Забирайте своє собі

Позитивне мислення, Притчі Коментувати

Банан та будистські монахиЯкось Вчитель проходив зі своїми учнями повз селище, в якому жили противники його вчення. Мешканці селища вийшли зі своїх домівок, оточили гостей та почали їх лихословити. Учні не встояли і готові були відповісти образами, але присутність Вчителя діяла на них заспокійливо. Слова Вчителя збентежили і селян, і учнів.

Він повернувся до учнів і промовив:

— Ви розчарували мене. Ці люди чинять своє. Вони розгнівані. Їм здається, що я ворог їх релігії, їх моральних цінностей. Ці люди ображають мене, і це природньо. Але чому сердитесь ви? Чому ви дозволили цим людям маніпулювати вами? Ви зараз залежите від них. Хіба ви не є вільними?

Мешканці селища не очікували такої реакції. Вони були спантеличені та притихли. У тиші, що запала над людьми, Вчитель звернувся до селян:

— Чи все ви сказали? Якщо ні, то ви ще матимете нагоду висказати мені все, що думаєте, коли ми повертатимемось.

Люди із селища були геть збентежені, вони спитали:

— Але ж ми лихословили на тебе, чому ж ти не сердишся на нас?

— Ви вільні люди, і те, що ви вчинили, — ваше право. Я на це не реагую. Я теж вільна людина. Ніщо не може змусити мене реагувати, і ніхто не може впливати на мене та маніпулювати мною. Я володар своїх виявів. Мої вчинки випливають із мого внутрішнього стану. А тепер, я хотів би спитати вас одну річ, яка стосується вас. Мешканці сусіднього з вами селища вітали мене, вони принесли із собою квіти, фрукти та солодощі. Я сказав їм: «Дякую, та ми вже поснідали. Заберіть ці фрукти з моїм благославення собі. Ми не можемо нести їх із собою, ми не носимо їжу з собою». Тепер я питаю вас: «Що вони мають зробити з тим, що я не прийняв і повернув їм?».

Один чоловік вийшов з натовпу і сказав:

— Напевно, вони забрали все собі додому, а вдома роздали фрукти і солодощі своїм дітям, своїм сім’ям.

Вчитель всміхнувся:

— А що ж ви збираєтесь робити зі своїми обр?зами та прокляттями? Я не приймаю їх. Якщо я відмовляюся від тих фруктів і солодощів, вони мають забрати їх назад. Що можете зробити ви? Я відкидаю ваші образи, тож і ви несіть свій тягар додому і робіть з ним усе, що хочете.

Давня притча

9 коментарів на “Забирайте своє собі”

  1. Anvar каже:

    Мудра притча!
    Але як важко іноді не реагувати та не піддаватись емоціям.
    Знаю подібні слова: “Якщо тебе обізвали дурнем, а ти відреагував, то ти і є дурень, бо тебе це зачепило за живе, за те що є в тобі. Але якщо ти знаєш собі ціну, і точно впевнений у тому, що ти, наприклад, не дурень – ти ніколи не відрегуєш на такі слова.”

  2. Бодя каже:

    Ну что тут скжешь, мудрий старик

  3. Віталій каже:

    Анвар, тобто учні не були впевнені у правоті вченя свого наставника? А якщо ти будеш іти зі своєю дівчиною (дружиною)по вулиці, і хтось назве її коровою, хоча насправді вона буде дуже симпатичною і стрункою, і сама про це знатиме. Якою буде твоя реакція? Ти не звернеш уваги на образу, чи тебе це обурить? І взагалі, чи буде правильно тут промовчати? Так само і тут. Чи повинні учні відстояти честь наставника, чи тихо терпіти образи?
    На мою думку, потрібно відстоювати свою позицію, але не розкидати при цьому бісер перед свиньми. А для цього потрібне добре вміння розбиратися в людях і багатий життєвий досвід. У даній притчі старий мудрець не лише довів свою правоту і зумів захистити свою честь, але і здобув прихильників.
    Хоча тут є і спірний момент. Мудрець закликає не реагувати на образи, і одночасно відповідає на звинувачення. Можливо я і неправий… :-)

  4. Василиса каже:

    Мудра притча!

  5. master каже:

    спасибочки за материал!!!!

  6. Astra каже:

    Интересная придча!
    Старик правильно поступил!

  7. Crazy Monkey каже:

    Согласен с мнением выше – старик маледец!

  8. hellveen каже:

    Читачі ще дочекаються хоч одного запису?)

  9. bezlik каже:

    Доводилось вже чути цю притчу. Не варто спускатися до рівня образ, якщо це не приносить задоволення, навіть якщо обізвали “коровою” твою дівчину… є і більш дієві способи вирішення подібної ситуації.

Залиште відгук

 

RSS-потік записів RSS-потік коментарів Вхід