Дика коза унадилась до одного чоловіка в город — капусту жувати. Чоловік, побачивши шкоду, почав по ночах підстерігати злодія. Одного разу взяв рушницю і засів в кущах. Просидів цілу ніч — кози не було. Та уже як стало розвиднятись, іде од лісу коза і прямо до капусти. Мужик прицілився. Бух! Коза двічі перекинулась і побігла до лісу. Бігла вона не швидко, бо чоловік поранив їй здорово задню ногу. Чоловік побачив, що вона біжить непрудко, кинувсь доганяти козу. Коза, побачивши, що за нею гониться чоловік, почала тікати швидше бігти і пильно придивлялась, куди б сховатись од мужика, бо далеко бігти сили не вистачало. Побачила коза заячу хатку, підбігла до неї і гука:

Читати далі

В одного чоловіка був кіт старий, неспосібний мишей ловити. Ото хазяїн його узяв та й вивів у ліс, думає: «Нащо він мені здався? Тільки дурно буду годувати. Нехай краще у лісі ходить». Покинув його, а сам і поїхав. Коли це приходить до його лисичка та й питає його:
— Що ти таке?

Читати далі

Ой п’є Байда мед-горілочку,
Та не день, не нічку,
Та не годиночку. (два останніх рядки повторюються двічі)

Читати далі

А
- Соколоньку-синку, чини мою волю:
Продай коня вороного, вернися додому.

Читати далі

Важко було жити, нелегко було працювати, а жили й працювали. Наполегливо розчищали люди дрімучі ліси, звільняли від каміння гірські схили, відкривали джерела, розводили сади, виноградники. Відступили перед людиною лісові нетрі, підкорилися гори. Все кращим, легшим і багатшим ставало життя. І чим більше люди справлялися зі своєю нуждою, тим більше розуміли, що самі вони своєю працею поліпшують своє життя. Люди повірили в себе, у свої сили і перестали підкорятися своєму божеству.

Читати далі

Рухи склала Н. Мельникова.
Слова М. Познанської.

Читати далі

У грі бере участь необмежена кількість дітей. Всі дії відбуваються на восьмирічний такт, який відлічує ведучий, який може бути замінений відповідними мелодіями, ноти яких наведені нижче. Звук свистка (інший рух-відмашка) – сигнал до початку гри.

Читати далі

Гомін, гомін, гомін,
Гомін по діброві,
Туман поле покриває;
Мати сина виганяє:

Читати далі

Оврамиха, стара мати,
А три сини мала,
Гей, в доріженьку та великую
На ніч не пускала.
Тіко пустила сина Данила
В Тавань-город погуляти.
«Прощай, прощай, стара мати,
Більше мене не видати».
«Ой сину ж мій, сину Данило,
Ввольни ж мою волю,
Пересидь, сину, сю годину,
Сей день, середу, в господі зі мною».
«Ой як мені, стара мати,
Сей день, середу, ждати,
П’ють козаки мед, вино й пиво,
А мені б то не бувати?»
Ой п’є Овраменко, ой п’є, молоденький,
З щирозлотного кубка,
Увивається його стара мати,
Та як сива голубка;
Ой п’є Овраменко, ой п’є, молоденький,
Ще й хустиною втерться,
Його мати та старенькая,
Як горлиця, б’ється.
Ой в городі у Тавані
Три квіточки сходять,
По городу по Келеберді
Овраменко ходить.
Ой в городі у Тавані
Три квіточки в’ється,
За городом Келебердою
Овраменко з турком б’ється.
Ой в городі у Тавані
Три квіточки зви то,
За городом за Келебердою
Там Овраменка вбито.
Ой не за великі гроші вбито —
За жупан голубенький,
Не потурав вражий син турчин,
Що він козак молоденький.

Читати далі

Як була собі лисичка, та зробила хатку, та й живе. А це приходять холоди. От лисичка змерзла та й побігла в село вогню добувати, щоб витопить. Прибігає до однієї баби та й каже:
— Здорові були, бабусю! З неділью… Позичте мені огню, я вам одслужу.
— Добре, — каже лисичка-сестричка. — Сідай, погрійся трохи, поки я пиріжечки повиймаю з печі!

Читати далі

Рухи склала З. Березницька.
Музика І. Кишка.

Читати далі

Гра-забавка з немовлятками «Кую, кую чобіток» призначена задля налагодження комунікації між старшим поколінням та новим членом сім’ї. Зазвичай в неї грали бабусі чи дідусі з немовлятком, коли останнє ще не досягло віку самостійного стояння на ніжках. Ця забавка служила розвивальною фізичною гімнасткою чи своєрідним масажною вправою для ступнів та ніжок дитинки.

Читати далі

Чом ти не прийшов, як місяць зійшов?
Я тебе чекала.
Чи коня не мав? Чи стежки не знав?
Мати не пускала? (два останні рядки повторювані двічі)

Читати далі

Струмочок – це прадавня традиційна забавка-танець, в яку грали (танцювали) практично всі покоління, починаючи з наймолодшого віку та використовуючи залежно від події в якості розважальної чи обрядової. Різницю складали лише супровідні пісні, які і задавали тон всьому дійству. Адже в самій грі ще за часів далеких українських пращурів був закладений глобальний сакральний зміст про безконечність буття та продовження життя через парування. Тому в неї грали від малечку до старечку буквально на всіх загальних святах.

Читати далі

Цвіте терен, цвіте терен,
А цвіт опадає.¹
Хто в любові не знається,
Той горя не знає. (останні два рядки повторювані два рази)

Читати далі

Окрім фізичної активності в українській виховній культурі для найменших були вигадані ігри спрямовані на розвиток кмітливості та театрально-акторських навичок при активному застосуванні фантазії та виразності рухів при розкритті здатності самообмеження фізичної активність дітлахів. Гарним прикладом цього різновиду ігор є Море хвилюється.

Читати далі

Поки активісти за чужий немалий кошт все торочать про «глобальне потепління», зима 2025 — 2026 спростувала всі ці псевдонаукові та антиприродні твердження одним змахом свого крижаного крила та сніговими обіймами. Адже аномальні морози (в деяких регіонах сягали -22°C), якими українців привітав Новий 2026 рік, та сталий, постійно оновлюваний сніговий покров, що за день міг зрости на місячну норму опадів минулих років, просто не лишили простору для сумнівів найзатятіших скептиків. І це була не перша і не остання така зима в Україні.

Читати далі

Розпрягайте, хлопці, коні,
Тай лягайте спочивать.
А я піду в сад зелений,
В сад криниченьку копать.

Читати далі

Цікавою активно-пасивною грою для дітлахів старшого дошкільного віку, яку зручно проводити в обмеженому ігровому просторі закритого приміщення та обмалі додаткового реквізиту при необмеженій кількості учасників є Хустинка – гра, спрямована на розвинення у діточок уваги, реакції, акторській майстерності та вміння працювати в команді задля досягнення результату.

Читати далі

Леонід Кравчук, І президент України

Читати далі