Люмінесцентні лампи

КАТП-1628 ЧЕРЕЗ 2 ТИЖНІ ПРЕЗЕНТУЄ ЕКОБУС, ЯКИЙ ЗБИРАТИМЕ НЕБЕЗПЕЧНІ ВІДХОДИ

2019-08-16T06:35:00.001-07:00

12 серпня 2019, 10:31Розмір текстуВерсія для друку

Переобладнаний автомобіль Citroёn за графіком буде об'їжджати мікрорайони Полтави і збиратиме у мешканців ртутні градусники, батарейки та люмінесцентні лампи

Максимум через 2 тижні КАТП-1628 презентує полтавцям екобус Citroёn Jumper, який за графіком їздитиме мікрорайонами Полтави та збиратиме від населення небезпечні відходи: батарейки, ртутні градусники, люмінесцентні лампи та інше екологічно небезпечне сміття. Про це «Полтавщині» повідомив керівник цього комунального підприємства Тарас Бойко.

За його словами, ще доробляються графіки роботи екобуса, а також триває його переобладнання — встановлюється система примусової вентиляції із фільтром, а також забезпечується повна герметичність кузова. Окрім цього сам автомобіль буде «забрендований» відповідними надписами та помітними кольорами, щоб мешканці здалеку бачили його. Послуга стосуватиметься тільки фізичних осіб, організації мають самостійно укладати договори із КАТП.

Окрім цього КАТП-1628 вже уклало договори на утилізацію відходів із двома ліцензованими фірмами із Києва та Запоріжжя. Ведуться переговори на укладання договору з третьою фірмою.

Тарас Бойко пообіцяв надати графіки роботи екобуса під час обіцяної презентації переробленого Citroёn Jumper, який у первинній комплектації обійшовся міській казні в 990 тис. грн.

Ці заходи відбуваються в рамках Програми сортування сміття та поводження із небезпечними відходами, яку затвердила Полтавська міська рада і яку від міської влади через судові позови вимагали екоактивісти.

До цього часу відпрацьовані батарейки у Полтаві збирали в рамках профільних акцій, а сам процес не мав сталості.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»

https://poltava.to/news/52194/?fbclid=IwAR1NnnkpAlCMZoA_5Ibxy9PVMmTav3bHPYA2wfhVU82Od7mv1mPFZ0PPmnQ

Небезпечне сміття: що в Україні роблять зі старими батарейками, лампами та електронікою

2019-01-30T06:37:00.000-08:00

На початку року у Києві встановили низку контейнерів для збору небезпечних відходів – батарейок, термометрів та енергоощадних ламп. Розповідаємо, де зберігають та утилізують зібране сміття, чи безпечно це для жителів міста та що робити з іншим непотрібним обладнанням.

Куди здавати в Києві?

Перелік та координати встановлених у Києві контейнерів для збору небезпечних відходів опубліковано на відповідному сайті. Вони призначені виключно для збору відпрацьованих батарейок, непошкоджених ртутних термометрів та енергоощадних ламп.

Читайте також: Сортування сміття: що про це треба знати

Заступник директора КП Київкомунсервіс В’ячеслав Савицький у коментарі 24 каналу розповів, що наразі у столиці встановлено 139 спеціальних контейнерів для збору небезпечних відходів. На балансі міста всього їх 150, проте інші 11 – так званий "обмінний фонд" на випадок, якщо якийсь із контейнерів зламається і його потрібно буде замінити. Кожен із них поділений на три окремі відділи: для збору батарейок, ламп та термометрів. Всі вони – різні за розміром. На 2019-2021 рік планують додатково придбати ще 300 таких контейнерів.

У Києві уже встановлено 139 контейнерів для збору небезпечних відходів

За словами В’ячеслава Савицького, відходи з контейнерів вивозять за графіком майже щодня. Проте взимку спостерігається менше накопичення відходів, влітку – значно більше, особливо у центральних районах міста. Так, за добу може збиратися до 300 кг лише батарейок, які становлять 90% усіх зібраних відходів.

Обслуговування контейнерів, збирання та тимчасове зберігання відходів, у тому числі й небезпечних, входить у тарифи на комунальні послуги. Тобто функціонує за рахунок жителів міста.

Де зберігаються небезпечні відходи?

З контейнерів КП Київкомунсервіс усі відходи тимчасово вивозять на склад, який перебуває на балансі підприємства. Як стверджує В’ячеслав Савицький, приміщення розташоване "у безпечній ділянці Києва". Там – режим підвищеної безпеки, територія охороняється.

"Усі відходи зважують на в’їзді, записують у журнал. Жодної батарейки звідти не може бути вивезено", – уточнив Савицький.

Всі зібрані батарейки, яких наразі є понад 50 тонн, перемістять у спеціальні 500-літрові ємності для перевезення за кордон на утилізацію.

Де утилізують?

Якщо говорити про термометри та лампи – на тендерній основі обирають підприємства (в Україні), яким Київкомунсервіс передає такі відходи на утилізацію. Минулого року було зібрано близько 10 тисяч енергоощадних ламп.

Проте в Україні немає підприємств, які б займалися переробкою та утилізацією батарейок. Тому, у випадку з КП Київкомунсервіс, вони перевозяться на спеціально обладнаний склад тимчасового зберігання та чекають, поки їх відправлять за кордон, зокрема в Польщу, для переробки. Савицький говорить, що представники польського заводу уже приїжджали в Україну, проводили переговори щодо того, як здійснити перевезення максимально безпечним і що для цього потрібно. Також вони не проти побудувати схоже підприємство і в Україні, проте наразі це – лише плани.

В’ячеслав Савицький додає, що в Україні досі не здійснювали транскордонного перевезення небезпечних відходів і Київ прагне бути першим у цьому. Так, до кінця 2019 року, з урахуванням всіх технічних та юридичних моментів, система має запрацювати. Планувалося запустити її ще у 2018, проте тоді не знайшлося потрібного фінансування.

В Україні батарейки не утилізують

Савицький пояснює, що ставити в Україні окремі потужності лише для переробки батарейок – нерентабельно. Але якщо це підприємство буде охоплювати ринок споживання не лише батарейок, а й додатково електронних та електричних пристроїв, та буде працювати на кілька великих міст, щоб було достатньо сировини, то це може бути реалізовано. Перевезення відходів за межі України – це не лише дорожче, а й важче оформлювати юридично.

В організації "Батарейки, здавайтеся" пояснюють, що професійна переробка батарейок в Україні зараз неможлива з двох причин:

– в Україні сьогодні збирають у 30 разів менше батарейок, ніж мінімально переробляє завод у Європі, щоб виробництво окупилося;
– у нас немає закону, який зобов’язує виробників батарейок фінансувати їх переробку, такі заводи у світі працюють тільки на дотаціях від виробників.

Читайте також: Скільки років життя люди втрачають через шкідливі викиди: карта

Єдиний серйозний спосіб переробляти батарейки з України найближчі декілька років — це відправка в Європу, зокрема на заводи Redux у Німеччину та Recupyl в Польщу. Зараз, як вказують у організації "Батарейки, здавайтеся", ми перебуваємо на стадії фінального підписання договорів, у цілому процедура оформлення триватиме 9 місяців. Перші дві фури (40 тонн) батарейок відправлять на переробку (по 1 фурі на кожен завод) орієнтовно наприкінці 2019 року. На складах організації ж накопичено понад 60 тонн батарейок, їх переробка обійдеться у понад три мільйони гривень. Тож наразі батарейки приймають лише у тих компаній, які покривають вартість їх переробки у Європі.

В Україні наразі дві мережі офіційно підтвердили, що профінансують переробку зібраних ними батарейок – Watsons та Епіцентр.

Як контролюють збирання відходів?

Якщо сировина не відсортована належним чином, процедура обробки стає дорожчою й, відповідно, зменшується рентабельність і окупність проекту. Наразі ж часто потрібно проводити повторне сортування, оскільки у контейнерах для небезпечних відходів опиняються предмети, які такими не є. Або ж люди (навмисно чи з неуважності) плутають урни та, скажімо, викидають батарейки у отвір для ламп. За словами В’ячеслава Савицького, контролювати це важко – потрібно чекати, поки зміниться ставлення українців до цього.

"У нас дуже багато ганебних випадків зараз, коли не тільки руйнують ці контейнери, а, наприклад, де батарейки – викидають залишки їжі, де лампочки – викидають батарейки, де термометри – викидають теж все, що пролізе. Є навіть випадки, коли під'їжджає машина і, зі слів охоронця, зривають контейнери та забирають із собою. На 90% все залежить від свідомості наших співгромадян. Проконтролювати, куди сусід виніс термометр, чи хто чебурек або недопалок закинув у контейнер – нереально. А ставити камери – дорого. Враховуючи те, що у нас контейнери руйнують, то дороге обладнання теж буде у небезпеці. Ми ще до цього маємо прийти, потрібен час. Це – свідомість українців", – зауважив він.

Один із розтрощених контейнерів КП Київкомунсервіс

Куди здавати інші небезпечні відходи?

До небезпечних відходів також належать: побутова техніка та електроніка, машинне мастило, ліки, рідка хімія. Їх слід збирати в окремі контейнери з кришками та здавати на утилізацію, яка сьогодні є платною. У загальне сміття викидати в жодному разі не можна. У великих містах України працюють компанії, що надають послуги з утилізації небезпечних відходів, однак важливо перевіряти необхідні дозволи та документи, аби не натрапити на шахраїв. Зокрема, у компаній має бути діюча ліцензія на поводження з небезпечними відходами певного класу. Перелік ліцензованих компаній є на сайті Міністерства екології.

Програма щодо поводження з небезпечними відходами однією з перших запрацювала у Львові – наразі тут існує близько 200 пунктів збору відповідного сміття.

У Києві утилізацією електричного та електронного обладнання займається, зокрема, Центр управління відходами. Кожен пристрій розбирають на компоненти і сортують за видами матеріалів, в середньому 80% з яких іде на вторинну переробку на спеціалізовані підприємства.

Дивіться відео, як відбувається утилізація електроніки:

Вартість послуги залежить від кількох факторів: специфікації, об’єму та місця розташування об’єктів утилізації. Для юридичних осіб утилізація небезпечних відходів платна та є обов’язковою. З населенням підприємство наразі працює на пільгових умовах – техніку приймають безкоштовно, лампи – за зниженою вартістю.

Читайте також: Екологи показали свій #10YearChallenge: як змінилася природа за останніх 10 років

За словами спеціаліста з управління відходами ЦУВ Маріанни Терентьєвої, кількість осіб та компаній, які прагнуть цивілізованої утилізації небезпечних відходів, з кожним роком зростає. Так само збільшується і загальна маса зданих на переробку електронних пристроїв, батарейок та іншого побутового сміття, яке потребує переробки.

Тож наразі в Україні затримка передусім за доступною та зручною інфраструктурою для населення.

Мапа забруднення планети електронними відходами / WEF19

Чому небезпечні відходи необхідно утилізувати?

Щороку зі сміттям у землю потрапляє близько 260 тонн сполук марганцю, півтонни ртуті і чверть тонни кадмію. Одна батарейка, як показує дослідження вчених Національного університету "Львівська Політехніка", здатна забруднити 16 квадратних метрів землі – на ній нічого більше не росте. А в Україні 99% всіх батарейок (близько 160 млн штук на рік) все ще безконтрольно викидаються в землю.

За даними звіту, який представили на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, у 2016 році обсяг електронних відходів в усьому світі склав 44,7 мільйона тонн, що дорівнює вазі 4,5 тисячі Ейфелевих веж. У 2018 році він досяг вже 48,5 мільйона тонн. За прогнозами, у 2050 році ця цифра може сягнути 120 мільйонів тонн.

Хоча на електронне сміття припадає лише 2% всіх твердих відходів в світі, воно становить 70% токсичних відходів. Сьогодні лише близько 20% таких відходів належним чином переробляється. Більша ж їх частина опиняється на звалищах, спалюється або нелегально продається і переробляється. Вартість електронних відходів, які людство викидає щороку, оцінюються в 62,5 мільярда доларів.

Обсяг електронних відходів у 2016 році / WEF19

Автор: Світлана Попова

https://24tv.ua/punkti_priyomu_batareyok_kiyiv_kudi_vikidati_batareyki_lampi_elektroniku_n1103582

В лісосмузі на Тернопільщині виявили небезпечні відходи

2017-04-01T01:48:00.000-07:00

30.03.20171

За одержаною Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області (далі - Інспекція) інформацією, 28.03.2017 року, за участю Киданецького сільського голови, проведено обстеження земельної ділянки на території Киданецької сільської ради Збаразького району у лісосмузі залізниці і виявлено 202 шт. упакованих відпрацьованих ртутьвмісних ламп.

Таким чином їх власник позбувся аби не платити кошти за утилізацію орієнтовною сумою 1500 грн.

У відповідності до своїх повноважень безхазяйні небезпечні відходи працівниками Киданецької сільської ради упаковано в мішкотару та перевезено у складське приміщення для тимчасового зберігання. Інспекцією надано адреси ліцензованих суб'єктів господарювання, які здійснюють збирання відпрацьованих ртутьвмісних ламп. З одними із них, а саме з МП «Альфа» сільською радою домовлено про передачу ртутьвмісних ламп. Тепер кошти за утилізацію будуть заплачені із бюджету Киданецької сільської ради.

Інспекцією рекомендовано Киданецькому сільському голові у порядку ст.12 Закону України «Про відходи» звернутись до органів поліції для встановлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності та відшкодування збитків за утилізацію.

www.0352.ua

Де і коли у Львові можна здати на утилізацію відпрацьовані люмінесцентні лампи

2016-07-09T00:37:00.001-07:00

08 Липня 2016

У липні та серпні львів'яни знову матимуть змогу здати для утилізації відпрацьовані люмінесцентні лампи. Сьогодні мобільний пункт збору працює у ТЦ «Скриня», що на вул. Городоцькій, 179, до 17.00 год. Завтра він працюватиме з 10.00 до 13.00 год у ТЦ «ВАМ», що на вул. Хмельницького, 214. Про це Львівському порталу повідомили у прес-службі Львівської міської ради.

У рамках реалізації комплексної муніципальної програми поводження з відходами побутового електронного та електричного устаткування у місті Львові на 2013-2017 рр, міське управління екології та благоустрою з 21 січня 2016 року розпочало збір відпрацьованих люмінесцентних ламп у місті Львові.

Нагадаємо, що відпрацьовані люмінесцентні лампи є небезпечними відходами, які містять важкі метали, відтак управління екології наполегливо просить зберігати, транспортувати та здавати лампи в упаковках виробника чи іншій безпечній тарі.

«Висловлюємо вдячність за розуміння проблеми та значну активність мешканців Львова у здачі на переробку відпрацьованих люмінесцентних ламп. Лише спільними зусиллями та з єдиною метою можна вирішити питання поводження з відходами побутового електронного та електричного устаткування у місті Львові», – зазначають в управлінні.

Додаткову інформацію Ви можете отримати, звернувшись до головного спеціаліста відділу екології управління екології та благоустрою Львівської міської ради Тетяни Борисівни Палюх за тел. 297-59-82.

Графік стоянок Еко-Буса у липні-серпні 2016 року

№	Час	День		Місце	Адреса
Липень
1	14:00-17:00	П'ятниця	08.07.2016	ТЦ «Скриня»	вул. Городоцька, 179
2	10:00-13:00	Субота	09.07.2016	ТЦ «ВАМ»	вул. Б.Хмельницького, 214
3	14:00-17:00	П'ятниця	15.07.2016	ТЦ «ВАМ»	просп. Червоної Калини, 62
4	10:00-13:00	Субота	16.07.2016	«Наш край Експрес»	вул. Пасічна, 42
5	14:00-17:00	П'ятниця	22.07.2016	Фокстрот	вул. Княгині Ольги, 106
6	10:00-13:00	Субота	23.07.2016	ТЦ «Будинок меблів»	вул. Любінська, 92
Серпень
1	14:00-17:00	П'ятниця	29.08.2016	«Балатон»	вул. Гетьмана Мазепи, 11
2	10:00-13:00	Субота	30.08.2016	ТЦ «Південний»	вул. Виговського, 100
3	14:00-17:00	П'ятниця	05.08.2016	ТЦ «ВАМ»	вул. Наукова, 35а
4	10:00-13:00	Субота	06.08.2016	Санта-Барбара	просп. Червоної Калини, 105
5	14:00-17:00	П'ятниця	12.08.2016	ТЦ «Метро»	вул. Дж. Вашингтона, 8
6	10:00-13:00	Субота	13.08.2016	«Вопак»	вул. Широка, 64
7	14:00-17:00	П'ятниця	19.08.2016	ТЦ «Метро»	вул. Городоцька, 300
8	10:00-13:00	Субота	20.08.2016	ТЦ «ВАМ»	вул. Шевченка, 358
9	14:00-17:00	П'ятниця	26.08.2016	ТЦ «Арсен»	вул. Зелена, 147
10	10:00-13:00	Субота	27.08.2016	ТЦ «Арсен»

http://portal.lviv.ua/news/2016/07/08/de-i-koli-u-lvovi-mozhna-zdati-na-utilizatsiyu-vidpratsovani-lyuminestsentni-lampi

В яких областях найбільше енергозберігаючих ламп? Цікава інфографіка

2016-05-30T23:55:00.002-07:00

Яка область найекономніша? / 24 Канал

Ціна на електроенергію зростає, тож економити все більше і більше змісту! Економити варто не лише у себе вдома, але й на рівні держави. Тож які області найбільш економні?

Журналісти сайту "24" підготували для вас інфографіку з даними по областях про енергозберігаючі лампи у вуличних ліхтарях.

За даними звіту Мінрегіонів про соціально-економічний розвиток областей за 2015 рік.
http://24tv.ua/v_yakih_oblastyah_naybilshe_energozberigayuchih_lamp_tsikava_infografika_n690965

В Україні стартувала кампанія проти ламп, що містять ртуть

2016-05-16T22:06:00.001-07:00

13.05.2016

Благодійний фонд MAXUS та Проект програми розвитку ООН та Глобального екологічного фонду «Трансформація ринку в напрямку енергоефективного освітлення» заявили про початок кампанії щодо привернення уваги населення та української влади до проблеми правильного збору й утилізації відпрацьованих ламп, що містять ртуть.

В Україні стартувала кампанія проти ламп, що містять ртуть / rmnt.net

В рамках акції, організатори планують розповсюдити інформацію про шкідливий вплив на екологію та здоров'я людини ртуті, що міститься в люмінесцентних лампах, та важливість правильного збору й утилізації таких ламп. Також, з 27 по 29 травня, будуть організовані тимчасові пункти збору й подальшої утилізації люмінесцентних джерел світла в торговельних центрах однієї з мереж гіпермаркетів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖВчені заявили про зміну кольору Арктики у зв'язку з глобальним потеплінням

Всесвітня організація охорони здоров'я відносить ртуть до токсинів, що найбільш загрозливі для оточуючого середовища та здоров'я людини.

Отруєння ртуттю може відбутися не лише під час прямого контакту з її парами в разі розбиття люмінесцентної лампи, але й за умови використання в їжу молока та м'яса корів, випас яких проходив поблизу полігонів та звалищ, куди хаотично звалюються лампи, а також у багатьох інших випадках, наприклад, через ґрунт, воду і т.і.

Всього 1 (один) грам ртуті, що потрапив в оточуюче середовище, забруднює 200 тисяч кубічних метрів води та 3 мільйони кубічних метрів повітря. До того ж, ртуть накопичується в корінні рослин й дерев, грибах, водоростях та рибі.

Тому відпрацьовані лампи, що містять ртуть, підлягають спеціальній утилізації – їх неможна викидати в звичайні контейнери для сміття.

Однак, навіть усвідомлюючи важливість правильної утилізації люмінесцентних ламп, українці нерідко стикаються з проблемами, оскільки на сьогоднішній день в державі фактично відсутня система пунктів збору таких ламп від населення.

В якості альтернативи лампам розжарювання, які сприяють глобальному потеплінню, та люмінесцентним лампам, що містять ртуть, екологи й спеціалісти в галузі світлотехніки пропонують переходити на світлодіодні (LED) лампи та світильники, що мають високу енергоефективність та є екологічно чистими джерелами світла.

Задля підвищення рівня знання про LED лампи, Фонд MAXUS, ПРООН та ГЕФ пропонують всім бажаючим не лише здати на утилізацію люмінесцентні лампи, а й отримати консультацію з вибору світлодіодних ламп з урахуванням індивідуальних потреб для того чи іншого виду приміщення.

Детальна інформація про адреси тимчасових пунктів збору люмінесцентних ламп доступна на інтернет-сторінках Програми UNDP та Фонду MAXUS.

http://ecology.unian.ua/1344687-v-ukrajini-startuvala-kampaniya-proti-lamp-scho-mistyat-rtut.html

Сапожник без сапог – утилизатор без оборудования. Кто и почему заставляет украинцев дышать парами ртути?

2016-04-25T10:35:00.001-07:00

Украину доконали пестицидные и ртутные карусели

19/04/2016

Экологический комитет ВРУ обеспокоен растущими свалками опасных отходов. Только за последние полгода страну взбудоражили три резонансных «находки»: в Черкасской области, в Киеве и в Хмельницком

Во всех трех случаях речь шла о свалках со ртутьсодержащими лампами, которые делают все почвы в округе непригодными для сельхоз работ на полстолетия, а ртутные лампы на Коллекторной в Киеве специалисты назвали одной из самых опасных стихийных свалок, обнаруженных за последнее десятилетие. Лабораторные исследования, проведенные Госсанэпидемслужбой, показали превышение на этом месте концентрации ртути в воздухе и почве в два раза. Специалисты утверждают: Украину доконали пестицидные и ртутные карусели, когда предприятия-лицензиаты перебрасывают ядовитые вещества с площадки на площадку, из области в область.

Термин «опасные отходы», конечно же на слуху, но что вложено в это понятие, и как мы должны реагировать на нарушение законодательства в сфере обращения с ними? Законодательно, это определение подразумевает то, что такие отходы, имеют химические, физические и биологические опасные свойства и которые создают значительную опасность для окружающей природной среды, здоровья человека, а также требуют специальных методов для обращения с ними. Деятельность по обращению с опасными отходами – лицензирована.

Лицензии на обращение с отходами в Украине имеют около трехсот предприятий, вот только обеспечить их правильную утилизацию способны единицы. В Лицензионных условиях, утвержденных приказом Министерства экологии и природных ресурсов Украины от 04 ноября 2011 года № 433 «Об утверждении Лицензионных условий осуществления хозяйственной деятельности по осуществлению операций в сфере обращения с отходами» не определены конкретные требования к материально-технической базе таких предприятий. То есть теоретически получить лицензию на такой вид деятельности может кто угодно, было бы желание. Доказывать и показывать, кому бы то ни было, оборудование для утилизации отходов Закон не обязывает. Это один из примеров дерегуляции по-украински: бездумной вседозволенности, которая может привести к экологическим бедствиям и крайне негативным образом сказаться на состоянии здоровья населения.

В мае прошлого года несколько народных депутатов инициировали изменения в Закон Об отходах», которые позволяют проверять и контролировать субъектов хозяйствования еще на этапе выдачи лицензии на обращение с опасными отходами. Согласно их предложениям, разрешение может получить только то предприятие, которое может обеспечить соответствующие условия переработки и утилизации отходов – на сегодняшний день нормативно не установлены ни права, ни обязанности Минэкологии осуществлять проверку представленных данных, что фактически противоречит Закону Украины «О лицензировании определенных видов хозяйственной деятельности».

«Есть очень примерная статистика, но она действительно страшная. По данным общественных организаций, из всех предприятий, имеющих лицензии именно на утилизацию опасных отходов, не более 14% обладают необходимой материально-технической базой и оборудованием. То есть 86% лицензиатов фактической утилизации не осуществляют и вывозят опасные отходы на полигоны бытовых отходов или в ближайшие лесополосы», – рассказывает руководитель подкомитета Верховной Рады Украины по вопросам государственной политики в сфере обращения с отходами Сергей Тригубенко.

По словам народного депутата, который является соавтором и идеологом законопроекта №2950, такие фиктивные «лицензиаты» не заинтересованы в изменениях и делают все возможное, чтобы противодействовать введению на законодательном уровне новых условий лицензирования. «Почти год этот документ с изменениями к Закону «Об отходах» припадал пылью в Верховной Раде. И только на прошлой неделе его вынесли на рассмотрение в первом чтении – правда, голосование по нему так и не состоялось. На следующий же день началась кампания в СМИ по дискредитации авторов законопроекта. Интересно узнать, кто же эти инициаторы антиэкологической пропаганды» – ставит вопрос Тригубенко.

Действительно, нарушение законодательства является экономически выгодным для недобросовестных предпринимателей: себестоимость процесса утилизации опасных отходов колеблется в пределах 2000-3500 грн. за тонну, а захоронения на полигоне твердых бытовых отходов несопоставимо дешевле, а зачастую и вообще никем не контролируется. Пользуясь безнаказанностью, недобросовестные лицензиаты осуществляют захоронения опасных отходов 1-3 классов опасности (отработанные батареи свинцовых аккумуляторов, люминесцентные лампы, медицинские и фармацевтические отходы, отработанные нефтепродукты, моторные, индустриальные масла и их смеси, прочее) на полигонах, и просто там, где этим утилизаторам удобно: на окраинах лесных массивов, жилых кварталов по берегам рек.

«Никого почему-то не пугает, что кроме военных действий на востоке и экономического кризиса, Украина давно находится в кризисе экологическом. Я бы даже назвал это экологическим геноцидом», – рассуждает автор законопроекта.

Читайте новости Comments.UA в социальных сетях facebook и twitter.

Теги: скандал, ртуть, свалка, отходы

http://comments.ua/politics/542071-sapozhnik-bez-sapog--utilizator-bez.html

Небезпечні ртутні лампи зникли з полігону під Нікополем (ВІДЕО)

2016-03-31T03:57:00.000-07:00

Небезпечні відходи під Нікополем зникли з полігону! А точніше — переїхали неподалік. У попередніх випусках ми розповідали про те, що на околицях міста виявили майже 2 тисячі ртутних ламп, які несуть загрозу для довкілля і людей. Та хтось вирішив тихенько позбутися світильників і вивезти їх у лісосмугу всього за 20 кілометрів від Нікополя. Ті ж самі небезпечні лампи, але вже потрощені, знайшов мешканець міста. До того ж їх намагалися спалити! Запах гару ще й досі у повітрі. Наші журналісти звернулися до чиновників, та вони навідріз відмовилися спілкуватися. Про те, що сміття зникло з полігону, в міськраді Нікополя — ні сном ні духом. Тут ще й досі чекають на лабораторні дослідження. Ми показали службовцю відзняте нами відео.
Фахівці стверджують: небезпечна знахідка може призвести до екологічної катастрофи. Та вирішувати проблему чиновники не поспішають. Обіцянки законно утилізувати ртутні лампи на ділі виявилися брехнею! Наразі міськрада відхрещується від небезпечного звалища, бо воно тепер — за межами міста. Кивають на районну адміністрацію. Мовляв, тепер це їхній головний біль.
Історія з ртутним звалищем у Нікополі вже набула суспільного резонансу. Відзняті відеоматеріали наші журналісти передали до нікопольської прокуратури.
http://www.11channel.dp.ua/news/dp/2016/03/30/26627.html (ВІДЕО)

Український парадокс, або куди подіти стару люмінесцентну лампу

2016-03-28T00:07:00.001-07:00

В Хмельницькому просто немає пункту утилізації небезпечних побутових відходів

Останнім часом в Україні класичні лампи розжарювання витісняються енергоощадними люмінесцентними лампами, повідомляє Depo.Хмельницький.
Через особливість конструкції світильників, раніше їх ширше застосовували на підприємствах, установах та організаціях, ніж в приватних оселях. Але розробка нових конструкцій з класичними цоколями призвела до широкого використання таких світильників і у побуті.

Не усі знають та лише деякі виробники доводять до відома споживачів те, що кожна люмінесцентна лампа містить у своєму балоні пари ртуті у кількості від 1 до 70 міліграм. І поводження із ними - як робочими, так і відпрацьованими - згідно із законодавством, підлягає контролю зі сторони уповноважених на це органів державної виконавчої влади.
В Європі за такі відходи платить виробник, імпортер та реалізатор, тобто у вартість товару вже закладені кошти на утилізацію. Кошти акумулюються в державі, і тому населення має можливість безкоштовно здавати таку небезпечну продукцію на утилізацію. Це стосується не тільки лампочок, а і всієї електронно-електричної продукції.
В Україні ж все інакше. "В Україні, на законодавчому рівні ухвалено: хто виробляє відходи, той і платить. Ми є виробниками побутових токсичних відходів, а механізму нарахування тарифа на вивіз такого сміття немає. Бабулька, яка ніколи не користувалась енергозберігаючою лампою, також повинна платити за вивіз небезпечних відходів разом з тою сім'єю, де всі прилади на батарейках і енергозберігаючі лампи по всій оселі", - пояснює заступник начальника управління екології та контролю за благоустроєм Хмельницького Інна Куцка.
За її словами, є наказ Мінрегіонбуду (на основі закону України про відходи) про те, що на сміттєвих майданчиках повинні стояти спеціальні контейнери червоного кольору з "рукавами". Туди населення має викидати відпрацьовані лампи. "Люди не навчені, і в цих контейнерах будуть і пляшки, і інше сміття, і ми отримаємо пари ртуті саме на майданчику", - продовжує Куцка.

Власне, кожний орган самоврядування на місті повинен сам собі вирішувати , що робити або не робити з цими відходами. У Хмельницькому три роки назад розпочалась кампанія зі збору небезпечних побутових відходів - люди приносили на пункти прийому батарейки, люмінесцентні лампи . Потім все це передавалось на утиль організації, яка має на відповідні роботи ліцензію – а таких по Україні понад 300.
"Не факт, що всі фірми відповідальні і не мають "липових" ліцензій. Фірми повинні мати склади, куди це складати, і далі куди дівати використані лампи. В нас в Україні немає заводу-переробника. Всі зібрані відходи потрібно (склавши попередньо угоди) вивозити за кордон. Держава мала б подбати про такий переробний завод, куди б всі могли здавати зібрані відпрацьовані прилади. Тоді кожному органу самоврядування легше було б створити пункти прийому і щось робити", - переймається заступниця начальника управління екології.

Екологи Хмельницького навіть замовили два десятки контейнерів з холоднокатаної сталі, як того вимагають норми, для збору небезпечних лампочок. "Думали, що розробимо програму і поставимо в ЖЕКах наших, думали будемо раз чи два на місяць приймати небезпечні відходи від населення. Мали дати потужну інформацію на всіх ЗМІ і вже домовились з магазинами, де продають лампочки. Спочатку всі погодились, але потім виявилось, що для цього повинна бути також ліцензія, і відмовились", - продовжує Інна Куцка.
Виявилось також, що зберігати такі лампи і магазини, і ЖЕКи не можуть. Вихід один - повинні бути пересувні пункти. "Якщо ми не можемо закласти людям в тарифи, ми не можемо зобов'язати виробника приймати лампи, мусимо витрачати кошти з міського бюджету, - бідкається Куцка. - Ми поспілкувались з Черкасами, як вони це роблять. В 2014 році уклали угоду з МЧСниками. Була їхня машина, їхні склади, працівники - так в нас працювали пересувні пункти прийому небезпечних відпрацьованих ламп".
Потім із складів МЧСники відвозили в організацію, де відбувалась часткова утилізація. "Ми з міського бюджету заплатили за роботу пересувних пунктів плюс за утилізацію цих відходів", - підсумовує чиновниця. - Одною з умов з нашого боку було, щоб фірма, що забирає такі відходи показала, де вони зберігають їх, щоб ми були впевнені, що "фірмачі" не викинуть лампи десь у полі".

Цього року в бюджеті міста закладено 50 тис на роботу таких мобільних пунктів.
Екологи планували мінімум три рази на рік проводити такі акції по збору небезпечних відходів, але вже два рази хтось несвідомий підкладав "свиню".

Гроші спливають, і вже не залишається тої суми на мобільні пункти. Можливості здати люмінесцентні лампочки чи батарейки на утилізацію в Хмельницькому для пересічних громадян поки немає. А згідно з чинним законодавством, за недотримання вимог щодо поводження з відходами на фізичних осіб накладаються штрафи у розмірі від 340 до 1360 грн, а на посадових осіб і громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від 850 до 1700 грн.
От і виходить такий парадокс – купити лампу можна. Але зберігати її після відпрацювання ресурсу доведеться довічно.
http://khm.depo.ua/ukr/khm/ukrayinskiyi-paradoks-abo-kudi-poditi-staru-lyuminestsentnu-24032016202400

Київ на порозі екологічної катастрофи

2016-03-14T03:17:00.005-07:00

Нещодавно на одному з незаконних сміттєзвалищ столичні активісти знайшли кілька тисяч люмінесцентних ламп. Місцева влада організувала їхню утилізацію, адже всередині кожної лампи є небезпечні пари ртуті.

Хоча звалище знаходиться за кількасот метрів від жилих масивів, прибирати їх почали лише за 10 днів після того, як надійшла скарга. Хоча варто зазначити, що лежать небезпечні лампи на площі в кілька кілометрів.
Небезпечного рівня парів ртуті у повітрі немає. Принаймні, це показав спеціальний прилад.
Чому небезпечні відходи так довго не прибирали, чиновники не відповіли. Та спеціалісти запевняють: нічого страшного в цьому немає. Головне, аби їх не розбивали.
В Києві спеціалізованих підприємств, що утилізують такі відходи, немає. Тому зібраний брухт повезуть у Кіровоградську область. Чиновники запевняють, що з бюджету міста на це не витратять ні копійки.
Зараз у Києві працюють кілька компаній, які за ціною у 2-3 гривні приймуть на переробку відпрацьовані люмінесцентні лампи. Про те, що у Києві нема безкоштовних пунктів збору подібних відходів, міська влада знає. Мовляв, від такої діяльності немає прибутків. Але обіцяють запустити спеціальні пункти за кілька місяців, розмістять їх у ЖЕКах.
Через ситуацію, що склалась у Києві, поліція відкрила кримінальне провадження. Та за весь час подібних злочинів притягнути до відповідальності нікого так і не вдалося. Адже на незаконне звалище щодня приїздить по кілька вантажівок зі сміттям, розповідають місцеві.
Дорогу ж до звалища пообіцяли перекрити вже найближчими днями, поруч хочуть поставити наряд поліції.
http://24tv.ua/kiyiv_na_porozi_ekologichnoyi_katastrofi_n666388

Біля житлових будинків на Осокорках у Києві знайшли звалище ртутних ламп

2016-03-07T03:32:00.000-08:00

Фото: Анна Сандалова via facebook

На Осокорках невідомі влаштували звалище з люмінесцентних ламп, що містять ртуть

В безпосередній близькості від житлових будинків на масиві Осокорки в Києві невідомі викинули велику кількість люмінесцентних ламп, які містять ртуть. Про це повідомила активіст депутат фракції Самопоміч Ганна Сандалова у своєму Фейсбуці.

Наглядові органи – Департамент благоустрою КМДА, поліція Дарницького району, управління Держслужби з надзвичайних ситуацій - були повідомлені головою Дарницького району Геннадієм Сенцовим про цей випадок.

Поліція обстежила місце звалища з небезпечними відходами на Осокорках. За результатами перевірки відповідне звернення було направлено заступнику голови КМДА Петру Пантелеву.

За інформацією Сандаловой, це звалище знаходиться там з 25 січня 2016 року, і складність для розслідування полягає в тому, що небезпечні випари вже вивітрилися. Поліція відкрила кримінальне провадження, зазначила депутат.

Сміттєві звалища в Україні займають 2% всієї території країни. За оцінками заступника міністра екології Світлани Коломієць, темпи зростання територій, необхідних для звалищ, становлять серйозну проблему для України.

http://nv.ua/ukr/ukraine/events/bilja-zhitlovih-budinkiv-na-osokorkah-u-kijevi-nevidomi-vlashtuvali-zvalishche-rtutnih-lamp-101871.html

У Львові стартує збір використаних енергоощадних ламп

2016-01-14T00:17:00.001-08:00

фото з відкритих джерел

21 січня львів’яни зможуть принести та безкоштовно здати на утилізацію відпрацьовані люмінесцентні лампи та великогабаритну техніку, що утворилася в побуті.
Для цього на вул. Університетській (біля пам’ятника Івану Франку) розмістять мобільні пункти, інформує прес-служба Львівської міськради.
Лампи збиратимуть з 8:30 до 14:00, техніку – з 8:30 до 16:00.
Окрім цього, техніку також можна здати в постійно діючому стаціонарному пункті на вул. Угорській, 14, ФОП Дубровська М.М. (магазин «АТАС»).
«Відпрацьовані люмінесцентні лампи є небезпечними відходами, які містять важкі метали, тому наполегливо просимо зберігати, транспортувати та здавати лампи в упаковках виробника, чи іншій безпечній тарі», – зазначають в міському управлінні екології.
Нагадаємо, збір люмінесцентних ламп і техніки здійснюють у рамках реалізації комплексної муніципальної програми поводження з відходами побутового електронного та електричного устаткування у Львові на 2013-2017 роки.

http://zaxid.net/news/showNews.do?u_lvovi_startuye_zbir_vikoristanih_energooshhadnih_lamp&objectId=1379091

Енергоекономні лампи у смітник не викидайте

2015-11-18T02:56:00.000-08:00

Щоби трохи зменшити використання електричної енергії, буковинці почали використовувати енергоекономні лампи. Проте вони містять ртуть, тому після закінчення терміну придатності, їх не можна викидати у звичайний смітник.

- Звичайно, лампи денного світла мають більшу світлову віддачу, ніж лампи розжарювання. Люмінесцентна лампа у 23 Вт дає таку ж освітленість, як 100 Вт лампа розжарювання, - каже Віталій Чорноус, кандидата хімічних наук, доцента кафедри медичної та фармацевтичної хімії Буковинського державного медичного університету. - Термін служби енергоекономної лампи чималий: від шести до 20 тисяч годин. Спектр випромінювання ламп розжарювання зміщений в інфрачервону область - має жовтуватий колір, відмінний від денного. А це пригнічує синтез мелатоніну, необхідного для регулювання добових циклів сну. Спектр випромінювання ламп денного світла більш рівномірний по всьому спектру діапазону кольорів від синього до червоного, тому виглядає більш природно.

- Тож так звані «економки» мають чимало переваг. А які їхні недоліки?

- Найважливіший із них - вони містять ртуть. Тому їх неправильна утилізація призводить до забруднення навколишнього середовища. Окрім того, недорогі лампи денного світла мають, як правило, лінійчастий спектр і миготливий характер випромінювання, що подразнює сітківку ока.

- А чи правда, що люмінесцентні лампи можуть спровокувати рак?

- Справа в тому, що в процесі роботи лампи денного світла утворюється і ультрафіолетове випромінювання, яке може провокувати розвиток меланоми - раку шкіри. Тому не бажано постійно користуватися енергоекономними лампами. А у тій кімнаті, де ваша сім`я проводить найбільше часу, в світлу частину доби краще користуватися природним освітленням, а в темну - лампами розжарювання, або іншими засобами освітлення, близькими до природних, хоча це й не дуже економно.

http://acc.cv.ua/chernivtsi/5143-energoekonomni-lampi-u-smitnik-ne-vikidajte

У Львові відкрили перший в Україні завод з переробки ртутних ламп

2015-10-21T02:59:00.000-07:00

У Львові почав працювати перший в Україні завод з переробки ртутних енергоощадних ламп. Таке підприємство запрацювало на міській ТЕЦ. Одне із приміщень електростанції повністю відремонтували та переобладнали. Там облаштували лінію з переробки відпрацьованих трубчастих та компактних енергоощадних ламп, які мають ртуть.
Над проектом «Створення муніципальної системи поводження з відходами електронного та електричного устаткування у Львові з використанням досвіду Любліна» у міській раді працювали чотири роки. Реалізували за співфінансування ЄС. Вартість проекту – близько 1,3 млн євро.
На виробництві стоїть шведське обладнання компанії «MRT System International AB» – однієї зі світових лідерів у галузі рециклінгу електронних відходів.
Механізм роботи лінії полягає у подрібненні лампи, виділенні її структурних частин та їхній подальшій переробці.
«Воно розподіляється все по різних частинах: метал окремо, скло окремо, люмінофор окремо. Потім з люмінофору вже на стерилізацію 18 годин і тоді виділяється ртуть», – пояснює працівник лінії переробки Андрій Скоропад.
Лінія готова до роботи, тепер дочірнє підприємство «Боднарівка» чекає отримання ліцензії, коли таку матимуть - зможуть брати матеріал не лише у мешканців, але й у фірм, шкіл, закладів охорони. Два роки тому вже навіть розробили пункти прийому таких лампочок для львів’ян. Забиратимуть їх вже раніше закуплені пересувні приймальні пункти – еко-буси.
«В цій програмі написані чітко визначені місця, де буде стояти автобус і буде приїжджати кожної суботи з 10 ранку до 2-ї дня. Ми розташували їх у всіх районах міста почергово будуть автобуси стояти», – розповіла начальник дільниці ДП «Боднарівка» Оксана Вітик.

http://zaxid.net/news/showNews.do?u_lvovi_vidkrili_pershiy_v_ukrayini_zavod_z_pererobki_rtutnih_lamp&objectId=1369858

Новая экологическая проблема: космонавты указали на опасность энергосберегающих ламп (фото)

2015-08-26T01:00:00.000-07:00

Авторы проекта использовали снимки Земли, сделанные астронавтами на борту Международной космической станции ночью в разные годы.

Иллюстративная фотография / NASA

Новый проект Cities at Night с помощью снимков мегаполисов из космоса, сделанных в разные годы, демонстрирует новую экологическую проблему.
Авторы проекта использовали снимки Земли, сделанные астронавтами на борту Международной космической станции ночью в разные годы, чтобы продемонстрировать, как менялось световое загрязнение с приходом в жизнь людей светодиодного энергосберегающего освещения, пишет Новое время со ссылкой на Tech Insider.
В результате выяснилось, что энергосберегающее LED-освещение оказывает негативное влияние на планету из-за яркого света. Засвечивание ночного неба искусственными источниками освещения, свет которых рассеивается в нижних слоях атмосферы, не только мешает проведению астрономических наблюдений, но и изменяет биоритмы живых существ.
Кроме того, специалисты отмечают, что такой яркий свет может стать причиной нарушения сна у людей и мешать нормальной выработке гормона сна мелатонина, что в результате может привести к головной боли, беспокойству, ожирению и прочим проблемам со здоровьем.
http://ecology.unian.net/naturalresources/1115238-novaya-ekologicheskaya-problema-kosmonavtyi-ukazali-na-opasnost-energosberegayuschih-lamp-foto.html

Опасности энергосберегающей лампочки

2015-08-05T10:23:00.000-07:00

04.08.2015

А. Небескул, Т. Стежар

Энергосберегающие люминесцентные лампы сегодня пользуются огромной популярностью. Но смогут ли они продержаться 130 лет, как это сделали традиционные лампы накаливания? По оценкам экспертов, вряд ли.

Энергосберегающие лампы имеют три больших недостатка/ rmnt.net

Споры об использовании энергосберегающих ламп для освещения жилых помещений продолжаются длительное время. Уже более десяти лет им приписывают спасительную роль в борьбе с изменением климата за счет снижения выбросов углекислого газа. Но, с другой стороны, не редка и критика из-за проблем, касающихся здоровья человека и защиты окружающей среды. Дело в том, что энергосберегающие лампы, несмотря на всю экономичность, к сожалению, имеют три больших недостатка: электромагнитное и ультрафиолетовое излучение, а также содержание ртути.

Вредное излучение

Энергосберегающие лампы любой мощности являются источником электромагнитного радиочастотного излучения. Электромагнитные поля такой величины, конечно, не вызывают специфических заболеваний, но могут являться катализаторами болезней, в первую очередь, центральной нервной и иммунной систем, а также, возможно, сердечно-сосудистой. Организм обязательно реагирует на такое воздействие как на еще один дополнительный неблагоприятный фактор внешней среды, что заставляет его дополнительно расходовать на это жизненные ресурсы. Медики полагают, что это ослабляет человека и может приводить к обострениям хронических заболеваний, снижать сопротивляемость организма к вирусам. «Привычные нам люминесцентные лампы работают по принципу своеобразного «мерцания», когда прибор в течении одной секунды 100 раз зажигается и гаснет. Невооруженным взглядом это практически незаметно, однако погасания могут влиять на зрение и вызвать появление стробоскопического эффекта, связанного с искажением действительной картины движения освещаемых предметов», - отмечает эколог, сопредседатель Ассоциации зеленых Украины Ярослав Задесенец.

Лампочки могут создавать вредное излучение forum.ixbt.com

Кроме электромагнитного, люминесцентные лампы продуцируют и ультрафиолетовой излучение – лампы без двойной защитной оболочки излучают УФ-В и УФ-С лучи. Эксперты отмечают, что эти типы излучения вредны для кожи, увеличивая риск возникновения рака кожи, и для глаз, способствуя развитию катаракты. «Люминесцентные лампы имеют в спектре небольшую долю ближнего ультрафиолета и вполне могут негативно влиять на здоровье человека, особенно с чувствительной кожей. Однако, многие ученые и медики считают все проблемы, связанные с эксплуатацией таких ламп, несколько надуманными, - отмечает эколог. - Правда, при этом настаивают на довольно жестких правилах эксплуатации приборов: ограничение прямой и отраженной блескости, ограничение пульсации светового потока, обеспечение благоприятного распределения яркости и правильной цветопередачи и т.д.»

Действительно, предельно допустимые нормы нарушаются лишь в радиусе около 15 см от цоколя лампы. Поэтому, чтобы не попасть в зону высокого электромагнитного и ультрафиолетового излучения, эксперты не рекомендуют использовать люминесцентные лампы для ночников, настольных и прикроватных осветительных приборов, в непосредственной близости от которых человек проводит много времени.

Три миллиграмма опасности

Но, пожалуй, самый большой минус энергосберегающих ламп кроется в их конструкции. Внутри стеклянных трубок - пары ртути, которые, собственно, и светятся под воздействием электричества.

Каждая лампочка содержит 3-5 мг опасного металла / zdorovieinfo.ru

Каждая люминесцентная лампа, в среднем, содержит 3-5 мг опасного металла. Вроде бы не много. Всего лишь одна разбитая энергосберегающая лампа может выбросить в воздух около 50 кубометров ядовитых ртутных паров, которые относятся к отходам первой степени опасности. Но экологи Greenpeacе, например, подсчитали, что, зимой, в помещении без проветривания, повреждение одной энергосберегающей лампы может привести к кратковременному превышению предельно допустимой концентрации ртути более чем в 160 раз.

Ртуть считается чрезвычайно опасным химическим веществом, поскольку отравление ею (чаще всего, при вдыхании ее паров, не имеющих запаха), наносит непоправимый вред здоровью человека. Ртуть имеет свойство накапливаться в организме и даже ничтожные ее дозы способны привести к отравлению. Вплоть до летального исхода. В частности, она оказывает токсическое воздействие на нервную, пищеварительную и иммунную системы, на легкие, почки, кожу и глаза.

Но главная проблема люминесцентных ламп - в отсутствии в Украине специальных пунктов для приема отслуживших свой срок для их утилизации. «Конечно, можно вспомнить о том, что в обычном термометре, имеющемся в каждой семье, содержится 2 г ртути. Однако, как и в случае с термометрами, в Украине не существует специальных пунктов приема люминесцентных ламп», - отмечает Задесенец.

В результате, как правило, негодная лампа просто выбрасывается в мусор. И, если попадание ее в топку мусоросжигательного завода маловероятно, поскольку твердые бытовые отходы проходят здесь тщательный контроль, дабы радиоактивные и химические вещества не попадали в переработку, «утилизация» на мусорных свалках распространена повсеместно. «И вот это уже несет в себе серьезные проблемы для экологии окружающей среды, в виде немалого количества ртутных паров», - подчеркивает эколог.

Вопрос утилизации

Степень вредного воздействия подобных отходов на окружающую среду оценивается как очень высокая с необратимым нарушением в экологических системах. Поскольку загрязненные такими отходами экосистемы не восстанавливаются.

Именно поэтому экологи настаивают: неправильная утилизация приводит к попаданию металла в почву, воду и воздух. В этой связи, категорически нельзя выбрасывать использованные лампы в мусоропровод или другие емкости для сбора бытовых и производственных отходов, в результате чего может повредиться хрупкая колба, что приведет к испарению ртути. Накапливаясь во дворах, ртуть из мусора, в результате деятельности микроорганизмов, преобразуется в растворимую в воде и намного более токсичную метилртуть, которая заражает окружающую среду. Особую опасность могут нести загрязненные ртутью почва и водные объекты, а также строения, которые в течение десятков лет могут быть источником выделения паров ртути.

Чтобы утилизировать, отработавшие свой срок, люминесцентные лампы, необходимо поместить их в специальный контейнер. При этом важно помнить, что хранить отработанные лампы можно не более 6 месяцев.

Хотя государство и согласно с опасностью данных ламп для окружающей среды, однако за счет городского бюджета утилизировать лампы могут только муниципальные предприятия и организации. При этом, переработка одной лампы стоит от 4 до 8 гривен.

Но и здесь случаются «проколы». К примеру, в начале июля в Винницкой области экологи случайно обнаружили целую свалку люминесцентных ламп. И, несмотря на то, что местные чиновники обратились в милицию, правоохранители не смогли выяснить, кто выбросил опасные отходы. В Винницкой ОГА сетуют, что проблема в моратории Кабмина на проверку предприятий Экоинспекцией, которая не может установить наличие и количество веществ, требующих утилизации. Итог – местная ГСЧС соберет опасные отходы в соответствующие контейнеры, а за утилизацию заплатят местные власти.

Собственно, по информации экологов, такие случаи – далеко не редкость. На днях правоохранители задержали в Харьковской области сотрудника одного из предприятий, который придумал, как избавиться от ядовитых веществ и не платить за законную утилизацию. Мужчину поймали «на горячем», когда он намеревался бросить под открытым небом 20 кг ртути и 12 тысяч люминесцентных ламп. По данному факту открытое уголовное производство, а нарушителю грозит наказание в виде ограничения свободы на срок до 2-х лет.

Новые технологии

Таким образом, пока в Украине только обещают запустить первую линию по переработке энергосберегающих ламп, куда сдавать отработавшие свой срок лампы смогут все желающие (а не только предприятия), все большее распространение получают другие технологии, например, светодиодное освещение. Производители обещают, что такие лампы будут служить не менее 30 лет, тогда как средний срок службы люминесцентной лампы составляет 7-10 лет.

Изменение потребительских предпочтений ведет к естественному сокращению рынка люминесцентных ламп. По прогнозам экспертов корпорации MAXUS, которая недавно заявила о прекращении поставок в Украину энергосберегающих ламп, начиная с июля 2015 года, в 2016 году весь рынок компактных люминесцентных ламп в Украине будет составлять не более 25 % от общего рынка источников света. Для сравнения, в 2014-м он составлял 55% в денежном выражении. По словам представителя компании Александра Алискерова, теперь предприятие намерено сконцентрироваться на разработках в области LED освещения.

«Компактные люминесцентные лампы в свое время сыграли важную роль в решении проблем энергоэффективности освещения. Однако сегодня, с развитием LED, люминесцентная технология устарела, а ее отрицательные стороны, в частности, проблемы утилизации ламп, содержащих ртуть и другие опасные и вредные вещества, приобрели угрожающие для Украины масштабы. Лампы накапливаются на свалках, опасные и вредные вещества из них концентрируются в почве и грунтовых водах, нанося вред экологии и ущерб здоровью жителей страны», - заявил он.

Впрочем, несмотря на очевидные достоинства, многие ученые рекомендуют избегать светодиодного освещения перед сном, в темноте, поскольку такие лампы могут причинить непоправимый вред сетчатке глаза.

Тем не менее, переход на новые технологии выгоден, поскольку такие источники света имеют в 4 раза больший ресурс работы, по сравнению с люминесцентными лампами, что позволяет экономить на 70% больше электроэнергии. Не говоря уже о том, что такие лампы не требуют специальной утилизации, если не считать некоторых типов светодиодов, использующихся в новогодних гирляндах, светофорах, автомобильных фарах и стоп-сигналах, в которых содержится свинец, мышьяк и десяток других потенциально опасных тяжелых металлов.

Александра Небескул, Татьяна Стежар

http://ecology.unian.net/trash/1108090-opasnosti-energosberegayuschey-lampochki.html

3000 ртутних ламп лежать просто неба. Чиновникам байдуже

2015-07-01T03:21:00.000-07:00

Обережно отрута. Вже півтора року на Вінниччині просто неба на звалищі лежить три тисячі небезпечних ртутновмісних ламп. Попри кругообіг наказів, прохань і листів серед місцевих чиновників, «віз» і нині там

Яке здивування було у місцевих грибників, коли поблизу автотраси Вінниця-Бар, за 500 метрів від найближчої хати села Біликовець, вони натрапили на звалище кількох тисяч ртутних ламп. Спрацьовані пристрої з небезпечними випарами лежали на землі у двох ямах: одній накритій, а другій – просто неба. І здавалося б, таку потенційну загрозу повинні були ліквідувати відповідні служби у вкрай стислі терміни. Але ж ні – лампи денного світла через півтора року і досі лежать біля закинутого ресторану.

На викинутих лампах маркування: «ДРЛ 400» та «ЛДЦ». Якщо перевірити абревіатури і шифри в Інтернеті, можна переконатися, що всі лампи ртутновмісні. У Міжнародній благодійній організації “Фундація "Зелений кіт" кажуть, що їх у звалищі близько 3000. Активісти цієї організації ще у вересні 2014 року виїздили на ці звалища, де оцінили загрозу. Після цього вони звернулися до голови Вінницької обласної державної адміністрації, а також до керівництва Департаменту екології природних ресурсів цієї установи, аби ті відреагувати на очевидну загрозу.

- Якихось прикмет, за якими можна було б знайти власника цих ламп, не було, – розповідає директор міжнародної благодійної організації “Фундація "Зелений кіт" Вадим Гончарук. – Усі зайві речі, які могли б розповісти нам більше про те, хто їх міг туди завести, були спалені поблизу. А самі лампи були абсолютно різного калібру. Тобто можна зробити припущення, що їх вивезла якась фірма, яка займалася збором небезпечних відходів та подальшою їх відправкою на утилізацію.

Стара історія без руху

Журналісту з власних джерел стало відомо, що у вересні 2014 року керівництво Вінницької облдержадміністрації направило офіційний лист в обласну держекоінспекцію. Такий же документ отримав голова Жмеринської райдержадміністрації Олег Легеза. В листі обласне начальство прохало районних чиновників розібратися з проблемою.

Ланцюжок наказів та прохань пішов далі, а головним «зв’язним» став екс-заступник голови Жмеринської райдержадміністрації Іван Віканов. Тодішній чиновник надіслав листи в районне БТІ (бюро технічної інвентаризації), Держземагентство та реєстраційну службу управління юстиції, де прохав надати всю інформацію про земельну ділянку з проблемним звалищем. Також посадовець звернувся до начальника Жмеринського райвідділку міліції, аби той пролив світло на орендатора ділянки. І ось що із цього вийшло.

Зараз ця ділянка – у приватній власності вінничанки Рити Гончар. Але вона сама стукає в двері усіх інстанцій, аби ртутні лампи вивезли з її ділянки. Та про це – згодом.

"Немає механізму..."

Спочатку – про відповідь із управління Держсанепідемслужби у Вінницькій області. Чоловік, який підняв слухавку, не захотів себе називати. Проте погодився прокоментувати ситуацію.

- До нас надходила скарга, – кажуть у відомстві. – Хтось вивалив на приватну земельну ділянку машину люмінесцентних ламп. Очевидно, той, хто не хотів їх везти на утилізацію. Це справа

У нас вже рік триває мораторій на здійснення перевірок. Всі перевірки були заборонені. Вірніше, вони не заборонені, а здійснюються тільки з дозволу Кабінету міністрів. А такий дозвіл Кабінет міністрів ще жодній службі не дав.

Тобто, як повідомили у головному управлінні Держсанепідемслужби у Вінницькій області, проблема з вивезенням небезпечних відходів ховається ще й на законодавчому чи урядовому рівні.

- Немає механізму, як змусити людину вивезти відходи, – розповідає чиновник. – Вона каже, що «це не моє». Може, вона і права. Але воно на її території. Тобто виходить так, що комісія, яка була зібрана в районі, і ухвалила відповідне рішення, не має компетенції її змусити.

Хоче вивезти, але не може

Натомість Рита Гончар розповіла: навпаки, зацікавлена у вивезенні цього небезпечного звалища і готова навіть витратити свої кошти на перевезення ламп. А проблема – у пасивності владних органів.

- Ми б самі вивезли, але ви ж розумієте, там потрібен акт якоїсь екологічної служби. Потрібно, щоб вони просто дали папір, щоб якесь підприємство прийняло, - каже Рита Гончар. - Ми вивеземо це все, але справа в тому, що ми не можемо самі на себе повісити відповідальність. Нам потрібно від цього позбутися, воно псує землю, ми не можемо ні продати її, ні що-небудь там побудувати. Прокуратура цим не займається, ми подавали в суд на її бездіяльність. І все знову ж затихло. Загалом, я не знаю, там кінців не знайти. Хтось когось криє або не хоче цією справою займатися.

Жінка каже, що про ситуацію зі звалищем знають у всіх місцевих компетентних органах, а також у Біликовецькій сільській раді, однак жодної активності ніхто не проявляє. Натомість в Міністерстві екології та природних ресурсів розповіли, що вихід є. Якщо правоохоронці не можуть з’ясувати, хто вивіз на приватну ділянку ртутні лампи, – задіюється постанова Кабміну № 1217 «Про затвердження порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів». Тоді витрати лягають на місцеву владу.

- Власниця повинна подати заявку, а далі - місцева влада повинна вирішувати питання з цими лампами, – розповідає головний спеціаліст відділу поводження з відходами та екологічної безпеки Мінекології та природних ресурсів України Євген Шмурак. - Є у нас такий механізм. При кожній області має бути комісія по нічийних відходах, яка збирається у разі виявлення таких звалищ і вирішує питання, що з ними робити.

Заради справедливості варто сказати, що на базі Жмеринської райдержадміністрації така комісія була створена. Однак чомусь ртутні лампи і досі лежать під відкритим небом.

P.S.

І наостанок. Найбільший завод в Україні, де перероблялися ртутновмісні лампи, залишився під контролем сепаратистів. Це Микитівський ртутний комбінат, розташований у місті Горлівка. Подейкують, там залишились тонни непереробленої ртуті.

Довідка

Випари ртуті діють на молекули РНК, які є головними «будівниками» білків в організмі людини. Також ртуть – це сильний нейротоксин, який негативно впливає на роботу мозку. А для вагітних жінок випари цього металу взагалі надзвичайно небезпечні. Тим паче, що зараз літо і, як наслідок, спека. А при 35-40 °С речовина починає випаровуватись в 15-18 разів швидше. Якщо розбити одну ртутну лампу, з неї назовні потрапляє до 50-80 мг небезпечного металу. В нашому випадку мова йде про три тисячі штук. Це до 240 грамів ртуті (3000 шт. Х 0,08 мг). За інформацією фундації «Зелений кіт», це може призвести до забруднення ґрунтів та водних горизонтів у трьох районах Вінницької області.

Тетяна КОНДЕЛЬ,

(098)9386871
http://vn.20minut.ua/analitika-i-publicistika/rtutnih-lamp-lezhat-prosto-neba-chinovnikam-bajduzhe-10452289.html

Енергозберігаючі лампи: інша сторона медалі

2015-07-01T02:47:00.002-07:00

фото:svit24.net

Сьогодні проблема енергозбереження в Україні є, як ніколи досі, актуальною та доречною. Зі зростанням тарифів зростають і витрати на ком послуги, зокрема – і на електроенергію, а це змушує задуматися над використанням приладів із вищою, аніж досі, енергоефективністю.

Зокрема, популярним явищем стала заміна витратних ламп розжарювання на енергозберігаючі лампи – світлодіодні або люмінесцентні.

Справа в тому, що люмінесцентні лампи містять у своєму складі в невеликій кількості пари ртуті. Вміст якої, в середньому, становить 0,1 – 0,3 грама, в залежності від потужності самої лампи (18 – 36 Вт).

Проте якщо розглядати проблему глобально, то ситуація видається доволі сумною. Помноживши кількість ртуті в кожній лампі на кількість ламп, які припадають на кожного українця, то, за підрахунками експертів, щороку в смітники потрапляє понад 500 кілограмів ртуті, - пише громадська мережа ОПОРА.

Зауважимо, що потрапляння у довкілля 1 грама ртуті здатне призвести до забруднення (перевищити рівні гранично допустимих концентрацій) більше ніж 3300 тис. куб. м повітря чи 200 тис. куб. м води.

У країнах Європи проблема утилізацію ламп із вмістом руті частково вирішена – в супермаркетах та інших публічних місцях є пункти збору, де можна здати відпрацьовані ртутні лампи на утилізацію. В Україні таке явище лише зароджується.

Приміром, у Рівному пункт прийому лампочок є у ТзОВ «Утилізація ртутовмісних ламп», що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Пересопницька, 14б. Вартість утилізації однієї лампи, довжиною до 1,2 метра коштує всього 6,52 грн, проте ці гроші варті збереження довкілля і нашого здоров’я.

http://erve.ua/news/society/energozberigayuchi_lampy_insha_storona_medali_3006.html

Николаевцы могут сдать отработанные люминесцентные лампы в течение трех дней

2015-04-24T21:30:00.001-07:00

Данные лампы нельзя выбрасывать в обычный мусор, так как они содержат ртуть и вредят окружающей среде

Всеукраинская экологическая лига совместно с Программой развития ООН в Украине в рамках проекта «Трансформація ринку в напрямку енергоефективного освітлення в Україні» сообщает о начале акции «Замени лампы - измени мир!».

В течение трех дней – 24,25 и 26 апреля в городах Киев, Сумы, Ровно, Винница и Николаев – могут быть бесплатно сданы на утилизацию отработанные люминесцентные (ртутьсодержащие) лампы.

Об этом сообщает Всеукраинская экологическая лига.

Сдать лампы возможно в гипермаркетах сети «Эпицентр» с 12.00 до 17.00 по адресам:

г. Киев — ул. Полярная, 20-Д;

г. Сумы — ул. Черепина, 1/3;

г. Ровно — ул. Макарова, 17;

г. Николаев — ул. Октябрьский, 234-В;

г. Винница — с. Зарванцы, 1-й км Хмельницкого шоссе.

Отработанные лампы от юридических лиц не принимаются.

Утилизировать лампы будет компания по переработке опасных отходов «Сигмас Эколоджи», которая имеет все необходимые лицензии и большой опыт работы. Для этого их погружают в специально оборудованную мобильную установку «SystemHerborn».

Там они перерабатываются и при этом не выбрасывают в атмосферный воздух и воду вредные вещества.

Справка: Люминесцентные лампы в зависимости от размера содержат от 5 до 65 мг ртути. Отработанные лампы относятся к категории «опасные отходы» и требуют специальной утилизации. Поэтому их нельзя выбрасывать в баки для бытового мусора.

Источник:

ecoleague.net

http://nikolaev-city.net/14612/nikolaevcy-mogut-sdat-otrabotannye-lyuminescentnye-lampy-v-techenie-treh-dney

Куда запорожцам девать опасные отходы?

2015-03-28T00:00:00.000-07:00

Куда запорожцам девать опасные отходы?

Еще одна давняя проблема – сбор у населения и утилизация энергосберегающих ламп [их еще называют "ртутьсодержащими"], градусников, батареек и других отходов, которые относятся к первому классу опасности.

Пять лет назад "МИГ" провел собственное расследование с целю выяснить, куда запорожцам сдавать подобный мусор. В итоге выяснилось, что утилизация тех же энергосберегающих ламп организована лишь для промпредприятий. Еще с советских времен утверждены санправила, согласно которым сгоревшие лампы должны храниться в герметичной таре и в специальном помещении, а потом вывозиться для утилизации на спецпредприятия. А вот с населением иначе. Опасность та же, но никой системы сбора и утилизации нет. У обычных граждан подобные отходы вообще не принимаются фирмами, имеющими лицензию на их утилизацию. Но даже если б принимались, то вряд ли бы нашлись желающие, так как за это пришлось бы платить. Поэтому перегоревшие ртутные лампы горожане выбрасывают в обычные мусорные контейнеры.

На западе эта проблема решается просто: там отработавшие свое энергосберегающие лампы сдают в магазины электротоваров, а потом централизованно вывозятся на утилизацию. Этот опыт можно было бы применить и у нас, если б местные власти проявили заинтересованность. Ведь никто не запрещает компенсировать затраты на утилизацию ртутных ламп из городского бюджета. Или из экофонда. Но увы...

Спустя два года "МИГ" вновь вернулся к названной теме. На этот раз, вместе с активистами из общественности, мы вновь попробовали куда-нибудь "пристроить" перегоревшие энергосберегающие лампы. Обошли массу магазинов, где продаются электроприборы, и несколько предприятий, имеющих лицензию на обращение с ртутьсодержащими отходами. Все тщетно.

Так что, тупик? Нет. И доказательством тому стал общественный экологический проект "Эколайт". Активисты проекта самостоятельно смогли организовать сбор и утилизацию отработанных батареек, которые не менее опасны для окружающей среды, чем ртутные отходы. Пункты приема были открыты в частных магазинчиках и офисах, а собранные батарейки отправляли на переработку на львовское предприятие "Аргентум".

Тогда же [2012 г] "МИГ" обратился к властям с предложением взять пример с активистов "Эколайт" и обратить самое пристальное внимание на проблему сбора у населения опасных отходов. Но и это предложение осталось без ответа.

Сегодня ситуация еще более обострилась – вредных отходов в домах накапливается все больше, но решить проблему только силами общественности, без реальной поддержки властей, крайне сложно. В особенности в нынешних непростых экономических условиях. Но сложно не означает невозможно. Для этого требуется лишь объединение усилий гражданских активистов и представителей мэрии.

“Поддержите нас!”

Активистка общественного движения "Эколайт" и глава центра экологической культуры в Запорожье Наталья ПИЧКУР:

– Мы поставили перед сбой задачу привлечь к нашему движению как можно больше людей, в первую очередь молодежь. Проработали всю цепочку — от сбора батареек до их вывоза и утилизации. Открыли около 30-ти пунктов приема. Кроме того, проводили массовые разовые акции. В 2013 году, например, в ходе такой акции, в которой приняли участие запорожские школы, было собрано и вывезено более 800 килограммов использованных батареек.

Но в настоящее время произошел сбой. У Минприроды возникли какие-то претензии к предприятию "Аргентум", куда бесплатно вывозились батарейки на переработку. В результате на бесплатной основе их теперь не берут, а своих средств у нас нет. Сбор батареек мы продолжаем, но временно складируем их здесь же. Мы также выяснили, что фирмы, которые могли бы забирать эти отходы на утилизацию, имеются и в Запорожье. Но им тоже нужно платить. Так что без серьезной поддержки местных властей – юридической, организационной и финансовой – уже не обойтись. Мы считаем, что вообще необходимо разработать целостную городскую программу по раздельному сбору мусора, включая и такие отходы как батарейки, диски, ртутьсодержащие лампы и пр. Общественная инициатива есть, так поддержите ее! Именно в этом и заключается задача власти...

"МИГ", совместно с экологической общественностью обращается к мэрии с конкретным предложением:

ЕЖЕГОДНО в Запорожье утверждаются природоохранные мероприятия, которые финансируются из экофонда [напомним, что наполняется он за счет обязательных платежей предприятий, взимаемых в качестве компенсации за загрязнение окружающей среды].

ПРЕДЛАГАЕМ включить в раздел "Экообразование" этих мероприятий пункт об организации сбора батареек и энергосберегающих ламп у населения [с обязательным подключением учащихся школ] и передачи их на утилизацию запорожским предприятиям, которые имеют лицензии на подобную деятельность. Финансирование предусмотреть за счет средств экофонда, сэкономив на издании различных образовательных экоброшюр и т.п. Думается, что участие детей в решении хотя бы одной конкретной проблемы лучше любой брошюры поспособствует воспитанию экологической культуры.

Выпуск подготовила Светлана ШКАРУПА

http://www.mig.com.ua/hot/item/4346-kuda-zaporozhtsam-devat-opasnye-otkhody

У Львові відкриють першу в Україні лінію з переробки енергоощадних ламп

2015-02-27T03:02:00.000-08:00

До кінця 2015 року у Львові планують відкрити перший в Україні завод із переробки енергоощадних ламп. Лінія буде повністю автоматизована та відділятиме для подальшої переробки усі структурні елементи ламп. Будівництво лінії переробки фінансує ЄС та міська рада Львова.

Як розповіла ZAXID.NET координатор проекту Оксана Війтик, наразі вже закупили обладнання для подрібнення ламп та чекають на дистилятор, котрий вилучатиме із них ртуть. Обладнання окремо сортуватиме скло з ламп, алюмінієві патрони, ртуть та люмінофор – речовину, що світиться. Всі ці елементи можна використовувати для вторинної переробки.

Вона додала, що лінія буде абсолютно автоматизована. На ній працюватиме лише двоє людей. Лінія переробки не несе жодної шкоди для здоров'я людей та довкілля. Знаходитиметься вона поза населеними пунктами. Де саме, координатор поки що не розголошує.

Оксана Війтик розповіла, що в Україні аналогічних ліній переробки немає. Організаторам потрібно було розробляти спеціальну документацію для МОЗ України, аби довести, що обладнання безпечне, та отримати від них дозвіл на експлуатацію.

Після запуску лінії Львовом курсуватимуть еко-буси, куди можна буде здавати використані енергоощадні лампи. Координатор розповіла, що еко-буси зазвичай стоятимуть біля великих супермаркетів у різних точках міста.

Проект на 89% фінансує Європейський інститут сусідства та партнерства Європейського Союзу. Решту коштів виділяє Львівська міська рада. Загалом на будівництво лінії передбачено 1 млн 300 тис. євро. Обладнання для майбутньої лінії переробки виготовляє шведська фірма «MRT».

Будує завод ДП «Боднарівка» ЛКП «Зелений Львів» в межах проекту «Створення муніципальної системи поводження із відходами побутового електронного та електричного устаткування в місті Львові із використанням досвіду Любліну» у рамках транскордонної співпраці Україна-Польща-Білорусь.
http://www.civicua.org/news/view.html?q=2414591

Батарейки, ртуть та лампи. Куди здати у Львові?

2015-02-19T02:02:00.000-08:00

Правильне поводження з відходами – це не лише ознака європейськості, але і здоров'я тих, хто живе у Львові та околицях. Відтак, піклуватися про довкілля – означає піклуватися про майбутнє свого міста та своїх же дітей. Tvoemisto.tv пропонує перелік адрес, куди потрібно приносити небезпечні побутові відходи.

Фото: think-blue.ru

1. Ртуть. Якщо у вас вдома є ртутні термометри, або інші ємності із ртуттю – саме час їх позбутися. Дивно, але у Львові чимало мешканців в будинках, підвалах та гаражах мають «спадщину», яка залишилася після розпаду радянського союзу – тоді люди вірили у те, що ртуть можна продати за ціною золота. Тоді за ціною золота її ніхто не купив, а небезпечний рідкий метал так і залишився стояти на горищах та у підвалах. Тримати ртуть вдома не варто – вона Вам навряд чи знадобиться, а можливість розбити бутель з токсичним металом завжди є. Здати «рідке срібло» можна у робочі дні з 9:00-18:00 в міське управління з надзвичайних ситуацій за адресою Стефаника, 4. "Щороку тут збирають від 30 до 100 кілограмів ртуті", - каже начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту Львівської міської ради Віктор Іваніцький. Приймають тут як метал, закритий у герметичні ємності, так і ртуть, до прикладу, із розбитого термометра. Щоби здати ртуть з розбитого термометра – потрібно зібрати метал у бутель, та залити його водою – це зупинить випаровування небезпечного металу.

2. Люмінісцентні лампи у місті планують збирати та утилізовувати вже до кінця року. За словами начальника управління екології та благоустрою Львівської міськради Андрія Галушки, частково обладнання для налагодження збору та утилізації у Львові люмінісцентних ламп вже закупили. Решту обладнання мають придбати найближчим часом. Планується, що лампи збиратимуть спеціально обладнані автомобілі. Місто надаватиме мешканцям графік коли та в якому районі можна здати відходи. Такі лампи у Львові не лише збиратимуть, але і будуть утилізовувати.

3. Техніка. Вже сьогодні у Львові працюють невеликі підприємства, що приймають та утилізовують стару техніку. Однак, наразі про визначені та перевірені міською владою пункти збору не йдеться. За словами Андрія Галушки, вже на наступному тижні у міській раді планують зібрати підприємців, які займаються переробкою побутової техніки, та обговорити із ними можливість співпраці. «Тут місто не вкладатиме коштів в утилізацію, адже, це вигідний бізнес», - каже Андрій Галушка. Утім, побутова техніка на сміттєзвалищах Львову не вигідна. Відтак, міська влада планує максимально долучитися до інформування населення про можливість здати побутову техніку, та про умови, на яких це можна зробити - таким чином вигоду матимуть і підприємці і влада.

3. Батарейки. З липня до грудня 2014 року Львові вже встигли зібрати 3 тонни батарейок, каже начальник управління екології та благоустрою. Загалом, у місті діє більше 80 пунктів збору використаних батарейок. Наразі у міськраді ще не вирішили, куди саме відправлять відходи на утилізацію. Серед варіантів – київська та дніпропетровська фірма, що займається переробкою такої сировини. «Основним критерієм для нас є наявність у підприємства усіх дозволів та виробничих потужностей для переробки», - сказав Андрій Галушка. Він зазначив, що відправлятимуть на утилізацію батарейки тоді, коли у Львові назбирають близько 20 тонн - приблизно стільки можна помістити у вантажівку. Перелік адрес:

ПЕРЕЛІК пунктів збору використаних батарейок у м. Львові

№ з/п	Назва установи	Адреса установи
1	2	3
1. Перелік існуючих станом на 01.09.2013 пунктів збору батарейок у м. Львові
1.1	Магазин "Батарейка"	просп. Свободи, 1/3
1.2	Ринок "Південний"	вул. Щирецька, 36
1.3	Магазин комп’ютерних аксесуарів	просп. Червоної Калини, 109
1.4	ДП "Аргентум"	вул. Зелена, 115-б
1.5	Магазини мобільного оператора МТС	м. Львів
1.6	Географічний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка	вул. П. Дорошенка, 41
1.7	Магазин електротехніки "Шок"	вул. Газова, 30а
1.8	Магазин електротехніки "Шок"	вул. О. Довженка, 4
1.9	Магазин електротехніки "Шок"	вул. Щирецька, 36
2. Перелік пунктів збору використаних батарейок у м. Львові, які створить департамент містобудування
2.1	ЛКП "Старий Львів"	вул. Сербська, 15
2.2	ЛМКП "Айсберг"	просп. Свободи, 39
2.3	ЛКП "Цитадель-Центр"	вул. М. Коперника, 22
2.4	ЛКП "Княже місто"	вул. Тиха, 5
2.5	ЛКП "Снопківське"	вул. В. Кубійовича, 33
2.6	ЛКП "Центральне"	вул. Князя Мстислава Удатного, 7
2.7	ЛКП "Дністер"	вул. Дністерська, 16
2.8	ЛКП "Стимул-Сихів"	вул. Сихівська, 14
2.9	ЛКП "Хуторівка"	вул. Хуторівка, 24
2.10	ЛКП "Житловик-С"	вул. В. Чукаріна, 6
2.11	ЛКП "Бондарівка"	вул. Я. Гашека, 15
2.12	ЛКП "Старий Сихів"	просп. Червоної Калини, 109
2.13	ЛКП "Під Зуброю"	просп. Червоної Калини, 110
2.14	ЛКП "Затишне"	вул. І. Котляревського, 37-б
2.15	ЛКП "Львівський ліхтар"	вул. Є. Коновальця, 27
2.16	ЛКП "Вулецьке"	вул. Братів Тимошенків, 2-а
2.17	ЛКП "Сонячне"	вул. І. Айвазовського, 10
2.18	ЛКП "Навколо базару"	вул. Героїв УПА, 78
2.19	ЛКП "Магістральне"	вул. Наукова, 32-а
2.20	ЛКП "Південне"	вул. Кульпарківська, 131
1	2	3
2.21	ЛКП "Сокільницьке"	вул. Наукова, 61
2.22	ЛКП "Граніт"	вул. Д. Бортнянського, 17
2.23	ЛКП "Богданівка"	вул. Олекси Гірника, 1-а
2.24	ЛКП "Скнилівок"	вул. С. Петлюри, 36
2.25	ЛКП "Сигнівка"	вул. Дозвільна, 1
2.26	ЛКП "Левандівка"	вул. Широка, 86-а
2.27	ЛКП "Нове"	вул. С. Петлюри, 2-а
2.28	ЛКП "Сяйво"	вул. Сяйво, 21
2.29	ЛКП "Рясне - 402"	вул. Т. Шевченка, 350-а
2.30	ЛКП "Янів - 405"	вул. О. Турянського, 5
2.31	ЛКП "Тополя - 406"	вул. А. Лінкольна, 57
2.32	ЛКП "Варшавське - 407"	вул. Варшавська, 64
2.33	ЛКП "Збоїща - 408"	вул. Б. Грінченка, 4
2.34	ЛКП "Балатон - 409"	вул. Гетьмана І. Мазепи, 11
2.35	ЛКП "Під Голоско - 410"	просп. В. Чорновола, 99
2.36	ЛКП "Північне - 411"	вул. І. Миколайчука, 22
2.37	ЛКП " № 500"	вул. Дніпровська, 1
2.38	ЛКП "№ 503"	вул. Академіка О. Богомольця, 2
2.39	ЛКП "№ 504"	вул. Пасічна, 64
2.40	ЛКП "Господар"	вул. Личаківська, 75
2.41	ЛКП "№ 507"	вул. Личаківська, 217
2.42	ЛКП "За замком"	вул. Зустрічна, 1
2.43	ЛКП "Дім"	вул. Дж. Вашингтона, 5
2.44	Галицька районна адміністрація	вул. Ф. Ліста, 1
2.45	Залізнична районна адміністрація	вул. І. Виговського, 34
2.46	Личаківська районна адміністрація	вул. К. Левицького, 67
2.47	Сихівська районна адміністрація	просп. Червоної Калини, 66
2.48	Франківська районна адміністрація	вул. Генерала Т. Чупринки, 85
2.49	Шевченківська районна адміністрація	вул. В. Липинського, 11
2.50	Львівська міська рада	пл. Ринок, 1
2.51	КП "Адміністративно-технічне управління" Львівської міської ради	вул. Академіка А. Сахарова, 42
2.52	Львівська обласна рада	вул. В. Винниченка, 18
2.53	Львівський національний університет ім. Івана Франка, головний корпус	вул. Університетська, 1
2.54	Львівський національний університет ім. Івана Франка, географічний факультет	вул. П. Дорошенка, 41
2.55	Національний університет "Львівська Політехніка", навчальний корпус № 4	вул. Митрополита Андрея, 5
1	2	3
2.56	Національний університет "Львів-ська політехніка", Інститут екології, природоохоронної діяльності та туризму ім. В. Чорновола	вул. Генерала Т. Чупринки, 130
2.57	Національний лісотехнічний університет України	вул. Генерала Т. Чупринки, 103
2.58	Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького	вул. Шімзерів, 3-а
2.59	Львівська комерційна академія	вул. М. Туган- Барановського, 10
2.60	Львiвська нацiональна академiя мистецтв	вул. В. Кубійовича, 38
2.61	Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького	вул. Пекарська, 50
2.62	Екологічний коледж Львівського національного аграрного університету	вул. Замарстинівська, 167
2.63	Державна податкова служба у Львівській області	вул. Стрийська, 35
2.64	Департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації	вул. Стрийська, 98
2.65	Львівський державний університет фізичної культури	вул. Т. Костюшка, 11
2.66	Львівський державний університет внутрішніх справ МВС України	вул. Городоцька, 26
2.67	ЛКП "Новий Львів"	вул. Тернопільська, 15
2.68	Львівська філія Київського національного університету культури і мистецтв	вул. Випасова, 9
2.71	Українська академія друкарства	вул. Підвальна, 17
2.72	Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного	вул. Академіка А. Сахарова, 29
2.73	Будинок офіцерів	вул. Театральна, 22
2.74		вул. Хуторівка, 35-а
2.75	Головне управління статистики у Львівській області	просп. В. Чорновола, 4
2.76	Міський Палац культури ім. Гната Хоткевича	вул. С. Кушевича, 1
1	2	3
2.77	Центр творчості дітей та юнацтва Галичини	вул. А. Вахнянина, 29
2.78	Будинок творчості школярів	вул. Личаківська, 99
2.79	Львівський державний палац естетичного виховання учнівської молоді	пл. Є. Петрушевича, 2
2.80	Центр дитячої та юнацької творчості Сихівського району	вул. Хуторівка, 28-а

3.1	Торговий центр "Скриня"	вул. Городоцька, 179
3.2	Магазин електротоварів (ринок "Старий Лицар")	просп. В. Чорновола, 67-а
3.3 (81**)	Львівська дирекція СК "АХА страхування"	вул. М. Вербицького, 8/2
3.4 (82**)	Львівська дирекція СК "АХА страхування"	вул. Личаківська, 47
3.5 (83**)	Львівська дирекція СК "АХА страхування"	вул. К. Левицького, 9
3.6 (84**)	Львівська дирекція СК "АХА страхування"	вул. Наукова, 7-а
3.7 (85**)	Львівська дирекція СК "АХА страхування"	просп. Червоної Калини, 53/37

* Перелік відповідно до ухвали ЛМР №3066. Перелік не є вичерпним, оскільки до нього можуть долучатися інші комерційні установи.

Підготувала Наталя Горбань

http://tvoemisto.tv/news/rtut_batareyky_energooshchadni_lampy_ta_tehnika_kudy_zdaty_u_lvovi_68846.html#sthash.rsScn0pN.dpuf

У Львові відкриють завод з переробки енергоощадних ламп, батарейок і термометрів

2015-02-18T02:05:00.000-08:00

До кінця року на Львівщині планують збудувати перший в Україні завод із переробки відпрацьованих енергоощадних ламп, батарейок і термометрів. Тож мотлох із вмістом ртуті, що зазвичай викидали на смітник, а згодом – і в довкілля, нарешті перестане бути небезпечним. Кошти на проект виділили Євросоюз та Львівська міськрада, а запускати лінію з утилізації приїдуть спеціалісти зі Швеції.

Фото: ye.ua

Про це йдеться у сюжеті журналіста перших західноукраїнських новин «Огляд дня» (щобудня о 21:00 на телеканалі ZIK) Євгена Міклушки.
Для створення першого в Україні утилізаційного заводу ЄС виділив кошти ще два роки тому. На підприємстві мають переробляти речі з вмістом ртуті. Уже навіть придбали частину устаткування.
«Загальна вартість обладнання – більш ніж сімсот тисяч євро. Туди входить дві великі лінії: перша – подрібнення ламп, друга – дистилятор, де, власне, і вилучатимуть ртуть», – пояснила координатор проекту Оксана Війтик.
Запускати лінію приїдуть спеціалісти зі Швеції, які й навчатимуть український персонал працювати на їхньому устаткуванні. Також відомо, що у львів’ян збиратимуть вироби, які містять ртуть, безкоштовно.
Наразі ж на сміттєзвалища Львівщини щороку разом із усіляким непотребом вивозять близько 10 кілограмів ртуті від ламп, яка згодом потрапляє у довкілля.
«Ми абсолютно переконані, що в тих викидах є діоксини, які впливають на здоров‘я львів‘ян», – ззаначає еколог Дмитро Скрильніков.
Коли завод запрацює, наразі невідомо. Адже ще не надійшов останній транш. Загалом ЄС виділив понад мільйон євро для втілення цього проекту. Також до його реалізації фінансово долучилася міська рада Львова.

http://zik.ua/ua/news/2015/02/17/u_lvovi_vidkryyut_pershyy_v_ukraini_zavod_z_pererobky_energooshchadnyh_lamp_batareyok_i_termometriv_565333

У 2014 році місто прийняло від мешканців 30,7 кг ртуті

2015-02-10T09:59:00.001-08:00

· 09.02.201

· Марта Плішило

· Безтермінова акція Львівської міської ради «Прийом ртуті від населення» минулоріч зібрала 30,7 кг ртуті. Про це під час звіту за роботу у 2014 році повідомив начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення ЛМР Віктор Іваніцький.

За аналізом статистики, протягом останніх років кількість звернень мешканців міста на адресу управління зросла в рази, але кількість зібраної ртуті для утилізації поступово зменшується. Це свідчить про ріст свідомості громадян в дотриманні норм екологічної безпеки і зменшення кількості металевої ртуті у місті

Віктор Іваніцький,начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення ЛМР

Спільно з управлінням екології та благоустрою, управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення відпрацьовує механізми здачі ртуті, ртутних ламп та відпрацьованих елементів живлення (батарейок).

Статистика зі збору ртуті

Рік	Кількість звернень	Всього прийнято ртуті
2010	38	43,0 кг
2011	61	70,0 кг
2012	74	107,0 кг
2013	145	34,0 кг
2014	185	30,7 кг

·

Повний текст на сайті Львівської міської ради:http://city-adm.lviv.ua/portal-news/society/emergency/222941-u-2014-rotsi-misto-pryinialo-vid-meshkantsiv-30-7-kh-rtuti

Запорожцев призывают выбрасывать батарейки правильно

2014-12-03T02:34:00.003-08:00

В Запорожье работают пункты приема использованных батареек - адреса

В Запорожье работают пункты приема использованных батареек. Ниже имеется список подходящих адресов.

Уже второй год в Запорожском национальном университете проводится акция "Выбрасывай правильно", в рамках которой активисты студенческого совета биологического факультета собирают использованные батарейки, чтобы передать их на специальные предприятия для правильной утилизации. Как сообщает пресс-центр ЗНУ, за ноябрь собрали целых 43 кг батареек.

Сейчас студенты разместили экологические пункты по сбору батареек в каждом корпусе ЗНУ. Как рассказала глава студенческого совета биологического факультета Анна Юргина, в Украине ежедневно продается более 12 тонн батареек, которые после окончания срока службы отправляются на свалку.

По словам заведующего кафедрой общей и прикладной экологии и зоологии, профессора Александра Рыльского, в батарейках содержатся тяжелые металлы: цинк, марганец, литий, кадмий, свинец, олово, никель, ртуть. Со временем металлическое покрытие разрушается, и тяжелые металлы попадают в почву и питьевую воду. При этом одна батарейка загрязняет около 400 литров воды и 20 квадратных метров земли. Попадая в организм человека с водой или пищей, эти вещества провоцируют серьезные заболевания.

Запорожцев просят сдавать использованные батарейки в пункты приема, а не выбрасывать их.

Адреса центральных пунктов приема батареек в Запорожье:
• Сеть магазинов "Сток Мобайл" (пр. Ленина, 153 и пр. Ленина, 51);
• Магазин "Волшебная Усадьба" (ул. 40 лет Советской Украины, 66);
• Магазин-клуб натуральной продукции "Третий дом" (ул. Профсоюзов, 1, р-н пл. Фестивальной, за обладминистрацией);
• "Запорожпромэкология" (ул. Истомина, 108а);
• Радиорынок на Анголенко (1 ряд, 31 место);
• Магазин "Auto-Line" (ул. Иванова, 39, 2 этаж);
• Сервисный центр "Panasonic" (ул. Лобановского, 10 и ул. Гоголя, 143);
• Славянский автобазар по ул. Брянская, 15 (Славянский автобазар, бокс № 1, бокс расположен слева);
• Сервисный центр "Microtron" (ул. К. Цеткин, 73 а);
• Биологический факультет ЗНУ (3-й корпус ЗНУ, ул. Гоголя, 62, холл);
• Факультет социальной педагогики и психологии ЗНУ (бывший ДК "Дробязко", холл);
• Магазин "Доктор Нона" пр. Ленина, 102 (район библиотеки Горького);
• Сервисный центр "Сайтком" по ул. Красногвардейская, 40;
• Магазин "Манюня" по ул. Союзная, 54 (П. Кичкас, ориентир — 67-е почтовое отделение)
• Гимназия № 31 по ул. Добролюбова, 4 (район ЗГИА);
• Запорожская областная школа высшего спортивного мастерства (ул. Победы, 68 (около Козак-Палаца);
• Отдел сувениров в подземном переходе на площади Пушкина;
• Галерея современного искусства "Ленин" на пр. Ленина, 193 (ост. Транспорта порт им. Ленина);
• Рынок "Александровский" по ул. Чумаченко 28 прилавки № 63А и 131.
http://www.mv.org.ua/news/87608-zaporozhcev_prizyvayut_vybrasyvat_batareiki_pravilno.html