ЧЕРКАСИ МОЄ МІСТО

Німецька аерофотозйомка. Дніпро Черкаси 1943 рік

DRYUNYA (DRYUNYA) — Wed, 22 Jul 2026 07:52:09 +0000

Черкаси, листопад 1943, німецька аерофотозйомка. Дніпро ще в своїх природних межах. Черкаси без митниці, району Д, без південно західного... Вулиця Надпільна виправдовує свою назву, бо над полем,- межею міста. На площі Соборній руїни. Можливо через смартфон важко розібратись де там шо, карта дуже велика, склеєна з негативів різної якості. Скачати всю невдалось.Нарізав кусками і підписав як сам зрозумів. Понаходив і ті місця де жив сам і де жили мої предки.Можливо буде цікаво і всім.

Загальний вигляд Черкас.

Шильдик карти. Видно дату зйомки та місце.

Центральна частина міста.

Більш загальний вид Казбету.

8- перехрестя Шевченка- Пушкіна.

10- Холм Слави тепер а тоді Святотроїцька церква.

11- Шевченка- Франко.

Район Макдональдзу і будинку торгівлі.

12- Тепер тут Будинок торгівлі.

13-Будівля Будинку піонерів.

Макдональдз там де сквер у вигляді хреста

15-Митниця.

14-Річпорт.

13-Перехрестя Шевченка- г.Сталінграду.

Теперішній парк Соснівка.

16- Міст через залізницю що йде на дамбу.

17- Десь тут телевишка.

Стадіон і Першотравневий парк.

18- Перехрестя Смілянська-Надпільна.

19-Кладовище а пізніше Першотравневий парк.

20- Залізничний міст над в. Смілянською.

Теж стадіон і парк але внизу під цифрою 21 залізничний вокзал.
20- Залізничний міст над Смілянською.

13 серпня 1941 року розпочався наступ німецьких, італійських і румунських з’єднань на Черкаси

DRYUNYA (DRYUNYA) — Wed, 22 Jul 2026 07:07:52 +0000

У цей день, 13 серпня 1941 року розпочався наступ німецьких, італійських і румунських з’єднань на Черкаси. Через русло Дніпра ми бачимо понтонні переправи:

Карта

Також з цікавого: на знімку видно території, які були затопленні після утворення водосховища у 60-х роках і знову намиті вже у 80-х:

«Диво-споруда, якої ще не було в усьому Радянському Союзі». Так про критий ринок у Черкасах

DRYUNYA (DRYUNYA) — Tue, 14 Jul 2026 14:26:08 +0000

«Диво-споруда, якої ще не було в усьому Радянському Союзі». Так про критий ринок у Черкасах говорили 65 років тому, розповідає архітектор Федір Гонца. Те, що нині приховано за новобудовами та торговельними центрами, каже, колись було небаченим будівельним експериментом. 260 місць, 52 метри в діаметрі, жодної внутрішньої опори, каркаси з дротів і все — перекрито колесом. Саме з критого ринку, який в народі називають «шайбою», починалося базарювання в середмісті Черкас. Що збудували, що стер час, а що лишилося лише на папері — дивіться у проєкті «Ринок під куполом».

Черкащина, місця які варто відвідати цього літа.

DRYUNYA (DRYUNYA) — Fri, 03 Jul 2026 10:03:31 +0000

15 місць на Черкащині, які варто відвідати цього літа.

Зберігайте добірку для подорожей вихідного дня:
🟠Озеро Бучак
🟠Іллінська церква в Суботові
🟠Палац Лопухіних
🟠Резиденція Богдана Хмельницького

🟠Свято-Вознесенський храм та млини
🟠Історико-етнографічний музей-заповідник "Козацькі землі України"
🟠Буддійський храм "Білий лотос"
🟠Палац графа Шувалова
🟠Буцький каньйон
🟠Шевченківський національний заповідник
🟠Заповідник «Трипільська культура»
🟠Холодний Яр
🟠Васютинський дендропарк
🟠Національний дендрологічний парк "Софіївка" та фентезі-парк "Нова Софіївка"
🟠Зоологічний парк "Рошен"

У Черкасах нова концепція реконструкції спуску на Митницю

DRYUNYA (DRYUNYA) — Wed, 01 Jul 2026 10:02:58 +0000

Замість кола – односторонній рух. Спуск на Митницю планують реконструювати

Профільний департамент оголосив чергову закупівлю робіт із реконструкції полотна на Замковому узвозі. Концепцію майбутньої організації руху змінили.

Відповідно до закупівлі, загальна вартість робіт – понад 50 млн гривень. Водночас наразі у бюджеті передбачена лише частина від цих коштів. Її має вистачити на нову організацію руху у цьому місці. Про це у коментарі «18000» розповів очільник департаменту Сергій Отрешко.

Головна відмінність нової концепції від попередніх проєктів те, що буде не чотири смуги для руху, а три: дві вниз і одна вверх. Розширити проїзну частину планують орієнтовно до двох метрів, користуючись зеленою зоною протилежного боку Пагорба Слави.

Посеред Черкас ввели в експлуатацію справжнісіньку гілку залізниці

DRYUNYA (DRYUNYA) — Thu, 28 May 2026 09:32:17 +0000

ПАРОВОЗИК

У травні 1972 року прямісінько посеред Черкас ввели в експлуатацію справжнісіньку гілку залізниці. А ще депо, перон, семафор, ну й паровоз з вагонами, звісно.

Проект дитячої залізниці створив конструктор авторемонтного заводу Олександр Соколенко, а укладали колію справжні професійні залізничники з бригади Антона Пилипенка, які безоплатно відпрацювали у Першотравневому парку кілька суботників. Про них знаю лише, що були ті добродії з «6-ї дистанції колії». Депо і перон виготовили машбудівці та працівники тресту «Черкасхімбуд». Ну а ганяв паровозика за кільцевим маршрутом, між іншим – не дуже й бутафорського, адже робили його за зразком зі старої фотографії, – Серафим Кузьмич Демчук. Все те добро на початку 1990-х розтягли солідні дяді...

У Черкасах 24 травня перекриють рух бульваром Шевченка через концерт.

DRYUNYA (DRYUNYA) — Fri, 22 May 2026 14:57:44 +0000

У Черкасах 24 травня перекриють рух бульваром Шевченка через концерт.

Відповідне рішення ухвалили члени виконкому міськради, повідомив міський голова Черкас Анатолій Бондаренко на своїй сторінці у фейсбуці.

З його слів, бульвар Шевченка перекриють у неділю 24 травня на п'ять годин:

"24 травня з 17:00 до 22:00 перекриють рух бульваром Шевченка між вулицею Байди Вишневецького та вул. Остафія Дашковича та вулицю Лазарєва".

У проєкті рішення виконкому вказано, що перекриття відбудеться через концерт:

"Тимчасово заборонити рух транспортних засобів у зв’язку з проведенням на площі Соборній нагородження футбольної команди «ЛНЗ» та концерту за участі зірок української естради".

У Черкасах 24 травня о 18:30 на Соборній площі відбудеться «Вечір історичного сезону», присвячений підбиттю підсумків сезону ФК ЛНЗ. Вхід - безкоштовний.
Для гостей заходу підготували церемонію нагородження та концертну програму за участі DOROFEEVA, Олега Скрипки та гурту «Лісапетний батальйон».
"Разом з вами підбиваємо та святкуємо підсумки сезону, який назавжди увійде в історію Черкащини та ФК ЛНЗ", - зазначають у пресслужбі футбольного клубу.

Гімн Черкас: текст та історія створення

DRYUNYA (DRYUNYA) — Wed, 13 May 2026 08:55:19 +0000

У 2006 році офіційно затвердили гімн Черкас. Музику створив Валентин Талах, слова написав Олекса Озірний. У 2024 році гімн міста Черкаси зазвучав по-новому. Талановиті співаки виконали композицію у новому аранжуванні.

Гімн Черкас текст

Мелодія і текст зазнали незначних змін і тепер звучать так.

Від прадіда черкасці — козаки,
Душею мудрі і серця відкриті.
Нехай ідуть епохи і віки —
Нам для Вкраїни жити і творити.

Шануємо ми пам’ять Кобзаря,
Його глибокі думи, заповіти.
Тут зайнялась державності зоря,
І славу понесла по всьому світу.

Черкаси, чарівні Черкаси,
Мов чайка на хвилях Дніпра.
Черкаси, чарівні Черкаси —
Колиска звитяги й добра.

Живи, мій краю, в шепоті садів,
В дитячім співі, калиновім гроні,
У сяйві золотоверхих куполів,
В святих пророцтвах малинових дзвонів.

Черкаси, чарівні Черкаси,
Мов чайка на хвилях Дніпра.
Черкаси, чарівні Черкаси —
Колиска звитяги й добра.

Над новим аранжуванням пісні працювали такі колективи «Perlyna &Freedom», «New style», а також солісти: Марина Хомік, Анастасія Бутовська, Валентина Талаха, Наталія Комарова, Кароліна Перевізник, Іван Деркач, Василь Клименко, Дарина Марчук.

Гімн міста Черкаси написали на замовлення

В одному з інтерв’ю поет з Черкащини Олексій Озірний розповів, як з’явилися рядки, що стали символом міста на Дніпрі. Пригадує, у 2002 році депутати міської ради затвердили герб обласного центру і прапор, не вистачало лише гімну. Тодішній мер Анатолій Волошин завернувся з таким проханням до Озірного.

Поет не поспішав творити, бо раніше нічого не писав «на замовлення». Активно взявся за роботу лише тоді, коли міська рада оголосила конкурс, встановила чіткі терміни і призначила винагороду переможцеві.

Після знайомства з композитором Валентином Талахом, митці почали разом працювати над тим, щоб гімн Черкаси звучав велично.

У рядках гімну згадують про козаків, Дніпро, Кобзаря. Черкаси називають «колискою звитяги і добра». Озірний каже, ще з дитинства захоплювався Дніпровими кручами. Добре знав історію, тому згадав у творі про звитягу Богдана Хмельницького.

Сьогодні гімн міста Черкаси – це більше, ніж просто музика та слова — це відчуття гордості, любові та єднання, що зберігає в собі справжній дух обласного центру.

У Черкасах відмовилися створювати кладовище для домашніх тварин: названо причини

DRYUNYA (DRYUNYA) — Fri, 08 May 2026 07:24:00 +0000

Черкасці, які сподівалися на впорядкування місць поховання домашніх улюбленців, отримали відповідь від міської влади. Проєкт створення офіційного кладовища для тварин наразі відкладено на невизначений термін.

Відповідне рішення було ухвалено після розгляду електронної петиції, в якій мешканці міста закликали виділити земельну ділянку за межами Черкас та встановити чіткі правила захоронення.

Чому ідея не пройшла?

У профільному департаменті міської ради пояснили, що попри актуальність питання, реалізувати його зараз заважають два основні фактори:

Законодавча пустка: В Україні на державному рівні досі відсутній чіткий юридичний механізм, який би регулював створення та експлуатацію таких об’єктів саме як «кладовищ».
Воєнний стан: Введення обмежень, пов’язаних із дією воєнного стану, накладає певні заборони на виділення нових земельних ділянок та фінансування подібних проєктів.

Проблема стихійних захоронень

На сьогодні у Черкасах існують лише стихійні місця поховань тварин, що викликає серйозні побоювання екологів та санлікарів. Автори петиції наголошували, що відсутність спеціалізованої території негативно впливає на санітарний стан міських лісів та парків.

Що далі?

Влада міста не відкидає ідею повністю, проте «заморожує» її розгляд. До питання обіцяють повернутися після:

Завершення дії воєнного стану.
Розробки відповідних нормативно-правових актів на державному рівні.

Нагадаємо: наразі єдиним законним способом утилізації померлих домашніх тварин в Україні залишається кремація або поховання через спеціалізовані ветеринарні служби, що мають на це ліцензію.

У Черкасах розпродають місто за копійки в обхід аукціонів

DRYUNYA (DRYUNYA) — Wed, 06 May 2026 09:18:00 +0000

Схема “25%”: як у Черкасах розпродають місто за копійки в обхід аукціонів

У Черкасах розгорівся скандал навколо продажу комунального майна за заниженими цінами. Журналісти та експерти викрили схему, за якою цінні об’єкти в центрі міста переходять у приватну власність в обхід відкритих торгів.

Як працює «схема 25%»?

За словами народного депутата Олексія Мовчана, механізм виглядає наступним чином:

Об’єкт комунальної власності спочатку передають в оренду.
Орендар робить так звані «поліпшення» майна на суму не менше 25% від його вартості.
Це дає законне право викупити приміщення напряму, без проведення конкурентного аукціону.

Приклад на вулиці Грушевського, 63

Одним із найпомітніших випадків стала будівля площею 400 м², де раніше базувалося комунальне підприємство:

Оренда за копійки: Приміщення передали компанії «Онія», яка платила за нього близько 9 тисяч гривень на місяць — суму, значно нижчу за ринкову.
Зв’язки з посадовцями: У 2018 році фірму очолював Василь Монастирецький, якого називають водієм секретаря міськради Юрія Тренкіна.
Викуп: Після проведення «ремонту» об’єкт викупив новий власник Ілля Баранник. Серед співвласників також згадуються Олександр Сінгаєвський (якого пов’язують із мером Анатолієм Бондаренком) та Костянтин Слабенко.

Ціна питання

Весь об’єкт разом із землею обійшовся покупцям приблизно у 3,7 млн грн ($100 тисяч). Для порівняння, ринкова ціна нерухомості в цьому районі стартує від $1000 за квадратний метр. За попередніми підрахунками, лише на цій угоді міська громада могла втратити понад 10 мільйонів гривень.

Розслідувачі наголошують, що такі випадки у Черкасах не є поодинокими, а серед покупців регулярно з’являються особи, наближені до місцевої влади.

Народження вокзалу в Черкасах

DRYUNYA (DRYUNYA) — Fri, 24 Apr 2026 07:50:00 +0000

На фото — 1950-ті роки. Саме так народжувався новий залізничний вокзал, який ми знаємо сьогодні. Стара будівля вже не «стягувала» темпів міста, що стрімко розвивалося, тому вирішили будувати з розмахом.

🚂 Урочисте відкриття вокзалу відбулося 31 липня 1960 року. На вокзалі були створені всі умови для пасажирів, включаючи камери схову, ресторан, буфет, медичний пункт, пошту та перукарню.

Перон був обладнаний навісом довжиною 150 метрів для захисту від сонця чи дощу.

Наприкінці квітня трохи змінять рух приміських поїздів

DRYUNYA (DRYUNYA) — Tue, 21 Apr 2026 13:27:00 +0000

На Черкащині наприкінці квітня трохи змінять рух приміських поїздів 🚆

📅 25 квітня деякі рейси підуть за новим графіком:

— №6022 ім. Т.Г. Шевченка – Черкаси вирушатиме раніше (05:25 → 06:33)

— №6641 Цвіткове – Миронівка також змінить час (05:55 → 07:51)

📅 26 квітня:

— №6641 курсуватиме ще раніше (05:30 → 07:17)

📅 Обмеження маршрутів:

— 25 квітня №6503 їхатиме лише до ім. Т.Г. Шевченка

— 28–30 квітня — тільки до Цвіткового

❌ Скасування:

— 24 квітня не курсуватиме №6025 Черкаси – ім. Т.Г. Шевченка

Якщо плануєте поїздку — краще заздалегідь перевірити свій рейс

Розслідують забудову Замкового узвозу

DRYUNYA (DRYUNYA) — Tue, 21 Apr 2026 13:25:00 +0000

Правоохоронці розслідують забудову Замкового узвозу, здійснювану підприємством «Надія». Слідство перевіряє можливі умисні дії посадовців департаменту архітектури, які могли діяти в інтересах забудовника.

У фокусі розслідування — руйнування та незаконна реконструкція історичних об'єктів, серед яких:

▫️ Будинок з грифонами;

▫️ Будинок приставу Табачнікова;

▫️ Міський планетарій;

▫️ Будинок управителя махорочної фабрики Теплицького та інші споруди.

Слідчі встановили, що в травні 2024 року чиновники видали підприємству «Надія» містобудівні умови та наказ, незважаючи на те, що в компанії не було жодних прав на земельну ділянку. Це дозволило розпочати будівництво. Наразі правоохоронці продовжують оглядати об’єкти, де підприємство вели свою діяльність.

LOGOCOMMUNITY

DRYUNYA (DRYUNYA) — Wed, 08 Apr 2026 11:32:00 +0000

LOGOCOMMUNITY — сучасний логопедичний центр для дітей та дорослих

Ми працюємо не лише з симптомами, а й з причиною порушень мовлення.
Наш підхід: комплексна діагностика індивідуальна програма корекції робота логопеда + психолога
Допомагаємо при: активізації мовлення
затримці мовленнєвого розвитку порушеннях звуковимови труднощах у комунікації заїкання
дисграфія та дислексія
логопедичний масаж
підготовці до школи
Індивідуальні та групові заняття Онлайн по всій Україні та закордон Офлайн у м. Черкаси, вул Гоголя 253
Результат — чітке мовлення та впевненість у собі
Запис за телефоном: +380 77 152 27 69 Консультація у повідомленнях
LOGOCOMMUNITY — інвестиція у майбутнє вашої дитини та успішного майбутнього!

На Черкащині розташований географічний центр

DRYUNYA (DRYUNYA) — Wed, 08 Apr 2026 06:16:00 +0000

Саме на Черкащині розташований офіційний географічний центр нашої держави. Це не просто символічна назва, а результат точних математичних розрахунків науковців.

Як визначали центр? У 2005 році Державна служба геодезії, картографії та кадастру провела дослідження, використовуючи сучасні методи цифрової картографії. Фахівці вирахували «центр тяжіння» всієї території України в межах її офіційно визнаних кордонів.

Точні координати: Розрахунки зафіксували точку з координатами 49°01′ пн. ш. 31°28′ сх. д. Безпосередньо географічний центр знаходиться на околиці села Мар’янівка, що неподалік Шполи.

Символіка місця: У 2021 році, до 30-річчя Незалежності, у Мар’янівці відкрили унікальний арт-об’єкт - «Серце України». Навколо символічного серця розташовані 25 пар крил, що уособлюють усі області України та Крим. Це підкреслює єдність нашої держави, де Черкащина виступає природною та логістичною сполучною ланкою.

Сьогодні це місце є обов’язковою точкою для відвідування кожним, хто прагне відчути масштаб і цілісність нашої землі.

Історія Черкаського драмтеатру

DRYUNYA (DRYUNYA) — Mon, 06 Apr 2026 08:18:00 +0000

Історія Черкаського драмтеатру від заснування до відродження

Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка — це не просто архітектурна окраса центру міста, а справжній культурний «фенікс». Його історія сповнена тріумфів, реорганізацій та драматичних випробувань, які він щоразу долав, залишаючись головним осередком мистецтва в регіоні.

Черкаський драматичний театр сьогодні є однією з найбільш упізнаваних споруд міста. Проте мало хто знає, що коріння театрального життя Черкас сягає набагато глибше, ніж зведення сучасної будівлі, а сама трупа пережила десятки трансформацій.

Від аматорських гуртків до професійної сцени

Хоча офіційною датою заснування сучасного театру вважається 1932 рік, театральні традиції Черкащини закладалися ще наприкінці XIX століття. У 1920-х роках у місті діяв театр «Березіль» під керівництвом Леся Курбаса, а пізніше — Черкаський робітничо-селянський театр.

Сучасна історія бере початок у березні 1932 року, коли на базі Третього вирішального театру Київської облпрофради було створено стаціонарний театр у Черкасах. У 1939 році, до 125-річчя від дня народження Кобзаря, театру було присвоєно ім’я Тараса Григоровича Шевченка, яке він з гордістю носить донині.

Будівництво «Палацу мистецтв»

Тривалий час театр працював у пристосованих приміщеннях. Сучасна велична будівля на Театральній площі з’явилася лише у 1965 році. Проєкт архітекторів Б. Кучера, Д. Кондрацького та М. Собчука став взірцем радянського модернізму. Простора глядацька зала на понад 800 місць, величезна сцена та унікальна акустика зробили його одним із найкращих майданчиків України.

Саме в цих стінах гартувалися легенди: тут працювали народні артисти України Наталія Терентьєва, Юрій Берлінський та багато інших майстрів, чиї імена назавжди вписані в історію української сцени.

Трагедія 2015 року та велике відродження

Найчорнішим днем у сучасній історії закладу став 1 липня 2015 року. Велика пожежа, що виникла в приміщенні, майже повністю знищила глядацьку залу, сцену та дах. Для театральної спільноти та мешканців Черкас це стало особистою трагедією.

Реставрація тривала понад п’ять років. Це був період «театру на колесах» — трупа продовжувала давати вистави в інших залах та на літніх майданчиках, доводячи, що театр — це перш за все люди, а не стіни.

У 2021 році театр нарешті відкрив двері для глядачів. Оновлена зала отримала найсучасніше світлове та звукове обладнання, нову механіку сцени, але при цьому зберегла свою впізнавану атмосферу.

Театр сьогодні: Голос Черкащини

Сьогодні Черкаський драмтеатр має статус академічного. Його репертуар — це складний сплав української класики («Наталка Полтавка», «Гайдамаки») та сучасних експериментальних постановок. Театр активно реагує на виклики часу: від початку повномасштабного вторгнення він став волонтерським хабом, а його вистави — терапією та культурним маніфестом для черкасців і переселенців.

«Черка́ське пи́во»

DRYUNYA (DRYUNYA) — Fri, 03 Apr 2026 16:48:00 +0000

ЗАТ «Черка́ське пи́во» — підприємство харчової промисловості України, зайняте у галузі виробництва та реалізації пива і безалкогольних напоїв. Розташоване у місті Черкаси.

вигляд (2010р)

Історія

Підприємство засноване 1910 року. З 1995 року Черкаський пивобезалкогольний завод перетворений на закрите акціонерне товариство, входив до складу Черкаського пивоб'єднання, пізніше до корпорації «Росинка». З 2004 року контрольний пакет акцій (80%) придбав російський впливовий бізнесмен вірменського походження Віталій Горигорянц, який закрив завод через його неприбутковість. 1 травня 2008 року він повністю зупинив виробництво, причиною чого називають подорожчання енергоносіїв та зростання ставок акцизного збору.

Завод випускав продукцію під торговою маркою «Дніпровське». У 2007 році доходи підприємства склали 12,6 млн гривень, що на 4,7% більше за 2006 рік. Випуск відповідно збільшився на 18% і становив 315,6 млн літрів. В період з 2008 по 2010 роки завод призупинив свою діяльність, основні цехи були продані на металобрухт.

У травні 2010 року підприємство отримало нових власників, які задекларували поступове відновлення виробництва. У червні того ж року підприємством було розлито першу партію мінеральної води марки «Квіточка», на черзі — відновлення випуску інших безалкогольних напоїв, а згодом і пива.

Асортимент продукції

Підприємство до 2008 року випускало пиво 5 сортів, а також 7 видів безалкогольних напоїв «Лібелла» та «Грайлик»:

«Дніпровське Золотисте» — світле, щільність 11%, міцність 3-3,8%, непастеризоване, варилося за старим рецептом, калорійність 37-42 ккал
«Дніпровське» — 12% алк. 4,4%об., 0,42 л, пастеризація, ТТХ 11-4,4, пляшка нестандартна 0,42л
«Черкаське Янтарне» — світле, щільність 12%, міцність 3,2%, калорійність, 41 ккал
«Князь» — напівтемне, щільність 14%, міцність 4,7-4,8%, калорійність 53 ккал, має зависоку для напівтемного пива щільність 14% та помірний смак без відчутних карамельних тонів
«Кобзар» — світле, щільність 12%, міцність 3,3%
«Люкс» — світле, щільність 13%, міцність 3,5-3,6%, калорійність 49 ккал

За радянські часи випускались також такі сорти пива:

«Мартовське» — темне, щільність 14,5%
«Жигулівське» — світле, щільність 11%
«Жигулівське Спеціальне» — світле, щільність 11%, калорійність 40-45 ккал
«Подільське» — світле, щільність 15%
«Слов'янське» — світле, щільність 12%
«Столичне» — світле, щільність 12%
«Українське Ювілейне» — темне
«Ячмінний колос» — світле, щільність 11%

З 2008 року право випускати пиво «Дніпровське золотисте» викупило підприємство «Уманьпиво», де продукція виробляється за черкаською рецептурою.

З 2013 року «Дніпровське золотисте» було повернуте на "Черкаське пиво", на сьогодні — завод випускає безалкогольні напоі "Квіточка", енергетичні напоі "Торнадо", слабоалкогольні напоі "ТЕКІТА", класичні лімонади. Встановлено нове обладнання для випуску продукції у стеклі, ПЕТ-пляшці, бляшаних банках.

2020 року планується відновити випуск пива за класичною технологією, і в першу чергу "Дніпровське золотисте".

Проводиться переобладнання заводу сучасним обладнанням, але виготовленим індивідуально, щоб зберегти тонкощі випуску улюбленого черкащанами пива.

Повна історія: від заснування до сьогодні

1. Початок (1910 рік) Завод був заснований під назвою «Новий пивоварний завод». Його власниками стали купець Аврум-Мойше Бень та колишній військовий Євстратій Єременко. Через тогочасні обмеження для євреїв у власності на нерухомість, Бень зареєстрував підприємство спільно з українським партнером. На той час завод виробляв близько 100 відер пива щодня. Цікаво, що в самих Черкасах пиво спочатку майже не продавали через монополію іншого підприємця, тому продукцію возили в Київську губернію та Катеринослав (сучасний Дніпро).

2. Війни та перерви Під час Першої світової війни діяв «сухий закон», тому пивоваріння зупинили. В цехах розмістили тютюнову фабрику та склади. Виробництво відновили лише у 1920-х роках після приходу радянської влади та націоналізації.

3. Радянський розквіт (1950–1980-ті) Після Другої світової війни завод був серйозно пошкоджений, але його відбудували у дві черги. Найбільшої потужності підприємство досягло у 70-80-х роках:

1971 рік: після модернізації завод міг випускати до 560 тисяч декалітрів пива на рік.
Продукція заводу (сорти «Жигулівське», «Ячмінний колос») була візитівкою міста.

4. Занепад і зупинка (1990–2008) У 1995 році підприємство реорганізували в ЗАТ «Черкаське пиво». Проте через конкуренцію з великими національними холдингами та відсутність інвестицій виробництво стало нерентабельним. 1 травня 2008 року завод офіційно зупинив роботу, а будівлі почали занепадати.

Вигляд з боку вулиці Благовісної

Відродження легендарного сорту «Дніпровське золотисте» відбулося у 2020–2021 роках. Це стало знаковою подією для міста, адже саме це пиво було «візитівкою» Черкаського пивзаводу в радянські часи та до моменту його зупинки у 2008 році.

Ось деталі того, як це відбувалося:

Процес відновлення

Підготовчий етап (2020 рік): Нові власники (зокрема ФОП Гладкий А. Г. та керівник проекту Сергій Сухін) оголосили про намір стовідсотково відновити рецептуру радянського «Дніпровського золотистого». Для цього на території старого заводу збудували новий цех площею близько 1500 кв. м.
Запуск виробництва (кінець 2020 – початок 2021): Перші варки були заплановані на кінець 2020 року після встановлення сучасного обладнання, виготовленого за індивідуальним замовленням, щоб зберегти той самий «старий» смак.
Повернення на полиці: Активні продажі та дегустації оновленого сорту в мережах магазинів живого пива та призаводському магазині почалися з 2021 року.

Що змінилося в рецептурі?

Хоча пивовари заявляли про 100% відповідність старій рецептурі, сучасне «Дніпровське золотисте» — це нефільтроване та непастеризоване («живе») пиво.

Склад: вода, солод ячмінний, хміль, дріжджі.
Характеристики: воно має характерний терпкий присмак і легку солодкуватість, яку пам'ятають черкащани старшого покоління.
Сьогодні легендарне «Дніпровське золотисте» виробляється в Черкасах на двох основних локаціях, що може трохи плутати споживачів, оскільки права на бренд та потужності мають свою специфіку.
Ось де саме його варять станом на 2026 рік:
Основне виробництво (Відроджений завод)
Найбільший обсяг «Дніпровського золотистого» (зокрема те, що продається у скляних пляшках та бляшанках) виготовляється на потужностях, які територіально відносяться до старого пивзаводу, але юридично оформлені як:
- Виробник: ФОП Гладкий А. Г. (або афілійовані структури).
- Адреса: вул. Благовісна, 436. Це саме та локація, де завод працював до 2008 року. Саме тут після 2020 року було встановлено нове обладнання для масового відродження цього сорту за рецептурою 11% щільності.

Черкаський пивзавод на березі Дніпра

DRYUNYA (DRYUNYA) — Fri, 03 Apr 2026 09:27:00 +0000

Ви пам’ятаєте той самий запах солоду, який розносився центром міста в районі набережної? Для багатьох черкащан запах солоду, асоціюється з дитинством та «тим самим» черкаським пивом, за яким вишиковувалися черги. Сьогодні від колись потужного виробництва залишилися лише спогади та загадкові підземелля.

Історія з присмаком хмелю. Черкаський пивзавод на березі Дніпра був не просто підприємством - це був справжній індустріальний символ міста. Його історія почалася ще в дореволюційні часи (1910 рік), коли збудували перші цехи. Чому саме тут? Все просто: доступ до дніпровської води та зручна логістика робили це місце ідеальним для броварні.

Загадкові підземелля. Найцікавіше ховалося не у цехах, а під ними. Справжня гордість заводу - унікальні багатоярусні підвали. Вони були викладені з дореволюційної цегли, яка витримувала температуру навіть у найспекотніше літо. Саме тут, у глибині, у величезних дубових бочках визрівало пиво, що мало унікальний смак.

Сучасність. З 1995 року Черкаський пивобезалкогольний завод перетворений на закрите акціонерне товариство, входив до складу Черкаського пивоб'єднання, пізніше до корпорації «Росинка». З 2004 року контрольний пакет акцій (80%) придбав бізнесмен вірменського походження Віталій Горигорянц, який закрив завод через його неприбутковість. 1 травня 2008 року він повністю зупинив виробництво, причиною чого називають подорожчання енергоносіїв та зростання ставок акцизного збору. У травні 2010 року підприємство отримало нових власників, які задекларували поступове відновлення виробництва. Яка там ситуація зараз, ми не знаємо.

Час виявився невблаганним до «пивного гіганта». Зі зміною епох та економічних реалій завод зупинився. Цехи потроху розібрали, територію занедбали, а унікальні підвали, які могли б стати частиною туристичного маршруту чи стильного арт-простору, опинилися під замком або засипаними.

Сьогодні це місце нагадує «індустріальний привид». Тихі руїни на березі Дніпра мовчать про те, скільки літрів легендарного черкаського напою тут було зварено і скільки таємниць зберігають ці старі стіни.

Чаїний острів

DRYUNYA (DRYUNYA) — Mon, 30 Mar 2026 09:05:00 +0000

Чаїний острів — штучний річковий острів у Кременчуцькому водосховищі. Знаходиться неподалік від набережної міста Черкаси, навпроти мікрорайону Митниця.

Острів розташований за 1 км від черкаської набережної, та за 700 м від північної точки урочища Пустир. Вузький та видовжений, має виражену форму букви П із похилими західною та східною гілками, що направлені на північ. Всередині цієї фігури утворилась своєрідна лагуна. Довжина західної гілки 810 м, східної - 980 м, перемички між ними - 1420 м. Ширина в різних місцях коливається від 20 до 150 м. Східна гілка у повноводні роки може частково підтоплюватись.

Історія

Після створення у 1959 році Кременчуцького водосховища, історична місцевість Митниця, а також переважна більшість річкових островів поблизу Черкас, були затоплені його водами. Пізніше, з початку 1980-х тут почались масштабні намивні роботи з метою побудови нового мікрорайону. Чаїний острів теж був створений шляхом намиву піщаних грунтів на мілководді водосховища за лінією фарватера. Він мав би стати частиною рекреаційної зони перспективного мікрорайону, але економічні проблеми СРСР та його подальший розпад не дали цим планам реалізуватись. З часу появи острів не мав визначеної власної назви, проте з часом серед місцевих мешканців закріпилась назва Чаїний, оскільки він став домівкою для великої кількості чайок (розмовна назва птаха мартина), що населяють береги водосховища, та є одним із своєрідних символів Черкас^[2]. Іноді його також називають Мурашиний, через велику кількість мурашок.

Ландшафт

Ландшафт острова дуже подібний до Пустиря, оскільки вони мають спільне походження. Основу острова складає намитий піщаний масив, що вкритий негустою травою, чагарником і дикорослими вербами та тополями. Частина берегової лінії вкрита очеретом. Господарська діяльність людини відсутня. Острів ненаселений, проте влітку тут часто розбиваються наметові містечка місцевих мешканців і відбувається таборування вихованців черкаської дитячо-юнацької спортивної школи з веслування. Згідно з чинним генпланом міста Черкаси Чаїний острів має стати парковою зоною.

Як придумали не відомі (ніколи так не називався) Острів Кохання ВИГАДКА та БРЕХНЯ

Острів Кохання в Черкасах - це одна з найромантичніших та водночас найзагадковіших локацій міста. Він розташований посеред Дніпра, прямо навпроти центрального узбережжя. У народі його найчастіше називають Чайкою або Чаїний острів, хоча (також БРЕХНЯ) на мапах він може позначатися і як острів Кохання. Це той самий острів, який ми бачимо з пірса на Митниці або з Пагорба Слави. Назва «Чайний» прижилася через величезні колонії річкових чайок та інших птахів, які там гніздяться, а «Острів Кохання»БРЕХЛИВА НАЗВА, то вже більше маркетингова та романтична назва, яку використовують для прогулянок на катерах.

Ось детальний гайд, як туди потрапити та чи варто воно вашого часу.

Як дістатися? Оскільки це справжній острів, пішки або на авто туди не потрапити. Є три основні способи:

Прокат човнів або каяків: Найпопулярніший варіант. На пляжах «Живчик» або «Митницький» працюють пункти прокату. Оренда каяка або сап-борда дозволить вам допливти до острова за 15–20 хвилин спокійного ходу.

Приватні катери: Біля річкового порту або яхт-клубів часто чергують власники катерів. Можна домовитися про «трансфер»: вас відвезуть, залишлять на острові на пару годин і заберуть в обумовлений час.

Взимку по кризі: Коли Дніпро сковує міцний лід, до острова можна дійти пішки. Це улюблений маршрут для зимових прогулянок та рибалок. Важливо: завжди перевіряйте товщину льоду та прогнози ДСНС - це може бути небезпечно!

Чи варто воно того? Коротка відповідь: Так, якщо ви шукаєте самоти та красивих краєвидів.

Плюси поїздки:

* Панорама міста: З острова відкривається найкращий вид на Черкаси. Звідси видно і Пагорб Слави, і «Білий Лотос», і всю берегову лінію. Це ідеальна точка для фотосесій на заході сонця.

* Відсутність натовпу: На відміну від міських пляжів, тут немає гучної музики та натовпів людей. Тільки шум хвиль та крики чайок.

* Дика природа: Острів вкритий густою рослинністю. Влітку тут можна знайти затишні піщані лагуни з чистою водою.

* Романтика: Сама назва говорить за себе. Поїздка на човні до «власного» острова — безпрограшний варіант для побачення.

Мінуси та нюанси:

* Відсутність інфраструктури: На острові немає туалетів, роздягалень чи смітників. Все, що ви привезли з собою (їжу, воду), доведеться забирати назад.

* Комарі та комахи: Влітку, особливо ввечері, їх тут дуже багато через густу траву. Обов'язково беріть репелент.

* Сміття: На жаль, деякі «туристи» залишають після себе сліди перебування. Чистота острова часто залежить від відповідальності попередніх відвідувачів.

Порада від місцевих:

Найкращий час для відвідування - будній день або ранок вихідного. Візьміть із собою плед, термос із чаєм та обов'язково зарядіть телефон, пам'ять заб'ється фотографіями дуже швидко.

Чим дихають Черкаси

DRYUNYA (DRYUNYA) — Wed, 25 Mar 2026 12:59:00 +0000

Чим дихають Черкаси: у Дніпровському мікрорайоні рівень формальдегіду зашкалює

Протягом минулого тижня (16–21 березня) у Черкасах спостерігалося значне погіршення якості повітря. Найскладніша ситуація зафіксована у Дніпровському мікрорайоні, де концентрація формальдегіду суттєво перевищила допустимі межі.

Про це повідомили фахівці Черкаського обласного центру з гідрометеорології за результатами регулярного моніторингу.

Де повітря найбрудніше?

За даними метеорологів, перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин фіксували в усіх основних районах міста:

Дніпровський мікрорайон (район «Д»): став епіцентром забруднення формальдегідом — його вміст у повітрі перевищував норму у 1,7–3,7 раза. Також тут зафіксовано у 1,7 раза більше пилу, ніж дозволено.
Центр міста: екологи виявили перевищення вмісту пилу (у 1,7 раза), діоксиду азоту (у 1,2–1,4 раза) та аміаку (у 1,2–1,5 раза).
Південно-Західний район: ситуація схожа — пил перевищив норму у 1,7 раза, діоксид азоту у 1,2–1,3 раза, а аміак — у 1,1–1,2 раза.

Позитивна динаміка на тлі перевищень

Попри тривожні цифри, синоптики зазначають, що порівняно з позаминулим тижнем середньодобова концентрація більшості шкідливих домішок у Черкасах дещо знизилася. Проте рівень формальдегіду все ще залишається критично високим.

Нагадаємо, що формальдегід — це безбарвний газ із різким запахом, тривалий вплив якого може негативно позначатися на дихальній системі та загальному самопочутті мешканців.

Черкаський «АЗОТ»

DRYUNYA (DRYUNYA) — Wed, 25 Mar 2026 12:52:00 +0000

Історія черкаського «Азоту». Це не просто хроніка будівництва заводу, це історія про те, як сонне провінційне місто на березі Дніпра раптово перетворилося на індустріальний центр, куди з’їжджалися тисячі молодих людей з усього колишнього союзу.

Ось найцікавіші факти та моменти з «біографії» нашого хімічного гіганта, які сформували сучасні Черкаси.

1. Березень 1964-го: Народження «Первістка». Офіційним днем народження заводу вважається 14 березня 1964 року. Саме тоді, після трьох років виснажливого будівництва посеред піщаних пустирів, на першій черзі цеху аміаку було отримано перший продукт.

Для Черкас це була подія космічного масштабу. Уявіть: місто, яке до цього асоціювалося лише з цукроварнями та тютюном, раптом видало хімічний продукт. Кажуть, що перші літри аміаку зустрічали ледь не з оркестром, адже це означало, що гігант «ожив».

2. Чому саме Черкаси? (Таємниця локації). Багато хто питає: чому таку небезпечну хімію поставили так близько до Дніпра? Відповідь прагматична.

Вода: Хімічний синтез потребує неймовірної кількості води для охолодження. Дніпро був ідеальним джерелом.

Газ: Саме через Черкаси прокладали магістральні газопроводи, а природний газ — це головна сировина для аміаку.

Логістика: Залізниця та річковий порт дозволяли відвантажувати добрива баржами по всьому світу.

3. Як «Азот» збудував Південно-Західний район. Якби не завод, ми б не мали того Південно-Західного району (ПЗР), яким він є зараз. Завод ріс швидше, ніж місто встигало будувати житло. Щоб розселити тисячі хіміків, почали зводити цілі масиви «панельок».

Спеціально для «Азоту». Тут спроектували найдовшу тролейбусну лінію в місті (легендарні маршрути №7 та №10). Досі багато хто пам'ятає ці «штурми» тролейбусів під час перезмінки, коли тисячі людей одночасно їхали в бік промзони.

4. Епоха «Капролактаму» та капронові колготки. У 70-х на «Азоті» відкрили виробництво капролактаму. Для звичайної людини це звучить складно, але для жінок того часу це була революція. Саме черкаська сировина йшла на виготовлення капронових ниток, з яких потім робили дефіцитні колготки та штучне хутро. Черкаси фактично «одягали» величезну територію.

5. «Азот» — рятівник міської екології (Парадокс). Це факт, про який знають не всі мешканці: очисні споруди «Азоту» — це головні «нирки» Черкас. Заводські потужності очищують не лише промислові відходи підприємства, а й майже всі каналізаційні стоки всього міста. Без роботи азотівських фільтрів Черкаси просто не змогли б функціонувати як сучасний мегаполіс.

6. Рекорди та масштаби. Територія: Завод займає понад 500 гектарів. Якщо ви захочете обійти його пішки по периметру, вам знадобиться кілька годин активної ходьби.

Символ міста: Смугасті труби «Азоту» — це перший орієнтир, який бачать люди, під’їжджаючи до міста з боку Сміли чи дамби. Для багатьох черкащан вигляд цих труб означає одне: «Я вдома».

Що цікавого відбувається зараз?

Сьогодні «Азот» — це не лише добрива. Підприємство стало одним із головних донорів міського бюджету. Попри війну та енергетичні виклики, завод продовжує працювати, бо без черкаської селітри українські фермери просто не зможуть зібрати врожай.

Черкаси. Готель "Турист"

DRYUNYA (DRYUNYA) — Fri, 20 Mar 2026 13:28:00 +0000

Черкаси. Готель "Турист", 1971 р.

Як гарне фото, яке гарне місце.

Дякуємо Ю.Мезенцеву за знахідку фото.

Його давно немає.
Немає вже й Ювілейного парку — тепер це Сосновий бір.
Але якщо пройтися там тихо, без поспіху — здається, що він десь поруч. Просто не видно.

П’ять поверхів. Світлі номери з балконами.
Скляна стіна — і за нею сосни.
Телефон у номері — тоді це було не дрібниця.
Ресторан, куди заходили і з парку, і через вестибюль.

“Турист” не був розкішним.
Він був правильним.
Зручним. Живим. Своїм.

Тут селилися люди з інших міст і країн.
Тут хтось вперше бачив Черкаси.
І, можливо, саме звідси починалося чиєсь перше враження про місто.

Його відкрили у 1970 році.
Сильний, сучасний проєкт — настільки, що його копіювали за кордоном.

А потім — тиша.

1993 — відключили тепло.
І разом із ним — ніби вимкнули життя.

Будівля почала вмирати повільно.
Без рішень. Без захисту. Без господаря.

Виносили все.
Ламали, різали, розтягували.
В кімнатах, де жили люди, з’явилися випадкові тіні.

І в якийсь момент залишився тільки каркас. Порожній. Холодний.

У 2006 його знесли.
Без особливого шуму. Без прощання.

Зник ще один шматок Черкас.

Але пам’ять дивна річ.
Вона не знає демонтажу.

І для тих, хто пам’ятає —
“Турист” досі стоїть.
Десь між соснами.
Десь у місті, яке ми втратили разом із ним.

Черкаський завод хімічних реактивів

DRYUNYA (DRYUNYA) — Thu, 19 Mar 2026 12:02:00 +0000

Черкаський завод хімічних реактивів. Історія заводу «Черкаський завод хімічних реактивів» — це ще одна сторінка потужного індустріального минулого Черкас, яка тісно пов’язана з розвитком хімічного кластеру міста у другій половині XX століття.

Заснування та спеціалізація

Завод розпочав свою роботу в 1960-х роках. На відміну від гіганта «Азоту» або «Хімволокна», це підприємство мало вужчу та більш наукомістку спеціалізацію. Воно було частиною загальносоюзної системи виробництва чистих хімічних речовин, необхідних для лабораторій, наукових інститутів, космічної галузі та оборонного комплексу.

Чим був відомий завод? У часи свого розквіту «Хімреактив» був унікальним об'єктом:

Унікальна номенклатура: тут виробляли понад тисячу найменувань продукції — від індикаторів та сорбентів до рідкоземельних елементів і органічних розчинників високої чистоти.

Лабораторна база: при заводі діяли потужні дослідницькі центри, де розробляли нові методи синтезу речовин.

Експорт: черкаські реактиви постачалися не лише по всьому СРСР, а й експортувалися до Європи та Азії.

Період трансформації. Після 1991 року підприємство пережило складні часи приватизації та зміни форми власності. Воно було реорганізоване в ПрАТ «Черкаський завод хімічних реактивів».

Незважаючи на економічні кризи, заводу вдалося частково зберегти свій профіль довше за багатьох «сусідів» по промзоні.

Підприємство продовжувало випускати:

*Реактиви для лабораторної діагностики.

*Дезінфікуючі засоби та антисептики.

*Хімічну продукцію для аграрного сектору та промисловості.

Сучасність. Насправді ситуація з Черкаським заводом хімічних реактивів виглядає так:

Припинення профільної діяльності: Як цілісний виробничий комплекс і потужний суб'єкт хімічної галузі завод фактично припинив своє існування. Процеси банкрутства та ліквідації, що тривали роками, призвели до того, що основні потужності з синтезу унікальних реактивів більше не функціонують.

Статус території: Сьогодні це швидше промислова зона, а не єдиний завод. Територія на вулиці Чигиринській була сегментована: значна частина корпусів перебуває в занедбаному або напівзруйнованому стані, а вцілілі приміщення здаються в оренду під склади, СТО чи дрібні цехи, які часто взагалі не пов'язані з хімією.

Торгова марка та спадок: Хоча в реєстрах ще можуть значитися правонаступники або юридичні особи зі схожими назвами, вони переважно займаються торгівлею (перепродажем) залишків продукції або іншої хімії, а не власним складним виробництвом.

Отже, колишнього гіганта «Хімреактиву» як працюючого промислового об'єкта сьогодні не існує. Це ще один приклад деіндустріалізації Черкас, де колись унікальне наукомістке підприємство перетворилося на складські площі.

Пляжі Черкас для купання і відпочинку

DRYUNYA (DRYUNYA) — Wed, 18 Mar 2026 10:01:00 +0000

Найкращі пляжі Черкас для купання і відпочинку

Оскільки Черкаси знаходяться на березі Кременчуцького водосховища, то влітку однією з основних розваг є саме відпочинок біля водойми, який пропонують пляжі Черкас. Більшість з них відкриті для відвідування, однак є і приватні території. Довга піщана берегова лінія приваблює не лише місцевих жителів, але й туристів.

Митницький пляж.
Пляж Смілянський.
Пляж Живчик.
Пляж Бочка.
Пляж Казбетський (колишній Пушкінський пляж).
Соснівський пляж пляж Черкаси.
Дахнівський пляж.

Не залежно від того, яку локацію для відпочинку ви обрали, з неї буде видно Черкаську дамбу.

Відпочинок біля води у Черкасах

Оскільки пляжі знаходяться біля водосховища, то варто враховувати, що під кінець липня – на початку серпня розпочинається цвітіння води. Плесо зеленіє. Тому найбільш сприятливим періодом для купання є саме червень і перша половина липня.

Митницький пляж Черкаси

У Черкасах пляж Митницький є однією із найпопулярніших локацій комунальної власності. Із назви зрозуміло, що розташований він у мікрорайоні Митниця. Його родзинкою є широка піщана зона.

Пляж є офіційним, тому тут зазвичай встановлюють роздягальні, парасольки від сонця (грибки) та смітники. Також є рятувальний пост.
Часто облаштовують майданчики для пляжного волейболу та футболу. Це популярне місце для активної молоді.
Можна знайти невеликі дитячі зони або майданчики неподалік.
Берег піщаний, захід у воду переважно плавний, що зручно для відпочинку з дітьми.

Безумовною перевагою є його функціонування у жвавому районі, де працюють різні заклади: кав’ярні та ресторани.

Пляж Смілянський Черкаси

Пляж також належить до комунальної власності і розташовується в районі вулиці Смілянської.

У сезон там кожного дня працюють рятувальники. Здійснюється прибирання території й чищення піску.
На території є стандартний набір: кабінки для перевдягання, лавочки, смітники та туалети.
Пляж піщаний, досить широкий.
Захід у воду плавний, що характерно для цієї частини узбережжя.

Якщо порівнювати із Митницьким, то Смілянський буде дещо спокійнішим за своєю атмосферою.

Черкаси пляж Живчик

Місцеві пам’ятають його попередню назву – Рів’єра. Не належить до комунальної власності та вирізняється найбільш облаштованими зонами для відпочинку. Розташований на вулиці вулиці Героїв Дніпра.

Можна взяти напрокат шезлонги (лежаки) та парасольки.
На території або поруч працюють бари та літні кафе.
Є роздягальні, душові кабінки та туалети.
Пісок тут регулярно чистять, захід у воду пологий і піщаний.
Є волейбольний майданчик, який майже ніколи не буває порожнім.

Живчик має досить динамічну атмосферу, ввечері там влаштовують дискотеки. Зазвичай, збирає багато відвідувачів, тому на вихідних буває складно орендувати лежаки.

Пляж Бочка у Черкасах

Офіційна назва – розважально-оздоровчий комплекс «Бочка». Це приватна зона відпочинку в Черкасах на березі Дніпра.

Широкий піщаний берег, обладнаний роздягальнями, туалетами та душовими.
Вхід на територію зазвичай вільний, проте додаткові послуги платні.
Можна орендувати шезлонги та парасольки.
Працює басейн.
Можна орендувати альтанки з мангалами для великих компаній.
На території працює ресторан з літньою терасою та живою музикоюю.
Доступна оренда катамаранів.
Є дитячий майданчик з гойдалками.

Для відпочинку в альтанці, орендувати її варто завчасно, особливо у пік сезону.

Пляж Казбетський у Черкасах

Це той самий пляж Пушкінський у Черкасах, що змінив свою назву і став Казбетським. Розташований неподалік історичного району Казбет.

Кілька років тому тут провели масштабну реконструкцію: завезли новий пісок, встановили сучасні парасольки-перголи з дерева, нові роздягальні та лавочки.
Пляж вважається одним із найкращих для активного відпочинку.
Має майданчики для пляжного волейболу та футболу.
Є питні фонтанчики, літні душі та туалети. Також працює рятувальний пост.

Завдяки близькості до Казбетського спуску та гарному ландшафту, сюди приходять не лише купатися, а й просто посидіти біля води або зустріти захід сонця.

Соснівський пляж

Його по праву називають найбільш мальовничою зоною Черкас. Розташований у мікрорайоні Соснівка, поблизу крутих схилів «Соснового бору».

Він вважається найзеленішим міським пляжем, адже сосновий ліс доходить до самої води. Там особливе цілюще повітря із запахом хвої.
Вважається ідеальним місцем для тих, хто не любить пряме сонце. Багато природнього затінку.
Є роздягальні, лавочки, смітники та рятувальний пост.
Захід у воду переважно піщаний і поступовий, проте подекуди можуть траплятися корені дерев або мул.

З берега відкривається чудовий вид на дамбу та острови. Саме тут знаходиться знаменитий «Міст кохання».

Дахнівський пляж

Вважається найспокійнішою зоною для відпочинку біля води у Черкасах, хоча і найбільш віддаленою. Тут набагато менше людей, ніж на Митницькому чи Казбетському пляжах. Сюди їдуть ті, хто хоче втекти від міського галасу. Оточений деревами, що створює затишну атмосферу, схожу на заміський відпочинок. На території встановлені роздягальні, лавочки та смітники.

Ремонт підпірної стіни на Замковому узвозі

DRYUNYA (DRYUNYA) — Tue, 17 Mar 2026 14:49:00 +0000

Ремонтують підпірну стінку на Замковому узвозі у Черкасах.

У Черкасах розпочали ремонт підпірної стінки на Замковому узвозі.

Про це повідомили на сторінці КП «Челуаш».

«Такі роботи виконуються для зміцнення конструкції, запобігання подальшому руйнуванню та забезпечення безпечної експлуатації цієї ділянки», - зазначають комунальники.

Роботи проводяться в межах утримання вулично-дорожньої мережі міста.

Нагадаємо, Замковий узвіз у Черкасах є не лише гарним місцем для туристів, його також полюбляють місцеві жителі. Це одна із найбільш атмосферних вулиць, де минувшиною дихає буквально кожен метр. Історія Замкового узвозу починається у XIV–XVI століттях із спорудженням на ньому замку.

ЧЕРКАСИ МОЄ МІСТО

Німецька аерофотозйомка. Дніпро Черкаси 1943 рік

13 серпня 1941 року розпочався наступ німецьких, італійських і румунських з’єднань на Черкаси

«Диво-споруда, якої ще не було в усьому Радянському Союзі». Так про критий ринок у Черкасах

Черкащина, місця які варто відвідати цього літа.

У Черкасах нова концепція реконструкції спуску на Митницю

Посеред Черкас ввели в експлуатацію справжнісіньку гілку залізниці

У Черкасах 24 травня перекриють рух бульваром Шевченка через концерт.

У Черкасах 24 травня перекриють рух бульваром Шевченка через концерт.

Гімн Черкас: текст та історія створення

Гімн Черкас текст

Гімн міста Черкаси написали на замовлення

У Черкасах відмовилися створювати кладовище для домашніх тварин: названо причини

Чому ідея не пройшла?

Проблема стихійних захоронень

Що далі?

У Черкасах розпродають місто за копійки в обхід аукціонів

Схема “25%”: як у Черкасах розпродають місто за копійки в обхід аукціонів

Як працює «схема 25%»?

Приклад на вулиці Грушевського, 63

Ціна питання

Народження вокзалу в Черкасах

Наприкінці квітня трохи змінять рух приміських поїздів

Розслідують забудову Замкового узвозу

LOGOCOMMUNITY

На Черкащині розташований географічний центр

Історія Черкаського драмтеатру

«Черка́ське пи́во»

Повна історія: від заснування до сьогодні

Процес відновлення

Що змінилося в рецептурі?

Основне виробництво (Відроджений завод)

Черкаський пивзавод на березі Дніпра

Чаїний острів

Чим дихають Черкаси

Чим дихають Черкаси: у Дніпровському мікрорайоні рівень формальдегіду зашкалює

Де повітря найбрудніше?

Позитивна динаміка на тлі перевищень

Черкаський «АЗОТ»

Черкаси. Готель "Турист"

Черкаський завод хімічних реактивів

Пляжі Черкас для купання і відпочинку

Найкращі пляжі Черкас для купання і відпочинку

Відпочинок біля води у Черкасах

Митницький пляж Черкаси

Пляж Смілянський Черкаси

Черкаси пляж Живчик

Пляж Бочка у Черкасах

Пляж Казбетський у Черкасах

Соснівський пляж

Дахнівський пляж

Ремонт підпірної стіни на Замковому узвозі