На допомогу бухгалтеру та підприємцю

Дохід ФОП-єдинника в іноземній валюті

2017-05-30T12:10:00.005+03:00

Підприємці-єдинники можуть отримувати дохід в іноземній валюті, якщо займаються експортом товарів чи надають послуги зарубіжним замовникам (наприклад, програмісти, дизайнери). Валютну виручку вони зобов'язані перерахувати в гривні за офіційним курсом, встановленим Нацбанком на дату її одержання, та вказати цю суму в книзі обліку доходів (п. 292.5 ПКУ).

Особливості отримання

У роботі з контрагентами-нерезидентами підприємці повинні дотримувати правил, прописаних у Постанові Нацбанку № 410:

усі розрахунки за експорт та імпорт товарів/послуг в іноземній валюті необхідно здійснювати в строк не більше 120 календарних днів;
50% від суми валютної виручки підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку. Решта 50% лишаються в розпорядженні одержувача;
можна отримувати готівку в іноземній валюті з поточних і депозитних рахунків через каси та банкомати на суму до 250 тис. гривень в еквіваленті на добу.

Якщо плануєте працювати з нерезидентами та отримувати дохід у валюті, треба повідомити про це банк, у якому відкритий ваш підприємницький рахунок. Потрібно надати документ, на підставі якого платіж в іноземній валюті надходитиме на ваш рахунок:

договір або контракт (чи треба перекладати документ на українську мову, вирішує банк);
інвойс (рахунок-фактуру) — тільки ФОП, які працюють з іноземними замовниками через інтернет (лист Нацбанку № 22-01012/46746).

Починаючи з 03.01.2017 договори про експорт послуг (окрім транспортних) можна укладати в електронній формі, шляхом прийняття публічної оферти, обміну електронними повідомленнями та виставлення рахунка (інвойсу). Інвойс визнається первинним документом замість акта прийому-передачі, якщо він оплачений, що підтверджено документом (платіжним дорученням, розрахунковим чи касовий чеком, розрахунковою квитанцією, випискою з карткового рахунку, квитанцією до прибуткового касового ордеру тощо) і містить реквізити, що дозволяють ідентифікувати госпоперацію та її учасників, зокрема: назву сторін операції, її зміст, обсяг і одиницю виміру, особистий підпис або інші дані, за якими можна ідентифікувати сторін (лист Мінфіну № 31). Одного вашого підпису на рахунку-фактурі (інвойсі) буде достатньо, і це може бути аналог власноручного підпису, ЕЦП або електронний підпис одноразовим ідентифікатором. Також із цієї дати банки не мають права вимагати у СПД, які працюють за зовнішньоекономічними договорами, перекладу англомовних документів на українську мову (ЗУ № 1724).

Банк не проведе платіж, якщо його сума вища, ніж зазначена в наданому документі, або порушені умови наданого контракту/договору.

Розподіляються валютні надходження таким чином:
Читати повністю...

Як контролери застосовують строки давності під час проведення перевірок

2017-05-26T16:24:00.003+03:00

Із 01.01.2017 р. строки давності поширюються також на період, який може бути охоплений перевіркою. Період, що може бути охоплений перевіркою, обчислюється з урахуванням дати початку перевірки, зазначеної в наказі про проведення перевірки.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів із дня подання уточнюючого розрахунку (абз. 2 п. 102.1 ПКУ). Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суми грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (у т.ч. від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному чи судовому порядку.

Водночас контролери нагадали про деякі винятки щодо дотримання строків давності, визначених п. 102.1 ПКУ: Читати повністю...

Книгу обліку доходів підприємці можуть вести у паперовому або електронному вигляді

2017-05-19T10:53:00.000+03:00

Відповідно до вимог ст. 296 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) книгу обліку доходів ведуть платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, у якій щоденно за підсумками робочого дня відображають отримані доходи. Форму книги обліку доходів (далі – Книга) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 р. № 579 “Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення”.

Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або в електронному вигляді.

У разі обрання платником податку ведення Книги в паперовому вигляді:

- платник податку зобов'язаний подати до контролюючого органу за основним місцем обліку примірник Книги, на титульному аркуші якої зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, податкова адреса;

- книга прошнурована, пронумерована безоплатно реєструється в контролюючому органі. Книга засвідчується підписом керівника або заступника керівника контролюючого органу та скріплюється печаткою;

- записи у Книзі виконуються розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Внесення виправлень здійснюється шляхом нового запису (з відображенням від'ємного або позитивного значення), який засвідчується підписом платника податку;

- у разі реєстрації нової Книги протягом податкового (звітного) періоду записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у платника податку.

У разі обрання платником податку ведення Книги в електронній формі:

Читати повністю...

Якщо основні засоби замортизовані на нуль і працюють: практичні поради з бухобліку

2017-05-18T10:03:00.004+03:00

За правилами бухгалтерського обліку залишкова (балансова) вартість об’єкта ОЗ визначається як різниця між його первісною (переоціненою) вартістю та сумою зносу, тобто сумою амортизації, накопиченою з початку експлуатації об’єкта. З часом залишкова вартість досягає нульового значення (або ліквідаційної вартості), – це закінчення строку корисного використання, який був установлений під час введення об’єкта в експлуатацію. І хоча для більшості об’єктів ОЗ (зокрема, які мають у своєму складі зворотні відходи, наприклад у вигляді металобрухту чи будматеріалів, та які підприємство з високою ймовірністю реалізує) слід установлювати ліквідаційну вартість (докладніше див. «БАЛАНС-АГРО», 2017, № 17-18, с. 18), на багатьох сільгосппідприємствах є замортизовані на нуль ОЗ, строк використання яких закінчився.

Тож на практиці часто виникає запитання, що далі робити з такими об’єктами: списати чи залишити на балансі, адже вони перебувають у справному стані та продовжують використовуватися в господарській діяльності.

Далі озвучимо актуальні запитання, які найчастіше виникають у керівників та бухгалтерів у схожих ситуаціях.

Чи можна продовжувати експлуатацію ОЗ із нульовою залишковою вартістю?
Читати повністю...

Прострочили реєстрацію ПН? Зведена НН вам у допомогу!

2017-05-17T16:27:00.000+03:00

Досить часто платники ПДВ з різних причин допускають несвоєчасну реєстрацію ПН в ЄРПН. А за такі помилки, як відомо, доводиться згодом розплачуватися відповідними штрафами за ст. 1201 ПКУ.

Про кілька «запозичених» на практиці способів, як запобігти таким проблемам, інформує Бухгалтер 911 у своєму відеоуроці.

Далі дивіться за посиланням у відео: https://www.youtube.com/watch?v=drM-fmeR408&feature=youtu.be

Для дивідендів установили пільгову ставку ПДФО — 9%

2017-05-16T10:46:00.002+03:00

Як відомо, дивіденди з метою обкладення ПДФО — це пасивні доходи (пп. 14.1.268 ПКУ). Згідно із чинними нині нормами ПКУ, для оподаткування дивідендів передбачено 2 ставки ПДФО (п. 167.5 ПКУ):

5% — для дивідендів, які виплачує платник податку на прибуток;
18% — для дивідендів, які виплачують інші платники податків, окрім платників податку на прибуток (зокрема, платники єдиного податку, нерезиденти).

Водночас іще 01.01.2017 р. Законом № 1797 були внесені зміни до ПКУ та доповнено Кодекс нормою пп. 167.5.4, відповідно до якої установлюється половинна ставка ПДФОЧитати повністю...

Повідомлення за ф. № 20-ОПП: кому та коли подавати

2017-05-16T10:23:00.000+03:00

Відповідно до п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіна від 09.12.2011 р. №1588 (у редакції наказу Мініфіна від 22.04.2014 №462) (далі – Порядок), шляхом подання повідомлення за ф. №20-ОПП.

Відповідно до Порядку повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою N20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.

Взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється, в тому числі, на підставі повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою N 20-ОПП (додаток 10), поданого платником відповідно до розділу VIII Порядку, та якщо у такому повідомленні платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об'єкта оподаткування.

У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за формою N 20-ОПП подається юридичною особою протягом
Читати повністю...