих громад у містах і селах області.</li></ul><h2>Чому Закарпаття називають культурним перехрестям</h2><p>Унікальність регіону значною мірою пояснюється його положенням. Закарпаття є найзахіднішою частиною України та водночас територією, де протягом тривалого часу перетиналися різні історичні, економічні й культурні процеси.</p><p>Це відображається навіть у зовнішньому вигляді населених пунктів. В Ужгороді, Мукачеві, Берегові, Виноградові, Перечині та інших містах можна знайти архітектурні пам’ятки різних історичних періодів. Частина з них пов’язана з угорською, чеською, австрійською, єврейською та іншими культурними традиціями.</p><p>Водночас твердження про понад 100 національностей варто сприймати саме як офіційно наведену характеристику населення області, а не як рейтинг культурного різноманіття між українськими регіонами. Управління туризму та курортів Закарпатської ОВА використовує цю цифру в паспорті області та туристичних матеріалах, наголошуючи на самобутності культур, релігій, традицій і звичаїв краю.</p><p>Таким чином, головна особливість Закарпаття полягає не лише в тому, скільки національностей проживає в області. Значно важливіше те, що історична присутність різних спільнот залишила помітний слід у культурі, архітектурі, традиціях та повсякденному житті регіону.</p>
                    ]]></content:encoded>
                <guid>https://goloskarpat.info/analytics/6aa12e9e97129/</guid>
            </item>
            </channel>
</rss>
