📎 Часопис: всього потроху

Ель-Ніньйо 2026-2027 - Кліматологи очікують період природних екстремумів

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Sat, 13 Jun 2026 12:00:19 +0000

2026-2027 роки яскравої дії Ель-Ніньйо

Вступ

Сьогодні в нас кліматична тема. На зиму 2026-2027 років синоптики прогнозують яскраво виражений Ель-Ніньйо. А це означає, що ми можемо очікувати кліматичних аномалій.

Метеорологи та провідні кліматичні організації (такі як NOAA та Британська метеорологічна служба Met Office) офіційно оголосили про початок нового циклу Ель-Ніньйо у 2026 році.

Головна особливість поточного явища — аномально висока швидкість його розвитку та потенціал стати історичним.

Що таке Ель-Ніньйо

Давайте спочатку розберемося, що собою являє явище Ель-Ніньйо? Звернемося до Вікіпедії.

Ель-Ніньйо (ісп. El Niño — дитя, хлопчик) та Ла-Нінья (ісп. La Niñа — дівча) — характерні для екваторіальної зони Тихого океану протилежні екстремальні значення температури води й атмосферного тиску, що тривають близько шести місяців.

Феномен Ель-Ніньйо полягає в різкому підвищенні температури (на 5—9 °C) поверхневого шару води на сході Тихого океану (у тропічній і центральній частинах) на площі близько 10 мільйонів км². Ла-Нінья — протилежність Ель-Ніньйо, виявляється як зниження поверхневої температури води нижче кліматичної норми на сході тропічної зони Тихого океану. Разом вони утворюють так зване Південне коливання (англ. Southern Oscillation)
Вікіпедія

Цикли Ель-Ніньйо і Ла-Нінья створюють певні кліматичні флуктуації. Ми помічаємо, що рік на рік не приходиться. Зрозуміло, що на коливання клімату впливає не тільки цей природний феномен — природа набагато складніша. Але, як помітили вчені кліматологи, феномен Ель-Ніньйо є надійним показником глобальних кліматичних змін на рік, а то і на декілька років поспіль.

Що прогнозують вчені

Потужність: Поточні комп'ютерні моделі та прогнози вказують на ймовірність близько 63%, що цей Ель-Ніньйо досягне категорії «дуже сильного» або «супер» Ель-Ніньйо (Super El Niño) наприкінці осені та взимку 2026–2027 років.
Історичні рекорди: Кліматологи зазначають, що за інтенсивністю він може зрівнятися або навіть перевищити найсильніші події в історії спостережень — зокрема супер Ель-Ніньйо 1997–1998 років та навіть історичну катастрофічну аномалію 1876–1878 років. У деяких прогнозах його вже неформально називають «Godzilla».
Температурний пік: Через те, що Ель-Ніньйо накладається на загальне глобальне потепління через викиди парникових газів, ООН та метеорологи попереджають про різке зростання екстремальних погодних явищ (спеки, засух та повеней). Очікується, що через залишкове тепло від цього явища 2027 рік може стати найспекотнішим роком в історії спостережень.

Отже, скоріше за все, нас чекають, як мінімум, два неспокійних роки. В кліматичному плані. Це може принести з собою не тільки побутовий дискомфорт, з цим можна було б ще якось змиритися. Можуть виникнути руйнування від сильних циклонів і торнадо. Можуть впасти урожаї з причини засух в одних місцях планети і екстремальних злив в інших.

Як це вплине на планету

Вплив на різні куточки Землі
Регіон	Очікувані наслідки
Азія та Австралія (Індія, Індонезія, В'єтнам)	Високий ризик сильної посухи, загроза врожаям рису та кукурудзи.
Південна та Північна Америка	Потужні зливи, ризик повеней (особливо на півдні США та в Каліфорнії).
Атлантичний океан	Зазвичай Ель-Ніньйо пригнічує формування ураганів в Атлантиці, тому цей сезон там може бути дещо спокійнішим.
Європа (включаючи Україну)	Вплив зазвичай непрямий. Влітку та восени це може проявлятися як хвилі сильнішої спеки, а наприкінці зими — принести більш нестабільну погоду.

Отже на Україну вплив Ель-Ніньйо, як правило, опосередкований. Воно і не дивно. Ми, все ж таки, знаходимося на, можна сказати, протилежному краї планети. На нас такі метеорологічні явища впливають через низку проміжних ланок. Але вплив, безумовно, буде відчутний.

Що треба робити

Світові гуманітарні та урядові організації вже закликають країни готуватися до економічних наслідків і можливих перебоїв із продовольством через аномальну погоду.

Ударні безпілотники

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Fri, 15 Mar 2024 11:41:00 +0000

Дрони-камікадзе

Ми живемо в стані війни вже давно, почали звикатися з думкою, що війна може продовжуватися досить таки довго. Говорять про те, що ця фаза війни носить позиційний характер. Фронт, якщо і просувається, то на досить невелику відстань. Сторони намагаються окопуватися, зводити фортифікаційні споруди. Прослідковується аналогія з I Світовою війною.

Але аналогія з I Світовою війною, само собою, не повна. Пройшло ж більше ста років! В Першу світову розроблялися новітні, як на той час, види озброєння: танки, літаки, підводні човни. Але вони не змогли стати вирішальним чинником перемоги тієї чи іншої сторони. Тільки в міжвоєнні роки були доведені ці види озброєння до стану грізної сили, яка в 40-х роках минулого століття надала бойовим діям динамізму.

Війна росії проти України почалася з подібних позицій, що і Перша світова. Засоби оборони по ефективності значно перевищували засоби наступу.

Зараз же намітилася тенденція збільшення кількості безпілотних літальних апаратів на полі бою. Це і розвідка, і, так звані, скиди (гранат тощо).

Особливу роль, як на мене, починають відігравати ударні безпілотники або, як їх часто називають, дрони-камвкадзе. Ці дрони, які виконують єдиний в своєму житті політ, наносять, тим не менш, значні збитки противнику. Дрони-камікадзе мають деякі переваги перед літаками, хоча ще не скоро замінять пілотовану авіацію. Вони, відносно літаків, прості у виробництві, дешеві. Їм не потрібен пілот, що виключає загибель висококваліфікованих спеціалістів. Льотні характеристики дронів камікадзе скромні, але за рахунок масовості вони можуть успішно виконувати завдання в тилу ворога.

Так українські збройні сили за допомогою ударних безпілотників успішно знищують нафтопереробні заводи і нафтобази ворога. Масовані нальоти наших дронів стають дедалі дошкульнішими.

Цілі вибрані не просто так. рф має значні прибутки від продажу нафтопродуктів. Іноді жартують: На нас напала бензоколонка. Знищуючи нафтопереробну інфраструктуру ЗСУ позбавляють ворога деякої частини прибутків. Якби ще наші партнери обвалили ціну на вуглеводні (нафту і газ) це б завдало такого удару ворогу від якого б йому розхотілося воювати. Поки що ціни на вуглеводні високі.

В України на озброєнні, крім іншого, є ударні безпілотники AQ 400 Scythe (укр. коса) з дальністю ураження цілей до 750 кілометрів. Виробляє коси компанія Terminal Autonomy

AQ 400 Scythe при масовому застосуванні здатен завдавати великих збитків ворогу.

Фото За інформацією onewayaerospace.com

Пішов третій рік повномасштабного вторгнення

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Wed, 28 Feb 2024 14:19:00 +0000

Третій рік Україна відбиває навалу

Йде третій рік повномасштабного вторгнення. Що змінилося? Які основні тенденції кидаються у вічі?

Я помітив, що кожна війна має тенденцію починатися на оптимізм двох сторін. В 2022 році загарбники захопив в Україну з твердою установкою:Візьмемо Київ за три дні. В українців, незважаючи на несподіваність нападу і пов'язаний з цим адреналін, теж була впевненість у тому, що ми відіб'ємо ворога. Захід дасть нам все необхідне, економіка перейде на воєнні рейки і ми відкинемо окупанта на кордон 1991 року.

Ця ейфорія поступово зійша на нівець. Реальність війни взяла гору. На сьогоднішній день ми маємо варіант позиційної війни, коли коден кілометр дається надзусиллями.

Здавалося б, що нічого не змінюється, але тактика з обох сторін поступово еволюціонує. Особливо це стосується застосування безпілотників, але не тільки.

Зараз для українських захисників важкий період ще й томущо в силу певних чинників допомога Західних партнерів застопорилася.

Незважаючи на це є надія, що постачання озброєнь буде відновлено.

Українська оборонна промисловість хоч і кволо, хоч і з запізненням, починає набирати обертів.

Одним словом віримо в Перемогу, бо за нами правда.

Дорифорій

Дорифорій ще один мій блог. Він буде присвячений справам небесним. І справам земним, само собою.

Гермес Трисмегіст казав: Що вгорі те і внизу. Цей блог саме про це. Зв'язок глобальних явищ з нашою буденною, повсякденною реальністю.

Інформації на таку і подібні теми відносно не багато. Ця тема не являється мейнстрімом. Тим не менше це пласт нашої культури і його треба висвітлювати.

Я думаю, що через два-три роки тема, скажімо так, ритмології, знову стане популярною, якою вона була в дев'яності роки.

За ці кілька років, маю надію, я наберуся знань, щоб писати цікаві для моїх читачів статті. Не зайвим буде і почати знімати відеоролики на цю тему.

Зараз же, на даний момент, я, як і багато людей, задіяний в обороні країни від навали окупантів рф.

Маю надію, що війна не буде продовжуватися дуже довго. Агресор, рано чи пізно, мусить здати свої позиції, ми переможемо і настане мир.

Рамштайн 8 💣

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Sat, 21 Jan 2023 19:22:00 +0000

Як пройшов Рамштайн 8

Вчора відбувся Рамштайн 8 і ми дізналися яку ж кількість озброєння нам пообіцяли надати союзники. Я не буду перераховувати кількість всього запланованого, це можна знайти на більш компетентних інтернет ресурсах, хочу лиш окреслити загальну тенденцію, яка зберігається дуже давно.

Традиційно нас дієво підтримують географічно найближчі країни: Польща, країни Балтії. Велика Британія з самого початку повномасштабного вторгнення теж була лідером підтримки на рівні з найближчими сусідами, ним і залишається. США допомагають, за що їм подяка, але могли б допомагати більше. Те ж саме стосується і Франції. Франція дає і буде давати гарні артилерійські системи, обіцяє постачати бронетехніку, приміром колісні танки, але робить це з якоюсь пересторогою. Хоча, звісно, ми дуже вдячні. Теж саме стосується і Сполучених Штатів. Абрамси вони постачати остерігаються посилаючись на надмірну складність і ненажерливість цих танків в плані споживання пального. І хоча це все дійсно так, Абрамс має не поршневий двигун, а турбіну, щось на зразок авіаційного двигуна, але могли б і дати задля нашої спільної перемоги.

Особливо проявляє обережність Німеччина. Причому Німеччина послідовно обережна, завжди обережна, тотально обережна. Я бачу пояснення такої поведінки в повоєнній історії цієї країни.

Німецька влада схильна в прийнятті рішень озиратися на думку суспільства, а суспільство підтримує ідею допомоги Україні зброєю лише на 35% приблизно. Можна сказати, що дві Світові війни відбили у німців бажання воювати. Це, якщо простими словами.

Якщо ж трохи розлогіше то в XX століття німецька нація ввійшла досить войовничо налаштованою, хоча її войовничість не виділялася на фоні інших європейських націй. Німеччина програла I Світову війну і країни переможниці допустили помилку у відносинах з переможеною країною. Переможниці банально обклали німецький народ контрибуціями прирікши його на бідність. А бідність і приниження породили націонал-соціалізм.

Після II Світової війни знову постало питання що робити з переможеною Німеччиною. На цей раз союзники повели себе мудріше. Вони почали планомірно перевиховувати німців в дусі миролюбства і, водночас, допомагали відроджувати економіку, яка лежала в повних руїнах. В результаті ми маємо Німеччину з передовою економікою, але миролюбну. До того ж після II Світової війни в країні уникали концентрації влади в одних руках. Так що важко очікувати від німців якоїсь серйозної підтримки у воєнній сфері.

Інша справа британці. З самого початку вони палко підтримали нашу боротьбу. І знову витоки такої поведінки більшість аналітиків схильні бачити в подіях II Світової війни, коли острів Велика Британія чинив відчайдушний опір Німеччині, яка на той час разом з захопленими територіями займала ледве не всю Європу. Тобто в свідомості британців ще живі спогади коли їхні діди вели війну проти набагато сильнішого противника і вони часто асоціюють себе з українцями.

Звісно, що ми вдячні всім країнам за допомогу, це наш спільний ворог, який загрожує континенту і всьому світу. Рамштайн 8 наближає цю перемогу.

Слава Україні!

На фото основні характеристики легкого французького танка AMX-10 RC (фото взяте з ресурсу Armyinform.com.ua).

З Новим 2023 роком 🎄 🕛

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Sat, 31 Dec 2022 15:21:00 +0000

З Новим 2023 роком! Перемоги і мирного неба.

Вітаю всіх з прийдешнім 2023 роком! 2022 рік досить напружено. Він і починався якось тривожно. То продовження пандемії, то ще якісь негаразди нависали над нами. Та не тільки над українцями. Над всім світом. Такі зараз часи.

24 лютого додало ситуації критичних оборотів. Північний сусід не втримався і таки поліз повномасштабною війною. Паскудно, ясна річ. Але ЗСУ планомірно відтискають зайд в сторону кордону.

Ось і сьогодні, як і багато тижнів поспіль, лунають повітряні тривоги. Летять ракети і безпілотники, їх збивають. Деякі таки долітають до цілі і спричиняють руйнування. На жаль гинуть люди. Але українці сповнені рішучості довести війну до переможного кінця і не зупинятися аж поки загарбник не буде відкинутий за кордон.

Отже всіх з Новим роком. Здоров’я, щастя, перемоги і мирного неба над головою!

Зеленський виступає в Конгресі США

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Thu, 22 Dec 2022 18:37:00 +0000

Зеленський відвідав Бахмут і виступив в Конгресі США

Що б там хто не говорив, а у енергійності і сміливості нашому президенту не відмовиш. Вчора Бахмут, сьогодні Вашингтон. І при всьому при тому, що Бахмут це одна з найнебезпечніших точок на глобусі, а переліт на другий континент в період війни, коли ворог полює не “центри прийняття рішень”, можна розцінювати, як подвиг.

Зрозуміло, що Володимир Зеленський дотримувався техніки безпеки. Я уявляю на якому високому рівні знаходиться його служба охорони. Але все рівно його поведінка надзвичайно смілива.

Після відвідання Бахмута Володимир Зеленський потягом поїхав до Польщі, а вже з Польського аеродрому американським військовим літаком він полетів до США. Літак прибув на військову базу поблизу столиці Сполучених Штатів. З військової бази президент України поїхав в Вашингтон.

Спочатку у нього була зустріч з Джозефом Байденом, а потім він виступав в Конгресі США. Його промова була на англійській мові, як завжди емоційна і надихаюча. Зеленський подарував Конгресу прапор України, який він привіз з Бахмуту. На прапорі були підписи захисників, які ведуть найзапекліші бої відбиваючи постійні атаки московитів. В свою чергу українському президенту подарували прапор США.

Це перша закордонна поїздка Володимира Зеленського після початку повномасштабного вторгнення.

Які ці дві події мають значення? Візитом в Бахмут Зеленський продемонстрував силу духу і волю до перемоги. Він показав, що не боїться ворога і може приїхати в будь-яку точку України Херсон це, Слов’янськ, чи Бахмут. Також він показав, що може виїхати за межі України, полетіти на інший континент і вести вдалі перемовини з своїми партнерами.

До речі про перемовини. Джо Байден висунув кілька ідей (точніше три варіанти) щодо того на яких позиціях стояти на перемовинах з московитською стороною. Володимир Зеленський наголосив на тому, що вся територія України повинна бути звільнена від окупантів і лише цей варіант буде не лише справедливим, але і єдино можливим, якщо ми тільки бажаємо отримати справжню перемогу.

А тим часом бункерний дід сидить в своїй норі і готується до міжнародного трибуналу. До перемоги ще далеко, але вона неминуча.

Слава Україні!

Фото з сайту Obozrevatel.com/ukr/

Сотий день війни

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Fri, 03 Jun 2022 20:52:00 +0000

100 день війни

Вже пройшло 100 днів, як почалося повномасштабне вторгнення рашистів в Україну. Період немалий, адже орки планували захопити Київ днів за три, максимум за тиждень.

З одного боку весь світ побачив, що Україна здатна протистояти ворогу, який в кілька разів сильніший за неї. Завдяки скоординованим діям нашим військам вдалося відкинути ворога від столиці, звільнити Північ і Північний схід країни. З іншого боку війна набула затяжного характеру і в риториці деяких світових лідерів відчувається певна втома. Зате найвірніші друзі України і надалі демонструють рішучість.

Ось щойно переглянув ролик відзнятий у ворожій студії. І що Ви думаєте? Ніякого протверезіння. Різні Скабєєви (обох статей) справно відпрацьовують свою зарплатню. Славлять свого фюрера, погрожують світу ядерною зброєю, несуть відверту ахінею.

Не захопивши Україну за тиждень вони, як високооплачувані демагоги, знайшли цьому пояснення. Виявляється вони воюють не з Україною, а з країнами НАТО. Не більше і не менше. За їхніми словами агресивний альянс мріє захопити передовий форпост духовності. Основна місія ж цього форпосту покарати віроломних англосаксів, які, якщо їм дати волю, захоплять весь світ і перейдуть до окупації Місяця і Марса.

Риторика більш ніж агресивна. Пропагандисти Вольдемара Вольдемаровича не соромляться погрожувати ядерною зброєю. Причому на дріб’язок не розмінюються. Яка там тактична?! Зразу стратегічна і зразу по англосаксам, бо інакше вони самі себе не будуть поважати. Йде ж Третя Світова війна! Як же без цар-бомби?

Дуже хочеться сподіватися, що погрози так і залишаться погрозами, але від цих ідіотів можна очікувати всього, що завгодно.

Я завжди стверджував, що війна буде продовжуватися, аж допоки не буде взята москва. Над кремлем піднімуть прапор і аж тоді прийде надія на мир. Який прапор не так важливо, аби тільки не оцей от аквафреш.

А враховуючи те, що у рашистів є всі види зброї масового ураження то на швидку перемогу надіятися не варто. Треба запасатися терпінням на десятиліття. Війна вже йде вісім років і навіть більше, якщо брати до уваги інші конфлікти. Але до багатьох світових структур не доходить, що такий гнійник не можна вилікувати змащуючи його зеленкою. Необхідна хірургічна операція. Гнійник розрізати, гній забрати, а рану дезінфікувати. Тільки тоді буде результат.

Слава Україні!

Перемогли фашизм - переможемо і рашизм

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Sun, 08 May 2022 12:50:00 +0000

8 Травня - ніколи знову

Сьогодні, восьмого травня, відзначається день перемоги над фашизмом. Відзначається в країнах Заходу. В пострадянських країнах, як відомо, це свято 9 травня. Така розбіжність обумовлена тим, що капітуляція Третього Рейху буда підписана в самому кінці доби 8 травня, а так як СРСР знаходиться помітно східніше то зважаючи на зміну часових поясів на його території вже було дев’яте травня. Втім, як на мене, таку розбіжність можна було б не враховувати, але, як завжди, “Совіти” намагалися підкреслити свою окремість від іншого світу.

Це свято в усьому цивілізованому світі відзначається під гаслом Ніколи знову. Тобто ніколи знову не буде такої трагедії. Вважалося, що світ зробив висновки і більше не дасть розгорітися Світовій війні.

Як з’ясувалося історія вчить тому, що вона нічому не вчить. Або майже нічому. Через лічені десятиліття одна з країн-переможниць — самопроголошений правонаступник СРСР — пішла шляхом авторитаризму, який вже плавно переходить в тоталітаризм. Паралельно в Росії почалася реваншистська істерія, яка вже триває багато років. Ніколи знову було замінене на Якщо треба повторимо (если надо повторим). Мається на увазі повторять захоплення європейських країн.

Ми саме переживаємо гарячу фазу. І прогноз, як на мене, не втішний. Мені здається, що ескалація конфлікту буде продовжуватися. Тектонічні плити, образно кажучи, почали рухатися і тепер поки вони не знайдуть своє нове положення рівноваги війна продовжуватиме палати.

Яка причина? А причина досить проста. На початку XX століття зародилося кілька патологічних ідеологій на підґрунті яких були сформовані агресивні держави. Серед них найбільш одіозні це німецький нацизм і радянський комунізм. Злоякісність цих ідеологій полягає в тому, що країна, в якій панує одна з цих ідеологічних доктрин, дуже легко сповзає в тоталітаризм, а тоталітаризм, в свою чергу, підтримує своє живильне середовище — своє ідеологічне підґрунтя.

Тоталітаризму ж, в свою чергу, потрібна війна. Не занурюючись в суть — потрібна війна. Без війни тоталітаризм закисає і деградує. Так от — прогриміло дві Світові війни — і що? Фашизм був успішно знищений. А от комунізм — ні. Чи була можливість знищити комуністичну ідеологію. На жаль це зробити було, скоріше за все, неможливо. Радянський Союз був серед країн-переможниць. Він виявився хитрішим. Тобто одну злоякісну пухлину в Європі знешкодили, але друга залишилася. Назва цієї пухлини рашизм.

Ця пухлина розросталася і дозрівала. Захід, здавалося б, виграв Холодну війну, Радянський Союз припинив своє існування, але злоякісність залишилася і всього лише через десять років після розпаду ми побачили підготовку до нової війни і через кілька років реальні війни локального масштабу. Сьогодні ж масштаб майже глобальний. Фактично зараз Третя Світова війна.

Нам не залишається нічого іншого, як наближати день перемоги над рашизмом. І цей день неминуче настане. Рашизм буде знищений, як і свого часу фашизм.

Слава Україні!

⚡️ Шістдесятий день війни

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Sun, 24 Apr 2022 18:10:00 +0000

60 день війни

Сьогодні минули два місяці, як орки вторглися в Україну розпочавши повномасштабну війну. Двадцять четверте квітня це не тільки шістдесятий день війни. На шістдесятий день війни ми відзначаємо Великдень. До цього війна не припинялася вісім років, але була локалізована лише на Донбасі.

Що ж відбувається зараз?

Битва за Донбас

Перші тижні агресії характеризувалися тим, до у рашистів були наполеонівські (пардон — путінські) плани по захопленню всієї України. Вони приділяли велику увагу Києву, але Київ застрягнув у них в горлянці.

На деякий час орки відступили, мобілізували якісь резерви і ось зараз посунули на Донбас. Тобто зараз відбувається битва за Донбас і за Південь. Окупанти рвуться до Миколаєва, хоча в них це не виходить.

В Херсоні, який вони контролюють вже давно, хочуть провести “референдум”, вже не знаю які вони питання на той балаган винесуть. Зрозуміло, що цей “референдум” ніхто не визнає, але вони хочуть хоч якось легітимізувати свої дії. Ніякими референдумами не можна приховати злочини, захоплення влади, вбивства і викрадення людей.

А тим часом орки рвуться на адміністративні кордони Луганської і Донецької областей. Не могли взяти Київ то хочуть захопити хоч щось. Так і це в них не виходить.

Маріуполь. Дуже важка ситуація залишається в Маріуполі. Маріуполь захищається вже багато тижнів. В оточенні, в надзвичайно важких умовах. Орки не припиняють штурмувати захисників, але захисники героїчно тримаються. Бої йдуть в районі комбінату Азовсталь. В катакомбах Азовсталі переховуються також мирні жителі.

Погрози застосування ядерної і хімічної зброї

Дедалі частіше від рашистів лунають погрози застосування тактичної ядерної зброї. Як варіант — хімічної зброї. Тобто орки погрожують підвищувати ставки.

Яка ймовірність такого застосування? Зважаючи на божевільність цього контингенту можна думати про що завгодно. Але це зовсім вже божевільна ідея. Тактична ядерна зброя призначена для зламу оборони противника, для прориву оборони. А прорив оборони передбачує подальший наступ по зараженій території. Тобто після застосування ядерного заряду орки планують наступати по території, яка буде радіоактивною “на всі гроші”. Щось мені не дуже в це віриться.

Те ж саме стосується і хімічної зброї. Вітер подує не туди і потруяться самі загарбники.

Але це на наше розуміння. У орків логіка збочена. Хімічну зброю вони використовували в Сирії і навіть не скривилися. З іншого боку Сирія далеко, а Україна під боком. І війна зараз йде майже повноцінно світова. Така відповідь прийде рашистам, що мало не здасться.

Слава Україні!

⚡️ П'ятдесятий день війни

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Thu, 14 Apr 2022 19:36:00 +0000

50 день війни

П’ятдесятий день війни відзначився тим, що наші ЗМІ повідомили про підбиття неординарної морської цілі.

Мова йде про ракетний крейсер Москва, який до вчорашнього вечора вважався флагманом Чорноморського флоту ворога.

Вчора ввечері, як повідомляють українські ЗМІ, двома ракетами Нептун був пошкоджений цей ракетний крейсер. На Москві виникла пожежа, здетонували боєприпаси в результаті чого судно отримало значні ушкодження.

За однією версією ракетний крейсер затонув, за іншою ні, але отримав непоправні ушкодження, які неможливо усунути, або взагалі, або протягом тривалого часу.

Згодом вияснилося, що крейсер таки затонув. Супостати намагалися його буксирувати допоміжними суднами, але на Чорному морі саме була негода, були великі хвилі, які і допомогли флагману піти на дно.

Ракетний крейсер Москва був, як я вже писав, флагманом флоту, яким рашисти неймовірно пишалися. Він був побудований в Миколаєві, його прийняли на озброєння в 1982 році. Спочатку він називався Слава, а потім з якоїсь причини його перейменували на Москву.

Основна функція судна такого типу тримати протиповітряну оборону в радіусі приблизно 150 кілометрів, а також випускати крилаті ракети по різних цілях. Включаючи авіаносці. Москалі називали його вбивцею авіаносців. В своїх планах, я так розумію, вони бачили цей крейсер учасником боїв в Атлантичному чи Тихому океані. Насправді Чорне море затісне для таких ракетних крейсерів — вони здатні функціонувати на більших просторах.

І ось ця цитадель знищена. Знищені і шістнадцять крилатих ракет на його борту, інші боєприпаси і обладнання. Невідомо скільки матросів загинуло — екіпаж складався більш ніж з п’ятисот членів.

Дві ракети Нептун з двох випущених влучили в ціль хоча ракетний крейсер до зубів був нашпигований засобами ППО. Комплекс Нептун українського виробництва, розроблений в рекордно стислі терміни і прийнятий на озброєння незадовго до початку гарячої фази війни. Саме вчасно.

На це російська сторона пригрозила ракетними ударами по наших командних пунктах. Подібні погрози звучали вже не раз і не два. А між тим наша протиповітряна оборона дедалі краще оснащується, набуває досвіду. Дедалі менше можливостей лишається у ворожих літаків в вертольотів. Вони вже бояться літати над всією Україною. Літають більше над територією ООС і в нічні часи.

Слава Україні!

Фото з сайту Одеса онлайн

⚡️ Сороковий день війни

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Mon, 04 Apr 2022 17:02:00 +0000

40 день війни

Звільнення Київщини і Чернігівщини

За ці п’ять днів від окупантів остаточно були звільнені Київщина і Чернігівщина. Агресор запланував знизити совою присутність на Півночі України перекинувши війська на інші напрямки.

ЗСУ витіснили орків, і це радісна новина, хоча і затьмарена звістками про жахливі звірства, які відкрилися після втечі загарбників. Буча, Гостомель, Ірпінь і інші наші населені пункти стали відомі всьому світу, який здригнувся від повідомлень про звірячі вбивства орками українських мирних жителів. Бучанська різня — один з наймасовіших епізодів таких звірств.

Світові лідери вже декларують впровадження нових санкцій і надання більшої кількості озброєння Україні. В тому числі і більш важкого озброєння.

Шкода, що Захід так поволі розкачується. Якби допомога почала надходити з першого ж дня і в потрібному об’ємі таких трагедій можна було б уникнути. Скільки ще буде вбивств, щоб Україні поставили винищувачі і ракети, артилерію і танки.

Передислокація

Очевидно, що загарбники відмовилися від штурму Києва на просто так. Вони почали тверезо оцінювати свої можливості по взяттю столиці. ЗСУ показали, що орки отримають не Київ, а вухо від оселедця.

Як стверджують військові аналітики ворог почав більш реалістично оцінювати свої можливості, а вони (можливості) виявилися не такими вже і великими.

Отже рашисти відводять війська з метою їх доукомплектування і перекидання на Південь. Аналітики сходяться на думці, що орки будуть і надалі намагатися взяти Маріуполь, а також взяти в оточення наші війська зоні ООС. Ну що ж. Побачимо, що в них вийде. Перелом у війні вже наступив і цей перелом в нашу користь.

Успіхи ЗСУ

Ці дні крім звільнених міст і сіл Київщини і Чернігівщини було звільнено чимало населених пунктів Харківщини. Було підбито, крім іншого, кілька літальних апаратів. За поки що непідтвердженими даними був пошкоджений корабель Адмірал Ессен — гордість рашистів, який неодноразово обстрілював мирі міста, як в Україні так і в Сирії. Зокрема обстрілював Одесу. Є інформація, що з високою вірогідністю цей корабель був підбитий ракетою Гарпун, яку поставили з Великої Британії. За іншими даними це була ракета Нептун.

Як розвиватимуться події

Як же будуть розвиватися події надалі. Скоріше за все рашисти будуть намагатися взяти Маріуполь, захопити все узбережжя Азовського моря аж до Криму, щоб мати туди сухопутний прохід і далі вже торгуватися на перемовинах. Завдання ж нашого війська не допустити їм це зробити. Зрозуміло, що вони будуть і надалі обстрілювати мирні міста і чинити так характерний для них розбій. ЗСУ не дасть їм здійснити ці божевільні плани.

Слава Україні!

Фото з статті на Вікіпедії.

⚡️ Тридцять п'ятий день війни

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Wed, 30 Mar 2022 19:56:00 +0000

35 день війни

На тридцять п’ятий день воєнні дії продовжуються. Окупанти зосередилися на Південно-східному напрямку. Дуже важко нашим захисникам в Маріуполі і в зоні ООС. Агресор намагається перекинути туди якнайбільше сил.

А в околицях Києва навпаки. ЗСУ тіснять ворога і поступово звільняють територію.

Перемовини в Стамбулі

Йде другий день перемовин між Україною і РФ. Місцем перемовин був обраний Стамбул — турецька сторона, наскільки я розумію, взяла на себе роль посередника. Олексій Арестович застерігає гарячі голови не роздмухувати “зраду”.

Так, всім відомо, що з росією вести переговори вкрай важко зважаючи на безпринципність її керівництва, брехливість і високий градус цинізму. Але успіхи ЗСУ роблять позицію агресора більш поступливою.

За словами Олексія Арестовича в перемовинах вже досягнутий проміжний результат, і цей результат вселяє оптимізм.

Українська делегація намагається досягти реалістичного компромісу з ворогом. Ні про яку здачу територій не може бути й мови цілісність і суверенітет України недоторканий. Включаючи Крим і ОРДЛО. Треба бути реалістами, що території, які знаходяться під окупацією вже вісім років просто так повернути на вдасться. Буде потрібен довгий перехідний період в років п’ятнадцять — не менше.

Українська делегація бачить післявоєнний устрій таким: будуть залучені країни, які виступатимуть гарантами незалежності і територіальної цілісності України. Гарантії будуть кардинально відрізнятися від Будапештського меморандуму де ніхто ні за що не відповідав. В новому договорі буде прописано все докладно. Якщо, не дай Бог, росія знову нападе на Україну країни-гаранти збираються на екстрену нараду не пізніше ніж триденний термін. Цей пункт навіть кращий ніж п’ята стаття статуту НАТО, в якому реагування передбачено в шістдесятиденний термін.

Так, росія теж входить до слкаду країн-гарантів. Але вона не буде мати права вето.

Країни-гаранти будуть сприяти вступу України в ЄС. Україна зберігає нейтральний статус, але в неї нейтральний статус був і до війни.

Коротше кажучи перемовини, щоб не зглазити, зрушилися з мертвої точки. Але це не значить, що війна скінчилася або, що стало легше воювати. Нічого легше на стало. Переговорні позиції української делегації сильні тільки завдяки силі ЗСУ, а значить війна триває, ворога треба виганяти. Територію треба звільняти. І процес цей нелегкий і не швидкий.

Слабину давати не можна. Ворог обов’язково використає на свою користь. Мирному населенню треба пильнувати. Виконувати всі розпорядження. Комендантська година, не фотографувати нашу техніку, а ворожу навпаки — фіксувати розташування і повідомляти державним органам. Не ходити в ліси, не палити траву.

Слава Україні!

Фото взяте з сайту Армія inform.

Двадцять шостий, двадцять сьомий дні війни

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Tue, 22 Mar 2022 13:33:00 +0000

26-27 дні війни

Далі пишу про події цієї фантастично безглуздої війни. У ворога вже закінчуються резерви. Резерви в озброєнні і резерви в людських ресурсах. Людські ресурси особливо цінні, бо снаряди, гармати і навіть літаки і ракети можна виробити досить швидко. Але воюють не танки, літаки чи гелікоптери. Воюють танкісти, пілоти і оператори безпілотників. Щоб підготувати кваліфікованого льотчика треба багато років його вчити і дуже багато грошей. Підготовка кваліфікованого пілота коштує більше ніч коштує золото такої ж ваги, як цей льотчик. Іншими словами кваліфікований пілот на вагу золота. І навіть більше. Але цього мало. Його не можна підготувати швидко. Потрібні довгі роки навчання, які не можна скоротити. Ось і виходить, що формула “незамінних людей немає” не працює.

У росії через брак резервів почали мобілізацію боржників та аліментників — їм пропонують звільнення від усіх кредитних зобов’язань в обмін на службу в армії рф, повідомляє ГУР МО.
Телеграм канал “Війна | Коротко про головне

Ви хоч уявляєте як будуть воювати боржники і аліментники?! Їм пряма дорога в полон чи в двохсоті. Але ці от ніколи не воювали якістю. Тільки винятково кількістю. Завалити поле бою трупами — оце по їхньому!

Рашисти кілька днів тому використали гіперзвукову ракету Кинджал. Зруйнували якийсь курник, в зв’язку з чим їх заполонила невимовна гордість. Марк Солонін пояснив що таке є цей оспіваний в билинах Кинджал.

За словами Марка Солоніна цей от жахливий Кинджал є не чим іншим, як Іскандер, який пристосований для того, щоб його можна було підвішувати до МіГ-31

. Ну і пускати, якщо вже вдалося його підвісити. Ось і вся його специфікація. А те, що він гіперзвуковий, то практично всі ракети такого класу гіперзвукові. В цьому нічого такого особливого немає. Коли Іскандер попадає в курник то ніхто не піднімає бучу. Коли ж в курник потрапляє такий же Іскандер тільки випущений з МіГ-31 його рашисти зразу ж гордовито нарікають Кинджалом і в зв’язку з цим вся кримлівська пропаганда починає стікати жовчу.

Ці два дні пройшли в позиційних боях. ЗСУ виконує свою нелегку роботу по відвоюванню нашої землі. Крок за кроком. Метр за метром.

Про Маріуполь. Зелені коридори таки працюють. За оптимістичною інформацією з Маріуполя було евакуйовано біля восьми тисяч мирних жителів. Це чудова новина зважаючи на те яке лихо терпить це місто.

Слава Україні!

Двадцять п'ятий день війни

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Sun, 20 Mar 2022 21:30:00 +0000

25 день війни

Двадцять п’ятий день війни відзначився поступовим просуванням українських військ на деяких напрямках. Успіхи є, але поки що не значні. Ворог, можна сказати, зачаївся, перегруповується.

Олексій Арестович, як психолог, попереджає про настання третьої фази психологічної втоми. Ключове слово цієї фази це апатія.

Посудіть самі: вже деякий час ситуація кардинально не змінюється. Ворог вже практично не наступає, але і не відступає майже. Накопичується негативна інформація, адже військові дії йдуть на нашій землі. Ніхто з нормальних людей не може спокійно дивитися новини з блокованого Маріуполя і інших міст.

На цьому психоемоційному фоні людина схильна прив’язуватися до фактів, які відповідають цьому фону і ігнорувати факти, що йому не відповідають. Це може використовувати і буде використовувати ворог пускаючи чутки про зраду, невдачі ЗСУ і таке інше і в тому ж дусі. З цієї опери — путя набрав стонадцять мільйонів резерву і жене його сюди. Бацька висуває військо і теж воно лізе сюди через понтонний міст. Все це, як ми розуміємо, не факт. Ця інформація розповсюджується для того, щоб вселяти в нас відчуття апатії і безвиході. Вірніше не вселяти, а підсилювати ці відчуття у кого вони вже проявилися.

Тут важливо зберігати ясність розуму і зв’язок з реальністю. А реальність така, що ми утримуємо ворога вже майже місяць. На своїй території. З одного боку це погано, бо він руйнує нашу інфраструктуру. Але він на чужій землі, не знає місцевості, навколо вороже населення. Його командування заскорузле і не проявляє гнучкість тактичних і стратегічних рішень. Одна тільки історія з вертольотами чого варта! Наганяють вертольотів. Наші їх розстрілюють. Вони знову наганяють вертольотів на той же практично аеродром. Їх знову ж таки знищують. І так кілька разів. З точки зору військової думки це нормально? А для них це нормальна поведінка.

Ворог же був деморалізований з самого початку. Зараз він може або здаватися, або звіріти, роблячи помилки. В Україну воювати ніхто їхати не хоче. Якщо якусь кількість наловлять то привезуть. Що то будуть за солдати можна лише здогадуватися.

Так що не будемо впадати в апатію. Будемо проявляти міцність характеру, бо нам потрібна лише перемога.

Слава Україні!

Двадцять четвертий день війни

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Sat, 19 Mar 2022 21:09:00 +0000

24 день війни

Добігає кінця двадцять четвертий день війни. Цей день був схожий на кілька попередніх днів попередніх. ЗСУ героїчно протистоять навалі орків.

Зараз війна все більше нагадує позиційну. Ворог намагається закріпитися на тимчасово зайнятих територіях, в населених пунктах. ЗСУ, в свою чергу, намагаються якось їх звідти викурити.

Загарбники продовжують наносити ракетні і бомбові удари. Маріуполь і надалі в кільці. Орки не полишають надії його захопити.

В мене таке враження, що дещо покращилася ситуація з зеленими коридорами. Хоча загарбники часто не виконують домовленості все ж певну кількість мирного населення вдається вивезти з-під обстрілів.

Проскакує інформація, що росія готує юридичне підґрунтя для проведення відкритої мобілізації. Тобто без мобілізації вони не впоралися, прихована мобілізація теж не допомогла. Не допомогли і найманці, і кадирівці, і сирійці, яких завербувати так толком і не вдалося. Лишається до повномасштабної війни додати ще натовп демотивованого гарматного м’яса.

Путінська пропаганда хизується тим, що їхні війська застосували проти України гіперзвукові ракети. Не зрозуміло наскільки це правда. Вони були застосовані (зі слів пропаганди) з метою їх випробування і з метою продемонструвати Заходу серйозність намірів імперії зла.

Керівництво Туреччини шукає способи організувати прямий діалог між Зеленським і кремлівським карликом. Але карлик поки що стоїть в позі. Набиває собі ціну.

Китай, як вияснилося, обурюється введеними проти росії санкціями. Закликає не заганяти росію в глухий кут. Подібне притягує подібне. Китай сам не проти загарбати чуже - Тайвань.

Країни НАТО і надалі постачають Україну зброєю. Це дуже добре, ми дуже вдячні. Кода, що питання про закриття неба над Україною так і залишається невирішеним. Будемо надіятися, що рано чи пізно небо таки закриють. Хотілося б, щоб це було рано.

Слава Україні!

Двадцять третій день війни

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Fri, 18 Mar 2022 20:59:00 +0000

23 день війни

Сьогодні москалі в імперському угарі відзначали свято окупації Криму. Є в них, виявляється, таке свято.

Не знаю як там воно виглядало насправді. Зігнали, мабуть, натовп зомбованого народу в Лужники. Принаймні про це говорить телекартинка. Сама трансляція виглядала, як грубий монтаж з незграбними склейками. Якщо вірити цьому репортажу то путя там був присутній. Але його показували так, що можна зробити висновок... Ну виступає він, виступає, а потім на півслові раз — і вже співає Газманов. Причому співає не перший куплет якоїсь своєї пропагандистської пісні. Вже зовсім скоро знайшли вставки в цю, буцімто пряму трансляцію. Вставки, відео, які були зняті в 2021 році. Тобто в “пряму трансляцію” вставлялися кадри минулорічної давності.

Передбачувано пафос зашкалював. Оце все “расссииия, радная гавань”. Ну, і великим планом натхненні обличчя “простих москалів”, які безтямно пишаються приналежністю до країни бандита, країни злодія, країни терориста. Нема про що писати, одним словом.

Міжнародне співтовариство і надалі чинить тиск на адміністрацію Джозефа Байдена схиляючи його до того, щоб він підписав всі необхідні документи про закриття неба над Україною. Це критично необхідний захід, адже закриття неба могло б врятувати велику кількість життів невинних людей. Агресор бомбить несамовито, українські сили ППО намагаються збивати і літаки, і гелікоптери, і безпілотники, і ракети. Але вдається збити не всі цілі. Частина вражають об’єкти, які дуже часто виявляються житловими кварталами, лікарнями, театрами.

Президент Зеленський докладає величезних зусиль для того, щоб донести, в кінці кінців, думку про те, що путя не зупиниться на Україні. Він, якщо йому вдасться підкорити Україну, полізе далі на Захід. Буде лізти незважаючи на те які це будуть країни: нато-ненато без різниці. Його треба спиняти лише грубою силою, бо він розуміє мову лише грубої сили. Ніяка дипломатія не допоможе. Санкції це, звісно, добре, але цей народ, нерод орків, звик до поганого життя. Система навіювала і навіює цьому народу ідею жертовності. Треба затягувати паски. Дарма, що ви живете погано — зате кримнаш. І всі щасливі. Те ж саме буде і на цей раз. Економіка буде падати в безодню, а народ буде хвалити путю за те, що він виганяє з України міфічних “бєндєравцєв”. Так що тільки груба сила.

Слава Україні!

Двадцять другий день війни

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Thu, 17 Mar 2022 20:10:00 +0000

22 день війни

Двадцять другий день війни пройшов подібно до кількох останніх. Ворожий наступ зав’яз. В районі, який межує з ОРДЛО, окупанти спромоглися зайняти пів населеного пункту. Йдуть бої, ЗСУ їх намагаються викурити.

Безсила злість штовхає орків на нові злочини. Найбільше страждає Маріуполь. Нещодавно ворожий бомбардувальник скинув важку бомбу на драматичний театр в Маріуполі, в підвалі якого було обладнане бомбосховище. Вибух обвалив перекриття. Кількість жертв поки що достеменно не відомо. Певну кількість жителів вдалося врятувати.

ЗСУ знищила командний пункт 35 загальновійськової армії, який розміщувався в районі Києва. Є ймовірність, що було вбито деяку кількість високих чинів ворога.

Також вже кілька днів поспіль ЗСУ демонструє гарні успіхи в ліквідації ворожих літальних апаратів. Літаки, гелікоптери, безпілотники — все це збивається на “ура”.

Раз вже згадав про ППО — союзники планують надати нову партію засобів для збивання цієї нечисті.

Проскакує інформація, що будуть поставлятися зенітно-ракетні комплекси (зрк) Бук, Тор, С-200, С-300. Все це розробки ще радянських часів. Як вони потрапили в Західну Європу? Був колись такий собі Варшавський договір, так в країнах Варшавського договору було накопичено досить таки багато різного такого озброєння. Добре буде, якщо ця зброя послужить для доброї справи вигнання рашистів.

А літаки МіГ-29, про які згадував кілька днів тому, ще ніяк на прибудуть в Україну. Знаходяться на військовій базі в Рамштайні. Щось НАТО проявляє надмірну обережність.

Кадиров тим часом піариться. Виступає в соціальних мережах, грозиться прислати тисячу своїх найманців. А в Україні втрати рашистів тисяча за один-три дні. Так що 1000 мародерів в умовах сьогоднішньої повістки дня це ні про що. Будуть розбиті і доставлені в рашку живими чи мертвими.

Слава Україні!

Двадцять перший день війни

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Wed, 16 Mar 2022 21:12:00 +0000

21 день війни

В стратегічному сенсі двадцять перший день особливих подій, скоріше за все, не приніс. ЗСУ тримають фронт. В деяких місцях відвойовують населені пункти. Агресор вже не має ресурсу просуватися вперед і в безсилій злобі обстрілює і бомбить житлові квартали.

Особливо страждають такі міста, як Маріуполь і Харків. Маріуполь вже багато днів в блокаді немає світла і тепла. Рашисти не дають гуманітарного коридору для того, щоб вивезти населення. Підвіз продуктів зупиняється і продукти забираються. Фактично мародерствують.

Багато харків’ян евакуювалися з міста. В Харкові є електрика. Там, де ще не розбомбили. Обстріли не вщухають і Харків вже мало нагадує мільйонне місто — скоріше руїни.

Перемовини, я так розумію, рашисти затягують. Вони розуміють, що їхня справа програна і хочуть знищити якнайбільше всього. Це своєрідний терор. Мордор не хоче відпускати від себе Україну, хоче якщо не утримати її коло себе то хоча б максимально ослабити, зруйнувати. Щоб відбудова затягнулася на довгий час і забрала велику кількість ресурсів.

На міжнародній арені у України одна позиція: треба якось закрити небо, нейтралізувати авіаудари і удари балістичними і крилатими ракетами. Для цього треба завести в країну зенітні системи великого радіусу дії, які змогли б збивати ворожі літальні апарати на великій відстані і на великих висотах.

Українці і так збивають досить суттєвий відсоток ворожих літаків, гелікоптерів, ракет і безпілотників. Але хотілося б збивати їх набагато більше. Вже дуже багато шкоди вони завдають. Гинуть мирні люди. Руйнуються об’єкти інфраструктури і житлові квартали.

Поки що наші партнери остерігаються надавати зброю, яку можна було б розцінити, як наступальну. Але аналітики дають досить непогані шанси на те, що таку зброю таки нададуть.

Слава Україні!

Двадцятий день війни

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Tue, 15 Mar 2022 18:31:00 +0000

20 день війни

Китай демонструє прихильність до Мордору

Китай таки подає сигнали, що він готовий підтримувати росію в її війні проти України. Для чого йому це потрібно?

Я думаю, що в нього не одна мета.

Китай десятиліттями виношує плани прибрати до рук Тайвань. Для цього йому треба заручитися хоч якоюсь підтримкою. Росія зараз в уразливій позиції і можна мінімально підтримавши її отримати її підтримку в майбутньому.
Китай хоче обережно знайти межу до якої його готові терпіти крани Заходу не застосовуючи проти нього якихось значущих санкцій.
Допомагаючи росії можна виторгувати в неї якихось економічних преференцій. Весь світ вводить обмеження на товари агресора, в цій ситуації можна добитися дуже вигідних цін на, скажімо, вуглеводні, іншу сировину.

Я чомусь думаю, що допомога Китаю буде чисто символічною. Можливо якесь продовольство, обмундирування. Всього потроху.

Але, в перспективі, така співпраця може посилюватися. Два авторитарні режими тяжіють один до одного і їхнє зближення видається дуже і дуже ймовірним. Уявляєте: падає залізна завіса і росії буде дуже хотітися, щоб за цією завісою вона була не одна-однісінька. Хоч би один значущий союзник. За таке Мордор, я думаю, готовий піти на багато що. І сировина за півціни і оренда своїх далекосхідних територій за символічну ціну на дуже тривалий термін. Китай не може пропустити таку нагоду.

Четвертий раунд переговорів

Вчора проводився четвертий раунд переговорів, який поставили на паузу. До сьогодні. Сьогодні ж жодної інформації про продовження перемовин не знайшов. Як це можна трактувати? Можливо перемовини виявилися занадто важкими і сторони потребують додаткових консультацій.

В цих переговорах, я так думаю, дуже важливі успіхи на фронті. Чим більші успіхи тим сильніші наші позиції.

Візит трьох прем’єрів

Сьогодні в Київ прибули прем’єри трьох країн. Польщі — Матеуш Моравецький, Чехії — Петер Фіала і Словенії — Янез Янша.

Сам факт того, що високі посадовці прибули в місто, яке частково оточене ворогом і є реальна небезпека від диверсійних груп багато про що говорить. Насамперед про мужність цих людей, адже від Путлера можна очікувати чого завгодно.

Прем’єри по прибуттю зразу ж приступили до запланованої роботи. Всі зусилля на вирішення складної ситуації.

Слава Україні!

Дев'ятнадцятий день війни

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Mon, 14 Mar 2022 20:23:00 +0000

19 день війни

Сьогодні в першій половині дня почався четвертий раунд перемовин між Україною і Мордором. Перемовини продовжувалися деякий час, а потім була взята технічна перерва. Завтра процес буде продовжений.

Зрозуміло, що перемовини проходять важко. Агресор намагається звести діалог до своїх звичних ультиматумів. Можливо, взявши технічну паузу, окупант намагається затягнути час. Поки що інформація вкрай обмежена.

Протягом дня надходила суперечлива інформація про те чи буде готовий Китай допомогти росії в її агресії проти України. Спочатку, наче Піднебесна заперечувала факт звернення росії про надання допомоги. Потім же британська газета Financial Times, посилаючись на офіційні джерела, проінформувала про згоду Китаю допомагати.

Не відомо яким способом і в якому об’ємі Китай має намір допомагати агресору. Скоріше за все ця допомога буде символічною. Піднебесна, я думаю виторговує якісь преференції в агресора.

В Білому домі заявили, що попередять дипломатів Китаю про можливу ізоляцію в разі реальної допомоги росі у війні проти України.

Ворог несе відчутні втрати, оральний дух низький, але їх лишається ще багато. Кадиров на публіку вже вкотре заявляє, що знаходиться в Україні, біля Києва. А може і в самому Києві. Я думаю, що це звичайна бравада. Гра на публіку. Яка різниця де він знаходиться?

В Рівненській області ворог обстріляв телевежу. Це потужна телевежа, яка розташована в селищі Антопіль. Загинуло дев’ятеро людей. Зараз ведуться роботи по відновленню трансляції теле і радіо каналів. Ворог явно мав на меті відрізати населення від актуальної інформації про події. Але у більшості людей зараз є доступ до інтернету і люди дивляться новини через інтернет ресурси.

Надіємося на краще, довіряємо лише перевіреній інформації. Ми переможемо.

Слава Україні!

Вісімнадцятий день війни

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Sun, 13 Mar 2022 14:48:00 +0000

18 день війни

З тривожних новин

Вночі було нанесено ракетний удар. Постраждав Яворівський полігон. Тридцять п’ять людей загинуло, 134 поранено. Удар був нанесений з акваторії Чорного моря.

"Мушу повідомити, що, на жаль, ми втратили більше героїв: 35 осіб загинули в результаті обстрілу центру миротворчості та безпеки. Ще 134 з різним ступенем ураження перебувають у шпиталі", - написав Максим Козицький у Телеграмі.
BBC NEWS | Україна

Яворівський військовий полігон, офіційна назва якого Міжнародний центр миротворчості та безпеки, розташований всього в кількох десятках кілометрів від польського кордону. Що ще треба зробити, куди ще треба влучити, щоб НАТО, в решті решт, почало приймати заходи по закриттю неба над Україною. Олексій Резніков вкотре закликав закрити небо. Поки що без результатів.

Вдала операція на Чернігівщині

На Чернігівщині ліквідували колону ворожої техніки, яка просувалася в сторону Києва. В запеклому бою колона була знищена. Загалом в Чернігівській області сьогодні знищено біля вісімдесяти одиниць ворожої бронетехніки.

Четвертий раунд перемовин

Орієнтовно 14-15 березня планується провести четвертий раунд перемовин з агресором. Михайло Подоляк, учасник перемовин з росією і радник Офісу президента розповів які питання можуть бути обговорені на цих перемовинах. Зараз юристи і політики готуються до перемовин.

Припинення вогню. Припиняння бойових дій. Припинення руйнувань і вбивств.
Виведення ворожих військ з території України.
Вироблення ефективних гарантій, які б унеможливили повторення подібної ситуації в майбутньому.
Обговорення компенсацій, які потрібно вимагати від агресора за завдані руйнування, за вбитих і поранених українців.

Не знаю наскільки будуть продуктивні ці перемовини, але рухатися в цьому напрямку потрібно. Поки на росії влада узурпована божевільним психопатом якогось конструктиву очікувати можна лише з великою обережністю.

Слава Україні!

Сімнадцятий день війни

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Sat, 12 Mar 2022 19:47:00 +0000

17 день війни

Прогноз перебігу війни

Олексій Арестович дає прогноз, за яким через місяць-півтора інтенсивність бойових дій зійде нанівець. Вже зараз відчутний перелом в війні. Далі гостра фаза буде ще більше вщухати.

Вже на сьогодні видна тенденція — орки все більше утримуються від наземних боїв і надають перевагу бомбардуванням і ракетним ударам.

Саме тому так важливо було б закрити небо над Україною. Від бомбардувань і ракетних ударів гинуть мирні люди, руйнується інфраструктура. США поки що проявляє обережність. Навіть винищувачі МіГ-29, які могли б поступити в наше розпорядження, ще поки що не передали.

Ходимо на роботу, повертаємося до звичного життя

Арестович також закликав малий і середній бізнес починати працювати там де це можливо. Адже більшість території України є відносно безпечним місцем.

Коли тільки є можливість треба повертатися до мирного життя. Починати ходити на роботу, займатися спортом, повертати свої звички, які були притаманні до війни. Бездіяльність руйнує соціальну тканину суспільства. На війні є фронт і тил. Ось про тил якраз Олексій і говорив. Відновлення звичного способу життя коли підприємства працюють, торгівля проводиться це допомога фронту.

Агресор не втихомирюється

Тим часом агресор не полишає надії захопити Київ. Сили на це у нього вже не має. Лишається надія на підкріплення, а де його взяти — не зрозуміло. Хочуть залучати то сирійців, то білорусів, то якихось незрозумілих найманців чи взагалі якийсь зброд.

Попри зусилля української сторони не завжди вдається евакуювати мирне населення з міст, в які ввійшли окупанти. Від безсилля і неможливості виграти війну орки перешкоджають евакуації.

Депутінізація

Сьогодні на очі потрапило нове слово депутінізація. Мається на увазі робота з населенням росії, яке отруєне путінською пропагандою.

Зазначають, що фізичне усунення пітіна дуже допоможе перемозі, але не гарантує її. За довгі десятиліття виросло покоління росіян в голови яких вбита оця нелюдська доктрина. Там же всі поняття підмінені. Наприклад у всьому цивілізованому світі 8 чи 9 травня, день перемоги над нацистською Німеччиною в II Світовій війні, асоціюється з “ніколи знову”. В Мордорі ж підміна звучить так: “Єслі нада — павтарім”.

Депутінізація буде щось на кшталт денацифікації Німеччини. Це цілком реально — Німеччина ж зцілилася від імперського угару.

Але роботи буде не початий край. Величезна більшість їхнього народу отруєна пропагандою. Їм часто подобається відчувати себе імперцями, які мають право вирішувати долю інших народів.

Шіснадцятий день війни

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Fri, 11 Mar 2022 18:59:00 +0000

16 день війни

Вчора я писав, що планувалася евакуація з Маріуполя. Так от в мережі повідомляють, що окупанти своїми обстрілами не дали її провести. Взагалі Маріуполь зараз дуже потерпає від нестачі продовольства, тепла і електроенергії.

Ситуація ускладнюється ще і тим, що в Україну повернулася справжня зима. Взимку не часто було так холодно, як зараз, в середині березня. Через те особливо страждає мирне населення, яке знаходиться під тимчасовою окупацією.

В цілому ситуація подібна до минулих кількох днів. В деяких місцях ЗСУ переходять в контрнаступ, звільнено кілька сіл. Орки бомбили аеродроми в Волинській і Івано-франківській областях. Вірніше не бомбили а нанесли ракетні удари. Крилатими ракетами з акваторії Чорного моря. Це вранці, майже вночі. В областях багато разів на добу звучала повітряна тривога.

За даними розвідки агресор таки хоче штурмувати Київ. ЗСУ за ці дні фундаментально укріпило місто — чекає непроханих гостей.

Окреме питання до Білорусі, вірніше до її нелегітимного диктатора Лукашенко. З однією сторони він явно не хоче посилати свої війська у Україну. Бо, як би, навіщо остаточно нариватися на Гаагський трибунал. З іншого боку катастрофічна залежність від путіна. Ситуація підвішена. Все б нічого, але з білоруської сторони летять російські ракети, злітають літаки і вертольоти, заходять колони техніки. Україна змушена тримати значну кількість своїх військ біля кордону з РБ постійно очікуючи підвоху від бацьки. Але Лукашенка світ вже визнав, як одного з агресорів, так що Гаага не мине.

Чорнобильська АЕС знеструмлена, на неї завозять солярку, щоб за допомогою дизельних генераторів виробляти для неї струм.

Інтерфакс Україна знову провів пресконференцію з полоненими. Тепер уже з полоненими пілотами. Деякі з них наносили удари і по мирним жителям, в тому числі. У деяких з них були, або є близькі родичі в Україні. Повний букет, одним словом. Відео внизу ⮷

Такі пресконференції корисні для інформування світової спільноти про справжні події в Україні. До речі щось підозріло почастішали випадки нерозкриття парашутів у ворожих льотчиків. Що це? Недбалість в укладці парашута чи ворог так не хоче, щоб льотчик потрапив в полон живим? Не зрозуміло.

П'ятнадцятий день війни

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Thu, 10 Mar 2022 16:52:00 +0000

15 день війни

Перемовини в Анталії

На п’ятнадцятий день війни відбулися перемовини, які були проведені на вищому рівні ніж попередні.

Українську сторону представляв міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Сторону агресора представляв міністр закордонних справ Мордору Сергій Лавров.

Перемовини відбувалися в турецькому місті Анталія. Тривали близько півтори години.

Від переговорів з орками, як ми знаємо, мало толку, але треба завжди бути відкритими до діалогу.

Лавров, як завжди, ніс ахінею. Про обстріл пологового будинку в Маріуполі він сказав, що ніяких вагітних там не було, а навпаки — там були ультраправі екстремісти полку Азов — і все в тому дусі. Війну в Україні він, ясна річ, заперечує. Вони, буцімто, ні на кого не нападали.

"Чи плануємо ми нападати на інші країни? На інші країни ми не плануємо нападати. Ми і на Україну не нападали. В Україні ми просто... пояснили багаторазово: настала ситуація, яка створює прямі загрози для безпеки Російської Федерації", - заявив Лавров.
BBC NEWS | Україна

Хочуть вони, звісно, української капітуляції, але висловлювання вже стали більш обережними.

Українська сторона зацікавлена у врятуванні мирних жителів, які потерпають від гуманітарної катастрофи. Особливо це стосується Маріуполя, але не тільки. Деякі окуповані міста теж в поганому стані. Цю ідею намагався донести Дмитро Кулеба до опонентів, але представників агресора врятування мирного населення не зацікавило. Їхні представники заявили лиш, що проконсультуються з начальством.

В цілому перемовини хоч і відбулися на більш високому рівні, але результативністю, знову ж таки, не відрізнялися. Загарбники не полишають мову ультиматумів, українська ж делегація, яка представляє волю народу, не погоджується на такі умови.

"Ми повинні це питання обговорювати. Так само як компроміси в питанні Криму. Ми не можемо визнати, що Крим - це територія Росії. Думаю, РФ буде складно визнати, що це територія України. Гадаю, ми достатньо розумні, щоб рішення щодо цих двох питань не викликало будь-яких революцій усередині суспільств", - сказав Зеленський.
BBC NEWS | Україна

Можливо я занадто скептичний до перемовин. Ось, сьогодні, вдалося врятувати деяку кількість мирних людей від окупантів, бо зелені корилори були відкриті.

Евакуація мирних жителів

Сьогодні відбувається евакуація мирних жителів в Сумській та Київській області, і не тільки. Гуманітарні (зелені) коридори відкрилися в дев’ять годин ранку.

З Ізюма, що на Харківщині, евакуювали приблизно дві тисячі людей. Сорок чотири автобуси везуть їх в Дніпро.

З Бучі, що на Київщині, для евакуації задіяли двадцять вісім автобусів.

З Сум до Лохвиць людей вивозитимуть тридцятьма п’ятьма автобусами.

Із Запоріжжя до Маріуполя також поїхали автобуси. Вони везуть гуманітарну допомогу. Назад заберуть людей.

Вивезти людей зараз особливо необхідно зважаючи на різке погіршення погодних умов. Сильне похолодання і вітер. А в містах, які страждають від руйнувань, немає тепла і електроенергії.

Була використана інфорація з стрічок новин. Цитати з сайту BBC NEWS | Україна

Чотирнадцятий день війни

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Wed, 09 Mar 2022 19:46:00 +0000

14 день війни

Вже два тижні триває війна між Україною і отим ото усім “_міром”. Прости Господи. Не хочеться переходити на лайку.

З позитивний новин: проскакує інформація, що вчора ввечері керівництво Польщі таки погодилося передати українській стороні всі свої винищувачі МіГ-29 (кодова назва НАТО — Fulcrum). Це багатоцільові винищувачі четвертого покоління. Розробка ще СРСР, але техніка потужна, сконструйована вдало і, головне, наші льотчики мають досвід в пілотуванні таких літаків. Тобто вони можуть в найстисліші терміни приступити до бойових вильотів.

США ж, в свою чергу, пообіцяли дати Польщі замість Мігів свою техніку. Подібного класу.

Втім, щодо передання техніки такого класу у наших Західних друзів ще не подоланий психологічний бар’єр. Польща побоюється передавати таку серйозну техніку безпосередньо Україні, а хоче перегнати літаки на базу НАТО в Рамштайн, що в Ніеччині.

Пам’ятаєте, протягом тривалого часу вони ніяк не хотіли погоджуватися надавати Україні летальну зброю. Тепер цей психологічний бар’єр подолано. До нас у значній кількості поступає така зброя. Дякуємо їм за це. Щодо важкої, більш ефективної зброї, то тут вони ще бояться помсти орків. До цього відноситься і закриття неба, про що вже багато днів просить наше керівництво, збираються підписи до петицій по всьому світу.

А тим часом активні бойові дії дещо вщухли. Але розслаблятися не можна. Ворог просто перегруповується, хоча він і досить таки знесилений. ЗСУ стійко обороняється і на деяких напрямках переходить в контрнаступ.

Маріуполь переживає гуманітарну катастрофу. Без світла, без тепла і води. Під постійними обстрілами. Мирне населення дуже страждає, багато людей захворіло і навіть померло.

Подібні проблеми є і в інших окупованих містах. Їх намагаються вирішувати, але виходить не завжди.

У Чернігівській області через тривалі обстріли російських окупантів сьогодні скасували “зелений коридор" для евакуації населення. Про це повідомив голова Чернігівської ОДА В’ячеслав Чаус
УНН

Учора, 8 березня, з Сум до Полтави евакуювали близько 5000 людей та понад 1000 приватних автомобілів. Місту вдалося організувати дві колони — хоча із затримками. Дію цього ж гуманітарного коридору планують продовжити і сьогодні, 9 березня. Про це повідомив начальник Сумської обласної військової адміністрації Дмитро Живицький
Полтавщина

Такі новини особливо гнітять, але треба робити все, щоб врятувати людей, які потрапили в таку ситуацію.

Багато ресурсів відмічають, що у війні настає перелом. Ворог вже не намагається ставити на ультиматуми, але все ще несе відверту маячню. До того ж він вкрай підступний.

Інтерфакс Україна провів пресконференцію з полоненими російськими розвідниками. Можете подивитися її на Ютубі. Відео нижче. ⮷

Що до полонених, то вони поводять себе по різному. Деякі розкаюються, але чи щиро. Мені здається, що жаліти їх не варто. Вони потрапили у військо не з дитячого садочку, в досить свідомому віці. Свідомо підписали контракт. Деякі вже мали досвід війни чи то в Криму, чи то в ОРДЛО, чи то в Сирії. І їх все влаштовувало. Вони були занурені в антиукраїнську пропаганду і не хотіли шукати відповіді на елементарні питання. Чи можна без причини нападати на сусідню, чи будь-яку взагалі, країну. Чому міністерство оборони займається на обороною а розв’язанням воєн. Прості, здавалися б, питання.

Зрозуміло, що з полоненими треба поводитися згідно підписаних міжнародних конвенцій. Але видавати їх назад поки йде війна ні в якому разі не можна. Багато з них можуть повернутися зі зброєю в руках.