Цього дня до лав Лицарів Колумба приєдналися 14 нових учасників, які вирішили стати на шлях служіння Богові, Церкві та ближнім. Капеланом братства став о. Ігор Процик.

Участь у події взяли поважні гості: парох парафії о. Петро Павліще, національний делегат Лицарів Колумба в Україні – Юрій Малецький, директор з міжнародного розвитку Лицарів Колумба в Європі — Szymon Czyszek, а також регіональний делегат (регіону 56) — Tomasz Konturek.

Церемонія ініціації пройшла в урочистій атмосфері молитви та духовного піднесення. Під час обряду кандидати склали обіцянки вірності Католицькій церкві, готовності захищати християнські цінності та активно долучатися до життя парафії. Нові лицарі зобов’язалися жити згідно з принципами братерства, єдності, милосердя та патріотизму, які є основою діяльності Лицарів Колумба.

Ця подія має особливе значення для парафії, адже поява нових членів братства є знаком живої та дієвої віри. Лицарі Колумба покликані бути опорою для священників, підтримкою для потребуючих та активними учасниками парафіяльного життя. Їхнє служіння сприяє зміцненню спільноти, розвитку благодійних ініціатив та свідченню християнських цінностей у сучасному світі.

На проповіді ієрарх підкреслив роль всіх тих «мироносиць», які попри страх і переслідування були вірні Богу та своїй Церкві, з надією на краще майбутнє відновлювали життя цієї парафії та любов’ю надалі опікуються красою цього храму.

Після Літургії парафіяни подякували владиці за візит та спільну молитву. Потім була можливість вірним порозмовляти з дорогим гостем.

По обіді відбулася зустріч Архиєпископа в білянській світлиці з Душпастирськими радами візитованих парафій. Парох представив пристніх членів рад та коротко описав стан довірених йому парафій. Опісля всі члени поділилися свої поглядом на стан парафій, храмів та відносин з душпастирем. На завершення владика підсумував зустріч подякувавши парафіям і пароху за служіння та творення живої парафії.

Пресслужба Архиєпархії

Двадцять шостого квітня минає сорок років від часу аварії на Чорнобильській атомній електростанції — трагедії, що спричинила соціально-екологічну катастрофу глобального масштабу і назавжди змінила обличчя нашої землі та долю мільйонів людей.

Сорок років, за біблійною традицією, — це особливий період: час випробування, очищення пам’яті та глибокого переосмислення пройденого шляху, а також досвіду Божої присутності серед нас. Як колись ізраїльський народ сорок років мандрував пустелею до обітованої землі, так і ми впродовж чотирьох десятиліть несемо тягар Чорнобильської катастрофи. Сьогодні ми зупиняємося, щоб осмислити цей шлях і винести уроки для майбутнього.

Насамперед схилімо голови перед подвигом ліквідаторів. Вони стали живим втіленням слів Христа: «Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів життя віддає» (Ів. 15, 13). Ці люди йшли у вогонь і долали наслідки атомного лиха не заради слави, а заради спасіння життя. Їхня жертва зупинила поширення смертельної радіації та стала живим щитом для всієї Європи та світу.

Сьогодні, коли Україна знову палає у вогні війни, ми бачимо той самий дух самопожертви в наших воїнах і рятувальниках. Молитовно згадуємо кожного, хто віддав своє здоров’я і життя заради нашої безпеки. Нехай цей день скорботних роковин стане днем молитви: помолімося за тих, хто загинув, ліквідовуючи наслідки цієї катастрофи.

Навіть через сорок років ми знаємо лише частину численних екосоціальних викликів Чорнобиля, які відображаються в долях постраждалих. Ця катастрофа була не лише технічною помилкою — вона стала наслідком духовної сліпоти радянської системи, яка поставила ідеологію вище за людське життя, а фальшиву велич — вище за істину та моральну відповідальність.

Досвід Чорнобиля засвідчує: людина не може свавільно й безкарно панувати над Божим світом. Катастрофа нагадує про нашу спільну відповідальність за все Боже створіння, за довкілля. Ми маємо усвідомити: зловживання дарами Творця — забруднення повітря й води, виснаження землі, нищення природи, марнотратне використання енергії та ресурсів — є гріхом проти Бога, ближніх і майбутніх поколінь.

Нинішні роковини Чорнобиля ми переживаємо в умовах повномасштабної війни, яка нищить не тільки людські життя, а й Боже створіння — землю, воду і ліси, перетворюючи їх на зону лиха. Ворог використовує цивільну ядерну інфраструктуру як інструмент шантажу. Окупація Чорнобильської АЕС на початку вторгнення та постійна загроза на Запорізькій АЕС свідчать, що уроки минулого засвоєні не всіма.

Світ знову опинився на небезпечній межі, де людська гординя і безвідповідальність можуть призвести до нових катастроф. У цьому контексті закликаємо міжнародну спільноту до рішучих дій, щоб не допустити повторення трагедії, масштаби якої можуть перевершити події 1986 року.

Руйнуючи енергетичну інфраструктуру, агресор не лише позбавляє людей звичних умов життя, а й безпосередньо загрожує здоров’ю і життю мільйонів. Трагічний досвід Чорнобиля та сучасні виклики війни з особливою силою закликають нас до екологічного навернення, про яке постійно нагадує Церква.

Тож станьмо мудрими і відповідальними управителями дарів Творця. Кожна зекономлена одиниця енергії, кожне посаджене дерево, кожна відмова від надмірного споживання — це наш внесок у запобігання новим екологічним лихам.

Бюро УГКЦ з питань екології до сорокових роковин аварії на ЧАЕС ініціювало Всеукраїнську екосоціальну акцію «Свічка пам’яті» під гаслом «Пам’ятати минуле — берегти майбутнє». Її мета — вшанувати ліквідаторів і жертв катастрофи, а також закликати до екологічного покаяння й активного захисту довкілля в умовах сучасних загроз.

Запрошуємо всіх вірних нашої Церкви та людей доброї волі піднести молитви за упокій душ спочилих героїв-ліквідаторів і за здоров’я тих, хто досі несе тягар наслідків Чорнобильської катастрофи. Запалімо в неділю, 26 квітня, о 20:00 на підвіконнях наших осель «Свічку пам’яті» як символ незгасної молитви і надії на зцілення створіння. Будьмо солідарними з тими, хто потребує медичної та соціальної допомоги внаслідок аварії на ЧАЕС.

Нехай Господь, який своїм воскресінням переміг смерть, допоможе нам зцілити рани Чорнобиля. Благаймо воскреслого Христа про дар екологічного навернення, щоб бути гідними свідками Божої любові, перемагати зло, берегти наш спільний дім і примножувати дари Творця.

Благословення Господнє на вас!

† СВЯТОСЛАВ

Дано в Києві,
при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
у день Святого священномученика Януарія і тих, що з ним,
та Святого мученика Теодора, що в Пергії,
21 квітня 2026 року Божого

Архієпископ і Митрополит Перемисько-Варшавський Української Греко-Католицької Церкви Владика Євген Попович 20.04.2026 року зустрівся з Генеральним консулом України в Кракові Вячеславом Войнаровським у зв’язку із завершенням його дипломатичної місії в Республіці Польща. У бесіді також взяв участь канцлер консисторії д-р о. Микола Костецький.

Вячеслав Войнаровський, користуючись нагодою, склав особисто Владиці Євгену Поповичу, а також в особі Митрополита усьому духовенству УГКЦ в Польщі щиру подяку за неустанну духовну підтримку українських дипломатів і громадян України, неоціненну благодійну допомогу співвітчизникам, які знайшли прихисток на польській землі після 24.02.2022 року, а також синергію з ГКУ в Кракові у реалізації ініціатив спрямованих на збереження українцями за кордоном національної ідентичності, української мови і народних традицій, а також опіку над місцями історичної пам’яті нашого народу.

Архієпископ теж подякував Консулу за його плідну діяльність упродовж 2020-2026 років і тісну взаємодію з парафіями УГКЦ в межах Малопольського, Свєнтокшиського та Сілезького воєводств РП.

На завершення зустрічі Владика подарував Генеральному консулу на пам’ять про його місію у Кракові ікону Святого Івана Хрестителя.

Учасники разом з опікунами прибули до Ілави вже в четвер увечері. У п’ятницю вранці о. Ярослав Гостинський, парох місцевої греко-католицької парафії, організував поїздку до Оструди, де молодь взяла участь у Божественній Літургії та ознайомилася з історією місцевої парафії і храму. Після обіду відбулася екскурсія найцікавішими місцями Ілави, а ввечері в парафіяльному храмі всі спільно молилися Акафіст до митрополита Андрея.

Фінал конкурсу відбувся в суботу, 18 квітня. Розпочався він Божественною Літургією, яку очолив преосвященний вл. Аркадій Троханоський, ієрарх Ольштинсько-Гданський. Після цього учасники перейшли до парафіяльного залу, де в атмосфері зосередженості розпочали конкурсні змагання. Тема цьогорічного конкурсу: «Митрополит Андрей Шептицький – на службі Богові і народові».

До фіналу вийшли дев’ять осіб – по троє представників з Перемишльсько-Варшавської архиєпархії, Ольштинсько-Гданської та Вроцлавсько-Кошалінської єпархій. Загалом у всіх етапах конкурсу взяло участь близько 100 дітей і молоді з усієї Польщі.

Лауреатами фіналу стали:

• І місце – Аліна Козьмин (Варшава), Перемисько-Варшавська архиєпархія
• ІІ місце – Андрій Собко (Валч), Вроцлавсько-Кошалінська єпархія
• ІІІ місце – Василь Рибчак (Вроцлав), Вроцлавсько-Кошалінська єпархія

Роботи учасників оцінювала Митрополича катехитична комісія. Особливі слова подяки скеровано до о. д-ра Ярослава Романа, голови Митрополичої катехитичної комісії, за підготовку та проведення фінального етапу конкурсу.

Конкурс став важливою частиною катехитичної діяльності Митрополії, спрямованої на поглиблення знань молодого покоління про життя і діяльність митрополита Андрея Шептицького та формування християнських цінностей.

Організатори висловили вдячність усім учасникам і опікунам за активність, привітали лауреатів та підкреслили високий рівень цьогорічних змагань.

Митрополича катехетична комісія

До складу оновленої Комісії до справ молоді Архиєпархії уже увійшли:

• п. Любов Бутрин — голова Комісії (Люблін)
• о. Роман Коцуровський — заступник (П’ясечно)
• о. Ігор Процик (Краків)
• о. Віталій Бойко (Горлиці)
• п. Лілія Голубець (Краків)

Пресслужба Архиєпархії

„Będę nadal odważnie i wytrwale głosił przesłanie Ewangelii, dla którego istnieje Kościół. Wierzymy w moc Ewangelii jako źródła pokoju i pojednania między ludźmi” – powiedział Leon XIV, udając się w pielgrzymkę do Afryki.

Naród polski dobrze wie, czym jest tragedia wojny oraz jak wiele cierpienia i bólu doświadczają ludzie nią dotknięci. Dlatego właśnie z tej ziemi płynie szczególna wdzięczność wobec Leona XIV za jego odważne słowa i niezłomną wierność misji Kościoła.

Wspólnota Kościoła w Polsce, razem ze swoimi pasterzami, zapewnia o modlitwie w intencji pokoju na świecie, a także o duchowym wsparciu dla Ojca Świętego poprzez dar modlitwy i jedność z Pasterzem Kościoła powszechnego.

Abp Tadeusz Wojda SAC
Metropolita Gdański
Przewodniczący Konferencji Episkopatu Polski

Warszawa, 15 kwietnia 2026 roku

Місце Богослужінь: Parafia pw. Niepokalanego Poczęcia NMP w Rawie Mazowieckiej