А саме, вивести зароблені на тих опитуваннях кошти ви зможете тільки після того, як наберете мінімальну суму для виводу, яка на Анкетка.ru становить 1000 рублів (що приблизно дорівнює 250 грн., або 30 доларів). Це порівняно велика сума; наприклад, на TNS-UA мінімум для виводу становить 30грн, на “Платний опрос” – 150 рублів, а на online.umg.ua мінімальна сума взагалі відсутня.

Але нині Анкетка проводить акцію, упродовж якої сума реферальних відрахувань збільшена. Тому я можу запропонувати вам невелике заохочення - 10 рублів.

Як отримати 10 рублів

По-перше, вам слід зареєструватись в Анкетка.ru. При цьому, вам на пошту має прийти два листа: перший ”Анкетка: подтверждение регистрации”, а потім другий “Анкетка: Вы зарегистрированы!”. Вміст цього другого листа (пароль треба видалити) потрібно надіслати мені у Зворотній зв’язок (а НЕ в коментарі).

Також, будьласка, зазначте у вашому повідомленні дату й час отримання листа з підтвердженням реєстрації і, звичайно, ваш R-гаманець WebMoney. Щойно я отримаю виплату моїх коштів з Анкетки, я переведу вам обіцяні 10 рублів.

До речі, якщо набереться достатньо коштів для виплати, це дозволить також перевірити, чи виплачує Анкетка гроші в Україну. Адже судячи з відгуків в Росію гроші виводяться, а от чи виводяться вони в Україну поки не ясно. Отже, зареєструвавшись в Анкетці ви допоможете це з’ясувати.

Акція триватиме тільки до 16 січня (включно), тому реєструйтеся зараз – не відкладайте. Бо після 16 числа я не зможу надавати таке заохочення.

Як працювати з платними опитуваннями

Нижче наводяться кілька порад по роботі з платними опитуваннями.

1. Вам потрібна надійна пошта, щоби листи з запрошеннями до участи в опитуваннях не губилися, не потрапляли в спам.
2. Пошту потрібно перевіряти часто, бажано не рідше одного разу на день. У противному разі ви ризикуєте не потрапити в квоту для опитування й вам буде нарахована лише невелика компенсація (5 рублів для Анкетки).
3. Після реєстрації на сайті платних опитувань слід повністю заповнити свій профіль, а також взяти участь у безплатних експрес-опитуваннях. Це допоможе службі платних опитувань добирати анкети, які краще відповідають вашому досвіду.

Список сайтів платних опитувань

Якщо ви вже зареєструвалися на сайті Анкетки, логічним буде також приєднатися й до инших сайтів платних опитувань. Адже, в такому разі, анкет для заповнення приходитиме більше, а пошту вам однаково доведеться перевіряти щодня. Нижче наводяться три таких сайти:

• U-Online або просто online.umg.ua (прочитати про нього: Вона таки працює! Вона – це online.umg.ua: перший заробіток, Підробіток на участи опитуваннях )
• TNS Opros (це й попереднє - українські платні опитування)
• Платный опрос (Ще про веб-опитування: platnijopros.ru)

Успішних опитувань. І не забудьте надіслати вашого листа, як це описано в в частині Як отримати 10 рублів, щоби отримати гроші.

Яка все ж таки цікава пошукова машина Яндекс! Ну така вже цікава, що встигла задовбати автора своєю цікавістю по повній програмі. Єдине, що тішить автора, так це те, що більшість українців все ж таки шукають у мережі за допомогою набагато передбачуванішого й “осмисленішого” Гугла. Принаймні, наскільки автор може судити за відкритими лічильниками (скажімо на бігмірі), для українських ділянок доля заходів з Гугла становить приблизно 60%, а з Яндекса - 15%. Тобто, якісь нещасні таки шукають через Яндекс, але таких в Україні порівняно небагато.

А хто ж шукає тим Яндексом? Та кляті ж москалі й шукають. Бо якщо взяти розподіл наводу (трафіку), який отримують московські ділянки, за джерелами, то картина буде ледь не протилежною українській: приблизно 50% йде з Яндексу і десь лише 20% з Гуглу. Причина для такого стану речей мабуть доволі проста: це той таки московський шовінізм, який змушує тамтешніх користувачів Інтернет надавати перевагу “своєму”, нехай і гіршому, аби не користуватись чужим (та ще й “зловорожо американським”) Гуглом.

Така дурна суміш московського шовінізму (тобто, уявлення про власну “вищість”) і антиамериканізму й є тим живильним ґрунтом, на якому виріс і існує (чи якщо волієте “паразитує”) Яндекс, але зовсім не якісь технічні особливості чи якість пошуку, які той пропонує.

Бо стикаючись за багато років неодноразово з прикладами того, що потрапляє в видачу Яндекса, досліджуючи “роботу” того пошуковця, читаючи нарікання й просто розповіді инших вебмайстрів про те, як поводить себе ця пошукова машина, у автора залишається взагалі одне питання: як цим московським технічним каліцтвом можна щось знайти? То ж що стосується тих москалів, які досі шукають Яндексом, все, що автор має сказати, це “так вам і треба – ви самі себе покарали”.

Як ілюстрацію роботи цієї системи автор можне навести випадок (у прямому й непрямому розумінні також), який трапився з однією з його ділянок нещодавно. Та ділянка повністю випала з індексу. Нуль сторінок. Було кілька сотень і раптово нуль. Перевірив в Яндекс.Вебмастер – також нуль. Причому з ділянкою тою нічого не робилося. Почекав кілька днів – ділянка в індекс не повертається.

Ну, що робити, пишу в підтримку (Яндекс настільки цікава пошукова система, що в ній питання індексації можна вирішувати через звернення в службу підтримки.) Поки чекав на відповідь, ділянка повертається в індекс. Тепер нарешті надходить відповідь від підтримки:

Мы проверили - с Вашим сайтом все в порядке, он нормально индексируется и присутствует в поиске

Перевіряю, так, тепер ділянка присутня в індексі, але за день вона знову зникає з індексу. А ще за кілька днів знову повертається індекс. Може Яндекс плутає індексацію з мастурбацією?

Другий момент, який привертає увагу, це набір запитів, по яким та ж таки ділянка знаходиться користувачами. Для Гугла – це розмаїття запитів; причому це осмислене розмаїття: можна зрозуміти, чому по певному запиту знайшли саме таку сторінку. Для Яндексу ж існує взагалі аж три запити, по яких ця ділянка знаходиться, тай то – за великим рахунком лише один запит, бо двома иншими майже тне заходять. Зате за цим запитом ділянка на першому місці в видачі.

Чому так відбувається? Чому для Гугла є десятки (як не сотні) запитів, за якими заходять на ділянку, а для Яндексу лише один – а по инших її не знайдеш у видачі в помині? ще одне питання без відповіді. Феномен кацапізму.

Нарешті кілька слів автор має сказати про такий винахід Яндексу як АГС. Бо нещодавно один із плотів автора таки вийшов з-під того фільтра. Причому тут також та ж таки загадковість: бо автор не може сказати ні того, чому той пліт вийшов з-під фільтра, ні того, чого він туди потрапив. Принаймні ні до яких особливих дій для виводу з-під АГС автор не вдавався – просто оновлював ту ділянку, незважаючи на той фільтр.

А от цей пліт, який ви оце читаєте, й досі під АГС. І знову ж таки, автор не бачить ніякої розумнішої стратегії, окрім як плюнути на той Яндекс, й продовжувати дописувати сюди. А потім, хто знає, може Яндексу нарешті стукне щось у голову добре, й він зніме фільтр і звідси.

Але все ж таки як добре, що українці користуються переважно Гуглом.

ЗІ: Готуючи цей допис, автор вирішив подивитися, що шукають в Яндексі по слову “яндекс”, то надибав кілька кумедних запитів (в дужках частота запиту):

• яндекс дурак (734)
• найти яндекс (612)
• яндекс лох (562)
• как удалить яндекс (552)
• почему яндекс (491)
• купить яндекс (304)
• яндекс по*но бесплатно (266)
• как взломать яндекс (188)
• яндекс тупой (108)

Ну, принаймні, є й такі запити.

Отже, тепер можна назвати того гостера – це Goodnet, - надати його коротенький опис і поділитись із читачами кількома спостереженнями щодо нього.

Запримітив цей сервіс – Goodnet – автор уже давненько, але на той час він був лояльним клієнтом HostPro, тому просто занотувавши адресу goodnet.com.ua в записничку до кращих (чи то, можливо, гірших) часів, призабув про нього. А от коли з тим недоброї пам’яті HostPro почали коїтися негаразди, згадав, і як виявилось, дуже вчасно.

Чим привертає увагу goodnet? По-перше, порівняно низькими цінами. Можливо, це не найдешевший гостин, але в порівнянні з цінами HostPro він явно виграє. Так, наприклад, ціна на тарифний план "cP-старт" на рік становить 55$, а ціна на подібний за параметрами тарифний план “Iменинник” від HostPro на 23 доляри більше - 78$. (Тут, щоправда, ще слід врахувати різниці в курсах, але суттєво то оцінку не змінить.)

Але й це ще не межа. Річ у тому, що goodnet надає гостин як для гостинової панелі cPanel (який є дорожчим), так і для иншої гостинової панелі – DirectAdmin, який дешевший. Наприклад, порівнюваний за параметрами гостиновий пакет на DirectAdmin "DA-cередній" коштує лише 32$ на рік.

То при замовленні гостину автору довелося трішки повагатися – вибирати вичнішу cPanel чи DirectAdmin, - але врешті решт жадібність ощадливість перемогла, й автор замовив саме цей пакет "DA-cередній" на DirectAdmin. Причому наскільки він бачить, все що йому потрібно, в панелі DirectAdmin є. Тобто, перейшовши від HostPro, автор дістав ще й економію майже в 2,5 рази (це не кажучи про те, що в такому разі цей сервіс надає безплатно домен, чим автор, звичайно, не забув скористатися).

До речі, ціни на домени в goodnet також одні з найдешевших, якщо не найдешевші. Принаймні, домен в зоні .com.ua коштує тут 7 долярів, а домен в зоні .com - 9.50$. (Знаєте дешевші ціни на домени? – напишіть, будьласка, в коментарі.)

Друге, що приємно вразило автора в goodnet – відповідь підтримки українською мовою. І це добре й правильно. Бо як це не дивно, але для багатьох гостерів в сучасній Україні українська мова (яка мала би бути їх очевидною конкурентною перевагою!) – то камінь спотикання. Наприклад, технічна підтримка того ж таки HostPro відповідала здебільшого московською мовою, при тому що автор звертався до неї українською. А от в goodnet відповіли українською відразу, без одних нагадувань – що свідчить про повагу до клієнта.

Панель клієнта також перекладена українською мовою, перекладені вся, без виключень, разом із Базою знань. Отже, підтримка української мови в цьому гостері на висоті, що також звісно справляє добре враження.

Нарешті, про що також слід згадати, це те, що підтримка гостера може сама перенести ваші плоти на WordPress (можливо, це стосується й инших CMS) на ваш рахунок. Для цього слід після замовлення гостину написати в підтримку й повідомити ім’я й пароль до гостинової панелі в старого гостера. У випадку автора такий перенос був виконаний швидко й, наскільки автор може бачити, без жодних проблем.

Отже, автор трішки боїться “накаркати”, але поки що враження від сервісу goodnet позитивні. Але на останок автор ще хоче навести невеличкий перелік українських гостерів, які також підтримують українську мову, принаймні на своїх ділянках. Бо перед замовленням гостину в goodnet автор вирішив зробити ще невеличке дослідження наявної пропозиції гостинових послуг, то вийшов приблизно такий список:

• wphost.me
• mainhost.com.ua
• deltahost.com.ua
• p-host.com.ua
• dreamhost.com.ua
• ukrhosting.ua

Отже, вибір є, але все ж таки автор зупинився на goodnet. Чому – написав, але якщо ви хочете порівняти – можете спочатку переглянути сервіси із цього списку.

Дописовий: Є бажання прикупити стареньку машину? Зручний авторинок в Західній Україні. Взяти в кредит шикарне авто VOLKSWAGEN.

Далебі, в останніх пів року для автора робота з тим HostPro перетворилась навіть не на купу проблем, а на одну велику й суцільну проблему, про яку навіть тепер, коли автор переїхав до иншого надавача гостину, писати моторошно. Чому так сталося з тим гостином? Чому таке недбале ставлення до своєї роботи демонструють тамтешні співробітники? Чому таке зневажливе їхнє ставлення до клієнтів, які їх таки й годують?!

У автора немає відповідей на ці питання. Більше того, він відчуває себе настільки шокованим і приниженим тим ставленням, яке продемонстрували декотрі співробітники HostPro, й тією зливою технічних проблем, з якими довелося зіткнутися, працюючи з цим гостером, що не знає навіть до пуття як писати цей допис. То ж якщо щось буде написане не цілком доладно – даруйте; але автор сподівається, що його сумний досвід врятує від тієї халепи під ім’ям HostPro принаймні читача цього допису.

Хочете поглянути на перелік проблем, з якими довелося зіткнутися? Будьласка, судіть самі про те, яка якість пропонується “кращім хостингом України”, як вони самі себе величають:

1. Не працює причепа (plugin) прибереження бази даних WP-DBManager; пише, що потрібні для роботи цієї причепи функції passthru(), system(),
   exec() заблоковано. Звертаюся до підтримки; ні, відповідають, все включено. Але причепа попри те не працює. Ну що ж, спочатку автор подумав, що може то щось із тією причепою не так, або то він, автор, щось не зробив чи неправильно зробив. Буває, проїхали. Поставив натомість иншу причепу прибереження - WordPress Database Backup.
2. 13 жовтня зникає щойно надісланий на пліт допис. Перевіряю, чи він таки насправді був надісланий. Так, був, бо Google і Яндекс навіть встигли його “з'їсти”, але за кілька днів його чомусь уже немає. Ніби й не було.
   Звертаюся до підтримки. Відповідають, у їхньому стилі, що в них все гаразд, і “никаких действий не производилось”. Пишу ще раз, уточнюю дату. На цей раз уже відповідають, що так, “был сбой на сервере, что и могло привести к утере данных”. Ясно, випадково “загубили”. Але ж то нічого, з ким не буває? Так? Йдемо далі
3. Масовий злам сайтів. То приблизно 16 січня. Звертаюся до підтримки, з певними проблемами відновлюємо файли з архіву.
   Причому що прикметно, гакнуті були обидва плоти, які автор мав на HostPro – тобто, якби проблема була в одному якомусь, то можна було би віднести те на якісь негаразди саме з тим плотом, але обидва разом? Подивися на декотрі инші ділянки на тому ж cервері HostPro й побачив, що зламані також декотрі инші сайти.
   Як врешті решт з’ясувалося це був Масовий взлом сайтів на сервері HostPro. Пишу знову в підтримку, й автору починають дурити голову дурними відмазками, що в них, начебто, на сервері все добре, а то, що масово зламані 25 сайтів на їхньому сервері, то то клієнти винні, каже підтримка.
4. Сайти не показуються. (Це 16 лютого.) Натомість показується помилка “502 Bad Gateway nginx”. Спочатку чергова відписка, що в них все нормально, але потім, після повторного звернення, повідомляється, що були зроблені якісь налаштування на сервері. Помилка наче зникла (щоби потім повернутися).
5. Зникають файли зображень. Якщо повторно їх завантажити, вони повторно зникають. Сил спілкуватись із підтримкою вже немає, тип паче, що виникає нова проблема
6. Не вдається надіслати допис через Windows Live Writer. Помилка, яка при цьому видається, - наша стара знайома “502 Bad Gateway”. Чому вона виникає? Адже раніше передавалося без проблем, а тут щось вилізло. Пробую на инший гостин відсилати – відсилає, пробую на инший пліт на тому ж HostPro – та ж таки помилка.
   Звертаюся до підтримки, ті як завжди в своєму стилі “в нас все добре,” а клієнт “сам дурак”. Пояснюю ще раз обставини, пояснюю, що робота Windows Live Writer протестована й проблема не в ньому – а підтримці вже все “по барабану” – вони валять усе на самого клієнта. (Після переїзду на новий гостин той таки Windows Live Writer без проблем передає дані як і раніше) Ту проблему HostPro так і не вирішив.
7. Врешті решт не виходить виконати доступ по FTP для прибереження даних, але тут автор у підтримку вже й не звертався – остогидло.

От така “робота”, така підтримка в стилі “заплати нам гроші, а потім - сам дурак”, і такий рівень якости. Це просто якийсь жах і садизм, причому з особливим збоченством.

Особливо прикрим у цьому для автора є те, що він уже писав про цей гостин неодноразово. Причому писав не абияк, а вихваляючи, рекламуючи той сервіс, бо на той час йому видавалося, що HostPro таки справді солідний гостин, який вартий такої реклами. Але як показали останні пів року роботи з ним, кредит довіри той HostPro не те що не виправдав, а цілковито розтринькав, і тепер всі ті дописи доведеться підправити, доповнивши їх відповідним коментарем.

Це просто жахливо. За останні пів року на тому сервісі до пуття не працювало майже нічого. Причому це стосується як жахливого рівня технічної підтримки, так і низького технічного рівня самих послуг гостину. Єдине, з чим не виникало проблем, то це відділ продаж . Тобто, виходить, єдині послуги, який цей сервіс уміє надавати, це отримати від клієнта гроші…

Спілкування зі службою підтримки HostPro взагалі нагадувало який садизм з боку тієї підтримки. Особливо принизливим є те, що та підтримка дуже охоче й без жодних коливань схильна перевалювати проблеми на клієнта – замість того, щоби виконати свою пряму функцію – допомогти клієнту – вона  робить його “крайнім”, і це при тому, що саме на гроші, отримані від клієнта, ті особи й живуть! То далебі якесь плювання в криницю, звідки вони ж самі й п’ють…

Але що ж, тепер плоти автора розміщуються на иншому гостині, про який автор планує розповісти невдовзі. Поки що політ нормальний і враження від того гостера також приємне, тим паче що ціни там нижчі аби не в рази порівняно тим нещасливим HostPro.

До речі, а який гостин використовуєте ви?

Все ж таки, яка дурна ця тема “платні опитування”! Часу вона забрала в автора чимало – і на ознайомлення з системами тих опитувань і перечитування відгуків; писав на цю тематику автор неодноразово – спочатку та тема була для автора новою, то хотілося її дослідити; але порівняно з иншими способами заробітку винагорода тут (маються на увазі гроші) була просто мізерною. Ото й майже єдина користь, що було про що писати.

Зате скільки різного роду шахрайств і мотлоху крутиться навколо тих “платних опитувань”! Страшно сказати – ну хочеться людям заробити нічого особливо не роблячи, і звичайно тут таки знаходяться шахраї й шахрайчики, які не проти на тих легковірних особах поживитися.

Зайвий привід поговорити на цю тему дав один досить спамний коментар, який автор вирішив таки залишити (бо коментарі на цьому плоті пишуть не часто), але покалічити, щоби не псувати плоту карму, й супроводити належною відповіддю. А тепер можна поговорити про те трішки докладніше.

Коментар той (до допису Intvideo.tv: платні відео-опитування) складався із двох реферальних ланок, які супроводжував текст:

кращі сайти які я знайшов. 1000 грн в місяць виходить при тому ,що сидіти треба 10 хв в день)

Звичайно, кожному, хто ще не зовсім втратив здоровий глузд, повірити в таке важко. Бо то би було, далебі, таки не зле – отримувати мінімальну зарплату, просто сидячи в день по 10 хвилин за комп'ютером. Якби то так було, то чого б ті дурні на роботу ходили, де треба працювати 8 годин на день (а не 10 хвилин), і заробляти при цьому часто не набагато більше?

Але надія вмирає останньою, чи не так? (І лохотронщики це добре знають – читайте далі). То завжди можна припустити, виправдовуючи автора того коментаря, що він просто перебільшив, або, скажімо, помилився грошовою одиницею. Може не 1000 гривень, але таки 1000 рублів там можна заробити?

Ні, не можна – автор попередить вас зразу й інтриги не триматиме. Ані 1000 гривень, ані 1000 рублів, ані навіть жодної копійки там заробити не можна. Точніше (хе-хе!) можна, тільки-но вивести вам звідти жодної копійки не вийде, хоча ілюзію того, що ви справді щось заробляєте, й то шаленими темпами, ті сайти цілком можуть створити. Лохотрон, класика жанру.

Хочете почитати, що кажуть ті, хто таки спокусився участю в тому лохотроні? Будьласка:

• Отзывы о сайте oprosoff.net
• Отзывы о oprosoff.net
• Исследование. Святая простота Oprosoff.net и алчущие лохи

(До речі, це взагалі одне з основних правил роботи в Інтернеті: дізнавшись про якийсь сайт, де пропонують заробіток, пошукайте відгуки про нього. Бодай просто введіть у пошуковець адресу того сайту й почитайте, що про нього пишуть.)

Як виглядають ті лохотрони? oprosoff.net (до речі, яке промовите ім’я: “ОПРОСОВ НЕТ”) імітує який просто скажено щедрий сайт опитувань, а monelik робить вигляд, що роздає гроші за виконання дуже нескладних завдань. Так що щодня там можна “заробити” (тобто, нібито заробити) по кількадесят рублів – принаймні вони будуть додаватися на ваш внутрішній рахунок. Але при цьому (тут починається найцікавіше), як написано на тих сайтах, вивести “зароблені” гроші жертва того шахрайства зможе тільки тоді, коли накопичить мінімальну суму для виводу, яка становить… ті ж таки сакраментальні 1000 рублів.

І от наївні починають там “працювати”, і “заробіток” начебто росте, але – знову притичина – як з’ясовується, виведені ті гроші можуть бути тільки 7 числа наступного місяця (від місяця замовлення виводу). Але навіть якщо та жертва шахрайства й дочекається того терміну (надія ж бо вмирає останньою), то в такому разі… вона не отримає нічого. Чого й слід було чекати. Тепер можна з повним правом зайти на Webmoney Advisor і додати ще один негативний відгук.

Причому що вражає, то це кількість тих відгуків. А були ж іще й ті (й таких, мабуть, більшість), хто просто промовчали. На що тут можна сказати? Є такий жарт: – Якщо внутрішній голос каже вам, що саме ця справа принесе найбільший дохід - не знаджуйтеся, можливо, це спам.

Але найбільше, чого автору не хотілося б, це щоби після прочитання цього допису читач вирішив, що заробити в Інтернеті неможливо. Звичайно ж, це не так. Заробити можна, й так зароблять гроші чимало людей – хто на банерній чи контекстній рекламі, хто на продажі покликів, хто на написанні текстів, хто на будуванні дорвеїв, і ще десятками способів - хто як можне й “хто на що вчився”. Але якщо ви будете грати в дурні ігри з лохотронщиками, що ж, от тоді ви справді нічого не заробити – тільки втратити й час і гроші.

Отже, бережіться, й думайте й перевіряйте – а автор у міру своїх скромних сил спробує вам у тому допомогти.

Продовжуємо досліджувати роботу з системами тизерної реклами. На цей раз автор пропонує вам познайомитись із результатами роботи з TeaserNet, а саме з тим, як впливає на ефективність такої реклами оптимізація рекламного блоку тизерів і як змінюються заробітки в системі при відмиканні адалт тизерів.

Увесь час роботи автора з системою TeaserNet можна поділити на три періоди:

1. спершу автор просто розмістив два блоки тизерів,
2. потім виконав декотре налаштування вигляду тих блоків,
3. нарешті прибрав декотрі особливо дратівні адалт тизери.

Тепер автор розповість по пунктах, які результати були отримані для кожного з цих періодів.

Отже, спочатку задачею автора було розмістити блоки реклами на місці тих, що автор був вимушений зняти внаслідок блокування його ділянки в системі Adlabs Media Network. Тому особливої уваги підбору кольорів чи розмірів малюнків не приділялося. Окрім усього иншого, діяти в такий спосіб може бути корисним для того, щоби отримати “точку відліку”, з якою можна буде порівнювати подальші результати.

Нижче наводяться сукупні результати для такого неоптимізованого розміщення блоків тизерів:

Як можна побачити, середній CTR за цей початковий період становить близько 1%, що майже в шість разів більше за розміщені на тій таки ділянці блоки контекстної реклами АдСенс. Утім, попри високий CTR, заробіток від тієї реклами аби не в рази менший: так відбувається, звичайно, внаслідок того, що процінка на клац дуже низька – лише 12 московських копійок або приблизно 0,4 американських центи.

Така середеня процінка взагалі характерна для тієї системи, принаймні для такої ділянки як у автора. Так, є декотрі тизери, які оцінюються в 30 чи 40 копійок, але клаци по них рідкість; а найчастіше клацають по адалт тизерах (нікуди не подінешся - інстинкти), та процінки по них дуже низькі – 7-8 копійок, тому й середня процінка майже непристойно мала.

Що ж, такі результати не влаштовували автора, тому він вирішив виконати певну оптимізацію показу блоків тизерів. При цьому були ретельніше дібрані кольори тла блоків і покликів тизерів (так, щоби вони відповідали решті елементів дизайну ділянки), а також – і це мабуть найважливіше – збільшений розмір малюнків тизерів з 70*70 до 100*100. Разом ці заходи привели до таких результатів:

Тепер середній CTR зріс у рази: в два рази для бічного вертикального блоку тизерів (нижній сірий рядок), а для горизонтального блоку тизерів, який розміщується тільки на домівці (головній сторінці), навіть у всі чотири рази. Такий зріст CTR для горизонтального блоку пояснюється не тільки збільшеними розмірами малюнків, але й зміною розміщення поклику тизера з “ліворуч від малюнка” на “під малюнком”. Отже, можна зробити висновок, що такий формат показу сприяє підвищенню проклацу.

Середня процінка при цьому однак упала й становила лише жалюгідних 9 копійок (0,3 центи). Мабуть за такого розміщення реклами адалт тизери (які дешеві) більше впадають ув око й цілком заступають собою трохи дорожчі “пристойні” тизери.

У такому форматі реклама показувалась із місяць, доки одного не дуже чудового дня автор, зайшовши на ділянку, побачив такі тизери, що йому видалося, що він зайшов навіть не на адалт ділянку, а в якийсь туялет. Все ж таки на все є межа, й автор вирішив, що нехай там як, а перетворювати ділянку на таку гидоту не варто ні за які гроші, тим паче за такі мізерні. Тому він зняв особливо “відверті” тизери, в один із способів описаних у попередньому дописі.

Як це вплинуло на показники реклами?

Тепер показники повернулись майже до свого початкового рівня: CTR так само становить близько 1%, а середня процінка близько 12 копійок. Це, звичайно, не задовільно, але такі показники, здається, максимум, що можна дістати від TeaserNet без показу надто відвертих адалт тизерів.

Тому є спонука дослідити инші тизерні системи, про що автор і розповість у наступних серіях, а наразі все.

Продовжуємо досліджувати системи тизерної реклами. Наразі зупинимось на одній особливості сервісу, згаданого в заголовку – TeaserNet. А саме на тому, що тизери, які показуються в цій системі, мають одну неприємну рису, на яку нерідко можна зустріти нарікання в вебмайстерських форумах – вони дуже вже орієнтовані на так званий адалт сегмент реклами.

Адалт – це рекламні оголошення, тизери, які орієнтовані на дорослих (властиво, adult, в перекладі з англійської то й є “дорослий”, “повнолітній”). Це, зазвичай, оголошення, пов’язані з сексуяльною сферою життя.

То можуть бути відносно прийнятні малюнки, де зображена жіноча грудь або просто жінка у відвертій поставі чи одязі. Але то ще нічого, бо можуть бути й малюнки на яких зображений здається статевий член, але як потім з’ясовується, фалоімітатор (реклама секс-шопу – приклади такої реклами ви можете побачити в дописі Тизерна реклама: Що таке тизер?), що вже мабуть далеко не для кожної ділянки допущена річ. Але й то не межа: можуть бути й такі зображення, на яких виразно видні геніталії, які складно визначити якось инакше як по*нографічні. І це вже взагалі, як це не дивно, але у нас в Україні то кримінальна річ, уже не згадуючи про те, що на те неприємно дивитися.

Отже, рекламні оголошення TeaserNet у так би мовити сирому вигляді можуть задовольнити далеко не кожного вебмайстра. Тому ця система надає декотрі засоби, що покликані зробити набір оголошень, що показуються, пристойнішим.

По-перше, можна в налаштуваннях кожного сайту, на якому показуються блоки тизерної реклами, позначити як заборонені декотрі тематики. Зазвичай то будуть тематики “адалт” і “ню (обнаженные)”. Для цього слід на закладці “Площадки”, клацнути на домені відповідної ділянки, а потім вибрати “редактировать информацию о площадке” (піктограмка: олівець на тлі шестерні). Тепер треба в списку “Категория” поставити галочки навпроти відповідних тематик, які ви хочете заборонити, й звичайно, натиснути кнопку “Применить изменения”. Це більш жосткий спосіб, а це порівняно м’якший і вибірковіший.

Так, і це по-друге, можна зайти на закладку “Фильтры” й там поставити галочки навпроти особливо надокучливих тизерів. А поітм, звичсно, потрібно ввести таку заборону в дію, вибравши один із покликів під сподом списку тизерів: “Заблокировать тизеры” чи “Заблокировать домены” чи “Заблокировать кампании”. Таким чином можна не допустити до показу окремі тизери або всі тизери, що покликаються на певний домен чи певну кампанію рекламаря.

Діючи в один із описаних способів можна визначити набір тизерних оголошень, які можна буде розміщати на будь-якій ділянці, принаймні розважальної тематики.

Нарешті, слід сказати пару слів про одну обставину, яка також можне вплинути на рішення вебмайстра обмежити показ адалт тизерів на своїй ділянці. Йдеться про відповідний фільтр Яндекса, який, як нерідко трапляється з цією й загалом дебільною системою, вийшов напрочуд жорстким.

Річ у тім, що дорослий фільтр Яндекса вирішує, чи видавати конкретну ділянку пошуковій видачі, не лише на основі текстів конкретної сторінки, і навіть не текстів усієї ділянки, але й на основі тієї реклами, яка показується на тій ділянці. Тому якщо вас цікавить (добра) присутність в цій пошуковій дебіло-системі, вам слід особливо уважно ставитись до вибору тизерів, дозволених для показу. А можливо, в гіршому випадку, доведеться навіть відмовитись від використання TeaserNet. Але для початку. звісно, можна спробувати обмежитись описаними вище налаштуваннями.

Перед смертю покійничок довго хворів. Так десь восени 2009 ціна за клаци стала всього лише один цент, але автор все не поспішав зняти коди, все ще сподіваючись, що крива якось вивезе. Не вивезла…

Потім, десь улітку 2010 мінімальна сума для виводу стала аж 1000 рублів, що з огляду на невеличкі заробітки, які приносила та рекламна система, робило сподівання колись таки вивести зароблене з тієї системи примарними. Отже, перед смертю покійничок не тільки хворів, а навіть і потів – що, безумовно, добре.

Більше того, після своєї наглої смерті, родичі Клікс навіть пообіцяли виплатити зароблене, але наскільки автор міг зрозуміти, навіть тим, хто вчасно подав запит на такий вивід, грошей не виплатили. І правильно, а навіщо ще щось там виплачувати. Та й втратив там автор небагато, може долярів десять.

На, гаразд, сарказм сарказмом, але таки прикро. Прикро й з емоційних мотивів – адже Клікс був одним із перших джерел заробітків автора – і з меркантильних і з точки зору несправджених сподівань також. Але що ж - таке трапляється, як раніше трапилося з AdTime.Авторитет (до речі, їхній сайт  досі живий) чи дурною потворою indek.ru, в яку автор також мав необережність влізти.

Що ж, висновок, який автор має для себе зробити, мабуть такий, що якщо система починає хворіти, то треба потрошки перебиратись, якщо не тікати звідти. Не чекати, доки вона остаточно завалиться, поцупивши в тебе ще якісь кошти.

Хоча, хто зна, може Клікс ще колись воскресне, адже домен там надзвичайно відомий, може хтось візьметься відродити колишню славу? Поживемо - побачимо.

Дописовий: Цікавить заробіток в мережі Інтернет? Пліт Світ українського SEO розповість як заробити гроші: кілька способів на вибір.

• що таке тизерна реклама й як із нею працювати, а також
• вивчили пропозицію тизерних мереж, які доступні для ділянок (сайтів) українською мовою

можемо нарешті перейти до розгляду конкретних систем тизерної  реклами. Почнемо з партнерки Adlabs Media Network (AMN), з якої й починав свою роботу з тизерами автор.

Чому вирішив почати роботу з тезерами з AMN? Бо, як автор уже писав:

• побіжно почитавши форуми, відгуки про тизери від Adlabs справити на нього краще враження
• єдина, як видавалося автору, на той час альтернатива - TeaserNet – викликала численні нарікання щодо її надмірної орієнтованости на adult

Але, як виявилося, знайомство автора з відгуками було надто побіжним, і тому автор не помітив двох значних недоліків AMN:

• мінімальна сума для виводу становить аж 260 рублів. Це забагато для тизерних систем
• Adlabs має звичку блокувати ділянки, що, звичайно, неприємно.

Але автор забігає наперед. Отже, по порядку.

Зайшовши на ділянку AMN, автор був приємно вражений добрим, зручним, “прозорим” дизайном, який розробила ця система. Далебі, такими сервісами приємно користуватись: тут все очевидно й продумано. Конструктор блоків оголошень взагалі настільки зручний, що викликає бажання ще продовжити роботу з ним, ще “побавитись” трішки. (Дизайн настільки добрий, що один із конкурентів Adlabs навіть поцупив той дизайн у нього. Якщо дизайн крадуть, то мовчазне визнання якости.)

Попрацювати з системою автору довелося протягом аж восьми днів: з 30 листопада до 7 грудня. Які результати показала за цей час реклама? Прошу дивитись (як кажуть американці, один малюнок вартий сотні слів):

Отже, як можна побачити, середній CTR становить 0,6%, що аби не в п’ять разів більше, ніж показує також встановлені на тій таки ділянці контекстна реклама від Гугла (щоправда, в автора ніяк не дійдуть руки оптимізувати її). Середня ціна клацу – 30 московських копійок, тобто, приблизно, 1 цент.

Показів на тій ділянці поки що небагато, як ви також можете бачити, тому, як порахував автор, для того щоби вивести гроші, йому потрібно було потрібну суму упродовж приблизно пів року. Це було доволі безрадісно, але що ж – автор таки мав намір чекати потрібний термін.

Та чекати довелося не так уже й довго, бо одного (не дуже) чудового ранку йому на пошту прийшло сповіщення такого змісту:

Уважаемый партнер!

К сожалению, мы вынуждены приостановить показ рекламы на сайте [вирізано] в связи тем, что показатели качества переходов с этого сайта ниже внутренних стандартов нашей сети. Приостановка осуществляется в соответствии с пунктом 4.1. правил участия в системе: http://medianet.adlabs.ru/doc/webmaster_rules/

Блокировка показа рекламы не означает блокировку денежного баланса. Заработанные средства будут перечислены вам во время ближайшей выплаты, если в ваших настройках указан корректный номер кошелька WebMoney.

В случае, если низкое качество переходов связано с накруткой, часть из них может быть списана и компенсирована рекламодателям (п. 4.2. правил).

Администрация сети не комментирует данное решение, не предоставляет подробные показатели качества переходов с сайтов или данные о накрутке, а так же не раскрывает внутренние стандарты сети, поскольку распространение этой информации может облегчить обман системы (п. 4.3. правил).

С уважением,
администрация рекламной сети
AdLabs Media Network.

Автор навіть зайшов на ділянку AMN, щоби перевірити. Та чуда не сталося – і там є сповіщення про блокування. Що ж, автор пожалкував за своїми так важко заробленими рублями, але як виявилося даремно. Бо невдовзі Adlabs, як і обіцяв, виплатив гроші на мій WebMoney гаманець, чим приємно вразив автора.

Отже, що можна сказати про цю систему? Загалом

• cистема доволі приємна в роботі
• CTR в системі досить високий, як і має бути в рази вищій від контекстної реклами
• система порядна: гроші виплачують навіть після блокування рекламного майданчика

а про недоліки системи автор уже сказав.

Але заробити на тизерах, як ви бачите, безумовно можна. Отже, вам вирішувати – з одного боку система пристойна, з иншого - робота з нею може дуже скоро завершитися, але й у цьому разі гроші виплатять - отже ви майже нічим не ризикуєте, є сенс спробувати.

На цьому зичу вам приємних заробітків!

Дописовий: Подобається продаж металопластикових вікон ув Інтернеті? Непоганий намір прикупити окна Киев. Завжди стрімка доправка й безплатний сервіс.

Прочитав нещодавно черговий “опис успіхів” розробників вірусу-здирника: Блокировщики Windows - выгодный бизнес – виявляється, та зараза не тільки досі живе, але “буяє”. І нещасливі користувачі Windows справно сплачують свій податок на власну необізнаність і недбальство. Тому є сенс повернутися до цієї теми й розкрити її повніше, тим паче, що автор уже це обіцяв.

Нині, пригадуючи як розгорталися події з зараженням тим комп’ютерним вірусом, автор бачить три ключових моменти, з яких можна винести відповідно три уроки з техніки безпеки. І якщо правда те, що “розумні вчаться на чужих помилках, а дурні – на своїх”, то автор має відзначити, що розумний він лише на третину , адже два з тих трьох уроків, про які піде мова, він вивчив допіру зіткнувшись із тією вірусною гидотою. А врятувало його те, що колись він прочитав гарний допис на тему “чому не варто працювати під Windows під адміністративним рахунком”. Отже, автор сподівається, що й цей допис допоможе комусь не потрапити в ту халепу.

Історія хвороби. Загострення

По-перше, слід сказати кілька слів про те, як виявляє себе вірус, коли він, уже “всівшись” на машину, починає свої зловмисні дії. Процитую раніший опис:

вірус, запустившись, “вивалює” своє вікно поверх усіх инших вікон, й зробивши вигляд, що він знайшов купу шкідливого програмного забезпечення (!), вимагає в користувача надіслати на короткий мобільний номер певну суму начебто в оплату ліцензійної угоди (!) (також свого роду “заробіток в Інтернеті”). При цьому Диспетчер задач блокується – вірусу так просто не “вб’єш”.

Тепер користувач опиняється в свого роду пастці, видертися з якої дуже важко, а якщо він працював під адміністратором, це ще набагато важче - аби не простіше поставити Windows знову. Річ у тім, що вірус, отримавши доступ до системи, не лише блокує Диспетчер задач, а й змінює системні політики, внаслідок чого користувач виявляється вкрай обмеженим у своїх діях: так, неможливо зачинити вікно вірусу, неможливо зайти на инші ділянки, неможливо навіть запустити антивірус!

Виглядає вікно вірусу так (автор ще тоді, давно встиг зробити його знімок.):

Хоча, той вигляд весь час змінюється, і тому в різних користувачів може бути зовсім відмінна картинка (Варіянти вигляду вікна вірусу ви можете подивитися на ділянці Касперського в дописі Способы борьбы с программами-вымогателями класса Trojan-Ransom.)

Боротьба з вірусом

Після первісного шоку й усвідомлення того, що автор підхопив якийсь дуже гидючий вірус, він звичайно замислився, як тепер лікувати систему. Що ж, першим чином подивився через убудований у Windows Explorer пошук, які нові файли з’явились на комп’ютері. Виокремив підозрілі файли серед знайдених, але вони виявились заблокованими. То довелося зайти під Адміністратором і видали їх (обережно! – тут треба знати, що ви робите).

Потім пошукав ув Інтернеті й натикнувся на допис Васільєва eKav antivirus — разблокировать и удалить навсегда!, після чого залишилося лише зайти в редактор реєстру (обережно! – тут треба знати, що ви робите) й вичистити кілька зловорожих записів, що залишив по собі вірус.

Здається, просто? То лише так здається – насправді автор пережив кілька дуже неприємних годин, але! якби він працював би не під обмеженим користувачем, а під Адміном, то втрати обраховувались мабуть не годинами, а днями – адже платити зловмисникам автор би не став у жодному разі. Отже

Урок перший: не працюйте в Інтернеті під Адміністратором

Саме це й допомогло автору відбутись, можна сказати, “легким переляком”. Тим же, хто мав легковажність працювати під Адміністратором, довелося полякатися сильніше.

Бо працювати під адміністративним рахунком слід лише в обмеженому числі випадків. Рахунок Адміністратора призначений для виконання спеціяльних задач, тому він має розширений доступ до системи. Так, під адміністратором треба налаштовувати обладнання, присновувати (інсталювати) програми, визначати ті ж таки системні політики, але це задачі, з якими в щоденній роботі користувач стикається вкрай рідко, а то й узагалі не стикається.

Тому для щоденної робити потрібно завести собі обмежений рахунок, можливо, для Advanced user (Просунутого користувача), а можливо й просто звичайного користувача. Наприклад, набираючи цей допис, автор працює під звичайним користувачем, і при тому перемикатись ув Адміністратора йому доводиться вкрай рідко – може раз на тиждень.

Якщо якась, можливо застаріла, програма, що все ще вам потрібна, вимагає доступу кудись, просто відстежте той файл чи теку, куди хоче доступитись та програма, й надайте під Адміністратором доступ до тих файлів звичайному користувачеві, а потім знову (мерщій) повертайтесь у затишний користувацький звичайний рахунок. Саме так слід працювати під Windows.

На жаль, розробники цієї системи вирішили надавати користувачеві від початку саме адміністративний доступ, хоча про небезпеку такого рішення їх попереджали. Мабуть, далися взнаки міркування зручности для недосвідченого користувача, але потім та зручність їм “вилазила боком”.

Отже, автор не може занадто наголосити: не працюйте в Інтернеті під Адміністратором. Цей урок перший. Тепер

Урок другий: зважайте на сповіщення антивірусу

Просто? Та ж так – ніби просто. Але от авторові довелося вчите те на своїх помилках.

Бо коли він пригадує як відбувалося зараження, то в пам’яті спливає неясний спогад, що антивірус попереджав його про якусь небезпеку, але автор тоді просто відмахнувся від “надокучливого” антивірусу… І даремно. Можливо, ті сповіщення, якби на них звернути увагу вчасно, врятували автора від тих неприємних годин боротьби з вірусом.

Отже, будьте розумними хлопчиками й дівчатками: якщо антивірус вас про що-небудь попереджає, дослухайтесь до того попередження. Можливо це збереже вам години розпачливих пошуків виходу зі становища. Можливо, в системі уже щось не так – перевірте. Оновіть вірусні бази, проскануйте принаймні системний диск. Але не легковажте.

Сподіваюсь, ясно. Нарешті

Урок третій: не ходити за спам покликами

Бо пригадує автор і такий свій прогріх: спокусився він одним типом спаму, про якій навіть згадати соромно. Але таки спокусився, й зайшов за тим покликом на якусь, здавалося, б покинуту ділянку, на якій, звичайно, не виявилось того, що рекламувалось. Та щось у автора така підозра, що саме там він і підхопив (добре, що не венеричний ) вірус. (Бодай в цьому плані Інтернет безпечніше.)

Але суть, сподіваюсь, вам зрозуміла. Спам – це джерело небезпеки. І тому одна із засад безпеки в мережі Інтернет – дуже обережне поводження зі спамом. Для більшої безпеки його слід зневажити взагалі. Хоча це й складно: адже навіть якщо ви фільтруєте спам автоматизовано, в нього може помилково потрапити потрібний лист, тому спам таки доводиться переглядати.

Та в кожному разі, навіть якщо ви вирішили перейти за посиланням у спамі, слід пам’ятати, що потенційно ви можете занапастити вашу систему, поселивши до неї вірус. Так само не слід відчиняти додатки (attachment) до спам-повідомлень, або принаймні робити це дуже обережно, пам’ятаючи, що в тому додатку також може чаїтися вірус.

Урешті решт, не слід покладатись цілком на антивіруси; вони не всесильні. Зробіть те, що залежить від вас, ви, а антивірусу вже залишайте решту.

От таких три уроки автор виніс із того випадку, й просить вас на них зважити. Бо инакше, які так заробітки в Інтернеті! – тоді аби не довелося підраховувати збитки.

На тому автор зичить вам безпечної роботи в Інтернеті – бережіться самі й хай бережуть вас комп’ютерні боги.