Садок і виноградник 🍎🍇

Як виростити авокадо з кісточки 🥑 🎥

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Sun, 20 Apr 2025 15:13:00 +0000

Авокадо з кісточки

Плід авокадо всім добре відомий завдяки наполегливому маркетинговому просуванню. В той час з деревом, на якому росте цей оригінальний плід, знайомі не всі.

Це досить високорослі світло та теплолюбні дерева, які ростуть в тропіках. Втім ми можемо виростити деревце авокадо в себе на підвіконні. Це буде декоративна рослина, яка радуватиме нас своїм виглядом. Але плодів, на жаль, ми, скоріше за все, від неї не дочекаємося.

Пророщуємо кісточку

Із стиглого плоду авокадо дістаємо кісточку. Сам плід, само собою, з’їдаємо. Кісточку миємо, це зменшить ймовірність загнивання. Далі з кісточки знімаємо шкірку. Знімати можна повністю, а можна лише зверху і знизу. Це полегшить проростання.

Пророщувати можна і на воді, і просто посадивши в вологий пухкий грунт.

Опишу пророщування на воді. Кісточку авокадо наштрикують на три-чотири зубочистки і поміщають її в ємність з водою (див. відео). Кісточка повинна бути занурена тупим кінцем в воду на кілька сантиметрів. До дна ємності повинна бути якась відстань щоб було куди рости кореню.

Тупий кінець можна нарізати щоб прискорити проростання. Через недільку-друну знизу з'явитися корінець, а потім і зверху пагін. Час пересаджувати в грунт.

відео 🎥

У відео показується, як поставити кісточку авокадо на пророщення.

Догляд за авокадо на підвіконні

Як я вже писав, дерево авокадо в природі це високоросле світлолюбне дерево. Отже горщик з молодим деревцем ставимо на Південне вікно. Влітку виносимо на подвір'я.

Авокадо не любить сухого повітря, отже оприскуємо листя теплою водою. Не забуваємо, само собою, поливати. Теплою ж, таки, водою.

Якщо все піде нормально деревце зі страшною силою буде намагатися перетворитися в височенне дерево. Якщо не обмежувати його ріст верхівка швидко впреться в стелю.

Що робити з цим непомірним ростом? Я б радив відхиляти верхівку вбік до горизонтального положення і навіть нижче. З бокової (тепер вже верхньої) бруньки виросте пагін, якого теж треба буде відігнути аналогічним чином. І так долі.

Вирощування авокадо не просте, але цікаве заняття. Плодів не дочекаєшся, зате можна буде постити фотки в соціальних мережах.

Пишіть в коментарях про свої успіхи в садівництві.

Можливо хтось вирощує цитрусові?

Інтеркалярна вставка 🌿 🎥

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Sun, 20 Apr 2025 09:32:00 +0000

Інтеркалярна вставка

В розмноженні плодових дерев переважно використовують щеплення, як різновид вегетативного розмноження.

Щеплення проводиться різними способами в залежності від ситуації. В деяких же ситуаціях, про які ми поговоримо нижче, використовується інтеркалярна вставка.

Зазначу, що інтеркалярну вставку використовують не так часто зважаючи на значно більшу затрат праці і часу. Для досягнення того ж самого ефекту намагаються використовувати різні підщепи.

Застосування інтеркалярної вставки

І все ж іноді даний вид щеплення використовують. За його допомогою можна в більш широких межах регулювати силу росту плодового дерева одночасно використовуючи ефективну кореневу систему.

Ще один нюанс: довжиною вставки можна плавно регулювати силу росту дерева. Наприклад, якщо вставка карликова, можна її довжиною збавляти силу росту. Десять сантиметрів вставка - сила росту більша, тридцять сантиметрів - менша.

Є ще одна причина для застосування інтеркалярної вставки в садівництві. Це подолання несумісності компонентів. Підбирається такий проміжний компонент, який був би біологічно сумісний, як з підщепою, так і з прищепою в тому разі коли підщепа і прищепа несумісні. Йдеться про так званий афінітет, простіше - сумісність.

Відео 🎥

В відео показано щеплення на інтеркалярну вставку.

Як проводиться щеплення з інтеркалярною вставкою

Щеплення з інтеркалярною вставкою, як правило, проводиться в два етапи. Спочатку на підщепу щепиться сорт, який слугуватиме за вставку. В наступний вегетативний сезон вставка дає приріст і вже на цей приріст щепиться потрібний помологічний сорт.

Спосіб, яким реалізується щеплення, по суті не має значення. Чи окулірування, чи за кору, чи вприклад, чи ще якось. Головне щоб афінітет між компонентами був гарним.

Приклад інтеркалярної вставки з практики

Я був щепив один з сортів колоновидної яблуні на середньорослу підщепу з морозостійкими коренями. А вставка була вибрана слабкорослого сорту. За підщепу я взяв сорт 54-118, а для інтеркалярної вставки M9.

Пам'ятається я вже колись писав про щеплення, окулірування яблуні. Там я і згадував про підщепи, які надають деревам властивості середньорослості і низькорослості - 54-118 і M9.

Перший день весни 🌞

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Fri, 01 Mar 2024 13:58:00 +0000

Вітаю читачів з настанням весни

Ось ми і дочекалися весну. Зима була довгою зважаючи на важкий стан на фронті.

За найтемнішою ніччю все рівно настає ранок. Так буде і з війною. Обов'язково буде перелом. Перелом на краще.

Наше ж життя помаленьку продовжується. Вже треба думати про весняні польові роботи. Купити насіння, обрізати кущі і дерева. Можливо внести якісь добрива.

З квітів одними з перших прокидаються підсніжники. Підсніжник, а трохи згодом царська корона.

Найперша ж ягода - жимолость.

Бруньки жимолості блакитної вже набубнявіли. Подекуди ми вже бачимо листочки. Не довго і до цвітіння цього не дуже поширеного в нас куща.

Бажаю всім нам швидкої Перемоги

Ананас пустив ратун

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Wed, 11 Jan 2023 17:53:00 +0000

Ратуни ананас пускає з підземної частини куща

Я вже писав про наш перший ананас. Йому вже не один рік, але до кінця літа він ріс однією рослиною.

Все літо минулого року ананаси стояли на городі, на відкритому повітрі. Погода стояла не зовсім оптимальною. Були періоди прохолодні і вологі, але я подумав, що на городі проміння Сонця все ж більше потрапляє на листочки ніж це було б в приміщенні.

І ось в вересні, коли я вже заніс кущі ананасу в кімнату, найстарший ананас пустив ратун. Якщо що, то ратун це відросток, який кущ ананасу випускає з своєї підземної частини. Потім цей відросток поступово пускає власні корінці і тоді вже ратун можна відділяти від материнської рослини пересадивши новий молодий організм в окремий горщик.

Зазвичай ананаси здатні пускати багато ратунів, які загущують кущ і у певній мірі виснажують материнську рослину. Я думвю, що ратуни найбільш придатні для розмноження ананасів. Вони вже мають невеликі корінці і найбільший потенціал для приживання.

З тих пір пройшло чотири місяці, а відросток підріс дуже слабко. Воно і не дивно. Короткі дні, довгі ночі. Мало світла. В кімнаті наче і не холодно, але до температури тропіків далеко. А ананас любить багато світла і багато тепла.

Відсаджують ратуни коли вони досягають висоти 15-20 сантиметрів. Тоді у них буде більше шансів прижитися, як самостійній рослині. Я планую відсаджувати пагін десь в другій половині лютого. Якщо все буде добре. В другій половині лютого день вже суттєво збільшиться, та і пагін ще трошки підросте.

А ще ананас може пускати сакери. Сакер це відросток, який утворюється безпосередньо під плодом рослини.

Початок 2023 року

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Mon, 09 Jan 2023 22:12:00 +0000

Справжня зима приходить в січні

Новий 2023 рік почався типово. Позитивні денні і навіть переважно нічні температури. Початок січня демонстрував тенденції глобального потепління.

Але кілька днів тому стовпчик термометра провалився далеко нижче нуля. Особливо це відчули на Сході України. На Харківщині, приміром, доходило подекуди до 20 градусів морозу.

В Центральній Україні кілька теж кілька днів стовпчик термометра був в районі мінус десяти градусів, але сьогодні вже потеплішало. Помітний вітер, сніжок і невеличкий морозець — антициклон.

Похолодання прийшло вчасно. В Фейсбуці вже почали публікувати тривожні фотографії з квітами фундука, що вже почали розпускатися. Жимолость теж дуже любить починати вегетацію при стійких позитивних температурах навіть в грудні-січні.

Вічнозелені кущі і дерева, правда, не починали вегетацію. Сосни, ялини, туї “сплять”. Магонія падуболиста теж не проявляє ознак пробудження. Тобто у цих рослин ще не скінчився стан біологічного спокою. Це ж саме стосується і фруктових дерев і кущів. Морозець поспів якраз вчасно.

Сніжок прикрив озимину після не надто великого морозу. Це саме те. Пшениця і не змерзне і не випріє.

Після Різдва якось вже починає з’являтися весняний настрій. Ледь помітно, але все ж таки. Ще півтора місяці і, можна сказати, почнеться весна. Можна буде готуватися до весняних польових робіт.

В грудні морозець з снігом вже був, але температура швидко піднялася і сніг розстав. Я вчасно встиг зняти відео з грудневим снігопадом.

🌷 Квітень - початок справжньої весни

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Fri, 01 Apr 2022 19:15:00 +0000

Перше квітня

Ось і скінчився березень 2022 року. В кінці лютого і весь березень нам усім було, в основному, не до присадибних ділянок. Ми цікавилися здебільшого новинами війни.

Але життя продовжується. Пора думати про роботу в садах і на городах. Дбати про свої городи це, крім всього іншого, патріотично. Он ворог блокує сотні кораблів в Чорному морі, які перевозять продовольство. Хто ж нас нагодує, як не ми самі?!

Минулий рік для винограду видався складним. Якийсь час постійно йшли дощі. Лоза у більшості випадків визріла погано. Відповідно і перезимувала погано. Втрачено більшість бруньок, але певний відсоток залишився. Нарізав чубуків, поставив вкорінюватися. Заміню кущі, які, можливо, не перезимували.

Бруньки черешні набубнявіли — ось-ось почнуть розпускатися. А кизил вже цвіте. Добре, що стоїть тепла погода і бджоли роблять свою справу.

Ми не стали чекати кінця квітня, щоб зорати город трактором, а ще в березні почали копати город вручну. Кожен день годинку-другу присвячуємо лопаті. Паралельно посадили цибулю, посіяли сіянку, посіяли моркву.

Картоплю винесли з льоху — хай прогрівається. Її садити ще ранувато — земля ще холодна.

Ще лише початок квітня — погода ще зміниться не раз і не два. Ще будуть значні похолодання. Садити можна лише ті рослини, які гарантовано витримують заморозки. Горох, боби, нут, цибуля, часник, морква. Все інше через кілька тижнів. Не варто спішити.

Ну і дерева пересаджувати, само собою. У дерев і кущів ще ж стан спокою. Якраз пора. А жимолость вже почала випускати листочки.

Турецька ліщина — стратифікація горішків

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Thu, 30 Sep 2021 19:41:00 +0000

Стратифікація горішків турецької ліщини

Кілька років тому я спробував виростити ведмежий горіх з горішків (себто з насіння). Посадив кілька сотень горішків, але зійшло всього лишень кілька штук. В цьому році я вирішив підійти до цієї справи серйозніше. Щоб стратифікація пройшла більш ефективно.

стратифікація горішків

Я, як і раніше, поступово, то там, то там, поназбирував горішків турецької ліщини. Але не став їх зразу ж садити, а вирішив попередньо походити по інтернетах і подивитися що до чого.

Почитавши статті на цю тему і подивившись певну кількість відео я вибрав, як на мене, найлогічніший спосіб.

Насамперед я замочив горішки в воді. Просто залив водою і поставив в холодильник. Для стратифікації потрібна низька температура і висока вологість. Ну і доступ кисню потрібен. Але температура не повинна бути надміру низькою, щоб зародок на загинув від перемерзання. І вологість не повинна бути завадою для проникнення кисню до зародка, інакше насінина згниє. Тому то я і вибав для замочування холодильник. Ту його секцію де температура в районі +3 градуси. Щодо потреби рослин в кисні то чим вища температура тим більше організм потребує кисню, тим більше він його використає і тим вища небезпека задихнутися. А в холодильнику температура низька, обмін речовин мінімальний і якщо навіть я щось не впильную горішки, маю надію, не зіпріють.

Я замочив горішки на три доби. Щодоби я міняв воду. За три дні ядро набралося вологи.

Ну і далі, власне кажучи, заклав ведмежі горіхи на стратифікацію. В ємність насипав шар пухкого ґрунту, потім шар горішків. І так шар за шаром. В кінці полив водою і поставив в холодильник. Ґрунт я взяв торф’яний, пухкий і проникний як для води так і для повітря.

Так горішки турецької ліщини простоять в холодильнику до морозів. Потім я перенесу їх в льох, де вони простоять до тепла. З настанням весни я, скоріше за все, знову поставлю їх в холодильник, але не надовго.

За моїми розрахунками стратифікація протягом шести-семи місяців буде цілком ефективною.

Кілька слів про саму стратифікацію. У рослин наших широт є фаза біологічного спокою. І у дорослих рослин і у насіння. У більшості. Під час цієї фази рослина не росте, а насіння не проростає навіть якщо погодні умови дозволяють їм це робити. Щоб фаза біологічного спокою минула потрібна дія низьких температур протягом деякого часу. Характерного для того чи іншого виду рослин.

Біологічний спокій контролюється спеціальними фітогормонами. Абсцизовою кислотою в основному. Коли на насінину діють низькі температури то абсцизова кислота, скоріше за все, якось деактивується. І самі тканини зародка стають менш чутливими до дії абсцизової кислоти. Так проходить стратифікація. Це спрощено.

Абсцизова кислота, скорочено АБК, діє, як своєрідне гальмо. Припинення гальмівної дії АБК дає можливість іншим гормонам запускати процес проростання. Якось так.

Окулірую турецьку ліщину (ведмежий горіх) на фундук

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Wed, 15 Sep 2021 20:01:00 +0000

Експеримент — окулірую ведмежий горіх в вересні

Сьогодні окулірував ведмежий горіх на фундук. Це чистої води експеримент. Я чомусь звик називати це дерево саме так, хоча Вікіпедія підказує, що правильніше було б називати Ліщина турецька.

турецька ліщина

Ніхто не щепить турецьку ліщину на ліщину звичайну. Скоріше навпаки — щеплять сортовий фундук на ведмежий горіх, який використовують виключно, як підщепу. І ще один нюанс. Для окулірування середина вересня запізно. Зазвичай окулірують з другої половини серпня і до перших чисел вересня.

Вчора дивився кілька відео про ведмежий горіх, про його вирощування, про використання його, як підщепи. В одному з відео блогер розповідав, що виростити саджанець фундука, який прищеплений на ведмежому горісі, дуже затратна справа. Приживається незначний відсоток окуліровок. І таке інше, і таке інше, і в тому ж дусі. От і схотілося мені спробувати прищепити. Чи справді так погано приживається. Якщо хоча б щось приживеться, що я понащеплював в середині вересня то в оптимальні терміни вихід буде нормальним.

Я маю надію, що це досить споріднені рослини. Відмінності, звісно, є. Фундук - кущ, турецька ліщина - досить високе дерево. Кора відрізняється. У ведмежого горіха набагато більше виражений корковий шар. У турецької ліщини плюска м'ясиста, а у фундука і звичайної ліщини плюска тоненька, а ближче до достигання вона підсихає, чого ніколи не спостерігається на турецьому горісі.

І ще одне. З’являється інформація про гібриди фундука і ведмежого горіха. Якщо це правда то це теж підтверджує тісну генетичну спорідненість рослин. Можна було б спробувати запилити ведмежий горіх пилком якогось гарного сорту фундука. З деякою ймовірністю може з’явитися гібридна форма з якимись незвичними, корисними властивостями. І може статися так, що поєднання двох батьківських форм (фундука і турецької ліщини) в одному організмові допоможе гібридизації.

Окулірування я проводив “в приклад”. Для гарантії місце навколо бруньки обмазав садовим варом. Щоб запобігти висиханню. Турецька ліщина має м'яку деревину, яка гарно ріжеться гострим ножем.

Тепер вся надія на гарну погоду. Якщо хоч три тижні погода буде помірно теплою окуліровки можуть прижитися. Тільки щоб не було приморозків.

Ведмежий горіх цінний не тільки як підщепа. Його ядро, можливо, більш цінне за ядро фундука. На смак в ньому більше жиру. Тільки от шкаралупа у горішків надміру товста. І в плодоношення дерева вступають пізніше за кущі фундука. І дерева зазвичай вимахують височезні. Тобто деякі мінуси є. Можливо деякі з цих мінусів можна буде прибрати за допомогою схрещування.

Оброблюємо ананаси етиленом

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Mon, 13 Sep 2021 18:20:00 +0000

Експеримент - оброблюємо ананаси етиленом

Дев’ятого вересня мені спала на думку ідея обробити один з своїх ананасів етиленом. Думка, прямо скажемо, хуліганська. Це для нас етилен без запаху і смаку. Для рослин же це виражений стресовий фітогормон.

банани виділяють етилен

Якщо комусь цікаво — можете погуглити. Ви знайдете багато цікавих фактів по темі дії етилену на різні рослини. Від стимуляції достигання плодів до виділення серйозних токсинів.

Для бромелієвих же, до яких відносяться ананаси, крім всього іншого етилен є сигналом для початку цвітіння.

Я ніяк на хотів спровокувати цвітіння свого ананаса, адже від початку цвітіння до достигання плода проходить приблизно пів року. І на хотілося б, щоб ці пів року припали на зимові місяці. Яких смак буде у плода, який достигав би в таких умовах? Це був чистої води експеримент, який мав на меті встановити наскільки сильно етилен діє на рослину.

Так от. Я обклав кущ ананаса бананами і курками від бананів. Банани відомі тим, що при достиганні виділяють етилен в значних кількостях. Цим відомі ще яблука, але банани у Україні дешевші за яблука (іронія). Одним словом і банани і яблука відносяться до, так званих, клімактеричних рослин. Тобто до рослин у яких плоди достигають за клімактеричним сценарієм. З виділенням в завершальній стадії достигання значної кількості етилену. При цьому достигання форсується, за короткий час плоди намагаються достигнути на всіх гілках незважаючи на умови освітлення, температурний режим і таке інше. Етилен і є сигналом для масового достигання.

Для ананаса, як я вже згадував, етилен є не тільки сигналом для достигання, але і сигналом для початку цвітіння. Але не тільки. Етилен, як один з основних фітогормонів, має широкий спектр дії. Ось мені і стало цікаво подивитися як вплине цей газ на ріст ананаса.

Кущ був обкладений бананами одну ніч. Приблизно годин з вісім. Якщо дія етилену на ананас і справді така сильна, як про це пишуть, я надіюся побачити якісь ознаки його впливу. Ну, наприклад, кущ пустить бокові пагони, або на деякому проміжку листочків зміниться їх структура, або на листочках почнуть утворюватися зубчики. Може ще щось.

Я обов’язково напишу про результати цього експерименту коли дія фітогормону проявить себе.

Метелик винний бражник

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Thu, 20 May 2021 19:16:00 +0000

Бражник винний

Вийшов я сьогодні на город — подивитися, може якогось бур’яну вирвати. Мокро ще, все таки. І такий задумливий смикаю молочай і осот. Коли дивлюся — сидить на виноградній гілці якийсь дивний метелик.

Бражник винний

А я, щоб сказати, не дуже з ентомологією дружу. Хрущів, колорадських жуків, сонечок і коників ще впевнено впізнаю, а далі вже важкувато.

Перше, що спало на думку, це ввечері виставити фото в Фейсбук і попрохати “допомогу залу”. Фотографії робила моя дружина Наташа а я, тим часом, виношував план все ж прогуглити зображення самотужки. У Google є ж такий сервіс, який по зображенню може дізнатися, що за об’єкт на фотографії.

І справді все вийшло. Не за першим разом, але коло пошуку поступово звужувалося і в кінці пошуку вже виникла впевненість, що це бражник винний. Паралельно дізнався, що бражників буває дуже багато видів. Живуть, в основному, в топіках, але і в нас вистачає. Активні, як правило, вночі.

Зустрічаються дуже цікаві види. Деякі вміють пищати. Один з найбільш ефектних видів має назву мертва голова. Бувають бражники тютюнові, а цей от бражник винний.

метелик бражник винний

Як і більшість метеликів, бражники харчуються нектаром. Особливістю є те, що вони надають перевагу активності в темну частину доби. Ось і той, якого ми знайшли, був сонний, неохоче рухався.

Гусениці ж цих комах, як і більшість гусениць, їдять листя. Самі гусениці мають не менш ефектний вигляд ніж дорослі метелики — імаго.

Винні бражники, як неважко здогадатися, в стадії гусениці полюбляють виноградне листя. А гусениці в них не маленькі. Не знаю що до апетиту — не чув я про те, що їхні гусениці якось суттєво об’їдають виноградні листочки. Скоріше за все шкода від них мінімальна, якщо взагалі є.

Але ми не стали випробовувати долю і акуратно винесли нашого гостя на природу. Посадили в пластикову пляшку і занесли в малолюдне місце де було чимало квітів.

Кому цікаво можете забити в пошук на Ютубі, скажімо, “бражник мертва голова”. Є не одне відео про те, як цих комах годують солодким сиропом, соком хурми і таке інше. Метелики в них, як домашні улюбленці.

Чорниця і журавлина

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Wed, 28 Apr 2021 19:35:00 +0000

Прикупив саджанці чорниці садової і журавлини

Сьогодні в мене нове поповнення — купив два саджанці родини вересових. Чорниця садова сорту Денис Блю і кущик журавлини невідомого сорту.

Чорниця

Виявляється у нас, в Городищі можна купити ось такі рослини, причому без проблем. І не треба виписувати через інтернет.

Денис Блю

Більшість блогерів відмічають гарний смак ягід. Ну, ледь не найсмачніший сорт чорниці садової. Якщо вдасться виростити буде змога оцінити смак Денис Блю.

Характерно, що, як твердять знавці, сорт виводився в Новій Зеландії для місцевих потреб. Незважаючи на це він і у нас показує чудові результати. Ну, буде нагода перевірити чи це справді так.

Це мій третій сорт — всі сорти молоді і ще не плодоносили. Перших два це Блюкроп і Патріот. Посадис я їх рік тому. За рік вони трохи виросли, що, само по собі вже є непоганим результатом.

Журавлина, або клюква.

Журавлина

У Журавлини великі, привабливі ягоди. Висока врожайність. Мабуть, як і у інших представників вересових, немаленька користь. Як на мене, ягоди закислі. Можливо мені не таланило і я куштував не ту журавлину, але мене траплялася саме кисла.

В Ютубі показуються промисловий збір і неабияка врожайність. В США, в основному. Хто схоче — може погуглити.

Згадалося, що в Рівному є, чи то кафе, чи то ресторан “Журавлина”. Я вже точно не пам’ятаю. Там багато блюд прикрашають ягодами журавлини — які доречно прикрашати. Це їхня візитівка. Оригінально.

Всі свої вересові я саджу в суміш піску і хвойного опаду з додаванням торфової землі. Підкисляю, або електролітом, або лимонною кислотою. Додаю сірку, щоб вона, розкладаючись, підкислювала субстрат.

З Першим квітня

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Thu, 01 Apr 2021 20:21:00 +0000

З Першим квітня

Вітаю всіх моїх читачів з Першим квітня. Свято, наче, сміху. Але, щось останнім часом не до сміху.

Загартовування ананасів

Вже другий день, як виношу свої ананаси на вулицю. Ці дні не підряд. Сьогодні і з пів тижня тому. Я підгадую такі години коли сонячно і температура 18 градусів і вище.

Таке собі загартовування ананасів. Після зими вони відвикли і від вітру і від ультрафіолету. Доведеться загартовуватися.

Далі прогноз на невелике похолодання і будуть сидіти вдома.

Не сьогодні — завтра розцвіте кизил. Оце і почнеться весна! В цьому році все з запізненням. Царська корона в минулі роки починала рости в першій половині березня. В цьому ж році вона тільки показує свої паростки. Запізнення більше ніж пів місяця.

Перелітні птахи повертаються з вирію. Вчора летів клин з більш ніж тридцяти гусей. Чи, може, якихось інших птахів. Летіли високо — я точно роздивитися не міг.

З весною!

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Mon, 01 Mar 2021 14:27:00 +0000

З весною!

Хм. Несподівано настала весна. Ще недавно були тріскучі морози, а зараз вже помаленьку тане сніг.

Підсніжник не чекає коли земля прогріється! При найменшій нагоді пробивається з землі, а то і прямо з-під снігу! Передвісник весни. За підсніжниками ми побачимо проліски, а там і кизил зацвіте.

Небо здебільшого вкрите хмарами і сніг тане поволі. Вода встигне піти в землю і стане в пригоді для наступного врожаю.

Вже пора висівати насіння на розсаду. Особливо перці, та і помідори теж можна сіяти в ящички.

Вже дехто поставив на вкорінення чубуки винограду. Якщо хтось не поставив — ще не пізно. Ідеально в першій половині лютого, але і на початку березня теж нормально. Якраз буде більше сонячних днів, та і оптимальну температуру тримати легше.

День котів

Ну і, як вияснилося, сьогодні День котів. Перший день весни, перше березня. А кіт це в нас традиційно весняний символ.

Муркало — так звуть одного з наших котів. Ми його підібрали перед морозами вже дорослим кошаком. Зараз такий період, що він несамовито кричить і рветься гуляти. Всі вони такі, березневі коти. І ім’я йому дали виключно з причини його вокальних здібностей. Він постійно як не м’явкає, то муркає майже безперервно молотячи хвостом. Муркало, одним словом. Справжній символ весни.

Так що, користуючись нагодою, вітаю всіх любителів котів і кішечок. Вкрай симпатичні створіння. І не забуваємо про безпритульних тварин. Їм теж треба якось виживати. Їм наша увага і допомога не завадить.

Використання опалої хвої

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Sat, 20 Feb 2021 14:43:00 +0000

Використання опалої хвої

Опала хвоя і хвоя взагалі є цінною мульчею. Її специфіка в тому, що, розкладаючись хвоя підкислює ґрунт.

При вирощувані деяких видів рослин потрібно тримати кислотність ґрунту на певному рівні. Особливо це стосується чорниці, брусниці, журавлини і інших представників родини Вересові.

Що до полуниці та, як показує довід, занадто кислий ґрунт їй користі теж не принесе, а от слабкокислий — в самий раз.

Взагалі слабкокислий ґрунт підходить для багатьох рослин і хвою в якості мульчі можна використовувати майже завжди. Саму хвою, або в суміші з іншими компонентами.

Я вже писав про те, як вирощую чорницю і яку ґрунтосуміш я для неї готую. Ґрунтосуміш складається переважно з опалої хвої взятої з-під сосон, ялин і інших дерев. Якщо в хвої зустрічаються гілочки — це теж добре. Перепріваючи хвоя і гілочки збагачують ґрунт поживними речовинами і підвищують до потрібного рівня кислотність. Крім того заноситься специфічна симбіотична грибниця, яка, утворюючи мікоризу забезпечує рослинам правильний розвиток.

Під інші, більш традиційні, кущі я теж додаю хвою в невеликій кількості. Якщо є можливість. Під них для мульчі я використовую здебільшого трав’яні рослини. Скошену траву, або вирвані чи просапані бур’яни.

Ідеально опалу хвою брати в лісі. Але це не завжди можливо. В місті теж є хвойні дерева. Хвою можна збирати під ними, тільки не всю — деревам же теж потрібна підстилка.

Коли зима зустрічається з весною

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Fri, 19 Feb 2021 14:10:00 +0000

Коли зима зустрічається з весною

Ох, сьогоднішня ніч показала “жару”! Більше двадцяти градусів. Здавалося б друга половина лютого, а зима не здає позицій. Зима зустрічається з весною. Втім, така погода очікувана. Метеослужби попереджали про морози.

Але тріскучі морози лише вночі. Вдень, на сонечку, розтає. Хоч температура і нижче нуля на осонні з’являються проталини. Зі стріх капає, звисають бурульки.

Та і дні вже стають довшими. Комфортніше йти на роботу і повертатися з роботи.

Як трохи зійде сніг, а це, я надіюся, буде зовсім скоро, треба буде нарізати підщеп винограду і ставити їх на вкорінення.

Хочеться спробувати нащепити столові сорти винограду на підщепу Добриня. Пишуть, що це досить перспективна підщепа. Забезпечує велику силу росту і гарне визрівання ягід.

А для інших сортів хочеться спробувати Феркаль. Є інформація, що він підвищує вміст цукру в ягодах. Цікаво було б дізнатися про посухостійкість цих підщеп зважаючи які зараз влітку бувають посушливі періоди.

Хочеться також вкоренити клонові підщепи яблунь. В мене є два їх сорти.

Ананас взимку

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Sat, 06 Feb 2021 15:23:00 +0000

Ананас взимку

Я вже писав про те, як виростити ананас. Влітку це не складно, якщо є якісний посадковий матеріал.

Ананас з корони взимку укорінюється аналогічно. Укоренити верхівку не те, щоб складніше. Для цього просто потрібно буде приділити додаткову увагу і створити відповідні умови.

А умови прості — світло і тепло. 25-30 градусів це ідеальна температура. Я вкорінював за грубою не забуваючи поглядати на термометр. Намагався тримати температуру плюс-мінус в потрібному діапазоні.

З освітленням взимку проблеми. Я світив на ананасову коронку світлодіодною лампою годин по шістнадцять на добу. Світив практично впритул. Світлодіодна лампочка не дуже нагрівається і я не боявся спалити рослину.

Перед Новим роком ми купили кілька ананасів, з’їли їх на свята, а коронки я поставив на вкорінення. З трьох чубів прижилося два і на початок лютого вони вже помаленьку розвиваються.

Коли випадає сонячний день я обов’язково виставляю рослини ближче до вікна — світло Сонця найкорисніше для рослин, що б хто там не розповідав про штучне світло, 660 нанометрів і подібні речі.

А той ананас, якого я вкорінював влітку, почуває себе, як для зимових місяців, не погано. Звичайно, що молоді листочки в нього майже не ростуть, а старі листочки подекуди жовкнуть і підсихають на кінцях.

Взимку для ананаса занадто мало світла. Тут важливо намагатися менше його поливати. Висока волога в поєднанні з дефіцитом світла може легко призвести до виникнення різноманітних хвороб коріння і навіть до загибелі всієї рослини.

Підхід такий — чим менше світла тим менше вологи. Підгодовувати взагалі не треба, особливо це стосується азотних добрив. Прийде весна, ось тоді можна буде і поливати і годувати. Все піде на користь.

Якщо хтось вкорінював верхівки ананасів взимку діліться, будь ласка, враженнями в коментарях.

Ромулус

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Sat, 29 Aug 2020 20:53:00 +0000

Сорт винограду Ромулус

Сорт винограду Ромулус в нас з’явився недавно. В цьому році сигнальний врожай. Незважаючи на це ми вже склали деяке враження про його характеристики.

Молодий кущик взимку показав солідну зимостійкість. Зиму 2019-2020 він пережив без видимих пошкоджень, хоч я його і не вкривав. Заявлена морозостійкість до -27 градусів йому явно притаманна.

Сорт Ромулус виведений в США, в його геномі присутні гени американського виду Вітіс Лабруска, що і зумовлює стійкість сорту і до морозів взимку і до шкідників і хвороб.

А от до посухи Ромулус не такий стійкий. Цьогорічна посуха суттєво пригнічує ріс кущика. Було б бажано прищепити цей сорт на якусь посухостійку підщепу. Добриня, я думаю, підійде. Треба буде спробувати прищепити Ромулус — знавці пишуть, що це повинно дати позитивний результат.

На фото видно, що грона невеликі, але і дуже маленькими їх назвати не можна. Хоч це і сигналка, але я не думаю, що з часом ягоди будуть кардинально більшими. Ромулус кишмиш, без насіння. Присутні маленькі м’які рудименти, які практично на відчуваються.

Смак яскравий, приємний. Солодкий. Відчувається “ізабельний” присмак, але він не псує враження. Немає неприємної різкості. Шкірка не жорстка, її можна їсти.

Цілком достойний сорт для споживання в свіжому вигляді. Явно можна сушити — вийде чудовий кишмиш. Або робити соки. На форумах пишуть, що можна і вино робити, цукристість дозволяє.

Я думаю, що з ростом багаторічної деревини кущ може показати достойну врожайність і гарні кондиції.

Вирощуємо ананас вдома

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Fri, 28 Aug 2020 20:27:00 +0000

Як виростити ананас вдома

Сьогодні опишу, як я посадив в себе вдома ананас. Не секрет, що ананас це відносно невибаглива рослина, яка гарно вкорінюється і, якщо запастися терпінням, через кілька років можна отримати стиглий і запашний плід ананаса прямо в себе на підвіконні.

Ще один плюс в тому, що плоди ананаса продаються з коронками, які і можна використовувати, як посадковий матеріал.

Я пробував вкорінювати коронку ананаса кілька разів, але щоразу невдало. Про причини невдач я згадаю нижче. В цьому ж році все пішло в позитивному руслі і на сьогоднішній день в мене росте доволі симпатичний кущик цієї рослини.

Два вирішальні фактори зумовлюють успіх, або не успіх вкорінення ананаса. Інші фактори є додатковими, хоча і теж важливими. Наприклад коренева система рослини не повинна бути довгий час перезволожена. Ананас любить дещо підкислену реакцію ґрунту.

Перший фактор очевидний. Це якість посадкового матеріалу. Річ у тім, що ананаси до нас привозять з далеких країн. Часто вони мандрують через океан протягом місяця, де їх в певній мірі охолоджують, щоб вони не втратили свого товарного вигляду. Не дивно, що деякий, іноді значний відсоток коронок втрачають здатність вкорінюватися і давати нові пагони.
Другий фактор не такий очевидний для нас, жителів помірного клімату. Це температура. Ананас дуже теплолюбний. Для його росту оптимальна температура знаходиться в діапазоні від +18 до +35 градусів. Причому плюс вісімнадцять це для нього вже досить холодно, а плюс тридцять п’ять досить таки комфортно. Сюди ж віднесемо і його велику світлолюбність.

Опишу, як я вкорінював коронку, яка зображена на першому фото. В другій половині червня я купив ананас. Захотілося поласувати чимось екзотичним, і до якогось експерименту мене потягло. Фото цього ананаса я вже розміщував. Не знаю якого він сорту. На етикетці була зазначена країна-виробник: Costa Rica. Можливо це сорт ананаса MD-2, який виведений на Гавайських островах і користується великою популярністю. Втім я не впевнений. Якщо хтось зможе визначити сорт цього плоду напиіть, будь ласка, в коментарях.

Так ось: купив я великий ананас з прицілом вкоренити його чуб. На прилавку було кілька запашних, зрілих ананасів. Я вибрав з них того, в якого був більш здоровий на вигляд чуб, хоч він і не був найбільшим.

Вдома я відкрутив коронку, кімнатою поширився неймовірний аромат — ананас справді виявився стиглим. Ми його з задоволенням з’їли, а коронку я трохи підсушив попередньо ножем підрівнявши місце прикріплення до плоду.

Вважається, щоб уникнути загнивання і поширення грибкової інфекції, коронку потрібно протягом кількох днів підсушити. Я сушив її всього лиш кілька годин — малувато, але ніяка інфекція не розвинулася. Все обійшлося.

Потім я знайшов маленьку скляну ємність, якраз таку, щоб коронка висіла, не торкаючись дна. Налив води стільки, щоб низ коронки був занурений на кілька міліметрів. Нижні листочки я обірвав, вони б заважали і могли б стати причиною загнивання. Далі я тримав цей чуб якомога більше на сонці, погода стояла спекотна, так що умови були досить сприятливими. Воду треба було міняти якнайчастіше, я її міняв часто, але без фанатизму. Тепла сонячна погода підтримувала коронку в здоровому стані, але вона ніяк не починала рости. Ні верхівка ні корінці.

Так подовжувалося десь з місяць, може трохи більше. Я вже почав підозрювати, що щось йде не так, але, врешті решт, почали накльовуватися малесенькі корінці. Їх було всього три, вони повільно росли і я вирішив, що саме час пересадити чуб в горщик.

Ще деякий час коронка ще не давала паростка. Я десь раз в десять днів поливав рослину. Поливав тільки через піддон і тільки теплою водою. Аж врешті решт я помітив, що верхівка пішла в ріст. Через деякий час ріст пришвидшився, десь два сантиметра за три-чотири дні. Такий темп росту зберігається і сьогодні.

Про обприскування. В інтернеті одні блогери пишуть, що листочки потрібно регулярно обприскувати, або обтирати теплою водою. Я обприскував лише один раз. Боюся, щоб верхівка не загнила. Після обприскування я злив зайву воду з розетки, щоб вона там не застоювалася.

Так от: цьогорічне вкорінення виявилося вдалим завдяки двом вищезгаданим факторам. Якісній, не перемерзлій коронці і спекотним сонячним дням. Попередні мої експерименти зазнали невдачі, бо я їх проводив то восени, то навіть взимку.

А хто теж вкорінював коронку ананаса — пишіть в коментарях.

P.S. Ананас взимку, виявляється, розмножувати не так і складно. Просто треба приділити трохи більше уваги температурі, досвітлюванню і не зловживати з поливом. Головне, щоб коронки були не підмерзлими.

Як добитися врожаю на безплідній лозі

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Thu, 04 Jun 2020 18:25:00 +0000

Як добитися врожаю на безплідній лозі

Іноді винакають ситуації коли потрібно отримати хоча б мінімальний врожай з безплідного пагона. Наприклад ми посадили новий сорт, пішла вже друга вегетація а суцвіть на пагоні не заклалося. Лоза вже і вусики пустила, а значить надії на суцвіття немає.

Або ще одна ситуація: заморозком пошкодилися центральні бруньки. Ріст пішов з бруньок заміщення, але вони виявилися безплідними.

В цих і подібних випадках радять спровокувати ріст пасинків. Провокуємо ріст пасинка в надії, що він виявиться носієм майбутньої грони. Причому одні автори запевняють, що пасинок з основного пагона буде плодоносним. Інші ж пишуть, що тільки пасинок другого порядку буде нести суцвіття, а пасинок першого порядку теж буде безплідним.

Тобто треба дослідити цю ситуацію, поекспериментувати. На якійсь лозі дозволити пасинку вільно рости і спостерігати чи буде на ньому формуватися зачаток грони. На інших же пагонах робити прищипку пасинка першого порядку, щоб спровокувати ріст пасинка другого порядку і вже спостерігати за ним.

Треба мати на увазі, що такий захід є вимушений. Якби все завжди йшло гладко то більшість виноградарів намагалися б формувати пасинковий врожай.

Пасинковий врожай може не визріти з тієї чи іншої причини. Пасинкове цвітіння відбувається помітно пізніше за основне цвітіння. Якщо сезон буде холодним, не набереться достатня САТ, врожай з великою ймовірністю не визріє.

До того ж пасинковий врожай не може претендувати на повноцінний. Грони завжди будуть зав'язуватися набагато менші ніж основні грони.

Але для отримання сигнальної грони, такої довгоочікуваної, цей метод дуже навіть підходить. Ось такий він, виноград.

Як виноград розпочинає сезон вегетації після зими

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Mon, 01 Jun 2020 15:24:00 +0000

Як виноград розпочинає сезон вегетації після зими

Тім Мартінсон (Tim Martinson) і Мартін Гоффінет (Martin Goffinet), Корнельський університет (Cornell University)

Після набухання бруньок нові пагони ростуть і розвиваються за рахунок запасів вуглеводів з багаторічних частин куща і кореня. Нові пагони ініціюють судинні з'єднання з дворічними пагонами і рукавами чи штамбами реактивуючи судинний камбій, який створює нові провідні шари ксилеми і флоеми вниз від штамбу до коренів - процес, який заверується в період цвітіння. Крохмаль на малюнку зафарбований чорним кольором.

Коли кущі винограду знаходяться в стані глибокого спокою під час найхолоднішої частини середини зими, бруньки виноградної лози ізолюються від судинної системи рослини, вибудовуючи своєрідний бар'єр. Висушіють і заповнюють цей бар'єр сполуками, які протистоять замерзанню. Судинні елементи в пагонах або штамбі або заповнені калозною тканиною (флоема), або зневоднені (ксилема).

Коли навесні починається ріст, виноградна лоза повинна відновити судинні зв'язки між бруньками і коренями. Цей процес, який починається при розпусканні бруньок, завершується тільки в період цвітіння і зумовлюється бруньками, що пускаються в ріст і новими пагонами.

В цій статті ми зосередимося на тому, що відбувається на ранніх стадіях росту виноградної лози навесні, коли виноградний кущ відновлює судинну систему між бруньками, пагонами і коренями, як пошкодження бруньок взимку, а також тамбу можуть вплинути на ріст на початку вегетації. Яку роль в цьому процесі грають живі бруньки і нові пагони.

Бруньки і пагони в стані спокою

Щоб пережити найхолодніший зимовий період, бруньки виноградної лози ізолюються від судинної системи лози (провідної ксилеми і флоеми, яка керує живленням) і зневоднюються. Щоб відбулося розпускання бруньки і щоб пагін пішов в ріст потрібно не тільки підвищення температури, але і змочування тканин водою.

В стані спокою пагони захищені від зовнішнього змочування водостійким шаром перидерми (корку), а камбій - тонка тканина меристеми між внутріньою ксилемою і зовнішньою флоемою - в цей переод не активний.

Пізньою осінню, як тільки кущі виногаду вступають в стан спокою, їх бруньки не розпускаються навіть коли стоїть тепла безморозна погода, тому що бруньки обов'язково повинні пройти мінімальний період коли температура нижча 5° C, щоб знаву відбулося набухання і розпускання бруньок.

Кліматична дезорієнтація бруньок являє собою реальну загрозу, якщо відбувається потепління, особливо якщо воно довготривале, тому що стає важче брунькам не дозволяти збільшувати активність ближче до кінця зими і ранньою весною. В кінці зими, після того, як мінімальні вимоги до охолодження були виконані, бруньки можуть набухати і прагнути до розпускання, якщо протягом певного часу буде певна кількість тепла і вологи.

Настання тепла

В міру того, як навесні температура підвищуєтьсяа і відбувається зволоження бруньок (чи то з причини факичного змочування (дощ), чи то з причини дуже високої відносної вологості повітря, чи то в результаті повільної перфузії води через подуечку бруньки в пагоні), в них при цьому поступово набирають активність процеси розвитку. В цей період бруньки стають менш стійкими до низької температури.

Коли температура піднімається вище точки замерзання, ензими, актиність яких залежить від температури, починають активізовуватися, щвидкість їхньої дії подвоюється з кожним підвищенням температури на 10°C. В міру того, як грунт прогрівається, збільшується поглинаюча активність коренів, а капілярна дія забирає воду через судини ксилеми стовбура, що призводить до відтоку соку і збільшенню гідрації бруньок. Коли бруньки набухають, вони ініціюють формування нових судинних з'єднань в місцях прикріплення бруньок до пагона.

Нові пагони

Всередині вічка, яке зимує знаходиться повністю сформований компактний паросток (первинний зародок), в якому є зародки суцвіть, кількох вузлів, зародки листочків.

Якщо цей первинний зародок центральної бруньки пошкоджений з якоїсь причини, можуть активізовуватися більш дрібні зародки в бруньках заміщення. Ці бруньки (які називаються вторинними і третинними бруньками) з самого початку мають менше зачатків листочків і мене, або взагалі не мають зачатків суцвіть і, відповідно можуть давати достатню кількість зеленої маси, але поганий врожай.

Живі бруньки акивують судинну систему виногаду

Кінчик пагона, клітини якого активно діляться, виробляє ауксини - гормони, які стимулюють реактивацію і розвиток судинної системи винограду. Ці фітогормони (ауксини) посилають сигнали з пагона, який зароджується, що призводить до росту нових судин біля основи зародка, об'єднуючи зародок і пагін на якому він знаходиться, а потім стимулюючи пагін до активації ділення клітин в судинному камбії.

Цей стимул поширюється вниз через пагони до камбія рукавів і штамба; таким чином, існує і нисхідна хвиля ініціації нових судин ксилеми на внутріньому боці камбію і нових елементів флоеми на його зовнішньому боці. Зимові пошкодження бруньок і тамбів можуть порушити цей порцес і призвести до порушення виникнення провідності від пагона до кореня, і в накому разі брунька гине.

Ксилема і флоема

Тканина ксилеми складається з декількох типів клітин: лігнізовані підтримуючі волокна, водопровідні судини (мертві лігніфіковані трубки) для відводу води з грунту і променеві клітини для зберігання і радіального транспорту.

Ззовні ксилеми знаходиться тканина флоеми, яка проводить поживні речовини і вуглеводи до нових пагонів і коренів, а також від них. Флоема складається із накопичувальних комірок, полос волокон і довгих пучків провідних ситовидних трубок. Ситовиді трубки в пагонах живуть біля вісімнадцяти місяців, тому кожен рік відбувається тільки один функціональний приріст флоеми, і цей приріст повинен пережити зиму.

Ця флоема лежить трохи нижче шару коричневої кори і перидерми, а також являється тканиною штамба і багаторічних частин куща винограду, які найбільше потерпають від зимових ушкоджень. Навесні провідні тканини флоеми - товщиною всього кілька шарів - мобілізуються, розчиняючи калозну тканину, яка закупорює ситовидні трубки.

Далі буде.

Саджаємо Лохину

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Tue, 26 May 2020 21:33:00 +0000

Перші кущики лохини на нашому городі

Кілька днів тому посадив два незвичні для нас кущики. Лохина високоросла - інакше голубика, чорниця високоросла.

Посадкові ями були підготовлені заздалегідь - в них вже росла брусниця - теж ягода родини вересових.

В посадкові ями я засипав спеціально підготовлений субстрат. Чорнозем для вересових не придатний. Вересові, як з'ясувалося, рослини досить специфічні, з своїми особливостями. Вони ростуть лише на кислих, пухких, добре зволожених грунтах. Така примхливість пояснюється тим, що коренева система цих рослин позбавлена кореневих волосків. Корінці можуть засвоювати поживні речовини лише в симбіозі з гіфами грибниці.

Отже мікориза, яка дуже бажана для більшості вищих рослин, для вересових просто життєво необхідна. Вони без неї розвиватися не будуть.

Я зупинив свій вибір на сортах Блукроп і Патріот. Не маючи ніякого досвіду по вирощуванню лохини я довірився інформації з інтернету. Блукроп позиціонується, як старий перевірений сорт. Його посадки біля 60% по всьому світі. Патріот же я вибрав по причині його заявленої урожайності.

Блукроп

Один з найпоширеніших сортів лохини в світі.

Одночасно це і один з найстаріших сортів лохини. Дослідженням лохини високорослої а також спробами ведення перших її сортів займався Фредерік Вернон Ковілл - працівник Департаменту сільського господарства США. Роботи розпочалися в 1908 році На Північному Сході США. Через кілька десятиліть вже були виведені біля п'ятнадціяти сортів серед яких був Блукроп.

Більість авторів відзначають невибагливівсть цього сорту. Зазначають, що він стійко переносить перепади кислотності. Який саме механізм цієї стійкості мені не зовсім зрозуміло, адже чутливою до кислотності є не тільки, власне, рослина чорниця, а і симбіотичний гриб, який утворює з корінцями лохини мікоризу.

Тим не менш з двох моїх саджанців саме Блукроп виглядає більш бадьоро.

Патріот

Патріот відносять до середньоранніх сортів. Виведений в 1976 році.

Цей сорт є результатом схрещування Діксі х Мічиган ЛБ х Ерліблю, виведений, як і попередній сорт, в США.

Мотивом до придбання цього сорту в мене була заявлена висока врожайність цього сорту і гарний смак ягід.

Але, як і з високою врожайністю, так і з смаком ягід в мене може статися накладка. Адже я посадив свої саджанці в тіні горіха. Великий розлогий горіх і кущики лохини за шість метрів від стовбура. Не врахував світлолюбивість високорослої чорниці. Спочатку посадив рослини вважаючи, що коли вони походять з лісових масивів то і затінок гарно переносять.

Ну нічого. Головне, щоб прижилися, а організувати нові посадкові ями питання зовсім не складне.

Субстрат

Мій субстрат складається з хвойного опаду, піску, придбаного в магазині кислого грунту для хвойних рослин. Я також додав колоїдної сірки, щоб підвищити кислотність субстрату.

Додатково підкислюю субстрат лимонною кислотою, або електролітом. Сірчана кислота електроліту дає більш довготривалий ефект.

Боротьба з вовчком

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Thu, 21 May 2020 17:43:00 +0000

Боремося з вовчком

Вовчок, на жаль, дуже розповсюджений на наших городах.

Під'їдає розсаду помідорів і капусти, шкодить іншим городнім культурам.

В цьому році вирішив застосувати проти вовчка інсектицид АнтиМедведка. Спектр його дії видався мені привабливим, та і ціна за 600 грам мене влаштовувала.

В інструкції зазначалося, що інсектицид діє проти вовчків, мурах, хрущів, дротяників. Інструкція обіцяла, що дощовим черв'якам шкоди не буде.

Я саме насадив різних кущиків: жимолость, агрус, ожина. Викопавши кілька жирних вовчків в мене мимоволі вселилася тривога за їхню долю, а разом з тривогою і рішучість побороти кореневих підгризачів.

Спочатку я розсипав препарат в борозди беручи його гумовими перчатками, але рука швидко спітніла, з'явилися неприємні відчуття. Як деякі люди ходять в гумових ператках багато годин, не знімаючи їх? Страх перед коронавірусом - велика сила.

Так от. Вирішив я пересипати інсектицид в півлітрову пляшечку і закрити її кришечкою з отвором. Так можна підсипати препарат в бороздки не контактуючи з ним.

Отвір я зробив такий, щоб можна було висипати гранули невеликими порціями. Трохи менше одного сантиметра. Так економніше, адже норма використання гранул 20 грам на 10 квадратних метрів.

Якщо запланована ділянка оброблена, а препарат ще залишився, треба просто відкрутити кришку з отвором іщільно закрутити іншу кришку - вже цілу, без отвору. Інсектицид готовий до тривалого зберігання. Зберігаємо в темному прохолодному місці.

І не забуваємо про техніку безпеки.

М'ята

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Mon, 18 May 2020 20:24:00 +0000

М'ята - різні види

М'ята перцева

До сьогоднішнього дня в нас ріс лише один вид м'яти: М'ята перцева.

Як зазначає Вікіпедія: Це стара культурна рослина виведена в Англії в 17 столітті шляхом схрещування диких видів м'яти: водяної (Mentha aquatica) і кучерявої або зеленої (Mentha spicata), але остання можливо сама є природним гібридом, що виник з лісової (Mentha laxiflora) і круглолистої м'яти (Mentha nemorosa).

Перцева м'ята в нас росте в напівтіні, не потребує скільки-небудь серйозного догляду. Розмножується, як малина, горизонтальними кореневищами, які вона пускає в різні боки.

За роки, що вона в нас росте, я не помічав, щоб вона чимось хворіла.

М'ята кучерява

Сьогодні ж я дістав ще один сорт м'яти: М'ята кучерява.

В кучерявої м'яти характерні "кучеряві" листочки. Листочки світлі, салатового кольору. Стебла ростуть з легким нахилом.

На фото видно наскільки відрізняються листочки перцевої і кучерявої м'ят. А запах, який вони виділяють при розтиранні листочків схожий у цих двох видів. Значить обидва види містять схожі за складом ефірні олії.

Мені м'ята кучерява сподобалася, в тому числі, і за її декоративні якості. Хвилясті листочки дуже гарні, мають ошатний вигляд.

Кучерява м'ята теж стійка до хвороб. Справжня лікарська рослина! Лікує і людей, і сама має відмінне здоров'я.

Ще один вид м'яти

Заразом я дістав ще один вид м'яти. Що це за вид я не знаю. Може хтось знає - напишіть, будь ласка, в коментарях.

У цього виду м'яти листочки вужчі, темніші на колір. Вся рослина темніша на вигляд. Листочки мають деякий блиск, гладенькі, з зубчиками. Її пагони тонші. Таке враження, що кущики будуть не дуже високими.

Відрізняється і запах цієї рослини від перших двох видів м'яти. Запах дещо насиченіший, навіть з деякою різкістю.

Всі три види м'яти - близькі види. Вони схожі і за будовою і за іншими параметрами. Невибагливі, не потребують ні яскравого освітлення, ні рясного поливу.

Меліса

Ще однією рослиною, яка споріднена з м'ятою, є меліса. Точніше Меліса лікарська

Назва рослини говорить сама за себе - це лікарська рослина.

Інші назви меліси лікарської перечислює Вікіпедія: Лимонна м'ята, лимонна трава, меліса лимонна, цитрон-меліса, маточник, кадило, медівка, пасіка, папочна трава.

Ефірні олії, які входять до складу Меліси лікарської мають заспокійливий ефект. Рослина використовується для лікування розладів нервової системи, системи травлення.

Меліса заспокоює не тільки людей, а і, приміром, бджіл. Пасічники, перед тим, як оглядати бджолині сім'ї крім того, що "розкочегарюють" свої димарі, а і труть руки мелісою. Це заспокоює комах і вони не так жалять.

З меліси гарно готувати чай. Втім, як і з м'яти. Ці чаї заспокоюють і освіжають. Треба буде ще дістати Кмин - з нього теж можна приготувати чудовий чай. Моя бабуся казала на чай з кмину "гарбата".

Інструменти для окулірування

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Mon, 11 May 2020 20:25:00 +0000

Інструменти для окулірування і інших видів щеплення

Часто для різних цілей в садівництві і виноградарстві доводиться робити щеплення. Щеплення це загальне поняття - є багато різних способів щепити. Мій найулюбленіший спосіб щеплення - окулірування.

Окулірування теж можна виконати кількома способами. Два найпопулярніші це окулірування вприклад і окулірування в Т-подібний розріз. В силу певних особливостей виноградної рослини виноград окулірують майже завжди вприклад.

Прищеплювальні і окулірувальні ножі.

Для виконання щеплення можна використовувати ніж довільної форми. Головне, щоб він був зручний і добре нагострений. Чим гостріший ніж тим більша ймовірність успіху при інших рівних умовах.

Професійні окулірувальні ножі відзначаються ергономічністю і якістю металу з якого вони зроблені. Вони бувають різних цінових категорій. Виготовляються як промисловим способом так і спеціалістами в домашніх умовах.

На фото перший ніж виготовлений в промислових умовах, другий виготовлений майстром Борисом Мусієнком (можете пошукати в Фейсбуці). Третій ніж я змайстрував нашвидкоруч з старої небезпечної бритви.

Всіма трьома ножами можна комфортно працювати. Інша справа як би кожен з них показав себе, коли треба було б робити багато окулірувань підряд. Сотіні щеплень. Такого досвіду в мене немає.

Прищеплювальний секатор.

В моєму арсеналі є і прищеплювальний секатор. Чесно кажучи я поки що обходжуся без його допомоги.

Якби я робив багато щеплень кожного року прищеплювальний секатор став би мені у великій пригоді. Поки що ж я роблю поодинокі окулірування і мені достатньо окулірувальних ножів. Одного з них.

На фото видно і звичайний, "стандартний" секатор. Він в нас вже давно. Надійний, ніколи не підводив. На нього нема жодних нарікань. Періодично легенько гострю бруском.

Допоміжні матеріали

На другому фото видно нарізані полоски з алюмінієвих банок - я з них роблю бирки. Вони не псуються під дощем і сонцем. Написи роблю старою кульковою ручкою в якої кінчився заряд.

Обв'язувальну стрічку я використовую будь яку. Головне, щоб вона була пружньою, не дуже цупкою і не особливо рвалася при натягуванні.

Старий пасок для правки ножів. Для окулірування чим гостріший ніж тим краще. У добре нагостреного нода з часом сідає жало - треба правити на шікряномому паску.

Ось, власне, і всі інструменти які я використовую для окулірування винограду або плодових дерев.

Чисторіл на мульчу

noreply@blogger.com (Ігор Колтуцький) — Tue, 05 May 2020 17:20:00 +0000

Чистотіл іде на мульчу

Після того, як задощило і встановилася відносно тепла погода деякі ділянки почали інтенсивно заростати різними рослинами.

В основному це чистотіл і кульбаба. Чистотіл вимахав особливо великий. Вирішив мульчувати ним все, що можна.

Оскільки зараз в город не знайти, то я почав акуратно підкладати зірвані рослини під кущі. Підкладаю так, щоб стебла чистотілу не торкалися до листочків і молодих гілочок кущів, адже хто знає як може вплинути сік чистотілу на рослини.

Навколо калини я наклав особливо товстий шар додатково намазавши її стовбур жовтим соком чистотілу в надії, що сік хоч якось буде відлякувати мурах з їхніми всюдисущими попелицями. Як не допоможе - доведеться кропити якоюсь актарою чи чимось подібним.

Мульча ефективна коли її шар п'ять сантиметрів і більше, але я нарощую її товщину поступово, щоб під час перепрівання вона не нанесла шкоди рослинам. Тим більше, що згідно Вікіпедії, чистотіл: інсектицидна, бактерицидна, отруйна рослина. Так що зловживати його використанням не варто.

Особливо обережно я мульчував навколо козолиста. Вже дуже в нього ніжні листочки і молоденькі пагони.