@Searge | Home – Останні записи

Ресурси для вивчення програмування

Thu, 17 Mar 2022 14:02:24 +0000

Невелика підбірка яка стане в пригоді на початку пошуку курсів та Ігор з програмування. Насправді ресурсів в Інтернеті значно, значно більше, але підібрані ресурси дадуть відправну точку.

Символом 🔰 я позначив гарні ресурси для початку, коли ви ще не впевненні, чи це ваш шлях. Крім дитячих, дитячі підходять усім ☺️

Курси

Для дітей:

Prometheus:

Професійні

Mate Academy 🔰
Softserve

Іноземні

Coursera (можна подати на допомогу)
Guru99
Pluralsight 🔰
KodeKloud

Ігри

Awesome Repositories

Як швидко запам’ятовувати

Sun, 23 Dec 2018 18:22:35 +0000

Зараз в книгарнях достатньо різних книжок для розвитку креативності та візуального мислення, як ось «Кради як митець» Остіна Клеона, «Знищ цей щоденник» Кері Сміта та безліч інших.

Відверто кажучи, я скептично до них відношусь, тому що не бачив якоїсь користі для себе. Так, в «Кради як митець» багато практичних завдань, але йому треба присв’ятити свій час і методично всі їх повиконувати, звичайно можна у довільному порядку, але бажано за якийсь певний проміжок часу. Інакше це буде ще одна книжка, яка збиратиме пилюку на полиці, як оце в мене зараз ;-)

Схоже відчуття було і до «Скетчноутингу» Майка Роде… але, виявилося, що недарма довго до неї приглядався.

Кожен знає цю проблему, коли багато нової інформації, її важко усю вмістити вголові, а обробити, зробити її своєю — ще важче. Можна все переписати і зробити великий конспект, але великий конспект має ту ж саму проблему.

Саме в цьому її відмінність — в тому, що Майк не намагається створити з вас мистця та генератора креативних ідей, він просто зібрав усі поради як ефективно структурувати інформацію у вигляді книги.

Не звернув уваги як довго викристалізовувалися ці поради, але вони дуже прості, конкретні і головне, є приклади, як почати замальовувати вже зараз, не боячись, що в тебе немає таланту. Бо ж насправді, усі вміють малювати крут, трикутник, квадрат чи стрілочку.

Багато приділяється уваги композиції та ключовим моментам, також даються поради, як підготуватися.

Якщо у не вистачає часу і ви хочете опанувати новий предмет; винести максимально з важливої лекції, то ця книга підскаже вам ідеї та напрямок, як зробити це ефективніше. Наприклад, я почав зараз активно користуватися порадами, щоб краще зрозуміти математику та програмування.

Окремо хочеться сказати про переклад

Я реально за все життя не бачив гівнянішого перекладу, ніж у цій книзі. Навіть не так, це не переклад, це реальна каша незв’язаних слів з гуглівського перекладача. Незрозуміло, навіщо взагалі було перекладати приклади, книжка ж дуже ілюстративна і все було б зрозуміло, навіть якби приклади були китайською. З одного боку, добре, що я знаю англійську і міг дешифрувати, з іншого боку, то — кров з очей… Як виявилося, ця гАнна Литвиненко перекладає купу книжок @bookclub_ua ☹️

Але, попередженні, значить — озброєні ツ. Не дивлячись на те, що це все розмазано тонким шаром по всім сторінкам, книга — варта для ознайомлення.

Ну і останнє

Хоча наш „книжковий клуб“ запізнився з перекладом років так на 5 і сам автор ↓ вже популяризує дуже популярний зараз bullet journal, ці техніки швидше доповнюють одна одну, ніж пересікаються.

Нотатка до «Природи речей» 🌿

Sublime Text 3

Thu, 19 Apr 2018 16:24:19 +0000

Коли тільки починаєш вивчати програмування і до кінця не можеш вникнути навіть в якісь банальні речі, залежність Python’a від синтаксису та відступів, лишніх пробілів — дуже дратує :-)

Не додає ентузіазму відсутність одного якогось інструменту для розробки, як це в дизайні наприклад (так, там теж є вибір, але зазвичай для вузько-спеціалізованих задач використовують одну-дві програми).

Вчити Vim мене поки не вистачає, тому спробувавши всі популярні редактори, я вирішив зупинитися на Sublime:

В нього багато рекомендацій;
Він реально швидкий, навіть швидший (по відчуттям) за TextMate, що для мого старенького бука тільки плюс.
Якщо зрозуміти логіку, то доволі не складно налаштовувати.

Але до неї треба звикнути і бажано перечитати хоч елементарні речі в документації, перерити купу статей в Інтернеті, знову звернутися до документації, так як більшість з них неповна, часто без пояснень, або щось вже не працює чи не підтримується.

А ще він розповсюджується з випробувальним періодом, який не закінчується та надоїдає діалоговими вікнами про це так, що є навіть спеціальний плагін для Atom’а зі схожим функціоналом :-)

Тому, вкотре псіханувши, через те, що Atom поламав структуру файла, а в Sublime linter підсвічує помилки так, що через них нічого не видно і неможливо редагувати, я видалив усю папку налаштувань і почав все спочатку, нотуючи практично кожен крок.

Повернення до початкового стану

Отже, найперше, якщо щось йде не так, або хочеться зробити гарно та розумно, в папку з конфігураціями 🔗:

OS X: ~/Library/Application Support/Sublime Text 3
Windows: %APPDATA%\Sublime Text 3
Linux: ~/.config/sublime-text-3

Швидко перейти до папки в Макові ⇧⌘G,

у Вінді: ⊞ Win + R

та видаляємо усі папки, або переносимо в backup’ну теку.

Встановити в командний рядок

Створюємо символічне посилання на програму в /usr/local/bin/, т.я. в нових версіях OS X блокує доступ до /usr/bin/ 🔗

sudo ln -s /Applications/Sublime\
 Text.app/Contents/SharedSupport/bin/subl /usr/local/bin/subl

Тепер можна відкривати/створювати нові теки, файли за допомогою термінала:

# відкрити дану теку
$ subl .
# відкрити теку test в Документах
$ subl ~/Documents/test
# відкрити файл test.txt
$ subl test.txt

Щоб відкрити теку в боковій панелі (⌘K+⌘B, щоб її сховати чи показати), просто пересуньте її з Finder’а. Все просто, але не очевидно, мені довелося шукати.

Основні налаштування

Package Control

Найперше встановлюємо Package Controlибираємо через меню меню: Tools → Install Package Control

Щоб встановити плагін чи тему, викликаємо Package Control: ⌘⇧P, пишемо install, ⏎ і вводимо назву.

Тема та шрифт

Я використовую ayu, вона має дві темні та одну світлу тему, і поки дуже мені подобається. Плюс її можна застосувати до iTerm’а , Vim, Atom і VSCode. Та навіть самому налаштувати свій редактор, як я зробив для Pythonsista.

Зі шрифтів мені дуже подобається Fira Code.

Користувацька конфігурація

Щоб відредагувати файл Preferences.sublime-settings натисніть Preferences → Settings – User.

Важливо знати. Усі налаштування пишуться у форматі JSON, тобто усе має бути в одних фігурних дужках (якщо ви копіюєте звідкись параметри, то копіюйте без них) та через кому.

Останній параметр вже без коми.

{
 "color_scheme": "Packages/ayu/ayu-mirage.tmTheme",
 "ignored_packages":
 [
 "Vintage"
 ],
 "theme": "ayu-mirage.sublime-theme",
 // Fira Code з ліґатурами
 "font_face": "Fira Code Medium",
 "font_options":
 [
 "gray_antialias",
 "subpixel_antialias"
 ],
 "font_size": 13,
 "line_padding_top": 1,
 // Переносимо довгі рядки.
 "word_wrap": true,
 "wrap_width": 80,
 // Виключаємо з бокового меню файли та папки, які відволікають
 "file_exclude_patterns":
 [
 ".DS_Store",
 "*.pid",
 "*.pyc",
 "Icon"
 ],
 "folder_exclude_patterns":
 [
 ".git",
 "__pycache__",
 "env",
 "env3",
 ".idea",
 ".ipynb_checkpoints"
 ],
 // Стиль каретки: smooth за замовчуванням, solid -- без блимання
 //"caret_style": "phase",
 "caret_extra_width": 2,
 // Підсвітка
 "highlight_line": true
 // Забрати велике поле знизу у всіх ОС, крім OS X
 //"scroll_past_end": false,
}

Для того, щоб вимкнути перевірку оновлень та надокучливе повідомлення «A new version of Sublime Text is available, download now?», треба додати "update_check": false в цей же файл. 🔗

Конфігурація для Пайтону

Непогана рекомендація, для того, щоб запобігти помилкам і тримати Sublime якомога чистішим — зберігати специфічні мовні налаштування в окремому файлі. Алгоритм наступний:

Відкрити будь-який пайтоновський файл, або створити.
Клікнути: Sublime Text → Preferences → Settings — More → Syntax Specific — User.
Переконатися, що файл називається Python.sublime-settings, при необхідності перейменувати.

{
 // **Основні налаштування**:
 // Задаємо відступ відповідно до PEP 8
 "tab_size": 4,
 "translate_tabs_to_spaces": true,
 // Видаляємо лишні пробіли
 "trim_trailing_white_space_on_save": true,
 // та додаємо новий рядок в кінці файлу
 "ensure_newline_at_eof_on_save": true,
 // Додаємо рекомендовану в PEP 8 лінійку в 72 симв.
 // та в 79 для себе
 "rulers": [
 72,
 79
 ],
 // Переносимо довгі рядки.
 // Це вже можна зберігти в загальних налаштуваннях
 "word_wrap": true,
 "wrap_width": 80
}

Плагіни

SideBarEnhancements Додає до бокової панелі ряд «покращень», як то: створити новий файл, теку, відправити файл у свій кошик.
All Autocomplete Sublime’овське автозавершення розглядає тільки слова знайдені в данному файлі. Цей же плаґін розширює словник по всім відкритим файлам.
AutoPEP8 непоганий плаґін, який дозволяє приводити до ладу файли, навіть через бокову панель.
Git — тут все зрозуміло ;-)
GitGutter Adds little icons to the editor’s gutter area indicating whether a line has been inserted, modified, or deleted according to Git. To get colored icons update your color scheme file as instructed in the GitGutter readme.

AdvancedNewFile

Переназначаємо створення нового файлу ⌘N на AdvancedNewFile.

Sublime Text → Preferences → Package Settings → AdvancedNewFile → Key Bindings — User:

[
 { "keys": ["cmd+n"], "command": "advanced_new_file_new"}
]

Також можна задати папку за заовчуванням: Sublime Text → Preferences → Package Settings → AdvancedNewFile → Settings — User:

{"default_initial": "~/Documents/Python"}

SublimeREPL

Для того, щобSublimeREPL запускав Python 3, можна використати простий спосіб і складніший: в новій вкладці Preferences → Browse Packages, знаходимо у папці SublimeREPL/config/Python файл Main.sublime-menu і в блоці "id": "repl_python_run" додаємо "-i", в аргументи "cmd":.

Все, як на цьому відео.

Потім будуємо нову систему Tools → Build System → New Build System, вводимо текст із StackOverflow:

{
 "target": "run_existing_window_command",
 "id": "repl_python_run",
 "file": "config/Python/Main.sublime-menu"
}

Зберігаємо файл, як Python-REPL.sublime-build і пробуємо запустити файл через ⌘B, попередньо перевіривши, що запускатиметься через нашу збірку: Tools → Build System → Python-REPL.

SublimeCodeIntel

SublimeCodeIntel розширює автозавершення, плюс дозволяє перестрибувати до визначення символа між файлами через ⌥ і клік на символі.

Перед встановленням необхідно встановити CodeIntel в системі:

[sudo] pip3 install --upgrade --pre CodeIntel

Гарячі клавіші для Mac OS:

Jump to definition = ⌃+Click
Jump to definition = ⌃⌘⌥+Up
Go back = ⌃⌘⌥+Left
Manual Code Intelligence = ⌃⇧+Space

SublimeLinter

SublimeLinter це фреймворк для лінтерів, сам по собі він синтакс не перевіряє. Для Python’а рекомендують використовувати SublimeLinter-pycodestyle і SublimeLinter-pyflakes.

Важливо! Спочатку встановити сам SublimeLinter, а за ним інші лінтери, прочитавши спершу їхню документацію.

наприклад pycodestyle і pyflakes вимагають встановлених модулів в системі. Це легко можна зробити через:

pip3 install --upgrade pycodestyle
pip3 install --upgrade pyflakes
в консолі.

Налаштування файлу SublimeLinter.sublime-settings: Sublime Text → Preferences → Package Settings → SublimeLinter → Settings - User

// SublimeLinter Settings - User
{
 "paths":
 {
 "linux": [],
 "osx": [
 "/usr/local/bin/pycodestyle",
 "./Library/Python/3.6/lib/python/site-packages"
 ],
 "windows": []
 },
 "linters": {
 "pycodestyle":
 {
 "@disable": false,
 "args": [],
 "excludes": [],
 "ignore": "E501,C0301,W391,W0142,W0402,R0201,E1101,E1102,C0103,R0901,R0903,R0904,C1001,W0223,W0232,W0201,E1103,R0801,C0111",
 "max-line-length": 100,
 "select": ""
 }
 },
 "styles": [
 {
 "mark_style": "squiggly_underline",
 "priority": 1,
 "scope": "source.js meta.function-call.method.js support.function.dom.js",
 "icon": "pointer",
 "types": [
 "warning"
 ]
 },
 {
 "mark_style": "stippled_underline",
 "priority": 1,
 "scope": "source.js meta.block.js keyword.operator.assignment.js",
 "icon": "pointer",
 "types": [
 "error"
 ]
 }
 ]
}

Anaconda

Anaconda має дуже велику документацію і я поки її не читав, бо користуюся попереднім ↑ лінтером. Тому в мене в Sublime Text → Preferences → Package Settings → Anaconda → Settings — User

стоїть наступне:

{"anaconda_linting": false}

Color Highlighter

ColorHighlighter підсвічує кольори одразу в редакторі та має кілька режимів, які можна вибрати в Tools.

Цікавою особливістю є можливість відображати кольори за допомогою Gutter icons збоку, але для цього треба встановити ImageMagick. На жаль, на оф. сайті інструкція для Mac OS X застаріла. Найпростіший спосіб це встановити через Homebrew і взяти (трохи змінивши) кофігурацію з їхнього мануала:

❯ brew install imagemagick
# В кінці він пише де встановив:
🍺 /usr/local/Cellar/imagemagick/7.0.7-28: 1,526 files, 23.3MB

# додаємо в PATH згідно інструкції:
❯ export MAGICK_HOME="/usr/local/Cellar/imagemagick/7.0.7-28"
❯ export PATH="$MAGICK_HOME/bin:$PATH"
❯ export DYLD_LIBRARY_PATH="$MAGICK_HOME/lib/"

# Перевіряємо:
❯ magick logo: logo.gif
❯ imgcat logo.gif

Цікаві плагіни

Pandoc може конвертувати з одного формату в інший. Форматів цілий абзац, перейдіть за посиланням, подивіться.
SublimeHermes — Jupyter kernel в Sublime. Автор надихнувся плаґіном для Атому від nteract.
PlainTasks дуже розширені списки задач, багато опцій.
TodoReview простіший записничок.

Key bindings

Поки не розбирався і для початку, мабуть не дуже потрібне.

[
 // Rebind swap line up/down to cmd+shift+up/down
 { "keys": ["cmd+shift+up"], "command": "swap_line_up" },
 { "keys": ["cmd+shift+down"], "command": "swap_line_down" },

 // Скопіювати усе
 {
 "keys": ["cmd+shift+c"],
 "command": "copy_path_to_clipboard"
 }
]

Прибуття

Sun, 18 Dec 2016 18:55:38 +0000

Цьогорічний фільм викликав чимало відгуків, як захоплених, так і прямо протилежних, від людей, які очікували чогось більшого ;-)

Я ж давно взяв за правило нічого не очікувати від фільмів і в основному вибирати на що піти, орієнтуючись на сильні та слабкі сторони, які можуть бути в історії. Тому фільм мені, звичайно, дуже сподобався.

Але тут хотілось би зануритись в один аспект, який я помітив зовсім недавно, з якогось приводу згадуючи Arrival. Мені здалося, що фінал фільму міг бути абсолютно не таким і, що автор, явно відмахнувся від цієї ідеї, якщо вона йому прийшла, хоча згідно з логікою історії, це було б не просто виправдано, все, м’яко кажучи, — йшло до цього.

Отже, ми маємо 12 інопланетних кораблів лінзоподібної форми, які зненацька опинилися в різних куточках Землі і так само зненацька щезають на кінці фільму (буквально „розчиняються в повітрі“), також ми знаємо, що „наші“ прибульці дали Лоїс та Ієну $\frac{1}{12}$ об’єму інформації. Швидше за все, щоб змусити інші держави співпрацювати. Звичайно, дива на цьому не закінчуються: всередині корабля гравітація діє абсолютно за якимось іншими законами, ніж у нашому Всесвіті; команду експертів від гостей відділяє напівпрозора мембрана, чимось схожа на шкарлупу жорсткої ікри, хоча, коли Лоїс попадає за цей вельон, виявляється, що газом поза ним можна не тільки дихати, а й це не становить жодної загрози її здоров’ю. ;-)

Так хто ці гептаподи, що це в них за такі чудернацькі кораблі та звідки ж вони прибули? Останнього, звичайно, ми дізнатися не можемо, тому що це все-таки вигадка та науково-популярна фантастика, але з огляду на вище згадані факти (плюс мова, яка надає можливість перебувати в кількох часових моментах одночасно), можна вивести досить цікаву теорію, що прибульці прибули з чотирьох-вимірного (евклідового) простору.

Тоді, стає на своє місце незрозуміла гравітація (а це справжня гравітація, а не магнітна підлога, як в деяких проектах космічних кораблів), також форма самих кораблів та „нелогічне“ місце прибуття може вказувати, наприклад, на гіперсферу.

А можливо і складніший об’єкт, якщо згадати про $\frac{1}{12}$. Адже стандартно пояснюють n-вимірний простір проходженням 3-вимірного кола через 2-вимірний простір, як фігуру того ж кола, яке постійно збільшується, або зменшується під час проходження сферою такого виміру, з іншого боку, якби ми просунули руку в такий простір, то наші пальці опинились би у 5-ти місцях одночасно, як — овали ;-)

Так само логічною стає мембрана, через яку дослідники могли спілкуватись з істотами з вище-вимірного світу, адже так значно легше проектувати своє зображення.

Найцікавіше, що хронологія фільму перемішана на кшталт проекції тесеракту на трох-вимірний простір, а ось з простору, де часу немає, все виглядало б логічно, бо ти його бачиш увесь відразу (як Моцарт свої симфонії). Докладніше про це, можна подивитися у діалогу з True Dtective.

Цікаво також, чи не вплинули гептаподи на Лоїс ще до своєї появи, так як згідно хронології фільму, видіння майбутнього почалися саме напередодні.

Так от, про альтернативний фінал фільму, коли вона виходить за мембрану і усвідомлює, що вже знає мову і бачить майбутнє, за логікою вона б мала би перестати відчувати себе 3-вимірною істотою, а так, як ми, як і усі звірі, на планеті активно використовуємо все тіло для спілкування (звичайно переважна більшість не/напів/свідомо), а гептаподи лише свої семикінечні кінцівки, то Лоїс могла б „згадати“ себе подібною ж істотою, яка з n-вимірного простору просто „пише свою історію“.

ANNUIT CŒPTIS

Wed, 13 Jan 2016 11:14:01 +0000

Або зі Старим Новим Роком, православні 😎

Звичайно, логічніше було б винести до заголовку нижній девіз зворотньої сторони Великої печатки Сполучених Штатів: «Новий порядок віків*», але мені більше імпонує: «Воно прихиљне до наших починањ*»

Отже насправді я хочу розказати про число 13, яке виявилось не таким вже негативним, як зараз про прийнято думати. Хоча так, трохи негатива в ньому є, наприклад під цим номером знаходиться карта Смерть в Таро, що саме по собі вже виглядає страшно :-) Але знову ж таки — відносно, бо як і всі знаки в Таро, це Архетип.

Вихід, природній кінець якоїсь фази (наприклад дитинства), звільнення для чогось нового, уявна смерть та її страх. Ось основні його значення.

Найцікавіше, що все перераховане стосується і цього дивного православного свята. Здавалось би, чого б це по другому колу святкувати то й же Новий Рік, який святкували 13 днів тому. Звичайно це тому, що змінився календар, але вийшло якось цікаво, хоч і ненавмисно.

Хайо Банцхаф в своїй книжці «Математика і душа» пояснюючи це число пише таке:

Коли ми уявляємо 12 в зодіакові, в річному циклі та в колі учнів Христа у вигляді колеса з 12 спицями. Тоді 13 — це втулка, значуща і обʼєднувальна точка в центрі, котру займає Христос. Якщо ця точка буде сприйнята і уважно розглянута, то стане символом трансформації котра через жертву одного дає можливість спасіння всього сущого.

Для цього треба погляд в центр і усвідомлена зустріч зі смертю. В більшості випадків ми відвертаємось від смерті та уникаємо її, тому число 13 стало символом незваного гостя. Ми відводимо погляд та не дивимось далі, в центр кола. І тоді число втрачає свої обʼєднувальні та спасальні сили, центр руйнується розбиваючись тисячею скалок (образно кажучи — як голограма), як найвищою мірою несприятливе «тринадцяте місце», на яке суспільство розміщує всіх нещасливих, відкинутих, невдах. Безумовно, останні, таким чином, приносять недобровільну жертву заради всіх, але це навряд чи зрозуміло їм самим або суспільству, не кажучи вже про те, щоб бути оціненим гідно.

Знаю, дуже дивний уривок, сам перечитав пару раз, коли, тиждень тому, випадково на нього натрапив. Але що мене приваблює в ньому, це паралелі з «Сніговою королевою» Андерсена де тролљ виготовляє дзеркало, в якому все виглядає огидним і вивернутим навиворіт і яке успішно розбивають його посіпаки в марному штурмі Небес. А також з платонівською печерою та розбиттям судин в луріанській каббалі.

Додамо трохи статистики, але без табличок ;-)

Добуток цифр цього числа — 3
Сьоме число послідовності Фібоначчі
В скандинавській міфології бог Локі — був 13-м
Майа вважали число священним та дуже благоприємним. Місячний календар мав 13 місяців і зодіакальний знак.
Каббала говорить про тринадцять небесних фонтанів, тринадцяти воротах милосердя та тринадцяти ріках баљзаму, що можна знайти у раю.
Бар-міцву, обряд відсікання крайньої плоті, хлопчики проходять у тринадцятирічному віці.

Кінець Вічності

Sun, 22 Sep 2013 22:41:21 +0000

Не знаю, чи вже писав, але маю таку погану звичку довго не засипати. Думки різні лізуть в голову (і часто геніальні!), ну сова я, одним словом (-:

Так ось, засоби лікування в мене або хронічна втома, або TF2 (чи інший, не язичницький, шутер), або ж слухаю аудіокниги. Переважно МДС, але останнім часом вони не виходять, отже доводиться переслуховувати старі книжки, чи ті до яких якось не доходило. Одна з них була книга Ісаака Азімова, та що в заголовку, спочатку вона здалась геть нудною, архаїчною, зі старими уявленнями про майбутнє, перфокартами… далі описувати, я гадаю, не варто ;-)? Я закинув її і кілька місяців не чіпав, але тут в мене все позакінчувалось, а Азімова я люблю ще з дитинства, то я й вирішив потерпіти і таки добити книгу до кінця.

І виявляється вона просто перлина з перлин. Так, там багато діалогів, характери в людей вже не ті, ну чи майже не ті, його внутрішня боротьба здається геть непотрібною, але ця інтуіція з якою Айзек передбачає долю людства (в загальному масштабі) та розуміє модель нашого всесвіту виявилась для мене дуже корисною. А саме в діалозі Техніка Харлана (Andrew Harlan) з Нойз (Noÿs Lambent), навіть ця її поза та спокій нагадували четвірку кубків:

«У пароксизмі гніву він замахнувся на неї. Вона й не поворухнулася. На її обличчі відбився цілковитий спокій. Вона здавалася прекрасною статуєю, виліпленою із теплого воску. Піднята рука Харлана застигла в повітрі… Вона склала руки на колінах і ще спокійніше глянула йому в очі, немов не помічаючи націленого на неї анігілятора. В її відчуженні просвічувалася якась таємнича, майже містична сила.»

Все вказувало на те, що люди в 111 394-му Сторіччі не тільки знали про різні Реальності і могли їх обчислювати, вони ще вміли їх обирати (тобто легко переходити роблячи свій вибір), що звичайно і сталося в кінці їхнього діалогу.

Саме цікаве, що потім я вирішив послухати Вадима Зеланда «Управління Реальністю», ги-ги (-:

Не знаю чому, завжди здавалося, що його книжкі нудні, так, так і сталося, вони виявилися повністю комерційними і дуже розтянутими, ну тобто жменя корисної інформації розтягується та жується на зліченну кількість серій (чого ще чекати від видавництва, яке навіть свою назву неправильно трактують)… Але інформація була, десь така і саме така як в Азімова, що ми самі вибираємо куди ми хочемо попасти.

Істина прописна і банальна як сам світ, можливо ще тому жується так довго на сторінках Трансерфінгу. Але і мені, і будь кому дійсно це важко збагнути і не відмахнутися, знаю-знаю.

Я на сто пудів знаю, що то правда. була така техніка в ніндзь, подивитись на майбутнє задання з майбутнього. Звичайно, крім практичного спокою, вона ще налаштовувала на успіх. Але цю ж техніку можна використовувати, щоб вибирати ту реальність, котра тобі подобається. Необовʼязково гедоністичну, головне, щоб влаштовувала. Якщо зрозуміти, що кванти можуть перебувати одночасно в кількох станах і реальності де я закинув собі праву ногу на ліву, і ліву на праву одночасно реальні, то чому б не вибрати ту, де я в результаті цього переїзджаю на Балі, наприклад (-;

Вступ

Tue, 27 Aug 2013 19:37:41 +0000

Вступ

Заради розминання кісточок

Давно була ідея почати вести свій особистий щоденник, та й українською. Бо, відверто, вже набридло писати то російською, то анґлійською, то аби якою ще…

Звичайно й далі писатиму іншими мовами, бо друзі/знайомі є в Росії, Штатах, Східній Азії, Европі, а ту буде моє сховище. Правда не знаю, як тут точно налаштувати приватність і можливо на блоґспоті було би затишніше.

З іншого боку не все ж віддавати Ґуґлу.

Дмитрій каже, що то нова жжшка — навряд. А ось новий hobius, то 98%.